Розкрито сутність дистанційного навчання як виду. Розглянуто його дидактичні можливості та методичні особливості, технологію та соціальну значимість.

Висвітлено соціально-економічні проблеми рекреаційного природокористування. Розглянуто фізико-хімічні властивості мінеральних вод, а також механізм фізіологічної дії лікувальних грязей. Основну увагу приділено питанням визначення величини рекреаційних навантажень на ландшафтні комплекси природно-заповідних рекреаційних територій. Детально охарактеризовано рекреаційні ресурси України.

Викладено найважливіші питання з методики навчання спеціальних дисциплін (на прикладі юридичних, педагогічних, економічних та інших) і наукових досліджень у вищій школі. Розглянуто методику як науку, її види та структуру; методологічні засади процесу навчання і наукових досліджень; елементи дидактичної системи - їх сутність, характеристики, взаємозв'язок. Проаналізовано дидактичні основи діагностики навчання, шляхи підвищення ефективності навчального процесу, управління самостійною роботою студентів, методику організаційних систем та окремих форм навчання, а також методологічні особливості підготовки фахівців за професійним спрямуванням.

Изложены основные вопросы по методике обучения специальных дисциплин (на примере юридических, педагогических, экономических и др.) и научных исследований в высшей школе. Рассмотрены вопросы: методика как наука, ее виды и структура; методологические принцыпы процесса обучения и научных исследований; элементы дидактической системы - их сущность, характеристики, взаимосвязь. Проанализированы дидактические основы диагностики обучения, пути повышения эффективности учебного процесса, управление самостоятельной работой студентов, методика организационных систем и отдельных форм обучения, а также методологические особенности подготовки специалистов.

Викладено основні визначення, зміст і завдання рекреації. Висвітлено класифікацію рекреаційних ресурсів, проблеми природного рекреаційного потенціалу території. Проаналізовано питання раціонального використання та збереження природних ресурсів з метою профілактики та лікування деяких захворювань. Описано механізм фізіологічної дії на організм людини мінеральних вод і лікувальних грязей. Охарактеризовано рекреаційні ресурси України.

Изложены основные определения, содержание и задачи рекреации. Освещены классификация рекреационных ресурсов, проблемы природного рекреационного потенциала територриий. Проанализированы вопросы рационального использования и сохранения природных ресурсов с целью профилактики и лечения некоторых заболеваний. Описан механизм физиологического воздействия на организм человека минеральных вод и лечебных грязей. Охарактеризованы рекреационные ресурсы Украины.

Описаны редко встречаемые случаи синдромов гиперэластической и вялой кожи. Представлены клинические типы и критерии дифференциальной диагностики.

Отмечено, что современные экологические исследования имеют комплексный характер, затрагивая исследование горных пород, изучение химического состава воздуха, вод, почв, растительного и животного мира, наблюдения за живыми организмами, их функционированием на разных уровнях организации. Количество их постоянно возрастает, поэтому возникает необходимость их надежного сбережения, обработки и представления. Для этого выгодно использовать методы математического моделирования, реализованные в виде специальных программных продуктов. В данном исследовании предложено использование средств MS Excel с целью хранения и обработки экологических данных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.3-3

Рубрики:

Хвороби легень у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що синдром Ніймеген належить до важких комбінованих імунодефіцитних захворювань з аутосомно-рецесивним типом успадкування. В основі захворювання лежить мутація гена NBS1, розташованого на 8 хромосомі. Характерними фенотиповими проявами захворювання є мікроцефалія, "птахоподібне" обличчя, затримка фізичного розвитку і статевого дозрівання, порушення пігментації шкіри. Клінічно захворювання маніфестує рецидивними вірусно-бактеріальними інфекціями, злоякісними новоутвореннями, регресом інтелекту.

Зазначено, що синдром Гудпасчера - системне імунопатологічне захворювання з переважним ураженням судин легень і нирок. В патогенезі захворювання провідне місце посідають аутоімунні механізми, зумовлені зривом толерантності імунної системи з утворенням антитіл до нормальних антигенів легень або базальної мембрани нирок і утворенням антитіл з перехресною реакцією між тканиною легень і нирок. В результаті аутоімунних реакцій спочатку розвивається ураження легень у вигляді геморагічного альвеоліту, надалі ураження зазнають нирки, розвивається анемія. Гломерулонефрит маніфестує нефротичним синдромом з швидким прогресуванням ниркової недостатності. Існує гіпотеза про генетичну детермінованість захворювання.

Охарактеризовано генетичний вантаж популяції Прикарпаття у вигляді моногенних та хромосомних синдромів, виявлено переважання аутосомно-рецесивної патології серед інших моногенних захворювань. Наведено частоти, нозологічний спектр, тенденції щодо природжених вад розвитку (ПВР) в дітей раннього віку на Івано-Франківщині за 11 років. Відзначено більшу сумарну частоту ПВР чотирьох модельних груп (природжені вади серця, множинні ПВР, аномалії центральної нервової системи, хвороба Дауна) в районах з найбільш несприятливими факторами зовнішнього середовища. Детально викладено клініко-генетичні характеристики найбільш актуальних і перспективних для вивчення моногенних захворювань муковісцидозу (МВ) та фенілкетонурії. Запропоновано схему діагностичного алгоритму для ранньої діагностики МВ, а також регіональну програму заходів щодо покращання медико-соціальної допомоги сім'ям, які мають хворих на природжені та спадкові захворювання.

Досліджено питання визначення екологічної ситуації в межах м.Івано-Франківська для створення системи його екологічної безпеки шляхом впровадження локального моніторингу масштабу 1:10 000, організації бази екологічних даних з застосуванням сучасних комп'ютерних технологій та побудови карт просторового характеру забруднювальних елементів стосовно трьох складових навколишнього середовища (атмосферного повітря, грунтів, грунтових вод). Для розв'язання зазначених задач обгрунтовано використання програмних продуктів, які слугують для систематизації, обробки, передавання, збереження, аналізу та візуалізації інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розробки науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень з метою запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Внаслідок комп'ютерного моделювання створено комплект екологічних карт і картосхем, які відображають просторовий характер поширення дванадцяти забруднювальних елементів в атмосфернму повітрі, грунтах і грунтових водах, а також створено картосхему комплексного забруднення території за сумарними показниками та кількістю забруднювальних елементів.

Рассмотрены актуальные проблемы космического туризма как общественного феномена. Космические путешествия рассмотрены в контексте современных тенденций развития космической отрасли, научных проектов, образовательных технологий. Изучено влияние философии космизма на практику космических путешествий. Проанализирован потенциал философии космизма в формировании космической личности. Определено значение социальных сетей для современного туризма. Уделено внимание сущности и причинам возникновения космического права.

Викладено основні визначення, розкрито зміст і завдання рекреації. Наведено класифікацію рекреаційних ресурсів та визначення природного рекреаційного потенціалу території, величин рекреаційних навантажень на ландшафтні комплекси природно-заповідних рекреаційних територій. Подано класифікацію основних природних факторів та умов, розкрито їх лікувальне значення, охарактеризовано рекреаційні ресурси України.

Досліджено стандартизацію вищої освіти як теоретико-методичну проблему в її історичному та прикладному аспектах формування та реалізації галузевих стандартів вищої туристської освіти (ТО). Розкрито роль і місце ТО в соціокультурному середовищі, досвід стандартизації галузевої освіти в провідних європейських країнах і Російській Федерації. Концептуалізовано проблему розробки стандартів ТО за різними освітньо-кваліфікаційними рівнями підготовки фахівців. Розглянуто науково-методичні засади реалізації у навчальному процесі галузевих стандартів вищої ТО. Запропоновано експериментальне дослідження якості підготовки фахівців сфери гостинності на основі стандартів вищої освіти.

Розглянуто конструкцію та принцип роботи вітрових двигунів постійного та змінного струмів, а також характеристику їх можливого використання для потреб сільського господарства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.050

Рубрики:

Вади розвитку і каліцтва у дітей

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблему неперервної післядипломної професійної освіти працівників індустрії туризму та підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників туристичних ВНЗ. Названо суттєві недоліки у професійній туристській освіті України, серед яких, зокрема, неякісна підготовка кадрів туристичних спеціальностей у непрофільних освітніх закладах, незнання реальних кількісних потреб у фахівцях та якісних характеристик майбутніх випускників, відставання змісту професійної туристичної освіти від потреб економіки держави, відсутність тренінгових центрів із сучасним обладнанням, відсутність можливостей у викладачів систематично підвищувати свій професійний рівень тощо. Наголошено на актуальності взаємодії бізнесових структур у туризмі та викладачів. Зосереджено увагу на необхідності державного вирішення проблеми підвищення якості професійних кадрів у сфері туризму, що є особливо актуальним у період підготовки та проведення чемпіонату Європи з футболу „Євро-2012”. Висвітлено досвід Київського університету туризму, економіки і права щодо розробки окремих цільових програм підвищення кваліфікації працівників галузі. Внесено пропозиції щодо стратегії формування системи підвищення кваліфікації працівників туристсько-готельних підприємств та викладацького складу ВНЗ туристичного спрямування.

Рассмотрена проблема непрерывного последипломного профессионального образования работников индустрии туризма и повышения квалификации научно-педагогических работников туристических ВУЗ. Названы существенные недостатки в профессиональном туристическом образовании Украины, среди которых, в частности, некачественная подготовка кадров туристических специальностей в непрофильных учебных заведениях, незнание реальных количественных потребностей в специалистах и качественных характеристик будущих выпускников, отставание содержания профессионального туристического образования от потребностей экономики государства, отсутствие тренинговых центров с современным оборудованием, отсутствие возможностей у преподавателей систематически повышать свой профессиональный уровень и др. Отмечена актуальность взаимодействия бизнес структур в туризме и преподавателей. Сосредоточено внимание на необходимости государственного решения проблемы повышения качества профессиональных кадров в сфере туризма, что особенно актуально в период подготовки и проведения чемпионата Европы по футболу "Евро-2012". Освещен опыт Киевского университета туризма, экономики и права в области разработки отдельных целевых программ повышения квалификации работников отрасли. Внесены предложения постратегии формирования системы повышения квалификации работников туристско-гостиничных предприятий и преподавательского состава ВУЗ туристического направления.

The necessity of solving by the state the problem of improving the quality of professional personnel in the sphere of tourism is being stressed. It is especially urgent in the period of preparation for and conducting of the Eurohean football championship „Euro-2012”. Proposals have been made pertaining the stategy of improving the qualification of the personnel of tourist hotel enterprises and the teachers of higher educational establishments of tourist orientation.

Вивчено динаміку функції міокарда на тлі інгаляційної терапії стероїдами в 42 дітей, хворих на бронхіальну астму, віком від 4 до 13 років. Встановлено зменшення частоти ЕКГ-симптомів (тахікардії, неповної блокади правої ніжки пучка Гіса, вкороченого інтервалу PQ, дифузного порушення ранньої реполяризації) з першого по четвертий рік прийому інгаляційних стероїдів із 45,45 до 6,09 %.

Проведено клінічне обстеження, генеалогічний і молекулярно-генетичний аналіз пробандів та осіб групи ризику з трьох сімей зі синдромом Пейтца - Єгерса. У пробандів і двох обстежених родичів були підтверджені мутації гена STK11 в екзонах 1, 2, 3 і 4, що призводили до вкорочення білків і втрати кіназної активності. Середній вік маніфестації кишкових симптомів становив 25 (16 - 34) років. Типовими ознаками цього синдрому були конгломерати гамартомних поліпів, а також тонко-тонкокишкові й тонко-товстокишкові інвагінації. Поліпи виявляли в різних відділах шлунково-кишкового тракту: в шлунку, тонкій кишці, жовчному міхурі та в товстій кишці. Меланінова пігментація була важливим позакишковим маркером цього захворювання. У пробандів із гамартомним синдромом спостерігали порушення репродукційної функції, а також природжені аномалії розвитку. У двох близькоспоріднених родичів пробандів діагностували рак тонкої і товстої кишок у молодому віці. Для раннього виявлення онкологічних захворювань пацієнтам зі синдромом Пейтца - Єгерса необхідні регулярне проведення ендоскопічних обстежень із обов'язковим оглядом тонкої кишки, ультразвукове дослідження внутрішніх органів, мамографія, визначення мутацій гена STK11 і консультація генетика для виявлення осіб групи ризику.

Повідомлено про 18 випадків АГС у дітей Прикарпаття, з них у 13-ти дітей у віці до одного року. Розраховано популяційну частоту даного захворювання, яка складає 1:6 700, тобто дана патологія є досить поширеною і актуальною для зазначеного регіону. Наведено схему діагностичного алгоритму, яка використовувалась за підозри на АГС, що сприяло ранній його діагностиці. Описано клініко-фенотипові особливості захворювання (розподіл на форми, важкість перебігу, статевий склад хворих, ступінь вірилізації у дівчаток). Відзначено покращання діагностики АГС у хлопчиків. Проаналізовано досвід авторів щодо лікування та диспансерного спостереження за хворими з АГС.