Зазначено, що подальшим етапом інтенсифікації використання сучасної бази знань людства, а також методологічної інтенсифікації її розвитку і вдосконалення стає введення до геоінформаційно-енергетичних (ГІЕ) мереж інтелекту від світового океану та всієї біосфери земної кулі, маючи на увазі безмежну множину станів їх структуризації, як пам'ять інформації від початку існування всесвіту, без якої зокрема ніколи не зміг би зародитись та існувати інтелект живої мережі. Глобальним стратегічним шляхом подальшого розвитку цивілізації є створення всесвітньої мережі оптико-електронної розподіленої ГІЕ системи, значною мірою самодостатньої з точки зору об'ємів і фізичних принципів функціонування елементів пам'яті, так їх здібності до функціонального розширення щодо вирішення всіх регіональних проблем в єдиній системі інформаційно-енергетичного перетворення подібного дуальності фотонних перетворювачів світла.

Розроблено сигнальну модель функціонування динамічної пам'яті на ВОЛЗ. Одержані передаточні функції дозволяють проаналізувати світлову енергетичну ефективність динамічної пам'яті на ВОЛЗ.

Розглянуто організацію оперативної пам'яті багатофункціонального паралельного процесора (БФПП). Основною перевагою БФПП в порівнянні з існуючими є його простота та чисто оптичне виконання, яке не вимагає додаткового застосування схем електронного керування, які погіршують швидкодію процесора та ускладнюють його конструктивне виконання.

Розглянуто структури динамічної оптичної пам'яті, побудовані на базі оптичного кільця ВОЛЗ. Запропоновані структури призначені для застосування в системах передачі й обробки інформації, оптичних інформаційно-обчислювальних системах.

Приведено принципи функціонування і структури перетворювачів кодів на підставі регістрових структур волоконно-оптичних запам'ятовуючих пристроїв.

Розроблено принципи побудови динамічного оптичного оперативного запам'ятовуючого пристрою (ДООЗП) на волоконно-оптичних лініях зв'язку (ВОЛ) й організації структур систем оптичної пам'яті на ВОЛ. Запропоновано фізико-технічні засади побудови ДЗООП на ВОЛ, що забезпечує можливість надійного зберігання інформації та підвищення швидкості доступу до оптичної інформації. Проаналізовано паралельно-послідовні, єрархічні, матричні структури пам'яті на ВОЛ. Розроблено способи адресації та розміщення інформації в пам'яті на ВОЛ. Проаналізовано способи подання інформаційних блоків, способи відображення логічних адрес інформаційних блоків на фізичні адреси ДООЗП на ВОЛ і висвітлено особливості їх застосування.

Викладено основи побудови динамічних оптичних оперативних запам'ятовувальних пристроїв (ДООЗП) на волоконно-оптичних лініях зв'язку (ВОЛЗ) та організації структур систем оптичної пам'яті. Описано способи адресації та розміщення інформації в пам'яті на ВОЛЗ, представлення інформаційних блоків, відображення їх логічних адрес на фізичні адреси ДООЗП на ВОЛЗ і особливості їх застосування під час проектування нових типів оптоелектронних приладів та систем.

Изложены основы построения динамических оптических оперативных запоминающих устройств (ДООЗУ) на волоконно-оптических линиях связи (ВОЛС) и организации структур систем оптической памяти. Описаны способы адресации и размещения информации в памяти на ВОЛС, представления информационных блоков, отражения их логических адресов на физические адреса ДООЗУ на ВОЛС и особенности их применения при проектировании новых типов оптоэлектронных приборов и систем.

Проаналізовано основні характеристики надійності транспортної мережі, інфраструктура якої заснована на технології SDH. Підвищення надійності існуючого SDH-кільця досягається за рахунок застосування фрагментованих дубльованих кільцевих структур з використанням оптичних обхідних перемикачів.

Розглянуто особливості проектування, програмування та моделювання роботи електричних схем з використанням мікроконтролерів загального призначення виробництва Atmel, що об'єднані під загальною маркою AVR. Подано детальну інформацію про функціональні вузли мікропроцесорних систем, зокрема, виконавчі пристрої, елементи індикації, пристрої формування звукових сигналів, керування двигунами постійного струму, пристрої комутації, кнопки та датчики, цифро-аналогові та аналого-цифрові перетворювачі.

Проаналізовано практичні підходи до застосування подвійних властивостей світлодіодів, що надає змогу реалізувати давач освітленості та сенсор дотику.

Розглянуто особливості практичного використання лабораторного робота-стенда для підвищення професійного рівня з програмування мікропроцесорних систем студентів технічних спеціальностей.

Зроблено порівняльний аналіз наявних ліній передачі інформації та обгрунтовано вибір саме волоконно-оптичних ліній для високошвидкісних систем зв'язку. Розглянуто основні компоненти ринку волокно-оптичних систем зв'язку і технології, що використовуються, виявлено їх переваги та недоліки, а також шляхи удосконалення.

Розглянуто електронні та оптоелектронні засоби формування часових затримок як функціонального операційного базису для логіко-часових середовищ. Наведено приклади реалізації блоків формування часових затримок, виявлено їх переваги та недоліки, а також шляхи удосконалення.

Зазначено, що впровадження в інженерну практику методів автоматизації схемотехнічного проектування дозволяє перейти від макетування апаратури до її моделювання на персональному комп'ютері за допомогою відповідного програмного забезпечення. Розглянуто практичні аспекти схемотехнічного проектування мікропроцесорних систем у напрямку інформаційної безпеки на базі програмного середовища Proteus VSM.

Запропоновано підхід створення віртуального аналога навчально-лабораторного стенду EV8031/AVR у програмному середовищі Proteus VSM, що дозволяє одержати практичні навички розробки та створення як апаратної, так і програмної частини мікропроцесорних систем.

Надано основні відомості про радіопередачі. Розглянуто генератори із зовнішнім збудженням і автогенератори. Охарактеризовано стабілізацію частоти автогенераторів. Подано інформацію про особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазану. Приділено увагу управлінню коливаннями в радіопередавачах. Обгрунтовано принципи багатоканального радіозв'язку.

Комплексно розглянуто й актуалізовано апаратно-програмні засоби підтримки мікроконтролерів AVR, що має вагоме значення для розробників вбудованих систем. Подано інформацію про середовища розробки програмного забезпечення для мікроконтролерів AVR, внутрішньосхемні відлагоджувачі, а також апаратні засоби підтримки проектування та відлагодження систем (логічні аналізатори й осцилографи змішаних сигналів, схемні емулятори та схемні стимулятори, плати розвитку). Висвітлено питання захисту коду та даних. Увагу приділено питанням програмування по послідовному каналу, паралельного програмування, програмування по інтерфейсу JTAG, а також самопрограмування мікроконтролерів набору Mega.

Розглянуто практичні аспекти побудови та проектування мікропроцесорних систем управління на апаратно-програмній платформі Arduino. Запропоновано комплексний підхід, який поєднує комп'ютерне моделювання роботи віртуального стенда та реального стенду Arduino Learner Kit, що дозволяє підвищити ефективність лабораторно-практичних занять та зменшити матеріальні витрати на придбання, обслуговування та ремонт лабораторного обладнання.

Висвітлено теоретичні й прикладні аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців у фахових коледжах. Звернено увагу на впровадження сучасних інформаційних технологій та інноваційних методик навчання, а також висвітлено актуальні проблеми фахових коледжів. Представлено спектр питань з педагогіки, методології освіти, теоретико-методичних аспектів навчання та виховання, формування професійних компетентностей, підвищення якості освіти.

Висвітлено актуальні проблеми фахової передвищої освіти України, теоретичні та прикладні аспекти підготовки майбутніх фахівців, впровадження сучасних інформаційних технологій та інноваційних методик навчання. Представлено спектр питань з педагогіки, методології освіти, теоретико-методичних аспектів навчання та виховання, формування спеціальних компетентностей, підвищення якості освіти. Розглянуто цифровізацію сучасної освіти як відповідь на виклик інформаційного суспільства. Акцентовано на формах залучення здобувачів освіти до процедур забезпечення якості освітньої діяльності у Вінницькому технічному фаховому коледжі. Висвітлено досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій у проведенні національного мультипредметного тесту. Розглянуто дистанційне навчання студентів-медиків та особливості мотивації їх навчальної діяльності. Увагу приділено інтеграції професійної освіти до європейського освітнього простору. Запропоновано шляхи підвищення успішності студентів технічних спеціальностей. Наведено методичні аспекти формування соціокультурної компетентності майбутнього фахівця в середовищі закладу фахової передвищої освіти.