За допомогою статистичного аналізу даних щодо трьох типових грунтових профілів пересіченого рельєфу досліджено значимість глибини для пошарового розподілу поживних речовин чорноземного грунту.

Установлено закономірність міграції розчинних солей упродовж профілю насипного грунту за рекультивації на шахтних породах за умов західного Донбасу. Закономірність представлено математичною моделлю у вигляді експоненти, параметри якої визначаються первинним вмістом солі в шахтній породі та фільтрувальними властивостями чорнозему.

Зроблено агроекологічне обгрунтування необхідності введення прошарку лесоподібного суглинку у тришарові варіанти рекультивації шахтних відвалів у Західному Донбасі.

Встановлено, що за умов Сухого Степу використання штучного водоопору можна розглядати як маловитратну технологiю економiї води для зрошення. У разi впровадження зрошення на рекультивованих землях пiдвищення рiвня грунтових вод на тлi дренажу зменшиться з 0,92 до 0,2 м.

Охарактеризовано состояние раздельной разработки майкопских и тортонских отложений и эксплуатации скважин Архангельского газового месторождения. Рассмотрены различные варианты дальнейшей разработки месторождения. Показана технологическая эффективность организации внутрискважинного перепуска газа из слабосцементированных майкопских отложений в тортонские отложения через пробуренные дополнительно перепускные скважины и отбора газа с тортонских отложений через пробуренные дополнительно скважины с горизонтальным заканчиванием ствола.

Рассмотрены особенности разработки и эксплуатации майкопских и тортонских отложений Архангельского газового месторождения. Обоснованы возможные направления борьбы с пескопроявлением в скважинах и интенсификации добычи газа с низкопроницаемых несцементированных майкопских отложений.

Колодязна вода здебільшого придатна для зрошування грунтів на присадибних ділянках без суттєвого ризику розвитку процесу їх осолонцювання. Враховуючи ризик техногенного впливу, необхідним є проведення моніторингу стану верховодки у місцях видобутку корисних копалин.

Зазначено, що висновок про придатність субстратів гірських порід (ГП) для рекультивації повинен супроводжуватись токсикологічною оцінкою на вміст важких металів. Геохімічна оцінка ГП і модельних варіантів рекультивованих земель дозволила рекомендувати найбільш доречні за рівнем пом'якшувального впливу на довкілля технології.

Територія досліджених ділянок рекультивації західного Донбасу, де відбувається самозаростання, характеризується незначним видовим різноманіттям. Знайдено 44 види рослин. Видовий знак рослинності обох рекультивованих відвалів є досить схожим. Згідно з даними дослідженнями, сучасний стан ділянки рекультивації з насипкою на шахтний відвал лучно-чорноземного урунту дозволяє вирощування сільськогосподарських рослин, у той час, як урунт ділянки з насипкою на шахтний відвал червоно-бурої глини потребує поліпшення.

Теоретично обгрунтовано новий метод розв'язання науково-практичної задачі, а саме: інтенсифікації видобутку газу з багатопластового газового родовища з нерівноміцними колекторами. Обгрунтовано можливість використання стійких (тортонських) газоносних відкладів для видобутку газу з нестійких (майкопських) газоносних відкладів способом внутрішньосвердловинного перепуску газу через перепускні свердловини з нестійкого у стійкий колектор та відбору всього газу родовища через стійкий колектор, використовуючи експлуатаційні, зокрема горизонтальні, свердловини з технологічної платформи. Розроблено математичну модель перепуску газу через перепускні свердловини з нестійких колекторів у стійкі та відбору газу через експлуатаційні свердловини, пробурені у стійкому колекторі. Розроблено методику досліджень процесу перепуску газу.

Розроблено екогідрогеологічне обгрунтування формування й експлуатації рекультивованих земель, що передбачає екологічну реставрацію порушених земель за рахунок організації стоку, відведення атмосферних опадів, забезпечення процесу формування біогеогенетичних горизонтів рекультивованого шару потужністю 1,0 - 1,2 м із залученням найбільш придатних гірських порід і закладенням штучного дренажу. Проведено розрахунки динаміки рівня грунтових вод з урахуванням природного бокового розтікання для рекультивованого відвалу (без дренажу та на фоні горизонтального дренажу зі зрошенням). Досліджено водно-фізичні, фізико-хімічні й екологічні властивості розкривних гірських порід. Наведено комплексну оцінку змін окисно-відновлювальних умов за профілем рекультивованих відвалів. Проведено моделювання та довгостроковий прогноз змін водно-сольових умов на різних варіантах рекультивації у профілях рекультивованих шахтних відвалів. Виявлено субстрати (темно-сіра глина, шлам залізної та марганцевої руди), де утворення токсичних концентацій заліза та марганцю обмежує їх використання. Встановлено параметри поживних режимів фітомеліорованих гірських порід, що забезпечують підвищення буферної та біотичної ємності у процесі формування родючості рекультивованих земель. Розроблено концепцію поетапного інтегрального підходу в оцінці екологічного ризику аеротехногенного забруднення сільськогосподарських територій важкими металами. Розкрито особливості прояву буферної ємності чорнозему до важких металів і перспективи використання деяких гірських порід як сорбентів для детоксикації техногено забруднених грунтів.

Порівняльний аналіз урожайності пшениці озимої за шість років дозволив позначити вклад будови штучного рекультивованого профілю та ефективність внесення комплексного мінерального добрива. Зроблено багаторічний прогноз засолення штучного профілю для двох- і тришарової моделі рекультивації.

Рівень мінералізації води середніх та малих річок у районах видобутку корисних копалин у Дніпропетровській області сягає 3 - 5 г/л. Визначено умови зрошення рекультивованих земель, за яких забезпечується малий ризик осолонцювання. В умовах степової зони України найбільш доцільним є застосування зрошення. У такому разі постає проблема вибору джерела зрошення. Хімічна оцінка стану води для зрошення рекультивованих земель поблизу м. Орджонікідзе дала змогу виявити перспективні джерела.

Для можливості проведення прогнозу процесу вертикального засолення рекультивованих шахтних відвалів розроблено файл MathCAD, у якому записано команди для розв'вязання задачі моделювання. Константи й процедури змінюють за умов введення нових початкових параметрів - глибини штучного грунтового розрізу, року, кроку по простору та ін. Для проведення прогнозних розрахунків засолення експериментальних грунтових розрізів звернулися до бази даних, одержаних з інтервалом у 8 років, починаючи з 1987 р. Одержані у 2003 р. дані профільного розподілу солей були опрацьовані на розробленій моделі у вигляді прогнозів на наступний період у шість років. Зроблений за результатами прогнозу на 2009 р. висновок достатньо реально відображує профільний розподіл солей у рекультиваційному шарі за варіантом ШП + 50 ЛС + 50 НШЧ. Апробована на Павлоградському стаціонарі рекультивації земель ДДАУ методологія може бути використана для проведення прогнозних розрахунків вертикального засолення за умов Західного Донбасу.

Встановлено вплив довготривалої фітомеліорації на грунтоутворювальний процес у розкривних гірських породах Нікопольського марганцеворудного родовища. 20 років фітомеліорації розкривних гірських порід надали можливість сформувати компонентний склад білкових комплексів у насінні гороху, подібний за показниками з еталонними спектрами рослин, вирощених на грунтовій масі чорнозему південного.

Багаторічні стаціонарні дослідження були проведені у трьох лабораторіях оцінки якості забрудненого повітря у Дніпропетровській області. Шість стаціонарних постів знаходяться у місті Дніпропетровськ, п'ять - розташовані у містах Кривий Ріг і Дніпродзержинськ. Підвищена концентрація диоксиду азоту (перевищення ГДК - у 1,25 - 2,25 разу) спостерігається протягом останніх 5 років в атмосфері усіх трьох індустріальних центрів. Виявлена тенденція свідчить про ризик випадіння кислотних дощів не тільки на території трьох металургійних міст, але і на прилеглих сільськогосподарських угіддях. Інтерполяція трирічних даних з постів спостереження у трьох індустріальних центрах із застосуванням інформаційно-аналітичної системи AISEEM дозволила побудувати карти забруднення атмосфери двооксидом азоту і сірки. Застосування AISEEM дозволить в перспективі робити визначення розподілу концентрацій забруднення за різними сценаріями.

Індекс рубрикатора НБУВ: П256-36

Рубрики:

Кісточкові плодові

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - кількісне визначення вмісту нітратів у овочевій і плодово-ягідній продукції після проведення польових дослідів у Дніпропетровській області. Наведено результати визначення нітратів в овочах, плодах і ягодах, що найчастіше використовують у раціоні харчування людини. Контроль вмісту нітратів здійснювався за допомогою потенціометричного методу з використанням іоноселективного електроду. У результаті проведених досліджень встановлено найбільше перевищення ГДК в таких овочах: редис, буряк, морква і кабачки - із 6-ти проб 5 перевищують ГДК. Під час визначення вмісту нітратів у картоплі 12 проб із 46-ти перевищували ГДК, у капусті - 2 проби з 12-ти, а у перці - 2 проби з 9-ти перевищували ГДК. За вмістом нітратів вивчені фрукти та ягоди відносяться до групи за малою концентрацією - до 100 мг/кг. Найменший вміст нітратів знайдено у зеленому горошку.

Наведено опис будівельних конструкцій і матеріалів, що використовуються для термомодернізації зовнішніх огороджувальних конструкцій будівель і основні нормативні вимоги до улаштування таких конструкцій. Розкрито особливості вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель. Увагу приділено конструкціям зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією, теплоізоляційним конструкціям дахів, нормативним вимогам до віконних і дверних конструкцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: К3н6 + П008

Рубрики:

Сільськогосподарська екологія

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ