Розглянуто конструкцію спеціального обладнання та особливості методики визначення мінімальних флегматизувальних концентрацій газових вогнегасних речовин для сумішей повітря з парою горючих рідин з застосуванням установки "ФК" за ДСТУ 3958-2000. Наведено результати досліджень умов флегматизування пари ряду горючих рідин азотом і діоксидом вуглецю на установках "ФК" і "Предел".

Індекс рубрикатора НБУВ: Н960.21-59

Рубрики:

Гасіння пожеж хімічними засобами

Шифр НБУВ: Ж70610 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено розрахунково-аналітичний метод визначення концентраційних меж області флегматизування для газових сумішей системи горюча речовина - окисник - флегматизатор і мінімальне безпечне співвідношення флегматизатора та горючого газу (пари) у закритому об'ємі, установлено залежності мінімальних вогнегасних і флегматизувальних концентрацій азотно-кисневих сумішей від вмісту у них кисню (2 - 10 % об.). Проведено дослідження динаміки флегматизування горючого газового середовища в умовно герметичному просторі із заданими витратами надходження кисню, горючої речовини та повітря. Запропоновано схему флегматизування, яка виключає застосування озоноруйнівного хладону 13В1 і значно підвищує рівень протипожежного захисту за рахунок вентилювання робочого простору азотом. Розроблено методичну та випробувальну бази для визначення показників якості газових вогнегасних речовин: мінімальної вогнегасної концентрації у процесі гасіння н-гептану та флегматизувальної концентрації для метаноповітряних сумішей, які є складовою частиною Державного стандарту України ДСТУ 3 958-2000 "Газові вогнегасні речовини. Номенклатура показників якості, загальні технічні умови та методи випробувань". Здійснено експериментальні дослідження щодо визначення умов флегматизування горючих газових середовищ і припинення горіння у замкнених просторах ряду речовин класів A, B, C. Результати досліджень упроваджено у вигляді пропозицій щодо флегматизування азотом горючих газових середовищ у виробництвах холодильників і товарів побутової хімії в аерозольних упаковках.

Розглянуто предмет, задачі та методи нарисної геометрії. Наведено інформацію про метод проекцій, властивості центрального та паралельного проеціювання, комплексний рисунок точки на дві площини проекцій, класифікацію прямих ліній, площин і поверхонь. Увагу приділено взаємному розташуванню геометричних фігур, способам перетворення ортогональних проекцій, перетворенням проекцій за допомогою послідовної заміни двох площин проекцій, циркульним і лекальним кривим, лінійчатим поверхням, побудові ліній перетину поверхонь, видам аксонометричних проекцій.

Розроблено сучасні концептуальні положення та заходи з окультурювання кислих грунтів, які дозволяють суттєво знизити енергетичні та матеріальні витрати та стабілізувати екологічні та продуктивні функції грунтів. Визначено роль гумусових кислот у саморегуляції кислотно-основного режиму грунтів, яка обумовлена їх здатністю утворювати з алюмінієм стійкі алюмо-гуматні комплекси та притаманними їм протикислотними та протилужними буферними властивостями. Встановлено методологію діагностування агроекологічного стану та режимів функціонування кислих грунтів як основи вибору відповідних управлінських рішень. Висвітлено спосіб оптимізації агроекологічного стану кислих грунтів шляхом створення структурно-функціональної неоднорідності кореневмісного шару з використанням технології локального окультурювання грунтів. Показано значущість просторової неоднорідності кореневмісного шару грунту для стабілізації ефективної родючості та в прогресивному спрямуванні процесів сучасного грунтотворення. Вдосконалено методологію нормування добрив і меліорантів за показниками та графічними моделями буферності. Розкрито роль технології локального окультурювання в покращанні агроекологічних функцій кислих грунтів.

Дана характеристика современного состояния почвенного покрова Украины на основании данных почвенных обследований, мониторинга и агрохимической паспортизации земель сельскохозяйственного назначения. В последние десятилетия наблюдается возрастание темпов деградации почв, в том числе черноземного типа. Раскрыты причины возникновения, показано в динамике развитие неблагоприятных процессов деградации почв: снижение содержания гумуса и питательных веществ, эрозия, изменение кислотно-щелочных условий, физическая деградация почв, засоление и осолонцевание, загрязнение почв. Отмечена необходимость разработки обновленной редакции Национальной программы по охране земель и Национальной программы охраны плодородия почв.

Сформульовано основні принципи, сучасні методологічні та технологічні підходи у вирішенні проблем хімічної меліорації грунтів. Розглянуто географію, генезу й агроекологічні особливості грунтів, що потребують хімічної меліорації. Визначено місце, роль та перспективи меліорації грунтів як невід'ємної складової всієї системи інтенсивного землеробства. Наведено можливий вибір альтернативних заходів з меліорації хімічно деградованих грунтів. Подано алгоритм організації робіт з меліорації грунтів, формування й удосконалення нормативно-методичної бази й інформаційного забезпечення.

Наведено принципи діагностики і оптимізації фосфатного та калійного режимів за показниками буферності, які слугують науковою базою щодо здійснення на вищому сучасному методологічному рівні наукового моніторингу грунтів та розробки найефективніших заходів з підвищення їх продуктивності.

Наведено результати польових досліджень щодо ефективності технології локальної меліорації дерново-підзолистих грунтів Полісся. Показано високу ефективність і рентабельність даної технології, яка дає можливість в сучасних умовах отримати чистий прибуток на рівні 203 грн/га та майже в 1,6 рази зекономити енергетичні ресурси й підвищити окупність енергії, що витрачені на приріст урожаю.

Наведено результати досліджень швидкості вигоряння деревини та вплив швидкості обвуглювання на зменшення робочого перерізу дерев'яної конструкції.

Разработана математическая модель скорости выгорания древесины. По полученному аналитическому уравнению рассчитаны скорости горения огнестойкого материала при соответствующем значении показателя замедления. Приведены результаты исследований скорости выгорания древесины, в том числе модифицированной антипиренами, и установлено влияние модификации на уменьшение скорости и глубины обугливания, а соответственно и на уменьшение рабочего сечения деревянной конструкции при высокотемпературном влиянии.

Отмечено, что выявление повреждений древесины в строительных конструкциях на ранних стадиях, а также прогнозирования, позволит оценить условия эксплуатации изделий, определить эффективность применения методов и средств защиты. Проанализирована кинетика биологических популяций в органической массе, которая зависит от концентрации компонентов среды, а также модели, описывающие эти процессы. Проведено моделирование биологического разрушения древесины.

Отмечено, что после огнебиозащиты древесины возникает необходимость пропиточных средств удержаться в структуре в течение длительного времени в условиях колебания температуры и влажности. Разработана математическая модель процесса вымывания антипиренов с модифицированной древесины после ее обработки, которая позволяет сделать прогноз изменения концентрации защитных веществ и сделать рациональный выбор средств для увеличения срока эксплуатации обработанной древесины.

Проведено дослідження впливу геоцементного покриття на енергію активації термоокиснювальної деструкції деревини. Наведено результати досліджень термодеструкції деревини та покриття. Встановлено температури розкладу та втрати маси зразків, на основі яких розраховано енергію активації. Проведено дослідження з визначення групи горючості деревини модифікованої покриттям і встановлено ефективність - зниження температури димових газів і втрати маси під час випробувань.

Проаналізовано способи визначення вогнезахисних властивостей деревини та встановлено необхідність розроблення оперативних методів встановлення якості оброблення деревини на об'єктах будівництва. З урахуванням температуропровідності деревини обгрунтовано спосіб визначення вогнезахисних властивостей деревини за допомогою експрес-методу, а з урахуванням умов тепломасообміну у ході випробувань, розроблено пристрій і проведено апробацію на конкретних зразках вогнезахищеної деревини.

Рассмотрены результаты экспериментальных и натурных полигонных огневых испытаний эффективности огнезащитной обработки специальной деревянной тары для хранения боеприпасов и показана перспективность такой обработки с целью повышения уровня взрывопожаробезопасности арсеналов, баз и складов хранения ракет и боеприпасов.

Висвітлено хибність розрахунку доз вапнякових меліорантів за гідролітичною кислотністю. Наведено методику визначення доз вапна за pH-буферністю грунту, яка дозволяє відповідно до потреб конкретних сільськогосподарських культур за менших витрат досягти оптимальної кислотно-лужної рівноваги в грунтовому середовищі.

Показана ошибка расчета доз известнякових мелиорантов по показателю гидролитической кислотности. Приведена методика определения доз извести по pH-буферности почвы, что дает возможность соотвественно потребностям конкретных сельськохозяйственных культур при меньших затратах достичь оптимального кислотно-щелочного равновесия в почвенной среде.

Обгрунтовано необхідність і актуальність науково-дослідних робіт з метою вивчення буферних механізмів грунту. Розглянуто стан і перспективи досліджень функціональної стійкості грунтів на підставі їх буферних характеристик. Показано значущість використання показників буферності у практиці діагностування, прогнозування й оптимізації грунтової родючості.

Встановлено буферну дію мінеральних добрив щодо алюмінізації грунту, яка полягає у їх здатності зв'язувати рухомий алюміній у складні мінеральні сполуки типу алюмофосфатів. Розглянуто вплив рослин вівса на встановлення оптимальної для власного росту кислотно-основної рівноваги грунту.

Установлено буферное воздействие минеральных удобрений на алюминизацию почвы, которое состоит в их способности связывать подвижный алюминий в сложные минеральные соединения типа алюмофосфатов. Рассмотрено влияние растений овса на установление оптимального для собственного роста кислотно-основного равновесия в почве.

Висвітлено стан і перспективи відродження хімічної меліорації кислих грунтів в Україні. Наведено основні положення сучасної концепції хімічної меліорації кослих грунтів, яка в цілому спрямована на ресурсоощадження, екологічну безпеку та підвищення родючості кислих грунтів. Запропоновано шляхи широкого впровадження ресурсозберігальних технологій окультурювання кислих грунтів.