Розглянуто конструкцію спеціального обладнання та особливості методики визначення мінімальних флегматизувальних концентрацій газових вогнегасних речовин для сумішей повітря з парою горючих рідин з застосуванням установки "ФК" за ДСТУ 3958-2000. Наведено результати досліджень умов флегматизування пари ряду горючих рідин азотом і діоксидом вуглецю на установках "ФК" і "Предел".

Досліджено вплив тривалості зберігання робочих розчинів піноутворювача "Пегас" у металевій тарі (сталь марки Ст3) на кратність піни середньої кратності та водневий показник, а також показник критичної інтенсивності подавання робочого розчину піноутворювача для піни середньої кратності. Встановлено можливість використання робочого розчину піноутворювача "Пегас" з домішкою інгібітора корозії та карбаміду для спорядження повітрянопінних вогнегасників. Термін зберігання таких розчинів у вогнегаснику становить більше трьох років.

Викладено основні напрямки наукової, науково-технічної та організаційної діяльності щодо виконання вимог Монреальського Протоколу в частині поступового вилучення озоно-руйнівних газових вогнегасних речовин групи галонів.

Визначено емпіричну залежність вогнегасної здатності порошкових вогнегасників від маси заряду вогнегасного порошку та його типу, кваліфікації оператора та ін. Наведена залежність дозволяє розраховувати вогнегасну здатність даних вогнегасників щодо гасіння пожежі класу В.

Викладено результати аналітичних досліджень існуючих міжнародних, міждержавних, національних стандартів і технічних вимог до установок газового пожежогасіння та їх основних складових елементів: модулів і батарейного обладнання. Наведено визначення основних нестандартизованих на теперішній час термінів, перелік основних технічних вимог до модулів і батарейного обладнання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н960.21

Рубрики:

Гасіння пожеж хімічними засобами

Шифр НБУВ: Ж70610 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н960.21-52

Рубрики:

Гасіння пожеж хімічними засобами

Шифр НБУВ: Ж70610 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н960.21-59

Рубрики:

Гасіння пожеж хімічними засобами

Шифр НБУВ: Ж70610 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты теоретических и экспериментальных исследований по разработке огнетушителей, которые используют энергию газогенерирующих зарядов для транспортировки огнетушащих веществ. Проанализированы существующие огнетушители и дана оценка их огнетушащей эффективности. Теоретически обоснованы газогидродинамические параметры огнетушителя и основные условия эффективного тушения.

Приведены результаты исследований, связанных с разработкой импульсных пламеподавателей. Проанализированы особенности исследования параметров потока огнетушащих веществ в условиях полуограниченных объемов объектов промышленного транспорта, а также струйного течения огнетушащих составов из импульсных пламеподавателей. Охарактеризованы устройства для тушения локального пожара с дополнительным поршневым цилиндром и подавления взрывов и загораний.

Разработан метод тушения пожаров нефтепродуктов путем их перемешивания (барботирования) газом. Барботирование жидкостей газом широко используется для интенсификации тепломассообмена, обеспечивающего быстрое выращивание температурного слоя в барботируемом объеме неравномерно нагретой жидкости, что обусловлено ее перемешиванием всплывающими пузырями.

Экспериментально исследована огнетушащая эффективность эмульсий различного состава на основе воды. По результатам эксперимента по тушению модельного очага пожара класса "А2" построена математическая модель, позволяющая определить оптимальные интервалы концентраций легкокипящей фазы и электролита в эмульсии. Установлено, что йодистый метил - наиболее эффективное вещество в качестве дисперсной фазы эмульсии. Установлены минимальные концентрации поверхностно-активного вещества и высокомолекулярного соединения, позволяющие обеспечить максимальное время полураспада эмульсии и повысить огнетушащую эффективность ее.

На основании теоретических и экспериментальных исследований разработаны технические условия получения высокочувствительных элементов (ППЧЭ) спиралевидного типа (СТ) для газовых пожарных извещателей (ГПИ). Исследованы технические характеристики ГПИ для раннего выявления пожара по газообразным продуктам первичной стадии горения (пиролиза) целлюлозосодержащих материалов (древесина). Разработан макетный образец ГПИ с ППЧЭ СТ.

Проаналізовано існуючі діагностики та прогнозування працездатності порошкового вогнегасника, з'ясовано причини грудкування, властивості та природу твердої речовини, що утворюється внаслідок ущільнення вогнегасного порошку. Розглянуто апаратні схеми й алгоритми реконструкції об'єктів, які використовуються в промисловій комп'ютерній томографії. На базі R-функцій розроблено метод визначення геометричного об'єкта за інформаційними проекціями Радона та алгоритмічне забезпечення з'ясування геометричної форми об'єкта для середовища математичного пакета MatLab. Створено математичне забезпечення рентгенівського симулятора SLS-9 та перевірено вірогідність складених алгоритмів.

На прикладі розробленої експериментальної установки встановлено, що у випадку зменшення вмісту кисню в газоповітряному середовищі вогнегасна ефективність порошків зростає та перебуває в лінійній залежності від його концентрації. У процесі збагачення киснем газоповітряного середовища вогнегасна ефективність порошків змінюється в поліноміальній залежності від його концентрації. Встановлено, що порошки ефективно інгібують полум'я у випадку концентрації кисню в межах 30 - 33 %, найбільш ефективні за таких умов порошки на основі хлориду калію. Розроблено математичну модель визначення коефіцієнта неадитивності, який характеризує залежність вогнегасної ефективності бінарних порошкових сумішей від їх складу та зміни концентрації кисню. Доведено, що бінарна суміш порошків на основі бікарбонату натрію та хлориду калію у межах рівнозначних співвідношень проявляє неадитивні синергічні властивості та з максимальною ефективністю інгібує полум'я газоповітряного середовища з перемінним вмістом кисню.

Запропоновано й обгрунтовано спосіб гасіння пожеж твердих горючих матеріалів з використанням гелетвірних систем (ГС) на підставі неорганічних сполук. Досліджено компоненти вогнегасних ГС, визначено їх концентраційні області. Розроблено експериментальні моделі часу гелеутворення за умов зміни кількісного складу даних вогнегасних систем, а також математичні моделі для визначення показників охолодної та вогнезахисної дії ГС. Визначено оптимальні значення масового складу для кожного з запропонованих ГС, наведено рекомендації щодо використання ГС для гасіння пожеж.

Розроблено розрахунково-аналітичний метод визначення концентраційних меж області флегматизування для газових сумішей системи горюча речовина - окисник - флегматизатор і мінімальне безпечне співвідношення флегматизатора та горючого газу (пари) у закритому об'ємі, установлено залежності мінімальних вогнегасних і флегматизувальних концентрацій азотно-кисневих сумішей від вмісту у них кисню (2 - 10 % об.). Проведено дослідження динаміки флегматизування горючого газового середовища в умовно герметичному просторі із заданими витратами надходження кисню, горючої речовини та повітря. Запропоновано схему флегматизування, яка виключає застосування озоноруйнівного хладону 13В1 і значно підвищує рівень протипожежного захисту за рахунок вентилювання робочого простору азотом. Розроблено методичну та випробувальну бази для визначення показників якості газових вогнегасних речовин: мінімальної вогнегасної концентрації у процесі гасіння н-гептану та флегматизувальної концентрації для метаноповітряних сумішей, які є складовою частиною Державного стандарту України ДСТУ 3 958-2000 "Газові вогнегасні речовини. Номенклатура показників якості, загальні технічні умови та методи випробувань". Здійснено експериментальні дослідження щодо визначення умов флегматизування горючих газових середовищ і припинення горіння у замкнених просторах ряду речовин класів A, B, C. Результати досліджень упроваджено у вигляді пропозицій щодо флегматизування азотом горючих газових середовищ у виробництвах холодильників і товарів побутової хімії в аерозольних упаковках.

Уперше виявлено закономірності утворення газоводяної суміші у камері охолодження за умов взаємодії вихлопних газів турбореактивного двигуна з диспергованою водою. Установлено, що вогнегасна концентрація даної суміші з вмістом кисню менше 10 % і температурою 350 К утворюється за умов подавання у камеру охолодження суміші повітря та диспергованої води і продуктів згоряння вуглеводневого палива двигуна у співвідношенні 1 кг води на 1,1 кг продуктів згоряння. Виявлено умови запирання потоку газоводяної суміші під час подавання диспергованої води на вхід камери охолодження, яке відбувається за умов, коли статичний напір цієї суміші у камері охолодження перевищує швидкісний напір вихлопних газів турбореактивного двигуна. Установлено, що для зниження градієнта тиску у камері охолодження необхідно забезпечувати подавання роззосередженої за її довжиною диспергованої води, або збільшити до 1 м діаметр камери охолодження. Розкрито механізм утворення газоводяної суміші, яке відбувається за двома напрямками: випаровування краплин за температури 380 - 400 К у камерах охолодження та конденсація пари під час транспортування до зони горіння за температури 340 - 350 К, а також утворення краплин води і збільшення їх діаметра. Це дозволяє розрахувати ефективну дальність подавання даної суміші до зони горіння.

  Скачати повний текст

Найбільш важливою вимогою до мобільного пожежно-технічного обладнання з метою ефективної ліквідації пожеж легкозаймистих і горючих речовин є забезпечення високої дальності подачі піни зі збереженням її високої кратності. Запропоновано конструкцію піногенераторної установки, в яких паралельні струмені піни низької кратності виконують функцію транспортування струменя піни середньої кратності до зони горіння. Розроблено математичні моделі та досліджено процеси, що виникають під час комбінованої подачі пінних струменів середньої та низької кратності. Проведено теоретичні дослідження режимів роботи таких піногенераторних установок та визначено основні параметри, що впливають на функціональну здатність конструкції. Наведено результати експериментальних і полігонних випробувань. Рекомендовано експлуатаційні параметри установки комбінованої подачі пінних струменів середньої та низької кратності.