Висвітлено питання правового, соціального та фізичного захисту працівників державної податкової служби України (ДПС). Детально викладено основні положення Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та інших законодавчих і підзаконних нормативних актів, які регулюють діяльність зазначеної служби і є правовим гарантом захищеності її працівників. Розкрито суть соціального захисту, порядок пенсійного забезпечення та надання різних видів державних допомог. Наведено рекомендації щодо фізичного захисту працівників органів ДПС України.

Вивчено морфологічні особливості пазух і вен твердої оболонки головного мозку (ТОГМ) у собак різної маси, віку та статі. Виявлено шляхи та типи венозної крові на підставі вірогідних даних. У порівняльному аспекті вивчено морфо- та стереотопометричну характеристику пазушно-венозних утворень ТОГМ і визначено їх відмінності між людиною та собакою. Установлено онтогенетичні особливості топографії вен і пазух ТОГМ у різних ланках і басейнах судинного русла склепіння основи черепа. Венозну сітку ТОГМ собаки розглянуто як експериментальну модель для обгрунтування хірургічних доступів до вивчених венозних утворень.

Проведені дослідження дозволяють якісно описати причини зміни шорсткості робочих поверхонь кілець роликопідшипників під час врізного безцентрового шліфування залежно від різних факторів з урахуванням зміни числа вершин, що зношуються на різній глибині, ймовірності контакту та переміщення вершин у результаті стирання, сколювання та виривання. Розроблено інженерну методику технологічного проектування формоутворювальних операцій механічної обробки та керування геометричною структурою робочих поверхонь кілець, яка дозволяє підвищити ефективність шліфувальних операцій, стабілізувати параметри мікротопографії поверхонь і забезпечити необхідні експлуатаційні характеристики роликопідшипників.

Проведено порівняння трьох різних можливих варіантів забезпечення точності у визначенні та підтриманні основних характеристик еталонного ультразвукового випромінювача. Надано фізичну і математичну моделі ультразвукового випромінювача резонансного типу з одним п'єзокерамічним чутливим елементом. Досліджено характеристики непевності, складений бюджет і проведено аналіз варіантів; запропоновано оптимальний.

Зроблено спробу з позиції теорії пізнання осягнути сучасні тенденції в метрології в теоретичному і практичному аспектах і зіставити два підходи до оцінювання якості вимірювання: класичний підхід (CA) (або концепцію істинного значення) та новий підхід і концепцію непевності (UA). Концепція UA видається краще обгрунтованою теоретично і більше наближена до практики сьогодення. Одержані результати надають можливість уточнити тлумачення деяких основоположних понять у метрології.

Розв'язано актуальну науково-технічну задачу встановлення взаємозв'язків параметрів хвилястості робочих поверхонь кілець роликопідшипників з геометрією налагодження жорстких опор в процесі безцентрового врізного шліфування. Вперше обгрунтовано функціональні зв'язки між геометрією налагодження жорстких опор за даного процесу та параметрами хвилястості шліфованих поверхонь. Встановлено силові та кутові взаємозв'язки за врізного безцентового шліфування для забезпечення стабільності та відносної швидкості обертання між деталлю та шліфувальним кругом у процесі оброблення. Запропоновано механізм комплексного теоретичного та експериментального дослідження виникнення хвилястості робочих поверхонь кілець конічних роликопідшипників, на якому заснована розроблена інженерна методика позаверстатного переналагодження для технологічного забезпечення й стабілізації необхідних параметрів якості. Розроблено динамічну модель процесу безцентрового врізного шліфування робочих поверхонь внутрішніх кілець для виявлення взаємозв'язків геометрії налагодження жорстких опор з параметрами хвилястості й експлуатаційними характеристиками поверхонь обертання кілець. Теоретично обгрунтовано функціональні зв'язки між геометрією налагодження жорстких опор і динамічною стійкістю верстата.

Проблему вимірювання як складного, багатогранного та діалектично суперечливого процесу кількісного пізнання навколишнього світу, розглянуто в історично - філософському плані на тлі суб'єктно-об'єктних відносин. Показано, що криза в сучасній метрології, яка існує в країнах на пострадянському просторі, має гносеологічні корені і стосується не тільки інструментального блока наукового методу пізнання, але зачіпає також світоглядні установки і нормативно-методологічні принципи. Цим можна пояснити категоричне несприйняття нового підходу до вимірювання - концепції непевності (або концепції GUM) окремими метрологами країн СНД, вихованими на філософії радянського зразка. Концепція GUM є фактично новою парадигмою метрології; вона повністю впроваджена в практику на Заході. Криза як період формування і усвідомлення нової парадигми метрології на пострадянському просторі, продовжується.

Проведено всебічний аналіз концептуальних (денотативних) і додаткових (конотативних) значень базових термінів: "похибка", "невизначеність", "непевність" на підставі специфічних особливостей вимірювання відповідно до концепції GUM. Показано, що термін "похибка" втратив своє концептуальне та конотативне значення і не міг уже повною мірою відображати суть нового поняття у новій парадигмі. Слово "невизначеність" не має значення "розсіювання" - денотативна невідповідність, а крім того має і конотативну невідповідність. Запропоновано в концепції GUM замість терміна "невизначеність" використовувати термін "непевність".

Проведено аналіз методів виявлення радіолокаційної цілі та виміру її азимуту під час використання вузькосмугових і широкосмугових сигналів. Запропоновано вдосконалення методу виявлення пачки широкосмугових сигналів на основі розрахунку коефіцієнтів взаємної ковариації суміжних у пачці дальнісних портретів.

В сучасних мережецентричних та гібридних війнах, під час ведення антитерористичної операції (АТО) на сході України основною тенденцією застосування перспективних засобів повітряного нападу є використання на малих та гранично малих висотах, як правило, безпілотних літальних апаратів. Проаналізуємо основні льотно-технічні характеристики існуючих та перспективних безпілотних літальних апаратів, можливості по виявленню малорозмірних цілей сучасними засобами радіолокаційної розвідки.

Розглянуто різнорідні джерела, інформація з яких може бути використана в системі контролю повітряного простору. Основну увагу приділено системі залежного кооперативного спостереження ADS-B та системі незалежного кооперативного спостереження MLAT.

Проаналізовано недоліки та переваги існуючих багатопозиційних радіолокаційних систем виявлення повітряних об'єктів. З метою збільшення дальності виявлення малопомітних та малорозмірних повітряних об'єктів запропоновано використання декількох однотипових оглядових радіолокаційних станцій та об'єднання їх в малобазову синхронну мультирадарну систему. В такій системі за рахунок більш раціонального використання енергетики і, як слідство, інформаційної надмірності в області, яка утворюється перетином діаграм спрямованостей оглядових радіолокаційних станцій, досягається більш високе значення відношення корисного сигналу до шуму. Проведено розрахунки параметрів зони виявлення мультирадарної системи методом математичного моделювання.

Вивчено систему мультилатерації (MLAT) та її взаємодію з існуючими засобами радіолокації під час ведення радіолокаційного контролю (РЛК) повітряного простору. Мета роботи - аналіз можливостей використання системи MLAT для підвищення ефективності РЛК повітряного простору. Завдання: аналіз основних тенденцій розвитку засобів повітряного нападу, аналіз відомих організаційних та технічних шляхів підвищення ефективності ведення РЛК малопомітних та малорозмірних повітряних об'єктів (ПО), визначення напрямків поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів, аналіз можливості одержання інформації від системи MLAT в радіотехнічних підрозділах, аналіз особливостей та обмежень на використання інформації від системи MLAT. Використовуваними методами є: методи визначення координат ПО, різницево-далекомірний метод, методи пасивної радіолокації, методи визначення координат ПО з використанням інформації супутникових навігаційних систем. Встановлено, що система MLAT є системою незалежного кооперативного спостереження, в основі роботи системи MLAT покладений відомий далекомірний метод визначення координат ПО, мінімальна кількість пунктів прийому дорівнює трьом, отримано вираз для лінійної похибки різницево-далекомірного методу в системі MLAT, встановлено, що у якості приймачів в системі MLAT можливе використання транспондерів системи ADS-B, наведено декілька варіантів рішення задачі по виявленню потенційно небезпечних ПО, що бажають бути непоміченими, або здійснюють "мімікрію". Висновки: наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: підвищення точності визначення координат ПО та якості РЛК повітряного простору шляхом поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів; встановлено, що використання системи MLAT суттєво підвищить точність супроводження ПО; намічені шляхи оптимізації геометричної побудови приймачів системи MLAT на позиціях радіотехнічних підрозділів та розробки методу сумісної обробки радіолокаційної інформації та інформації від системи MLAT при РЛК повітряного простору.