Вивчали вплив бензолу на фізіолого-біохімічні показники у рослин різного екотипу. Визначено діагностичні критерії для пошуку видів, здатних поглинати та знешкоджувати токсичні органічні речовини антропогенного походження, зокрема бензол. Це - активність поліфенолоксидази, а також вміст у листках каротиноїдів, міді і дисахаридів. Отримані результати можуть бути використані у процесі створення принципово нових біологічних систем для оптимізації екологічного стану побутових, службових та виробничих приміщень.

Показано, что длительное клиностатирование отрицательно влияет на ростовые процессы орхидных. Незначительная стимуляция роста наблюдалась после 30-суточного выращивания. Аналогичная закономерность выявлена и при анализе содержания хлорофиллов в листьях орхидных. В условиях клиностатирования установлено повышение свободных аминокислот по сравнению с контролем в 1,9 - 2,4 раза. Существенно возрастало количество аргенина, треонина, лизина, аспарагиновой и глутаминовой кислот, пролина. Значительные изменения отмечены и в распределении макро- и микроэлементов в вегетативных органах орхидных. Выявлено резкое уменьшение содержания фосфора, азота и кальция в тканях растений после 6 месяцев клиностатирования. Полученные результаты позволяют определить пути усовершенствования технологии выращивания орхидных в условиях микрогравитации за счет оптимизации водного режима субстрата и сбалансированного состава питательного раствора.

Розглянуто біологічні особливості декоративних тропічних і субтропічних рослин різних екотопів за умов інтер'єрів, визначено межі їх чутливості до факторів зовнішнього середовища. Висвітлено сучасні підходи до формування інтер'єрів різного функціонального призначення. Проаналізовано особливості росту та розвитку тропічних і субтропічних рослин за різних умов вирощування. Досліджено фізіолого-біохімічні особливості декоративних рослин за умов інтер'єрів різного типу. Проаналізовано багаторівневі системи стійкості декоративних рослин у приміщеннях. Розглянуто фітонцидну здатність деяких декоративних рослин для санації повітряного простору приміщень.

Викладено результати багаторічних досліджень питань фітодизайну. Наведено дані щодо реакції різних за біоекологічними особливостями декоративних рослин на мікроклімат інтер'єрів багатофункціонального призначення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.921.4Pip*691.5

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено результати багаторічних досліджень фітодизайну. Сучасні підходи до фітодизайну вимагають не тільки ретельного відбору тропічних і субтропічних рослин за їх декоративними якостями, а й урахування їх стійкості до екстремальних умов вирощування. Наведено дані щодо реакції тропічних і субтропічних рослин на мікроклімат інтер'єрів різного функціонального призначення.

Наведено результати впливу негуміфікованої органічної маси на біологічну активність грунту під клематисами. Показано, що використання чорнобривців, календули, квасолі як сидератів через 6 та 24 міс збільшує чисельність мікроорганізмів основних еколого-трофічних і таксономічних груп. Виявлено значне зростання вмісту гумусу, зниження кислотності грунту, вмісту заліза та марганцю, що свідчить про поліпшення структури грунту та зняття грунтовтоми.

Наведено результати вивчення біохімічних особливостей рослин різного екоморфотипу з метою пошуку механізмів біологічного регулювання розвитку вищих рослин у приміщеннях різного функціонального призначення.

Результати проведеного дослідження свідчать, що розміри, розміщення і кінетичні особливості кореневої системи - це фактори, які суттєво впливають на процес поглинання поживних сполук із грунту. За умов, коли хімічні сполуки з масовим потоком переміщуються нижче за рівень поглинання, відбувається порушення балансу мінеральних речовин і досягається градієнт концентрації. При цьому пришвидшується перехід поживних речовин з твердої фази у розчин, завдяки чому збільшується надходження елементів до кореневої системи. У разі тривалішого перебігу цього процесу в ризосфері створюється профіль концентрацій, який залежить від кінетики руху розчинів у субстраті, зокрема від механізмів дифузії і конвекції, а також від швидкості переміщення поживних речовин біля коренів.

Вивчено послідовну дію алелопатичного чинника та грунтової посухи на фізіологічні процеси в проростках кукурудзи (Zea mays L., гібрид Фаворит). Алелопатичний чинник моделювали обробкою насіння сумішшю органічних кислот. Встановлено явище крос-адаптації проростків кукурудзи до посухи після обробки низькими дозами алелохімікатів: підвищувались схожість насіння, показники росту, вміст флавоноїдів; показники водного обміну й активність каталази за грунтової посухи меншою мірою відхилялись від норми. Ефект від обробки насіння сумішшю органічних кислот залежав від рівня вологості грунту. Алелопатична активність грунту й водних екстрактів із надземних частин проростків кукурудзи позитивно корелювала з рівнем вологості грунту. Для коренів ця залежність була протилежною.

The newest technology of reclamation of acid and saline soils, based on the integrated use of silicon compounds with cultivation of cereals, legumes and cruciferous plant species was implemented. The technological regulations for the use of chemical and phytomeliorants in different soil-climatic zones of Ukraine were worked out. The silicone-containing mixtures with a high meliorative potential and the optimal dosages for their application were determined. A comprehensive study of the chemical and phytomeliorants was conducted; their role in stimulation of the development of agriculturally useful microbiota, reducing soil sickness, increasing of the plant adaptive potential to abiotic stress factors was defined. Application of silicon-containing mixtures improved agrophysical, agrochemical, biological characteristics of soil, reduced its toxicity and soil sickness. The structure of crop rotation was improved.

У вегетаційних дослідах вивчали вилив 4-х типів кремнієвмісних сумішей на основі мінералів, силікату калію, сапропелю і торфу на життєвий стан проростків кукурудзи (Zea mays L., гібрид Фаворит), алелопатичні та фізико-хімічні (електропровідність, кислотність, окисно-відновний потенціал) характеристики піщаного субстрату за різних рівнів його закиснення (pH 4,0; 5,0; 6,0, 7,0). Внесення досліджених сумішей покращувало фізико-хімічні та алелопатичні властивості субстрату, що позначилося на фізіологічних процесах у рослин, зокрема, компенсувало негативний вплив закиснення на вміст фотосинтетичних пігментів у листках, а також на ріст надземних частин і коренів проростків кукурудзи, особливо в разі застосування сумішей на основі силікату калію й торфу.

Досліджено вплив кремнієвмісної суміші на алелопатичні, мікробіологічні, фізико-хімічні властивості прикореневого грунту та життєвий стан плодових рослин за умов монокультури. Показано ефективність її застосування для зниження грунтовтоми в плодових садах, що обумовлено активізацією мікробіологічних процесів, оптимізацією окисно-відновного, алелопатичного, поживного режиму та підвищенням стійкості рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.822.21*80 + П381.1

Рубрики:

Pinales

Сосни (Pinus spp.)

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сьогодні людину оточують нові токсичні речовини, які супроводжують технічний прогрес, а тому пошук нових способів очищення повітря набуває все більшої актуальності. Проблематика. За сучасних умов виникає гостра необхідність розробки методів фіторемедіації повітря приміщень, в яких упродовж тривалого часу перебуває значна кількість людей - профілактично-лікарняних закладів, аудиторій, військових казарм, житлових приміщень тощо. Мета роботи - створення кластерних фіторемедіаційних модулів для оптимізації повітряного середовища приміщень. Матеріали й методи. Використано анатомо-морфологічні, фізіолого-біохімічні, мікробіологічні методи, методи світлової та СЕМ мікроскопії. Результати. Здійснено відбір з колекції тропічних рослин Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка рослин-"біофільтрів", що вирізняються підвищеною здатністю до поглинання шкідливих речовин з повітря. Визначено кількісні та якісні критерії будови листка та фотосинтетичного апарату, що визначають цю здатність рослин. Здійснено біотехнологічні методи розмноження рослин для фітомодулів. Підібрано типи контейнерів із системою автополиву та субстрати з низькою часткою органічної речовини. Спроектовано та виготовлено світлодіодні фітолампи, кількісні та якісні характеристики яких відповідають оптимуму фотосинтетичних процесів. Проведено скринінг антимікробної активності "фітомодулів" за умов стаціонарних відділень ДНУ "Центр інноваційних медичних технологій НАН України". Показано, що контамінація повітря Staphylococcus saprophyticus після двотижневої експозиції зменшилась удвічі. Висновки: до впровадження у лікарняно-профілактичних закладах та у місцях закритої дислокації підрозділів силових структур запропоновано фітомодулі, які включають види рослин, що є нетоксичними, мають високу ремедіаційну здатність та толерантні до різних абіотичних чинників.

Наведено результати досліджень алелопатичного впливу культуральної рідини двох видів зелених і харофітових мікроводоростей (Chlorella vulgaris Beijer. та Interfillum terricola (J. В. Petersen) Mikhailyuk et al.) на ріст насіння пшениці озимої (Triticum aestivum L.) у модельних вегетаційних дослідах для встановлення фізіологічних механізмів алелопатії та пошуку ефективних і безпечних сполук з рістстимулювальною дією. Перед посівом насіння пшениці культуральну рідину мікроводоростей об'ємом 1; 3 та 10 мл вносили у вегетаційну посудину (250 мл) з просіяним і простерилізованим сірим опідзоленим грунтом. Тест-рослини вирощували у фітокамері за контрольованих умов освітлення, температури та вологості грунту. Кількість пророслого насіння реєсфували з 2-ї по 8-му добу після посіву. Життєвий стан пшениці озимої оцінювали наприкінці експериментів за морфомефичними показниками росту (висота надземних частин, площа поверхні листків, довжина кореневої системи, кількість бічних корінців, біомаса сухої речовини надземних частин і коренів) та вмістом фотосинтетичних пігментів у листках. Після закінчення експерименту визначали показники електропровідності, окисно-відновного потенціалу, pH та вмісту біогенних елементів у грунті. Встановлено позитивний ефект мікроводоростей на проростання насіння, ріст і потужність фотосинтетичного апарату рослин T. aestivum. Культуральна рідина C. vulgaris проявила вищу стимулюючу дію на проростання насіння та ріст паростків пшениці, ніж I. terricola.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.353 + П241.66-4

Рубрики:

Зміна складу органічних речовин під впливом агроприйомів

Перці

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію створення та етапи становлення Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка як наукової установи НАН України. Наведено результати з розробки наукових основ охорони флористичного різноманіття помірного поясу Євразії ex situ. Подано дані щодо розробки наукових основ ландшафтної архітектури й оптимізації міських і паркових культурфітоценозів і збагачення дендрофлори України в умовах кліматичних змін. Висвітлено наслідки досліджень рослин тропічних біомів: формування колекційного фонду, збереження ex situ, перспективи використання. Показано результати інтродукції та селекції квітниково-декоративних рослин. Розкрито важливі результати акліматизації та селекції нових і малопоширених плодових рослин. Висвітлено фундаментальні та прикладні засади інтродукції корисних рослин і збагачення культурфітоценозів в України. Наведено результати досліджень з біолого-екологічних та алелопатичних засад інтродукції рослин. Показано еколого-просвітницьку діяльність Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка.