На підставі дослідження документальних джерел розглянуто штучно створене урядом Російської імперії на території Південної України військово-господарське формування - Новоросійське військове поселення кавалерії. Розкрито його роль в економічному розвиту та трансформації станової структури населення південноукраїнського регіону, проблеми розвитку адміністративного управління, господарства, освіти. Вивчено можливість врахування досвіду організації даної системи збройних сил на сучасному етапі.

На основе исследования документальных источников рассмотрено искусственно созданное правительством Российской империи на территории Южной Украины военно-хозяйственное формирование - Новороссийское войсковое поселение кавалерии. Раскрыты его роль в экономическом развитии и трансформации становой структуры населения южноукраинского региона, проблемы развития административного управления, хозяйства, образования. Изучена возможность учета опыта организации данной системы вооруженных сил на современном этапе.

Висвітлено особливості та загальні тенденції існування військових поселень кавалерії (ВПК) на території України у першій половині ХІХ ст. Увагу приділено історичним умовам виникнення ВПК, адміністративному устрою й управлінню, стану населених пунктів, чисельності національного та релігійного складу населення. Визначено роль Українського (Харківського), Новоросійського (Херсонського) та Києво-Подільського ВПК в економічному розвитку, у структурі російської армії. Проаналізовано особливості церковного, освітнього та культурного життя військових поселенців.

Освещены особенности и общие тенденции существования военных поселений кавалерии (ВПК) на территории Украины в первой половине ХІХ в. Внимание уделено историческим условиям возникновения ВПК, административному устройству и управлению, положению населенных пунктов, численности национального и религиозного состава населения. Определена роль Украинского (Харьковского), Новороссийского (Херсонского) и Киево-Подольского ВПК в экономическом развитии, структуре российской армии. Проанализированы особенности церковной, образовательной и культурной жизни военных поселенцев.

На підставі архівних джерел та аналізу історичної літератури висвітлено історичні умови виникнення поселення, його адміністративний та військовий устрій, соціально-економічні процеси, що відбувались у поселенні протягом усього періоду його існування. Запропоновано періодизацію процесу формування Новоросійського військового поселення кавалерії, проаналізовано динаміку чисельності його населення, майнове розшарування військових поселенців, розкрито причини соціальних конфліктів, їх характер і форми, визначено роль та значення поселення в заселенні й економічному освоєнні Південної України.

Розглянуто суспільні умови виникнення та процес формування військових поселень кавалерії на території України, територію, динаміку чисельності населення, соціальний, етнічний та конфесійний склад. Визначено їх місце у війську Російської імперії, правове становище поселенців, їх адміністративний устрій, розглянуто систему внутрішньої служби та участь у бойових діях. Проаналізовано характер господарства й економічних відносин, соціальне напруження і збройні заворушення в їх середовищі. Висвітлено систему освіти, церковну організацію, побут, заходи з охорони здоров'я. Охарактеризовано загальні тенденції та особливості їх існування на території України, а також суспільні умови й обставини, що призвели спочатку до реорганізації військових поселень кавалерії у 1857 р. у Південні поселення, а потім і до їх скасування.

Наведено результати дослідження фондів дореволюційного періоду центрального державного історичного архіву України в Києві. Введено у науковий обіг комплекс документів, які відображають різноманітні сторони життя військових поселенців в Україні. Опубліковано історичні документи Українського (Харківського) військового поселення кавалерії, розкрито історію Новоросійського (Херсонського) та наведено документи Києво-Подільського. Оприлюднено документи про історію військових поселень після реорганізації 1857 р.

На основі архівних матеріалів досліджено тенденції організації навчально-методичної роботи в Одеській школі десятників будівельної справи. Характерною особливістю навчання в школі десятників було постійне вдосконалення методики викладання і активне втілення найпередовіших методів навчання, нетрадиційних форм навчально-виховної роботи. Стверджується, що відбувався процес трансформації змісту навчально-методичної роботи на основі наповнення програми навчання новими предметами, збільшенням кількості годин на їх викладання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т392)47-2

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 15 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено соціальний склад і діяльність учнів Одеської школи десятників будівельної справи. Розкрито роль кримських військ у розв'язанні російсько-османської війни 1735 - 1739 рр. Висвітлено питання культурно-національного становлення Півдня України кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано вплив "політики покровительства" на іміграційну політику Російської імперії на Півдні України (на прикладі грецьких переселенців). Увагу приділено становленню єврейської національної школи на Миколаївщині (1920 - 1930 рр.). Запропоновано концепцію збереження культурно-історичної спадщини Україні на прикладі Одеси. Визначено загальні тенденції будівництва доріг в Одесі в дореформений період. Приділено увагу становленню музейної справи у зазначеному місті у 1920-ті рр. Наведено періодизацію діяльності Товариства сільського господарства Південної Росії та його роль у суспільному розвитку Південної України. Показано роль державної мови в національній інтеграції та зміцненні державної єдності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР7) л0

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж21140 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто широкий спектр наукових проблем, що надає змогу ознайомитися з результатами нових досліджень соціально-економічної, політичної та військової історії Півдня України. Наведено деякі здобутки та проблеми охорони і збереження культурно-історичної спадщини регіону. Окремі історіографічні та джерелознавчі дослідження присвячені видатним постатям минулого, висвітлено також сучасні краєзнавчі події. Розкрито проблеми історії польського аспекту Південної України. Значну увагу приділено проблемам мовознавства. Всебічно досліджено історію та актуальні проблеми Півдня України.

На базі широкого кола архівних джерел досліджено різноманітні аспекти історії Першого (Старого) Одеського кладовища, що розділялося на окремі ділянки за віросповіданням покійного на Християнське, Іудейське, Караїмське, Магометанське, а також мало відокремлені земельні ділянки для поховання самогубців, загиблих від чуми і військовослужбовців. Висвітлено особливості конфесійних ("етнічних") кладовищ. Встановлено, що Перше (Старе) Одеське кладовище фактично з'явилося на міських планах лише з другої половини 1820-х років і було знищене в 1935 р. На початку ХХ ст. на території Першого (Старого) Одеського кладовища розміщувалися: притулок для бідних і храм Всіх Святих із бібліотекою, будинок для притча, приміщення для відспівування жебраків, каплиця, приміщення для працівників кладовища, ділянки для англіканської, лютеранської, реформаторської общин.

Висвітлено історію створення й існування військових поселень кавалерії в Україні. Наведено результати дослідження архівних фондів з цих питань. Введено до наукового обігу комплекс документів, які відображають різноманітні аспекти життя військових поселенців в Україні. Наведено історичні документи Українського (Харківського), Новоросійського (Херсонського) та Києво-Подільського військових поселень кавалерії. Увагу приділено документам про історію південних війських поселень у період 1858 - 1867 рр.

На основі нормативних актів і архівних документів проаналізовано історико-правові аспекти формування Південних поселень в Україні (1857 - 1867). Доведено, що процес формування 218 Південних поселень тривав з 1857 по 1867 р. і мав три етапи: перший - з 4 червня 1857 до 1 січня 1858 рр., другий - з 1 січня 1858 до 1 січня 1859 рр., третій - з 1 січня 1859 до 1867 рр. Південні поселення на території України були необхідним компонентом політики уряду Олександра II. До розробки планів реформування військової організації ним були залучені найбільш досвідчені і підготовлені офіцери і генерали: В. А. Долгоруков, К. К. Ламберт, В. Ф. фон-дер-Лауніц, О. І. Верігін, П. О. Булгаков, а також низка інших представників державної та військової влади. Розглянуто окремі аспекти статусу керівників, службовців та поселенців, починаючи з наданих їм прав. Виходячи з цього, цей досвід міг би знайти гідне застосування і в даний час.

На основі нормативних актів і архівних документів проаналізовано історико-правові аспекти формування Південних поселень в Україні (1857 - 1867). Доведено, що процес формування Південних поселень тривав з 1857 по 1867 р. і мав три етапи: перший - з 4 червня 1857 до 1 січня 1858 р., другий - з 1 січня 1858 до 1 січня 1859 р., третій - з 1 січня 1859 до 1867 р. Південні поселення на території України були необхідним компонентом політики уряду Олександра II. До розробки планів реформування військової організації ним були залучені найбільш досвідчені і підготовлені офіцери і генерали: В. А. Долгоруков, К. К. Ламберт, В. Ф. фондер-Лауніц, О. І. Верігін, П. О. Булгаков, а також низка інших представників державної та військової влади. Розглянуто окремі аспекти статусу керівників, службовців та поселенців, починаючи з наданих їм прав. Виходячи з цього, цей досвід міг би знайти гідне застосування і в даний час.

Наведено результати обговорення шляхів збереження історичної забудови центру Одеси та підготовки номінаційного досьє для включення об'єкта до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Подано інформацію про матеріали та технології в архітектурній біографії міста (на прикладі м. Холм у Польщі). Увагу приділено культурології міста як теоретичній передумові збереження культурної спадщини. Висвітлено особливості управління об'єктом, включеним до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Розглянуто міжнардний досвід і співробітництво України щодо включення "Геодезичної Дуги Струве" до пам'яток ЮНЕСКО як науково-технічної спадщини XIX ст.

Наведено результати досліджень соціально-економічної, політичної та військової історії Півдня України. Висвітлено питання з історії розвитку освіти, науки та техніки Півдня України. Окреслено проблеми та перспективи охорони і збереження культурно-історичної спадщини Півдня України. Подано окремі джерелознавчі та історіографічні дослідження, присвячені видатним постатям минулого. Висвітлено сучасні краєзнавчі події, проблеми православ'я. Розкрито питанняі історії українсько-польських відносин на Півдні України. Значну увагу приділено проблемам мовознавства. Розглянуто історичні конструктивні схеми будівель Одеси й особливості їх експлуатації. Розкрито роль міських органів самоврядування у модернізації системи управління та мережі навчальних закладів Південної України наприкінці XIX - на початку XX ст. Подано інформацію про здобутки та перспективи філософської наукової школи "Інноваційність" у методології та технології наукового та соціального пізнання.