Вперше національне дістає філософсько-антропологічну експлікацію шляхом використання як методологічної основи феноменології, герменевтики та екзистенційної діалектики, а також залучення до активного філософського обігу концептуального поля філософської класики, зокрема, класики метафізики, у тісному поєднанні з екзистенційною філософською думкою XX ст. Наведено інтерпретацію поезії, зокрема, поезії Празької поетичної школи як форми філософського осягнення національного українського світу. Запропоновано інтерпретацію екзистенційного проекту "пражан" як поля ідеальних можливостей людини (аж до прориву у вимір трансцендентного, нескінченного), і певної онтологічної потенції, конституйованої смислами тут і тепер. Саме така втіленість репрезентує рух екзистенцій. Розгорнуто розуміння "пражанами" національного як буття, у належності до якого людина знаходить цілісність і сенс існування. Зазначено, що гранична ситуація є найтиповішою для розуміння поетами Празької школи українського національного світу і означає рух екзистенції у трансцендентне. Доведено, що в цій межовості закладено засади антиномій: сутності - існування, стражденості - бунтівливості, які виростають на грунті української антитетики (насамперед, Сковороди та Чижевського). Визначено особливий емоційний характер цих антиномій, що обумовлює специфічну напругу внутрішнього кордоцентричного світу української людини, екзистенціалами якого є найчастіше страх - туга - відчай. Доведено, що в межах досліджуваної поетичної школи український національний простір концептуалізується двома проектами - проектом стражденності та проектом

Досліджено романтичну іронію, яка, усуваючи зі свого поля поняття істини та перетворюючи в істину "безкінечне заперечення", є своєрідною "грою у світ". В естетичному дискурсі романтизму романтична іронія формує особливий тип світовідношення, пов'язаний з деструктивно-руйнівними тенденціями та окреслений у філософській творчості Ф. Шлегеля, Гете, Гельдерліна, Новаліса, Т. Кьопке та ін.

Обгрунтовано концепцію сталого розвитку суспільства: зміст, проблеми та перспективи реалізації. Досліджено епістолярну спадщину М. В. Гоголя та її значення для формування світоглядних настанов сучасності. Висвітлено характерні особливості алюзивного процесу. Проаналізовано ідеї візантизму та нації у філософських пошуках К. Леонтьєва. Охарактеризовано суспільно-політичні погляди В. Винниченка. Обгрунтовано принципи формування української моделі державно-церковних відносин. Викладено методику феноменології релігій в сучасному країнському релігієзнавстві на прикладі релігієзнавчого аналізу тексту "Тренос" (1610 р.). Досліджено мовознавчий доробок С. Караванського у контексті реформування українського правопису. Визначено роль домашнього читання у розвитку навичок непідготовленого усного мовлення. Розкрито теоретичні засади професійної педагогічної освіти в контексті європейської інтеграції.

Розглянуто питання можливості створення малогабаритних автоматизованих пристроїв для переміщення робочих органів медичного обладнання (адаптерів лазерів) на основі п'єзодвигунів. Переміщення виконано за траєкторіями, заданими штатною методикою лікування. Велика кількість малоінвазивних оперативних втручань, наприклад, при відшаруванні сітківки ока чи наявності внутрішніх новоутворень в ньому, проведено вручну, чим вноситься вплив суб'єктивного людського фактору. На підставі проаналізованої великої групи існуючих п'єзоактюаторів із поступальним рухом на виході обрано оптимальний для конкретних задач варіант, розроблено схему керування обраним п'єзодвигуном за допомогою мікроконтроллера, підібрані елементи для її виготовлення з урахуванням необхідної точності, мінімальних габаритів, зручності монтування на існуючому обладнанні та економічного чиннику. Визначено перспективи роботи щодо створення алгоритмів руху адаптера при лікуванні конкретного пацієнта за наявності задокументованих попередніх медичних МРТ, КТ чи УЗ обстежень, а також запропоновано створення системи зворотнього зв'язку для коригування руху адаптера лазера, що виключить вплив мимовільних рухів зіниці ока пацієнта.

Мета. дослідження - виявити закономірності рівня прояву та взаємозв’язку між урожайністю, елементами структури врожаю і морфологічними ознаками ячменю ярого дворядного підвиду в Центральному Лісостепу України, виділити нові генетичні джерела для селекції. У процесі дослідження 30 генотипів ячменю ярого різного еколого-географічного походження у контрастні за метеорологічними показниками 2012 – 2014 рр. за умов Центрального Лісостепу України виявлено значні відмінності за рівнем прояву врожайності, елементів структури врожаю та морфологічних ознак. Виділено зразки з підвищеною врожайністю ["Козван" ("Маяк") (UKR), "AC Kings" (CAN), "Сяйво" (UKR), "PД-1" (UKR), "Аргумент" (UKR), "B 1215" (USA)] та елементами структури врожаю. За результатами кластерного аналізу проведено групування зразків за рівнем прояву досліджених ознак. Деякі виділені за врожайністю генотипи розмістили у різних групах, щовказує на можливість планомірного генетичного поліпшення рослин під час створення нового вихідного матеріалу, залучаючи їх до схрещувань. Виявлено достовірний зв’язок урожайності з продуктивним кущінням (r = 0,67 – 0,72), урожайності з масою зерна з рослини (r = 0,73 – 0,77). Маса зерна з рослини в усі роки достовірно корелювала з продуктивною кущистістю (r = 0,62 – 0,80). За умов посушливого 2013 р. спостерігалось підвищення зв’язку врожайності з іншими морфологічними ознаками та елементами структури врожаю, зокрема з висотою рослин (до r = 0,52), довжиною верхнього міжвузля (r = 0,52), масою зерна з головного колоса (r = 0,39). Зазначено зростання зв’язку врожайності з масою 1000 зерен у 2013 та 2014 рр., у порівнянні з 2012 р. на тлі зниження рівня прояву ознаки. Висновки. Виділені генотипи з підвищеним рівнем прояву селекційно-цінних ознак доцільно використовувати як генетичні джерела під час створення нового вихідного матеріалу. Для підвищення формоутворювального процесу за продуктивністю в потомствах гібридних комбінацій як компоненти схрещування необхідно добирати високопродуктивні генотипи з різних кластерів. За умов Центрального Лісостепу України у формуванні врожайності ячменю ярого дворядного підвиду дуже значну роль відіграє продуктивне кущіння. Водночас, для забезпечення високого рівня продуктивності індивідуальних рослин та агроценозу в цілому бічні стебла мають бути розвинені синхронно з головним стеблом і характеризуватись збалансованою кількістю зерен у колосі та їх крупністю.

Цель исследования - выявить закономерности уровня проявления и взаимосвязи между урожайностью, элементами структуры урожая и морфологическими признаками ячменя ярового двурядного подвида в Центральной Лесостепи Украины, выделить новые генетические источники для селекции. В процессе исследования 30 генотипов ячменя ярового различного эколого-географического происхождения в контрастные по метеорологическим показателям 2012 – 2014 гг. в условиях Центральной Лесостепи Украины выявлены существенные отличия по уровню проявления урожайности, элементов структуры урожая и морфологических признаков. Выделены образцы с повышенной урожайностью ["Козван" ("Маяк") (UKR), "AC Kings" (CAN), "Сяйво" (UKR), "PД-1" (UKR), "Аргумент" (UKR), "B 1215" (USA)] и элементами структуры урожая. По результатам кластерного анализа проведено группирование образцов по уровню проявления исследованных признаков. Некоторые выделенные по урожайности генотипы разместили в разных группах, что свидетельствует о возможности планомерного генетического улучшения растений при создании нового исходного материала, используя их для скрещивания. Выявлена достоверная связь урожайности с продуктивным кущением (r = 0,67 – 0,72), урожайности с массой зерна с растения (r = 0,73 – 0,77). Масса зерна с растения во все годы достоверно коррелировала с продуктивной кустистостью (r = 0,62 – 0,80). В условиях засушливого 2013 г. наблюдалось повышение связей урожайности с другими морфологическими признаками и элементами структуры урожая, в частности, с высотой растений (до r = 0,52), длиной верхнего междоузлия (r = 0,52), массой зерна с главного колоса (r = 0,39). Отмечено повышение связи урожайности с массой 1 000 зерен в 2013 и 2014 гг. по сравнению с 2012 г. на фоне снижения уровня проявления признака. Выводы. Выделенные генотипы с повышенным уровнем проявления селекционно-ценных признаков целесообразно использовать в качестве генетических источников при создании нового исходного материала. С целью повышения формообразовательного процесса по продуктивности в потомствах гибридных комбинаций, в качестве компонентов скрещиваний необходимо подбирать высокопродуктивные генотипы из разных кластеров. В условиях Центральной Лесостепи Украины в формировании урожайности ячменя ярового двурядного подвида наиболее существенную роль играет продуктивная кустистость. В то же время, для обеспечения высокого уровня продуктивности индивидуальных растений и агроценоза в целом боковые стебли должны иметь синхронное развитие с главным стеблем и характеризироваться сбалансированным количеством зерен в колосе и их крупностью.

Purpose. To reveal trends of expression level and relationship between yielding capacity, yield components and morphological characters of spring barley of two-row type in the Central Forest-Steppe zone of Ukraine. To identify new genetic sources for breeding. Methods. Field experiments, variance, correlation and cluster analyses. Results. During the investigation of 30 spring barley genotypes of various eco-geographical origin during the period of 2012–2014 with contrast meteorological parameters in the Central Forest-Steppe zone of Ukraine, it was found significant differences in expression level of morphological characters, yielding capacity and yield components. Samples with increased yielding capacity [‘Kozvan’ (‘Maiak’) (UKR), ‘AC Kings’ (CAN), ‘Siaivo’ (UKR), ‘RD-1’ (UKR), ‘Arhument’ (UKR), ‘B 1215’ (USA)] and some yield components have been identified. Based on the results of the cluster analysis, samples were grouped by the expression level of the studied characters. Some genotypes identified by yielding capacity were placed in different groups, that raise the possibility of systematic genetic improvement of plants when creating new source material and using them as parental components in crosses. Reliable correlations between yielding capacity and productive tillering (r = 0.67–072), yielding capacity and grain weight per plant (r = 0.73–0.77) were found. Grain weight per plant in all years reliably correlated with productive tillering (r = 0.62–0.80). In dry conditions of 2013, higher correlations between yielding capacity and other morphological characters and yield components were observed, in particular plant height (up to r = 0.52), length of upper internode (r = 0.52), grain weight of main spike (r = 0.39). Higher correlation between yielding capacity and 1000 kernel weight were noted in 2013 and 2014 as compared to 2012 against a background of decline in expression level of the character. Conclusions. Genotypes identified with high expressionlevel of breeding valuable characters should be used as genetic sources when creating new germplasm. In order to increase formative process for productivity in the hybrid progeny, high-producing genotypes belonging to different clusters should be chosen as components in crossings. Under environments of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine, productive tillering plays the most significant role in the formation of yield of two-rowed spring barley. However, for providing high level of productivity of plants and agrocoenosis as a whole, lateral stems should be developed simultaneously with the main stem and characterized by balance of grain number per spike and grain size.