Знайдено адитивну похибку вимірювання осьового магнітного моменту квадрупольної складової магнітного поля технічного об'єкта однокомпонентним чотириточковим магнітометричним пристроєм.

З використанням методу п'єзокварцевого зважування досліджено взаємодію біядерних комплексів нікелю та паладію з парами води. Встановлено, що дані сполуки можуть бути використані як активні покриття порогових пристроїв, які генерують аналітичний сигнал за невисоких значень відносної вологості середовища.

Наведено результати використання сигналів супутникових радіонавігаційних систем (СРНС) GPS і ГЛОНАСС для порівняння національної шкали часу України з Міжнародною шкалою координованого часу та національною шкалою часу Російської Федерації. Встановлено, що за умов застосування наявних приймачів сигналів СРНС цей метод порівняння шкал часу забезпечує досить мале значення випадкової складової похибки вимірювань, але може мати суттєву систематичну похибку вимірювань, яка залежить від багатьох факторів.

Висвітлено особливості опрацювання та перетворення вимірювальних сигналів, засоби вимірювань електричних, магнітних, теплових і неелектричних величин. Розглянуто проблеми вимірювань у народному господарстві, біомедичні вимірювання та прилади, вимірювальні перетворювачі та системи, основи автоматизації експериментальних досліджень, стандартизації та сертифікації тощо.

Опубліковано матеріли науково-практичної конференції "125 років Міжнародній метричній конвенції", що відбулася 25 травня 2000 р. у Львові. Розглянуто нейромережеві технології в експериментальній інформатиці (вимірювання, контроль, діагностику та тестування) та різницево-адаптивну багатоточкову систему з комбінованим передаванням відліків. Досліджено вплив похибки аналогового перемножувача на точність підсилювача-корелятора, а також температурні поля в корпусі термоперетворювача. Запропоновано шляхи підвищення точності та надійності роботи приладів для вимірювання міжфазного натягу методом обертової краплі.

Наведено результати розв'язання задачі порівняння шкал часу користувачів з системною шкалою часу глобальної навігаційної супутникової системи та задачі порівняння шкал часу двох просторово рознесених користувачів. Використано подвійну диференціальну корекцію псевдодальностей на основі обробки вимірювальної інформації в радіоелектронному комплексі з чотирьох регіональних контрольних станцій. Використовуючи метод імітаційного моделювання радіоелектронного комплексу контрольних станцій, розміщених в Україні, проаналізовано повні та залишкові похибки вимірювань псевдодальностей. У результаті імітаційного моделювання супутникової системи координатно-часового забезпечення нерухомих користувачів визначено повні, потенційні та результуючі похибки порівняння шкал часу без та з урахуванням застосування подвійної диференціальної корекції псевдодальностей.

Розглядається високочутливий датчик для радіохвильового методу вимірювання вологості твердих та сипучих матеріалів, виготовлений у вигляді спіралі, нанесеної на підложку. Створено модель такої спіралі, еквівалентну схему та розраховано її складові, а також проведено розрахунок основних параметрів такої спіралі за допомогою теорії довгих ліній.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж10в4я73 + Б1ця73

Шифр НБУВ: Р89868 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано схему електронно-інформаційного таймера з автоматичною корекцією та озвученням синтезованими музичними фрагментами.

Розглянуто принципи створення ультразвукових сенсорів з газовими, рідинними та твердотільними чутливими елементами. Подано конструкції електроакустичних перетворювачів, перетворювачів для вимірювання температури, приклади схемних рішень вимірювальної частини, рекомендації щодо вибору матеріалів. Висвітлено галузі застосування та подальші перспективи розвитку ультразвукових вимірювальних приладів, зокрема, у нафтогазовій промисловості.

Розглянуто методи прямої та опосередкованої кулонометрії стосовно задачі створення нового високоточного газоаналізатора для вивчення концентрації меркаптанів у повітрі та природному газі. Здійснено підбір складу селективного каталізатора для чутливого елемента електрохімічної комірки.

Приведена модель, которая является методом обработки измерительной информации и служит своеобразным "вольтметром для рисков", предусматривающим отсчет и его погрешность. Контроль, таким образом, предстает как косвенное измерение. Отмечается, что модель связывает воедино векторные распределения параметров объекта и погрешности системы контроля, поля допусков и риски, разрешает произвольное обращение со своими переменными, выражая одни из них через другие, и обеспечивает оптимальное управление процессом контроля, снижая средние потери до байесовского риска, тогда как потери традиционных методов контроля почти удваивают стоимость эксплуатации техники. Рассматривается применение многоальтернативных моделей контроля в различных областях техники, таких, как управление запасами, проверка гипотез, медицинская диагностика, декодирование кодов и др. Подчеркивается, что сохраняя единый подход, модели обеспечивают оптимальное (по экономическим критериям) разделение на классы, включая и прогнозное деление; традиционные (вероятностные) модели обладают сколько-нибудь приемлемой точностью только для однопараметрических изделий массового производства.

Роботу присвячено питанням корекції систематичних похибок надлишкових вимірювань фізичних величин при ступеневій функції перетворення датчика і невідомому значенні показника ступеня цієї функції. До основи запропонованого рішення задачі покладено функціонально-алгоритмічний метод лінеаризації градуювальних характеристик. На прикладі роботи цифрового вимірювального приладу показано суть запропонованого методу вимірювання та корекції похибок. Надано відповідні алгоритми лінеаризації, рівняння надлишкових вимірювань, рівняння похибок та рівняння зв'язку між числовими значеннями.

Викладено основні відомості про засоби та методи вимірювань неелектричних величин. Розглянуто основи загальної теорії вимірювальних перетворювачів (зокрема, п'єзоелектричних, ємнісних, електромагнітних, теплових, електрохімічних, гальваномагнітних тощо), їх основні статичні та динамічні характеристики, наведено класифікацію. Описано принципи дії, технічні та метрологічні характеристики електричних вимірювальних приладів для вимірювань неелектричних величин, а також методи вимірювань даних величин.

Работа посвящена актуальным вопросам линеаризации градуировочных характеристик датчиков и средств измерений и является дальнейшим развитием теории и практики коррекции систематических погрешностей при нелинейной функции преобразования датчика или средства измерения. Проанализированы и систематизированы схемотехнические методы линеаризации градуировочных характеристик параметрических датчиков, основанные на линеаризации измерений, характеристик и коррекции погрешностей нелинейности. На основе таких базовых понятий, как параметр, структура и алгоритм, проведена классификация методов линеаризации градуировочных характеристик средств измерений. Показано, что основу параметрических методов линеаризации градуировочных характеристик составляет использование различных схемотехнических приемов для реализации методов зависимой и независимой компенсации нелинейности в активных цепях. Рассмотрены существующие методы и подходы к линеаризации.

Рассмотрены сущность и отличительные особенности структурно-параметрических, структурных и структурно-алгоритмических методов линеаризации градуировочных характеристик датчиков и средств измерений. Аналитически описаны процессы линеаризации. Приводятся графические построения, поясняющие сущность рассматриваемых методов или конкретные варианты их практической реализации. Даны рекомендации по практическому применению методов линеаризации градуировочных характеристик датчиков и средств измерений.

Изложены особенности линеаризации градуировочных характеристик и коррекции погрешностей датчиков и средств измерений с использованием методов аппроксимации характеристик, методов образцовых мер, итерационных и тестовых методов. Показано, что метод аппроксимации предполагает разложение нелинейной функции преобразования в степенной ряд с последующим анализом трех или четырех членов ряда или линеаризацией локального участка характеристики касательной, хордой или секущей. В основу методов образцовых мер положено использование ряда образцовых сигналов, значения которых соответствующим образом распределены по всей шкале средства измерения. Итерационные методы основаны на последовательном приближении результатов измерений к истинному значению измеряемой физической величины. Рассмотрены особенности и классификация итерационных и тестовых методов коррекции погрешностей, их возможности, достоинства и недостатки.

Викладено загальні питання теорії вимірювань фізичних величин, експериментальні методи пізнання. Розглянуто особливості організації метрологічного забезпечення, основні компоненти вимірювального експерименту: фізичні величини, засоби, види й умови вимірювань, вимірювальні пристрої. Наведено класифікацію похибок вимірювань, методи вилучення систематичних похибок і методики оцінки випадкових похибок для прямих і непрямих вимірювань, статичні та динамічні метрологічні характеристики засобів вимірювальної техніки, загальні положення метрологічної атестації. Проаналізовано вплив випадкових адитивних і мультиплікативних похибок засобів вимірювань на вірогідність контролю. Апробовано методи структурно-алгоритмічного підвищення вірогідності контролю. Розглянуто основи технічної діагностики, види та методи технічного діагностування, апаратне та метрологічне забезпечення комп'ютерно-діагностичних комплексів.

Викладено основи теорії вимірювання похибок та обробки результатів вимірювання на підставі сучасних міжнародних документів і національної законодавчої нормативної бази. Наведено ієрархію засобів вимірювальної техніки, їх класифікацію та порядок передачі одиниць вимірювання від еталонів до технічних засобів вимірювання. Досліджено принципи дії та основні властивості аналогових, цифрових і мікропроцесорних засобів даної техніки, інформаційно-вимірювальних і комп'ютерних вимірювальних систем, а також розглянуто питання їх раціонального використання для вимірювання різних фізичних величин.

Викладено основи метрології, методи та засоби вимірювання технологічних параметрів хімічних виробництв - температури, тиску та різниці тисків, рівня рідини, витрати та кількості речовини. Описано вимірювальні перетворювачі та системи передачі інформації.