Наведено фоновий вміст мікроелементів - Fe, Ti, Pb, Zn, Mn, Cu, Co, Mo, Sr, Cr, V, Ni, B - у грунтах і грунтотворних породах України за матеріалами грунтових і агрохімічних обстежень 1860 - 1870 рр. Проаналізовано вплив багаторічного зрошення на розподіл мікроелементів у профілі грунтів.

Приведено фоновое содержание микроэлементов - Fe, Ti, Pb, Zn, Mn, Cu, Co, Mo, Sr, Cr, V, Ni, B - в почвах и почвообразующих породах Украины с учетом материалов почвенных и агрохимических обследований 1860 - 1870 гг. Проанализировано влияние многолетнего орошения на распределение микроэлементов в профиле почв.

Дана характеристика современного состояния почвенного покрова Украины на основании данных почвенных обследований, мониторинга и агрохимической паспортизации земель сельскохозяйственного назначения. В последние десятилетия наблюдается возрастание темпов деградации почв, в том числе черноземного типа. Раскрыты причины возникновения, показано в динамике развитие неблагоприятных процессов деградации почв: снижение содержания гумуса и питательных веществ, эрозия, изменение кислотно-щелочных условий, физическая деградация почв, засоление и осолонцевание, загрязнение почв. Отмечена необходимость разработки обновленной редакции Национальной программы по охране земель и Национальной программы охраны плодородия почв.

Обгрунтовано необхідність і викладено методику проведення детоксикації забруднених важкими металами грунтів земельних ділянок різного призначення. Наведено вимоги до порядку проведення обстеження грунтів, їх комплексної оцінки, складання рекомендацій з погіршення екологічного стану забруднених грунтів. Наведено перелік і зміст основних етапів, що базуються на методології еколого-геохімічних, грунтово-екологічних та еколого-меліоративних досліджень. Наведено нормативні та довідкові матеріали для оцінювання ступеня забруднення грунту та визначення його екологічного стану, надано рекомендації з ліквідації наслідків забруднення важкими металами.

Наведено перелік основних позначень, символів, одиниць, скорочень. Викладено порядок проведення грунтово-геохімічного обстеження земель. Виявлено й охарактеризовно територіальні та профільні закономірності. Розглянуто порядок проведення робіт щодо діагностування стану системи грунтрослина за урахування рівнів природного вмісту хімічних елементів. Проведено порівняльний аналіз використання різних екстрагентів за атомно-абсорбційної спектрофометрії.

Обгрунтовано спосіб ремедіації грунту, техногенно поліелементно забрудненого переважно Cd, Pb, Cr, Zn, у якому за рахунок використання сульфату заліза з додатковим внесенням біогумусу як активатора самоочищення грунту та грунтополіпшувача пролонгованої дії, відповідно до рівня забруднення грунту забезпечується відновлення його природних властивостей і створення резерву поживних речовин у грунті, що сприяє відновленню продуктивності рослин і забезпеченню екологічної реабілітації забрудненої системи грунт - рослина. Технічним результатом розробленого способу є прискорення мікробіологічних процесів, фізико-хімічної адсорбції важких металів різних класів небезпеки у грунті шляхом комплементарного внесення структурополіпшувачів органічного та неорганічного типу, чим забезпечується ефективна ремедіація техногенно забруднених грунтів, розширюється спектр важких металів, нездатних до міграції у суміжні з грунтом середовища й оптимізація та відновлення гумусового стану грунту.

Досліджено гумусовий стан і біологічну активність темно-сірого опідзоленого грунту від систем удобрення. З'ясовано вплив систем удобрення на реакцію грунтового середовища та фізико-хімічні показники грунту. Охарактеризовано азотний, фосфорний і калійний режими грунту. Приділено увагу балансу основних елементів живлення в грунті. Визначено динаміку вмісту рухомих форм сірки в грунті. Проаналізовано динаміку агрофізичних властивостей темно-сірого опідзоленого грунту під впливом систем удобрення. Обгрунтовано продуктивність сільськогосподарських культур залежно від систем удобрення в польовій плодозмінній сівозміні.

Обгрунтовано концепцію системи допустимих рівнів забруднення грунтів України важкими металами, яка має функціонально- та грунтово-зумовлений характер і грунтується на загальносанітарному, транслокаційному, міграційному, сумарному та грунтово-деградаційному критеріях.

Враховуючи те, що більшість грунтів України має низький рівень вмісту рухомих форм мікроелементів, обгрунтовано застосування нового покоління мікродобрив за різних грунтово-кліматичних умов України. Доведено високу ефективність мікродобрив для їх застосування під різні сільськогосподарські культури.

Дослідженнями встановлено наявність у Донбасі значних площ грунтів, забруднених важкими металами помірно небезпечного та небезпечного рівнів. Виявлено відсутність ефекту й навіть підсилення токсичності важких металів при внесенні у грунт мінеральних добрив. Встановлено залежність надходження до рослин металів-токсикантів від рівня їх вмісту у грунті.

Обгрунтовано розподіл смуги тимчасового відведення земель за станом грунтового покриву після будівництва нафтопроводу на зони з непорушеною його частиною та порушеною в межах траншеї. Показано, що грунти непорушеної зони за показниками бонітетної оцінки та продуктивністю не відрізняються від їх початкового стану. Доведено, що рекультивовані грунти в зоні траншеї за якісними показниками та продуктивністю не поступаються природним аналогам.

Досліджено фітотоксичність поліелементного забруднення важкими металами та толерантність тестових культур у системі грунт - рослина за умов грунтового й аерального забруднення. На підставі встановлених закономірностей запропоновано методичний підхід до визначення порогових рівнів і оцінки небезпеки забруднення за рослинно-фізіологічними критеріями.

Висвітлено динаміку відновлення родючості чорнозему та зміну його властивостей за 5 років після забруднення нафтою.

Освещена динамика возобновления плодородности чернозема и изменения его свойств за 5 лет после загрязнения нефтью.

Досліджено проблему забезпеченості грунтів фізіологічно необхідними мікроелементами та мікроелементного складу сільськогосподарської продукції. Обгрунтовано необхідність грунтово-геохімічного районування території країни з метою поліпшення екологічної ситуації в регіонах, підвищення врожайності сільськогосподарських культур та якості продуктів харчування.

Проаналізовано основні чинники техногенного навантаження на грунти. Обгрунтовано пріоритетні напрями формування державної політики з охорони грунтів від деградації.

Проанализированы основные факторы техногенной нагрузки на почвы. Обоснованы приоритетные направления формирования государственной политики по охране почв от деградации.

На основі проведення грунтово-геохімічних досліджень і використання алгоритму еколого-геохімічного картографування депонуючих середовищ природно-кліматичних зон Лісостепу та Степу, зон сталих і перманентних аеротехногенних емісій розроблено новий спосіб оцінки базових рівнів природного вмісту валових і рухомих форм мікроелементів (МЕ) у грунті. Спосіб передбачає визначення фонового рівня вмісту (ФРВ) МЕ у грунтах на незабруднених територіях певного регіону, які порівнюють із даними картосхем ФРВ МЕ у грунтах, що одержані за використання методів геостатистики. За умови відхилення показників у бік збільшення або зменшення констатують нестачу або надлишок МЕ у грунтах, а межею відліку визначають 30 % випадків. Технічним результатом способу є удосконалення методології одержання й оброблення інформації щодо мікроелементного складу грунтів у ході проведення фонового моніторингу та моніторингу забруднення, підвищення точності визначення, оцінки і прогнозування вмісту МЕ грунту.

На основі розрахунку й оцінки базових рівнів природного вмісту валових і рухомих форм мікроелементів у грунті, використання алгоритму еколого-геохімічного картографування результатів проведення грунтово-геохімічних досліджень у різних природно-кліматичних зонах України (Полісся, Лісостеп, Степ, Донбас, Крим, Карпати, Передкарпаття, Закарпаття) встановлено основні закономірності просторового розподілу Co, Ni, Cr у грунтах різного генезису та створено електронні картосхеми.

За результатами грунтово-геохімічних досліджень зон впливу джерел техногенних емісій забруднення ВАТ "Укрцинк", ВАТ "Авдіївський коксохімічний завод" Донецької обл. розроблено методичний підхід до вдосконалення фіторемедіації забруднених важкими металами (ВМ) грунтів. Обгрунтовано спосіб фіторемедіації техногенно забруднених ВМ грунтів для ефективного їх використання, що передбачає розширення спектра застосування фіторемедіантів домінуючих травіянистих дикоростучих видів рослин конкуруючих родин Asteraceae, Fabaceae та Роасеае з їх чергуванням у просторі і часі для вилучення ВМ різних класів небезпечності з грунтів, підвищення ефективності їх біологічної ремедіації з різних шарів грунту із збільшенням глибини очищення безпосередньо у районі забруднення ВМ (in situ) на тлі мінімізації необхідних витрат. Технічним результатом розробленого способу є розширення спектра використання рослин-ремедіантів стійких до забруднення конкурентних родин із різним біологічним потенціалом щодо фітоекстрагування і фітоакумулювання ВМ, чим забезпечується здешевлення очищення грунту, оптимізація його використання внаслідок скорочення терміну біологічної ремедіації та відновлення якості забруднених грунтів з одночасним уникненням зайвого технологічного навантаження на нього.

Обгрунтовано спосіб прогнозування вмісту рухомих форм важких металів (ВМ) і мікроелементів (МЕ) у грунтовій системі на прикладі обстежених грунтів різного генезису у різних природно-кліматичних зонах України, забруднених грунтів у Харківській і Донецькій областях та інтенсивно удобрюваних (органо-мінеральна, органічна та мінеральна системи удобрення) грунтів у Львівській області. У розробленому методичному підході шляхом використання параметрів гідролітичної кислотності та групового складу гумусу (СГК/СФК) грунту в математичних моделях прогнозується вміст рухомих форм МЕ і/або ВМ у грунтах різних типів, чим забезпечується експресність оцінки та підвищення точності прогнозування мікроелементного статусу грунтів.

Узагальнено, систематизовано та висвітлено різноманітні види меліорацій, які наявні у меліоративній практиці. Надано генетичну характеристику грунтів меліоративного фонду, їх екологічного стану, визначено перспективи інноваційного розвитку основних видів меліорацій. Акцентовано увагу на необхідності постійного моніторингу меліорованих земель для своєчасного внесення технологічних корективів у їх експлуатацію. Описано конструктивні особливості сучасних водорегулювальних меліоративних систем. Доведено важливість науково обгрунтованого вибору та реалізації комплексу меліоративних прийомів з використанням синергетичного методологічного підходу. Кожний прийом цього комплексу в сукупності підсилює його загальний позитивний ефект. Проаналізовано нормативно-методичне, законодавчо-правове й інвестиційно-інноваційне забезпечення розвитку меліорацій.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.174

Рубрики:

Удобрення на сіроземах

Шифр НБУВ: Ж29253 Пошук видання у каталогах НБУВ