Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.9

Рубрики:

Право і особа. Правове становище особи

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито особливості формування філософсько-антропологічного дискурсу в правознавстві. Проаналізовано глобальні трансформації правової ідеології та правової політики. Визначено змістовні та функціональні зміни правової системи за умов глобалізації. Охарактеризовано трансформації комунікативних та інтегральних зв'язків правової системи за даних умов. Висвітлено проблеми та перспективи розвитку правової системи України за умов глобалізації. Обгрунтовано необхідність формування стратегії входження країни у глобалізаційний процес.

Актуалізовано значущість юридичної антропології суперечливими процесами правової глобалізації, взаємовідчуженням права і людини. Досліджено еволюцію юридичної антропології шляхом аналізу основних шкіл: британської, американської, французької і чинників що впливають на їх становлення і розвиток.

Досліджено глобалізаційні трансформації правової системи України. Аналіз глобалізаційних трансформацій національної та правової системи проведено на рівні підсистем та елементів. Обгрунтовано глобалізаційні трансформації статичного та динамічного складників національної правової системи, необхідність формування стратегії входження в глобалізаційний процес. На основі глобалізації як комплексного критерію, складником якого є правова глобалізація, здійснено типологію правових систем, визначено спільні та відмінні тенденції їх розвитку, вплив на національну правову систему.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002,0

Рубрики:

Загальна теорія права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(0) + Х002.9

Рубрики:

Історія політичних вчень

Право і особа. Правове становище особи

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х0в7 + Ю6*667 + С5*667

Рубрики:

Соціальна філософія

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х0в7 + Ф06

Рубрики:

Політичні проблеми глобалістики

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002в

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002в1

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено теоретико-правові засади трансформації правової системи України в умовах глобалізації. Надано визначення глобалізації та правової глобалізації, доведено їх вплив на трансформацію правової системи. Виявлено відкритий характер правової системи в умовах глобалізації, проаналізовано зміст трансформацій ідеологічної, нормативної, інституційної, функціональної, комунікативної підсистем правової системи України. Обгрунтовано рівень глобалізаційних трансформацій як комплексний критерій типології національних правових систем. Охарактеризовано глобалізовані, фрагментарно глобалізовані, глокалізовані та локалізовані національні правові системи. Виявлено проблеми та сформульовано конкретні пропозиції щодо оптимізації розвитку правової системи України в умовах глобалізації.

Досліджено особливості участі політичних партій у виборах до Європейського парламенту. Обгрунтовано, що політична партія є основним суб'єктом виборчого процесу до Європейського парламенту, який здійснюється за пропорційною виборчою системою. Згідно з Маастрихтським договором, політичні партії на європейському рівні сприяють формуванню європейської політичної свідомості й вираженню волі громадян Союзу, що відбиває наявність наднаціональної складової у функціонуванні європейських політичних партій. Попри відсутність правового визначення політичної партії в засновницьких договорах Європейського Союзу, існує низка вимог щодо європартій. Європартія є зонтичною структурою, яка об'єднує національні партії на основі спільності їх ідеології та політичних програм і визначається штучним характером (результат компромісу між державами й політичними елітами) й "дворівневістю" структури (тобто, зображенням національної та наднаціональної компоненти). Увагу акцентовано на поширенні ідеологічної слабкості європартій, відсутності їх безпосереднього зв'язку з виборцями, поширенні популістських тенденцій, домінуванні внутрішньодержавних проблем над загальноєвропейськими. Обгрунтовано, що на тлі посилення бюрократії виконавчої влади, інституційної слабкості Європейського Парламенту й внаслідок посилення інтеграційних процесів зростає невдоволення серед громадян держав-членів, які здебільшого не бажають поступатися Європейському Союзу більшим об'ємом національного суверенітету, що відбивається в політичних програмах партій і має негативні наслідки для Європейського Союзу, зокрема - поглиблення дефіциту легітимності, посилення ролі євроскептичних партій, програмні положення яких містять критику наявної моделі євроінтеграції та наголошують на необхідності проведення реформ. У 2020 р. після Brexit структура Європарламенту змінилася, що надалі може вплинути на процес прийняття рішень, особливо в разі відсутності фракційної єдності.

В умовах глобального поширення пандемії COVID-19 проблеми забезпечення громадського здоров'я, безпеки й захисту прав людини, які тривалий час вирішувалися у межах національних держав, набули глобального виміру, потребують спільних, узгоджених і скоординованих дій з боку світової спільноти, запозичення позитивного зарубіжного досвіду. Як Україна, так і Республіка Польща є державами-учасницями міжнародних договорів і впроваджують їх принципи у сферу охорони здоров'я. Водночас, у правових засадах систем охорони здоров'я України та Польщі є свої особливості, а позитивний досвід Польщі та окремі здобутки у сфері охорони здоров'я потребують ретельного вивчення і запозичення. За даними ВООЗ Польща займає 50 місце у світовому рейтингу загальної ефективності охорони здоров'я, Україна знаходиться на 79 місці. За цими даними статистики Польща випереджає Україну у розмірі видатків на медичну галузь, а Україна є лідером за показниками середньої очікуваної тривалості життя. У відсотковому співвідношенні у Польщі переважає фінансування сектора охорони здоров'я за рахунок обов'язкових схем страхування, в України і за рахунок особистих коштів громадян та домогосподарств. Україна зберігає лідерство за даними кількості лікарняних ліжок та лікарів, що пов'язано з більшою у порівнянні з Польщею територією та кількістю населення. Приклад Польщі демонструє ефективність системи фінансування охорони здоров'я з акцентом на обов'язкове медичне страхування. Україна може одержувати уроки досвіду з реформаційних процесів медичної галузі цієї країни. На сьогодні метою для нашої держави має стати розбудова дієвої системи охорони здоров'я, яка забезпечить доступність медичних послуг для всіх пацієнтів, прозорість, ефективність управлінських процесів з боку державних органів, мінімізації та унеможливлення корупційних ризиків у медичній сфері та покращить якість життя населення України. До уваги необхідно брати і позитивний досвід щодо забезпечення прав і свобод людини при введенні державами заходів боротьби з пандемією COVID-19 та рекомендацій міжнародних організацій.