За результатами дослідження зроблено висновок, що препарат "Залдіар" є високоефективним засобом, який має аналгетичний ефект і його можна рекомендувати для лікування попереково-крижових больових синдромів; характеризується доброю загальною переносимістю. Побічні ефекти препарату у вигляді сонливості, сухості в роті, загальної слабкості, нудоти були незначно вираженими.

Проведен анализ 1000 актов судебно медицинского исследования трупов Львовского областного судебно-медицинского бюро за 2002 год. В структуре всей травмы со смертельным исходом травма груди занимает второе место среди повреждений других анатомических участков. Среди 100 погибших с травмой груди были 79 мужчин и 21 женщина. 48 погибших с тяжелой сочетанной травмой грудной клетки повреждение получили вследствие дорожно-транспортных проишествий, 36 вследствие падения с высоты. Наиболее часто у погибших тяжелая травма грудной клетки сочеталась с черепно-мозговой травмой - в 60 %, а в 52 % - с травмой печени, переломы конечностей наблюдались в 49 %.

Викладено сучасні відомості щодо етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування хірургічних хвороб, ортопедичної патології та травматичних ушкоджень опорно-рухового апарату, а також найпоширеніших уражень нервової системи. Наведено інформацію щодо теоретичних і практичних аспектів застосування фітотерапії, гомеопатії, антигомотоксичної терапії, рефлексотерапії, гірудотерапії. Висвітлено можливості поєднаного використання даних методів.

Изложены современные сведения об этиологии, патогенезе, клинике, диагностике и лечении хирургических болезней, ортопедической патологии и травматических повреждениях опорно-двигательной, а также распространенных поражений нервной системы. Приведена информация о теоретических и практических аспектах применения фитотерапии, гомеопатии, антигомотоксической терапии, рефлексотерапии, гирудотерапии. Освещены возможности совместного использования данных методов.

З метою вивчення бактеріального забруднення черевної порожнини у разі пошкодження кишки як одного із факторів виникнення гнійно-септичних ускладнень, було проведено кількісне та видове дослідження мікрофлори вмісту черевної порожнини у випадку травм різного ступеня та локалізації ушкодження. Результати мікробіологічних досліджень дозволили виявити залежність рівня бактеріального забруднення черевної порожнини від локалізації та тяжкості ушкодження, а також і від факторів, що сприяють бактеріальній транслокації.

У 12 трупів виконано переломи ребер по 2 - 3 передніх лініях запатентованим пристроєм для визначення міцності кісток. Сила стиснення була в межах 190 - 205 кг, прогинання грудини і ребер в передньо-задньому напрямку дорівнювала від 8 до 9 см. У подальшому проведено остеосинтез ребер, грудини у 3 трупів інтрамедулярними спицями Kirshner, у 3 - стрижневим апаратом, у 3 - накістковими пластинами АО і у 3 - розробленими скобами СФ. Міцність остеосинтезу визначено шляхом повторних стиснень на грудину. Найбільшу міцність фіксації виявлено у разі остеосинтезу запропонованою скобою, стрижневими апаратами і накістковими пластинами. Найменшу міцність визначено у випадку остеосинтезу інтрамедулярними спицями Kirshner.

Досліджено політичні та регіональні умови здійснення стратегічного партнерства України з країнами Сходу (Близький Схід, Центральна Азія, Далекий Схід, Південна та Південно-Східна Азія) як важливої складової її сучасних міжнародних відносин. Показано можливості використання концепту стратегічного партнерства в Україні та країнах Сходу, здійснено аналіз сучасного стану, проблем і перспектив двосторонніх відносин між Україною та країнами Сходу. Надано оцінку та прогноз подальших взаємовідносин з точки зору стратегічного партнерства.

Проаналізовано результати лікування 20 хворих із політравмою та нестабільними переломами кісток таза (ПКТ), яким проводилась заміна способу лікування ПКТ, та 15 хворих, яким проводилося лікування тільки первинно накладеним стрижневим апаратом у травматологічному відділенні 8-ї міської клінічної лікарні, за період 2009 - 2014 рр. У хворих обох груп із нестабільними ПКТ в комплекс протишокових заходів входило накладання стрижневих апаратів на кістки таза. Хірургічна стабілізація таза є невідкладним життєзберігаючим втручанням. У пацієнтів у стані шоку стабілізація переломів довгих кісток може і повинна виконуватись невідкладно. Оптимальним є застосування стрижневих апаратів. Накістковий остеосинтез кісток таза є найбільш потрібним при переломах ділянки кульшової западини. Згідно з європейськими стандартами, зміщення кісткових уламків більше ніж 2 - 3 мм, особливо при переломах кульшової западини, є абсолютним показанням до відкритої репозиції і внутрішнього остеосинтезу. Такі операційні втручання необхідно проводити до 3 тижнів з моменту травми, оскільки в пізніші терміни досягнути задовільного співставлення відламків не вдається.

Розглянуто проблему сучасних підходів до надання допомоги хворим із поєднаною травмою та пошкодженням опорно-рухового апарату з використанням тактики ортопедичного контролю пошкоджень. На основі сучасних літературних даних виявлено, що використання тактики ортопедичного контролю пошкоджень сприяє підвищенню виживання постраждалих, зменшенню кількості ускладнень у хворих із травматичною хворобою. Апаратний остеосинтез у хворих із тяжкою поєднаною травмою забезпечує достатню стабільність переломів, що сприяє динамізації хворого та знижує місцеві запальні явища. Апаратний остеосинтез дає можливість уникнути розширеної операції, яка у хворих із поєднаною травмою може стати "другим ударом", що досить часто призводить до летального результату.

Проведено аналіз 52 постраждалих із політравмою та переломами проксимального метаепіфіза гомілки, які знаходились у нашій клініці на лікуванні протягом 2009 - 2013 років. Найчастіше переломи проксимального відділу гомілки поєднувались із черепно-мозковою травмою та травмою грудної клітки. Для оцінки тяжкості використовували анатомічну шкалу РТS як найбільш швидку та зручну для оцінки стану постраждалих з політравмою. У своєму дослідженні ми класифікували переломи проксимального відділу гомілки за класифікаціями Шацкера та AO/ASIF. На даний час відомо багато способів лікування даних переломів, але не розроблено оптимальної тактики лікування даного типу пошкодження при політравмі.

Наведений досвід лікування 142 пацієнтів із тяжкою поєднаною травмою із застосуванням технології damage control, реінфузії крові та інтенсивної терапії з використанням плазмозамінних препаратів поліфункціональної дії. Відстрочену репозицію відламків в апаратах зовнішньої фіксації, як і остеосинтез закритих переломів, проводили на 6 - 14-ту добу. Прийнята тактика лікування сприяла зменшенню числа загальних ускладнень та летальності до 38,4 %.

Проаналізовано результати діагностики та лікування постраждалих із політравмою та переломами кісток таза на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах. Проведено аналіз дорожньо-транспортних пригод у м. Львів та клініко-статистичний аналіз 143 історій хвороби осіб, які виписалися з лікарні та мали переломи кісток таза у 2008 р.

Частота переломів шийки стегнової кістки, що є однією з провідних причин смерті в літніх пацієнтів, збільшується, тому що середня тривалість життя й поширеність остеопорозу продовжують зростати. Зміщення перелому, вік пацієнта, супутні захворювання, активність пацієнта до перелому є критичними факторами при визначенні клінічної тактики для лікування перелому шийки стегнової кістки. Мета роботи - визначити оптимальний метод лікування пацієнтів старечого віку з переломами проксимального відділу стегнової кістки на основі ретроспективного матеріалу. Виконано аналіз 155 медичних карт стаціонарного хворого в пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в ортопедо-травматологічному відділенні Комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м. Львів в період з 2010 по 2016 рік із переломами проксимального відділу стегнової кістки. Для деталізації переломів проксимального відділу стегнової кістки була використана класифікація AO/ASIF. Для подальшого дослідження хворі були розподілені на дві групи. Тривалість спостереження тривала від 3 місяців до 1 року. У переважній більшості вертикалізація пацієнтів починалась через 12 годин після оперативного втручання. У пацієнтів, які були прооперовані в перші 24 години після надходження, середня тривалість перебування на стаціонарному лікуванні становила від 7 до 10 днів. У пацієнтів контрольної групи не виникало проблем, спричинених гіподинамією: гіпостатичної пневмонії, запалення сечостатевої системи та інших захворювань. Висновки: результати остеосинтезу в більшості випадків є незадовільними. Металоостеосинтез в осіб даної вікової групи не дозволяє активізувати пацієнтів у ранні строки, що, у свою чергу, веде до прогресування супутніх захворювань. Використання раннього оперативного втручання, такого як первинне ендопротезування кульшового суглоба, дозволяє досягнути кращих результатів та запобігти загостренню супутньої патології.

Досліджено процес формування вестернізованих індуських політичних еліт Північної Індії з 1858 до 1921 рр., який розглянуто в широкому контексті цивілізаційної взаємодії, адже він був нерозривно пов'язаний із західним впливом на освічені кола колоніального суспільства. Розкрито контекст виникнення та формування вестернізованих індуських політичних еліт у Північній Індії, з'ясовано регіональні особливості їх відповідей на західні виклики, визначено етапи їх вестернізації. Дослідження здійснено на двох рівнях: "інституційному", який аналізує процес створення модерних політичних і релігійних організацій, та "персоналістському", який демонструє ставлення обраних політичних фігур до актуальних проблем сучасності. Проведення дослідження на двох рівнях дозволяє виявити суперечності в середині еліт і розкрити особливості процесу модернізації в Північній Індії.

Розглянуто вестернізацію освіченого прошарку індусів Північної Індії - особливого історико-культурного регіону, який, з одного боку, був ''форпостом індуїзму'', а з другого - відомий своєю синкретичною індусько-мусульманською культурою. Зазначено, що у часи британської колонізації він перетворився на периферію, соціокультурні процеси в якій набули особливого характеру та надалі вплинули на соціально-політичну ситуацію у всій країні.

Це спроба поглянути на те, як релігії у цілому світі формують уявлення та практики, пов'язані з довкіллям. На думку авторів, людина не здатна вирішити екологічні проблеми, не розуміючи складних взаємовідносин між людськими культурами, релігіями та довкіллям. Уже протягом тривалого часу дослідники з різних галузей гуманітарного знання вивчають роль релігії у формуванні людських стосунків з природою, тому збірник є логічним продовженням попередніх напрацювань у цій галузі. Піднято питання релігійної етики, філософії та історії релігій, а також базові питання екології. Розглянуто релігію і природу в традиціях Азії та океанії. Визначено питання релігії і природи в європейській традиції. Розкрито поняття природне та релігійне на теренах України.

Розкрито окремі проблеми формування, становлення, розвитку та функціонування модерних ідеологічних концепцій у країнах Азії. Висвітлено питання впливу ідей Руху четвертого травня на формування ідеології в Китаї, офіційна ідеологія Китаю періоду Політики реформ і відкритості, інтеграція традиційних уявлень у сучасну соціалістичну ідеологію В’єтнаму, співвідношення традиції та модерності в японській ідеології, особливості секуляризму в сучасній Індії, ідеологія буддійського модернізму в Непалі.