Наведено сучасні дані про противірусну терапію хронічного гепатиту С, а також терапію, спрямовану на різні ланки патогенезу вірусних гепатитів: порушення імуногенезу, інтерфероногенезу, метаболізму, зокрема процеси перекисного окислення ліпідів.

Представлены современные данные о противовирусной терапии хронического гепатита С, а также терапии, направленной на разные звенья патогенеза вирусных гепатитов: нарушения иммуногенеза, интерфероногенеза, метаболизма, в частности процессы перекисного окисления липидов.

Досліджено вплив індуктора ендогенного інтерферону - аміксину ІС на процес фіброзування тканин печінки в динаміці терапії хворих на хронічний гепатит С. Встановлено, що використання інтерферону забезпечує до зниження інтенсивності або призупинення фіброзоутворення у даної категорії хворих.

Исследовано влияние индуктора эндогенного интерферона - амиксина ИС на процес фиброзирования ткани печени в динамике терапии больных хроническим гепатитом С. Установлено, что применение интерфероногена приводит к снижению интенсивности или приостановке фиброзообразования у данной категории больных.

Висвітлено питання патоморфології, фізіології, патофізіології, клініки, диференційної діагностики, лікування та профілактики артеріальної гіпертонії. Наведено інформацію про симптоматичні артеріальні гіпертензії, синдром Кушинга, феохромоцитому, природжену гіперплазію кори наднирників, первинний альдостеронізм. Розглянуто основні класи антигіпертензивних препаратів.

Освещены вопросы патоморфологии, физиологии, патофизиологии, клиники, дифференциальной диагностики, лечения и профилактики артериальной гипертонии. Приведена информация о симптоматических артериальных гипертензиях, синдроме Кушинга, феохромоцитоме, врожденной гиперплазии коры надпочечников, первичном альдостеронизме. Рассмотрены основные классы антигипертензивных препаратов.

Проаналізовано причини невдалого лікування у разі цукрового діабету (ЦД) ІІ типу. Найчастіше їх відзначали під час лікування вторинної резистентності до пероральних цукрознижувальних препаратів, а також у зв'язку з неповним і неадекватним використанням усіх складових комплексної терапії ЦД ІІ типу та помилками в діагностиці цього захворювання.

Для визначення особливостей ліпідного обміну та артеріального тиску обстежено 116 хворих віком 15 - 69-ти років з артеріальною гіпертензією та надлишковою масою тіла. У хворих середнього та літнього віку виявлено високі рівні загального холестерину крові, сироваткових тригліцеридів і ліпопротеїнів низької густини. Індекс атерогенності у хворих всіх вікових груп перевищував норму. Достовірної різниці в рівні ліпопротеїнів високої густини залежно від віку не виявлено.

Изучено влияние комбинированной терапии с использованием индуктора эндогенного интерферона "Амиксина IC" и синтетического аналога гуанозина "Веро-рибавирина" на течение хронического гепатита С. Показана клиническая, иммунологическая, вирусологическая эффективность такой терапии.

Досліджено 63 хворих на ішемічну хворобу серці (ІХС) у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ). У 30 із них на тлі тютюнопаління та гіперхолестеринемії діагностовано вірогідне зниження рівня холестерина ліпопротеїдів високої щільності і переважне стенозування проксимального та середнього сегментів передньої міжшлуночкової та огинальної гілки лівої коронарної артерії, а також проксимального, середнього і дистального сегментів правої коронарної артерії. Паління підвищує атерогенність дисліпідемії в цієї групи хворих. Контроль за ліпідним спектром крові та коронаровентрикулографія дозволяють своєчасно визначити тактику лікувально-профілактичних заходів у хворих на ІХС у поєднанні з АГ.

Зазначено, що серед актуальних проблем медичної науки народна медицина посідає одне із провідних місць. Підтвердженням цього є міжнародні конференції, в яких беруть участь спеціалісти різних профілів, і поява досліджень щодо даної теми. В результаті цього важливо використовувати методи народної медицини під контролем досвідчених медичних фахівців.

Висвітлено проблему прихильності хворих з артеріальною гіпертензією до призначеного лікування.

Висвітлено роль вегетативної та гуморальної регуляції у розвитку, прогресуванні та терапії хронічної серцевої недостатності. Описано, як через хронічну серцеву недостатність знижується варіабельність серцевого ритму, що відповідає підвищенню симпатичних і зменшенню парасимпатичних впливів, наростає активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, порушується барорецепторна функція, змінюються кореляційні взаємовідносини між вегетативними, гемодинамічними та гуморальними показниками. Встановлено залежність змін від функціонального класу, етіології серцевої недостатності та типу дисфункції лівого шлуночка і під впливом терапії.

  Скачати повний текст

Висвітлено поняття про інфекційний процес та інфекційні хвороби, наведено класифікацію цих хвороб, принципи їх діагностики, лікування та профілактики. Подано загальну характеристику інфекційних хвороб із фекально-оральним механізмом передавання, особливу увагу приділено черевному тифу та паратифам А, В. Детально розглянуто гельмінтози та кишкові інфекції, що перебігають із синдромом зневоднення. Надано загальну характеристику групи інфекційних хвороб із повітряно-краплинним механізмом передавання. Описано менінгеальний синдром у клініці інфекційних хвороб, розкрито основи диференційної діагностики серозних і гнійних менінгітів. Акцентовано увагу на вірусних гепатитах, ВІЛ-інфекції, СНІД-асоційованих інфекціях та інвазіях. Наведено загальну характеристику кров'яних інфекцій та зоонозів.

Розглянуто інформаційні технології оптимізації структур технічних систем за числових в'язанок як зручних математичних моделей із нееквідистантною структурою на прикладі розробок: моделей баркероподібних і псевдовипадкових послідовностей, оптимальних схем відновлення для розподілених обчислень, ефективних фільтрів зображень, моделей розташування датчиків сенсорної мережі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г263.21-4 + Р281.82

Рубрики:

Піридин, його гомологи та похідні

Засоби, які застосовують для лікування новоутворень. Протипухлинні засоби

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено роль цитокінів за деяких вірусних, бактерійних і паразитарних захворювань. Дослідження рівнів цих медіаторів у комплексі з імунологічними показниками необхідні і дозволяють уточнити патогенез алергічних, інфекційних, автоімунних захворювань, контролювати ефективність призначеної терапії, прогнозувати перебіг недуги.

Освещена роль цитокинов при некоторых вирусных, бактерийных и паразитарных заболеваниях. Исследования уровней этих медиаторов в комплексе с иммунологическими показателями сегодня являются необходимыми и помогают уточнить патогенез аллергических, инфекционных, аутоиммунных заболеваний, контролировать эффективность назначенной терапии, прогнозировать течение болезни.

Дослідженнями останніх років установлено, що інтерлейкіни, інтерферони, фактори росту й інші цитокіни відіграють важливу роль у регуляції апоптозу клітин імунної системи. Вивчено нові механізми передачі сигналу в клітинах, не пов'язані з поверхневими рецепторами клітини. Одним з таких механізмів є міжклітинна сигналізація з участю оксиду азоту. Патогенетичним обгрунтуванням для використання інтерферонотерапії у хворих на хронічний гепатит С є функціональна недостатність системи інтерферону, низька здатність вірусу гепатиту С індукувати інтерфероногенез. За хронічних гепатитів показанням для призначення інтерферонів є активна реплікація вірусу. Оцінено ефективність різних доз і режимів введення альфа-інтерферону. Висвітлено методи комбінованої терапії хворих на гострі та хронічні гепатити В і С. Показано ефективність використання аміксину в комплексній терапії.

Исследованиями последних лет установлено, что интерлейкины, интерфероны, факторы роста и другие цитокины играют важную роль в регуляции апоптоза клеток иммунной системы. Изучены новые механизмы передачи сигнала в клетках, не связанных с их поверхностными рецепторами клетки. Одним из таких механизмов является межклеточная сигнализация с участием оксида азота. Патогенетическим обоснованием для использования интерферонотерапии у больных хроническим гепатитом С является функциональная недостаточность системы интерферона, низкая способность вируса гепатита С индуцировать интерфероногенез. При хронических гепатитах показанием для назначения интерферонов является активная репликация вируса. Дана оценка эффективности разных доз и режимов введения альфа-интерферона. Освещены методы комбинированной терапии больных острыми и хроническими гепатитами В и С. Показана эффективность использования амиксина в комплексной терапии.

Наведено загальну характеристику системи цитокінів. Описано сучасні діагностичні методики їх визначення у біологічних рідинах, що має важливе прогностичне значення для об'єктивного уявлення про стан імунної системи хворого, активність різних типів імунокомпетентних клітин, тяжкість запального процесу та його перехід у хронічну форму.

Приведена общая характеристика системы цитокинов. Описаны современные диагностические методики их определения в биологических растворах, что имеет важное прогностическое значение для объективного представления о состоянии иммунной системы больного, активности разных типов иммунокомпетентных клеток, тяжести воспалительного процесса и его переход в хроническую форму.

Проаналізовано якість передавання інформації в контрольних шкалах і файлах, розроблених на базі мови PostScript. Досліджено якість відтворення графічної інформації у разі передавання тестової шкали різними видавничими системами.

Зазначено, що у хворих на хронічний гепатит C (ХГС) спостерігаються зміни в системі цитокінів. Із метою підвищення ефективності терапії хворих на ХГС використано препарат "Аміксин". Одержано позитивний результат.

Показана роль перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы в патогенезе хронических гепатитов B, C, B+C. Отмечен положительный эффект применения препаратов "Гептрал", "Амиксин" и их комбинации.