Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.0

Рубрики:

Біологічна і фізична хімія, біологічна фізика в патології

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено морфологічний стан тканини плаценти після її гіпотермічного зберігання. Показано, що після 2-х діб гіпотермічного зберігання плаценти зміни виявляються в усіх структурних шарах тканини, деструктивні особливості яких більш виявлені, ніж у тканинах, які зберігались протягом 1-ї доби.

Вивчено структурну характеристику тканини плаценти після інкубації з ДМСО. Показано, що після інкубації фрагментів плаценти з 8 % ДМСО виявляються найбільш виражені ультраструктурні зміни в поверхневому шарі ворсинчастого хоріону - синцитіотрофобласті.

Изучено нейропротекторное действие водорастворимого препарата "Кверцетин" при ишемическом повреждении мозга. Путем двухстороннего пережатия сонных артерий у песчанок моделировалась острая ишемия гиппокампа. Критерием повреждающего действия ишемии служило состояние нейронов зоны СА1 гиппокампа и реакция глиальных клеток на 7-е сутки после ишемии-реперфузии. Используя систему анализа изображений, проведена морфометрическая обработка изменений клеточного состава изучаемой области. При использовании кверцетина увеличивалось количество выживших нейронов и уменьшался реактивный астроглиоз после ишемии-реперфузии, что позволяет использовать данный препарат для фармакологической коррекции церебро-васкулярных нарушений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703-29

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ступінь ураження тканини мозку при ішемії залежить від її тривалості. Встановлено селективне пошкодження, відстрочена загибель пірамідних нейронів та активація глії в зоні СА1 гіпокампа при короткочасній ішемії. Мета роботи - вивчення структурних змін нейронів та реакції гліальних клітин у зоні СА1 гіпокампа при експериментальній ішемії мозку в різні строки постішемічного періоду. Матеріали та методи. Ішемію мозку моделювали у піщанок монгольських шляхом перетискання обох сонних артерій протягом 7 хвилин. Вивчено структуру нейронів та розподіл імуногістохімічно міченої глії в зоні СА1 гіпокампа через 15 хвилин, 2 години, 1, 3, 7, 14 і 30 діб після ішемії. Висновки. Після ішемії в зоні СА1 гіпокампа виникали ранні зміни в синаптичних терміналях, що свідчить про високий ступінь синаптичної пластичності мозку при пошкоджувальній дії ішемії - реперфузії. Після 7-хвилинної ішемії мозку на 3 - 7-у добу у зоні СА1 гіпокампа відбувалась відстрочена загибель нейронів, розвивався реактивний астрогліоз та різке збільшення кількості мікрогліальних клітин. Моделювання ішемії головного мозку у піщанок дає можливість вивчати механізми ішемічного ушкодження нервової тканини і тестувати фармакологічні агенти з метою оцінки їх нейропротекторних властивостей.

Ключ. слова: астроциты, гиппокамп, ишемия, иммуноцитохимия
Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703-29

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703-2

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено якісний і кількісний аналіз гліальних клітин гіпокампа після короткотривалої ішемії головного мозу та вивчено нейропротекторну дію водорозчинної форми кверцетину. Глобальну ішемію мозку у піщанок монгольських спричинено 7-хвилинною двосторонньою оклюзією сонних артерій та досліджено CA1 зону гіпокампа на третю, сьому, 14-ту та 28-му доби після ішемії-реперфузії. Зазначено, що ішемічне ушкодження мозку спричинює тимчасову локомоторну гіперактивність у експериментальних тварин, тому подальший морфологічний аналіз CA1 зони гіпокампа проведено на тваринах, у яких спостережено таку гіперактивну поведінку. Імуногістохімічне забарвлення на ГФКБ (маркера астроцитів) і Iba-1 (маркера мікроглії) здійснено на парафінових зрізах гіпокампа. Підраховано кількість забарвлених клітин в усіх шарах зони CA1. Після ішемії-реперфузії спостережено збільшення ГФКБ- та Iba-1-імунореактивності у зоні CA1 гіпокампа: максимальну кількість забарвлених клітин виявлено на 14-ту добу, з 14-ої по 28-му добу активізація глії знижувалася. Також вивчено вплив флавоноїда кверцетину на життєздатність клітин зони CA1 гіпокампа та їх морфологію після ішемії реперфузії. Установлено, що кверцетин знижує кількість загиблих нейронів і зменшує реактивний гліоз після ішемічного ушкодження. Таким чином, кверцетин проявляє виражену нейропротекторну дію на клітини зони CA1 гіпокампа, що забезпечує можливість використання його водорозчинної форми за умов ішемічного ушкодження мозку.

Досліджено вплив трансплантації фетальної нервової тканини (ФНТ) на процеси відновлення структури гіпокампа щурів після ішемії. Транзиторну глобальну ішемію (ТГІ) головного мозку у щурів віком 13,2 міс викликали за допомогою 20-хвилинної чотирисудинної оклюзії. Суспензію ФНТ одержували з СА1-зони та зародкової зубчастої звивини гіпокампів плодів щурів 18 - 19-ї доби ембріонального розвитку. ФНТ трансплантували стереотаксично у СА1-зону гіпокампа тварин через 30 діб після ТГІ. Лінійну щільність пірамідальних клітин, ширину променистого шару СА1-зони, морфологію зубчастої звивини та СА4-зони вивчено на світлооптичному рівні у зрізах гіпокампів через 2, 4 та 7 міс після ТГІ і через 1, 3 та 6 міс після трансплантації ФНТ. Встановлено, що пізня трансплантація ФНТ достовірно прискорює відновлення цитоархітектоніки гіпокампа впродовж тривалого періоду після ТГІ головного мозку щурів.

Вивчено міграцію, інтеграцію та диференціацію трансплантованих фетальних нейрогенних клітин (ФНК) у мозку тварин з ішемією. Ішемічний інсульт у мишей лінії FVB моделювали 20-хвилинною двосторонньою оклюзією сонних артерій. Через 24 год після оклюзїі ФНК, що були виділені з плодів мишей, трансгенних за зеленим флуоресцентним білком (від англ. green fluorescent protein - GFP), субокципітально введено в мозок мишей з ішемією. Міграцію та диференціацію GFP-позитивних ФНК у тканині реципієнта у різні терміни після їх введення досліджено за допомогою імуногістохімічного методу з використанням скануючого конфокального мікроскопа. Показано, що GFP-позитивні ФНК виживали, мігрували та диференціювалися в зрілі нейрони в гіпокампі ішемізованих тварин.

Показано, что клетки, полученные из ткани плаценты человека, имеют иммунофенотипические и мультилинейные свойства, характерные для мультипотентных мезенхимальных стволовых клеток (ММСК). Основной уникальной особенностью плацентарных ММСК является наличие популяции клеток, одновременно положительных на виментин, цитокератин 7 и CD90. Фенотипические ММСК, выделенные из нативной и криоконсервированной ткани плаценты, одинаковы. Кроме того, они способны мигрировать и заселять поврежденную ткань миокарда на модели кардиомиопатии у мышей. Клетки из нативной ткани в отличие от криоконсервированной экспрессируют не только OCT-4, но и NKX2-5.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1-29

Рубрики:

Інсульт

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено, що ішемія - найпоширеніша причина виникнення порушень основних функцій головного мозку та одна з основних причин смертності й інвалідизації населення України. Увагу приділено аналізу фізіологічних і патологічних механізмів, що лежать в основі розвитку уражень головного мозку ішемічної природи. Наведено дані щодо розробки експериментальних моделей ішемічного ураження гіпокампа - структури, що відіграє критично важливу роль у феноменах навчання та пам'яті. Проаналізовано структурні характеристики ішемізованої нервової тканини сучасними методами дослідження. Із застосуванням системного підходу виявлено реакції різних типів клітин нервової тканини на коротко- та довготривалу ішемію головного мозку. Одержані дані можна використати для розробки методів ефективної терапевтичної корекції описаної патології.

Мета роботи - оцінити ефективність використання зеленого флуоресцентного білка (GFP) як маркера донорських клітин у тканинах реципієнта у віддалені строки після трансплантації. Експериментальним тваринам трансплантували нейральні прогеніторні клітини, виділені з гіпокампів мишей лінії FVB-Cg-Tg(GFPU)5Nagy/J, трансгенних за геном GFP. Через 90 днів після трансплантації GFP-позитивних нейральних прогеніторних клітин проведено імуногістохімічний аналіз зрізів мозку із використанням антитіл проти GFP за допомогою конфокального та електронного мікроскопа. Імуногістохімічне дослідження з використанням антитіл проти GFP показало, що на 90-ту добу після стереотаксичної трансплантації у гіпокамп GFP-позитивні клітини диференціювалися в клітини з нейронною та гліальною морфологією. Ультраструктурний аналіз виявив, що трансплантовані GFP-позитивні клітини утворювали синоптичні контакти між донорськими клітинами та нейронами реципієнта на 90-ту добу після трансплантації. Висновки: результати дослідження свідчать про те, що GFP - це надійний нетоксичний маркер, який надає змогу ідентифікувати донорські клітини навіть у віддалені (до 90 діб) строки після трансплантації. Імуногістохімічне фарбування зрізів мозку із використанням антитіл проти GFP надає змогу візуалізувати донорські GFP-позитивні клітини за допомогою як конфокального, так і електронного мікроскопа.

Наведено результати морфофункціональних досліджень впливу трансплантації стовбурових клітин різного генезу на процеси регенерації нервової тканини головного мозку та поведінкові феномени на різних моделях ішемічного ушкодження головного мозку як у дорослих, так і у новонароджених тварин. Продемонстровано, що трансплантовані фетальні GFP-позитивні нейральні прогеніторні клітини (НПК) здатні мігрувати в ушкоджені ділянки зони СА1 гіпокампа, диференціюватися як в астроцити, так і в зрілі нейрони, які утворюють синаптичні контакти з нейронами реципієнта. Показано, що ішемічне ушкодження гіпокампа викликає порушення когнітивних функцій (просторової пам'яті), а стереотаксична трансплантація НПК сприяє відновленню просторової пам'яті у тварин після ішемічного ушкодження мозку. На створеній in vitro моделі ураження білої речовини головного мозку - перивентрикулярної лейкомаляції - продемонстровано, що мультипотентні мезенхімальні стромальні клітини в умовах їх безконтактного співкультивування зі зрізами головного мозку мають нейропротекторний вплив на нервову тканину, зменшуючи реактивний астро- та мікрогліоз і збільшуючи кількість олігодендроцитів. Досліджено вплив трансформації НПК у напрямку надекспресії FGF-2 на поведінку цих клітин після їх трансплантації у соматосенсорну кору щурів з ішемічним ушкодженням мозку та показано можливість утворення ними локальних навколосудинних проліферативних кластерів із нейрогенним потенціалом. Уперше показано вплив трансформації ендогенних НПК у напрямку надекспресії EMMPRIN на міграційні здібності цих клітин і можливість утворення ними популяції нейральних прогеніторів у пошкодженій ділянці кори. Уперше показано формування нейронами ішемізованого мозку прямих синаптичних входів на інтракортикально трансплантованих клітинах, утворених з індукованих плюрипотентних стовбурових клітин (іПСК) людини.