Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-52

Рубрики:

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що одними із найпоширеніших хвороб респіраторної системи, з якими стикаються лікарі загального профілю та пульмонологи у повсякденній практиці, є хронічне обструктивне захворювання легень і бронхіальна астма. Попри те, що задекларовано у міжнародних консенсусах (програмах GOLD, GINA) та вітчизняних документах (наказі МОЗ України N 499 від 28.10.2003 р.) про різні механізми розвитку, клінічні прояви, принципи профілактики та лікування цих хвороб, чи справді так легко розрізнити хронічне обструктивне захворювання легень і бронхіальну астму?

Основою базисної протизапальної терапії бронхіальної астми (БА) є інгаляційні глюкокортикостероїди. Наведено характеристику основних форм інгаляційних глюкокортикостероїдів, які застосовують у лікуванні БА. Перевагами безфреонової форми беклометазону є підвищення надходження препарату в легені, можливість зниження мінімальної ефективної дози та вартості лікування.

Робота містить комплексну клініко-морфологічну характеристику особливостей перебігу хронічного бронхіту (ХБ) в учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на Чорнобильській АЕС. Обстежено 340 хворих на ХБ, з них 250 учасників ЛНА на ЧАЕС та 90 осіб контрольної групи. Отримано аргументи на користь клінічного патоморфозу зазначеного захворювання та верифіковано деякі структурні еквіваленти цього явища. Загострення ХБ в учасників ЛНА носять гіпореактивний характер, характеризуються низькою активністю ендобронхіту, меншою інтенсивністю запально-клітинної інфільтрації. У недужих на хронічний обструктивний бронхіт учасників ЛНА на фоні меншого зниження рівня бронхіальної обструкції порушення бронхіальної прохідності носить більш стійкий характер та частіше супроводжується зниженням життєвої ємності легень. В учасників ЛНА достовірно частіше ХБ ускладнюється емфіземою легень та пневмосклерозом, для них характерні склеротичні зміни слизової оболонки бронхів. В учасників ЛНА на ЧАЕС ХБ частіше супроводжується супутньою патологією. Окреслені особливості перебігу хронічного бронхіту потребують корекції лікувально-профілактичної тактики щодо означеного контингенту осіб.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р126.6

Рубрики:

Захист від іонізуючого випромінювання на виробництві

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.2 + Р126.6

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на систему дихання

Захист від іонізуючого випромінювання на виробництві

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано випадки раку легень (РЛ) в когорті учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС, включених до Клініко-епідеміологічного реєстру (КЕР) ДУ "НЦРМ НАМН України". В аналіз включено 7156 учасників ЛНА на ЧАЕС (6257 (87,4 %) чоловіків і 899 (12,6 %) жінок). РЛ виявлено в 50 випадках (0,79 % чоловіків, учасників ЛНА), перший випадок зафіксовано через 7 років, пік захворюваності спостерігається через 14 років після аварії на ЧАЕС (11 випадків РЛ). У чоловіків учасників ЛНА, які захворіли на РЛ, доза опромінення була вище, ніж у тих, хто не захворів (36,87 і 20,42 сЗв, відповідно). Факторами ризику розвитку РЛ були доза опромінення більше 50 сЗв, захворювання бронхолегеневої системи, куріння і взаємодія цих факторів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-3

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-2

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*732.242

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Особливістю аварії на ЧАЕС було надходження в навколишнє середовище й розповсюдження повітряно-пиловими потоками велетенської кількості радіоактивних речовин, що спричиняли зовнішнє та внутрішнє опромінення (у першу чергу інгаляційним шляхом) у малих дозах великих контингентів населення. Актуальність і необхідність роботи зумовлена відсутністю даних стосовно зв'язку порушень респіраторної функції в учасників ЛНА на ЧАЕС у разі ХОЗЛ з дозою опромінення. Мета дослідження - вивчити клінічні та функціональніі характеристики хронічного обструктивного захворювання легень в учасників ЛНА на ЧАЕС у віддаленому післяаварійному періоді та їх взаємозв'язок з дозою опромінення. У віддаленому періоді після опромінення проведено вивчення клінічних і функціональних характеристик у 272 пацієнтів і 197 учасників ЛНА з дозами опромінення від 25 до 988 мЗв та 75 I групи нозологічного контролю хворих на ХОЗЛ. Програма пульмонологічного обстеження включала опитування, загальноклінічні фізикальні та лабораторні дослідження, функціональні легеневі тести (спірометрію, бодіплетизмографію, дифузійну спроможність легень за методом одиночного вдиху), рентгенологічне дослідження органів грудної клітини, інформаційно-статистичні. ХОЗЛ у учасників ЛНА характеризується більш тяжким клінічним перебігом з достовірним порушенням співвідношення легеневих об'ємів, вищими рівнями RV, ITGV та ERV, дозозалежним зниженням VC, FVC, FEF 75 та дифузійної спроможності легень у разі доз, більших за 500 мЗв. Це свідчить про більш виражені респіраторні порушення в учасників ЛНА на ЧАЕС внаслідок легеневої гіперінфляції та емфіземи легень. Висновок: одержано нові дані про наявність дозової залежності між показниками респіраторної функції та дозою опромінення в діапазоні більше 500 мЗв у групі хворих на ХОЗЛ - учасників ЛНА на ЧАЕС у віддаленому періоді після опромінення. Це є підгрунтям для включення до програми обстеження постраждалих, окрім спірометрії, дослідження легеневих об'ємів (бодіплетизмографії) та дифузійної спроможності легень з метою комплексної верифікації респіраторних порушень, що дозволить визначити адекватну терапію, розробити індивідуальний план диспансерного спостереження з визначенням термінів моніторування показників спірометрії та бодіплетизмографії, програму реабілітаційних заходів, а також покращити якість експертизи зв'язку захворювань з впливом наслідків аварії на ЧАЕС.

Проаналізовано значення радіаційного впливу у формуванні та реалізації віддалених ефектів у бронхолегеневій системі учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на Чорнобильській АЕС і працівників атомної промисловості. Запропоновано заходи щодо мінімізації прогресування хронічної бронхолегеневої патології та зниження ризику розвитку раку легень. Встановлено, що поширеність хронічних бронхолегеневих хвороб у обстежених осіб становить 465,3 ‰ та є вищою у тих, хто одержав більші дози опромінення. Доведено, що тяжчий перебіг хронічного обструктивного захворювання легень в учасників ЛНА на ЧАЕС пов'язаний із суттєвими порушеннями співвідношення легеневих об'ємів порівняно з нозологічним контролем. Визначено, що найбільший ризик розвитку раку легень мали особи з дозою опромінення >500 мЗв, наявністю хронічної бронхолегеневої патології, курці тютюну. Вперше встановлено особливості структурних змін у клітинах бронхоавеолярного лаважу, слизовій оболонці бронхів в осіб, які зазнали дії іонізуючого випромінювання у професійних лімітах.

Перетворення об'єкта "Укриття" ДСП Чорнобильська АЕС (ОУ) на екологічно безпечну систему є однією з найважливіших державних програм України, а медичні та дозиметричні заходи, спрямовані на збереження здоров'я персоналу, який бере участь у цих роботах, посідають чільне місце серед найактуальніших проблем сучасної клінічної радіобіології, радіаційної гігієни та радіаційного захисту. Мета дослідження - розробити та впровадити систему медичного і біофізичного контролю стану здоров'я, працездатності та радіаційного захисту персоналу, який виконує роботи з перетворення ОУ на екологічно безпечну систему. Запропоновано і впроваджено взаємозв'язану комплексну систему медичного та біофізичного (внутрішнє та зовнішнє опромінення) контролю персоналу, який виконує виробничі завдання за умов дії іонізуючого випромінення та відкритих джерел іонізуючого випромінення. Проведення медичної експертизи передбачає оцінку стану кровотвірної, імунної, ендокринної, респіраторної систем, органа зору, нервової системи, психіки та психофізіологічної адаптації, органа слуху і рівноваги, системи кровообігу, системи травлення, урогенітальної системи, а також кістково-м'язової системи. Проведено медичний контроль 19 434-х осіб персоналу. Результати вхідного медичного контролю свідчать: допущено до робіт 4698 (48,90 %) робітників, не допущено - 4909 (51,10 %). Індивідуальні річні ефективні дози опромінення в переважній частині випадків не перевищували 12 мЗв. Кількість випадків, коли за поточного біофізичного контролю у пробах калу було виявлено вміст 239+240Pu на рівні, що перевищує 1,5 мБк/проба, становила 1845. При цьому, індивідуальні дози внутрішнього опромінення не перевищували 1 мЗв. Висновок: програма медичного та біофізичного забезпечення робіт з реконструкції ОУ засвідчила свою необхідність і ефективність, оскільки результати показали, що за унікальних радіаційно-гігієнічних умов найкритичнішими є не інженерно-технічні проблеми, а - як зберегти здоров'я і працездатність людей та запобігти переопроміненню персоналу, в т. ч. і за рахунок внутрішнього опромінення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*716-638

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено цитогенетичне обстеження двох груп персоналу підрядних організацій ДСП ЧАЕС, які виконували роботи з підготовки котлованів для будівництва нового конфайнмента (22 робітники) і демонтажу вентиляційної труби об'єкта "Укриття" (12 робітників). Виявлено трьох осіб, в яких індивідуальна частота специфічних маркерів опромінення - дицентричних хромосом із супроводжуючими фрагментами достовірно перевищувала середньопопуляційні рівні та середню частоту в групах порівняння із осіб, які не мали професійних контактів із радіаційним чинником, що свідчило про можливість їхнього додаткового надфонового опромінення під час виконання робіт у зоні ЧАЕС. Розраховані за частотою дицентричних хромосом орієнтовні "біологічні" дози їхнього опромінення вказують на більш суттєвий вплив на них радіаційного чинника, ніж це випливає із даних фізичної дозиметрії.

Мета роботи - цитогенетична індикація можливого опромінення осіб групи підрядного персоналу, який виконував роботи з демонтажу вентиляційної труби об'єкта "Укриття" ДСП ЧАЕС (ОУ). Проведено цитогенетичне обстеження 12 осіб з числа робітників підрядних організацій, які виконували роботи з демонтажу вентиляційної труби ОУ. Для порівняння обстежені особи, які не мали контактів з радіаційними чинниками під час професійної діяльності. Використано рутинний метод аналізу рівномірно забарвлених хромосом лімфоцитів периферійної крові. Проаналізовано 11 388 метафазних пластинок. У підрядного персоналу середньогрупова частота аберантних лімфоцитів та аберацій хромосомного (дицентрики, ацентрики, атипові моноцентрики) і хроматидного типів вірогідно перевищує відповідну частоту в групі порівняння. У трьох осіб персоналу індивідуальна частота специфічних маркерів опромінення - дицентричних хромосом із супровідними фрагментами вірогідно перевищує їх середньопопуляційний рівень і середню частоту в групі порівняння, що свідчить про ймовірність їх наднормативного опромінення під час виконання робіт у локальній зоні ЧАЕС. У персоналу зареєстровано клітини з двома хромосомними обмінами - одну мультиаберантну клітину за відсутності таких у контрольних осіб. Розраховані орієнтовні дози опромінення двох осіб персоналу становили 87 - 123 мГр і однієї особи - 210 - 240 мГр гострого опромінення. Висновок: розраховано за частотою дицентричних хромосом орієнтовні "біологічні" дози опромінення трьох осіб персоналу свідчать про більш значну дію на них радіаційних чинників, ніж це виходить з даних фізичної дозиметрії.

Мета дослідження - дослідити індукцію прихованої хромосомної нестабільності у осіб, які професійно контактували з іонізуючою радіацією, та її персистенцію in vitro в послідовних мітозах. З використанням тестів "G2-bleomycin sensitivity assay" та двотермінового культивування лімфоцитів периферичної крові проведено добровільне цитогенетичне обстеження 15 осіб, які брали участь у роботах з перетворення обієкту "Укриття" ДСП "Чорнобильська АЕС" на екологічно безпечну систему. Всього проаналізовано 24 034 метафази, з яких 12 243 - без мутагенного навантаження; 11 791 - за дії блеоміцину in vitro в концентрації 0,05 мкг/мл. За величиною та динамікою фонового та індукованого блеоміцином цитогенетичних ефектів за різних строків культивування лімфоцитів професійна група вірогідно відрізнялись від групи порівняння в бік зростання показників хромосомної нестабільності з суттєвими міжіндивідуальними коливаннями. Висновок: встановлено міжіндивідуальні відмінності персистенції радіаційно-індукованої прихованої хромосомної нестабільності в послідовних генераціях соматичних клітин людини.

Мета роботи - провести аналіз впливу іонізуючого випромінювання, віку та куріння на розвиток хронічних неспецифічних захворювань легень в когорті учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (УЛНА), включених до Клініко-епідеміологічного реєстру ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України". До аналізу увійшли дані на 7156 УЛНА, з них 6 257 (87,4 %) чоловіків та 899 (12,6 %) жінок, яких було обстежено у період з 1993 по 2010 рр. й оглянуто пульмонологом. Хронічні захворювання бронхолегеневої системи виявлено у 50,0 % обстежених осіб. Доза опромінення була вірогідно вищою серед учасників ЛНА, в яких розвинулись захворювання бронхолегеневої системи (24,29 +- 0,82 сЗв), у порівнянні з особами без бронхолегеневої патології (14,58 +- 0,62 сЗв), p = 0,001. У курців частота виявлення хронічного обструктивного захворювання легень була вдвічі вищою, ніж у тих, хто не курив (10,2 та 5,16 %, відповідно, p = 0,0001). Висновки: негативний вплив іонізуючого випромінювання посилювався іншими факторами ризику розвитку хронічних бронхолегеневих захворювань: асоціація між дозовим навантаженням та соматичною патологією проявлялась у обстежених осіб у віці старше 45 років; за однакової дози опромінення ризик розвитку захворювань бронхолегеневої системи був вищим у курців.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.2 + Р412.3-356

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на систему дихання

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ