За допомогою математичної моделі досліджено енергетичні характеристики (встановлено потужності реактивних елементів, коефіцієнта реактивної потужності) нерезонансних схем індуктивно-ємнісних перетворювачів джерела напруги в джерело струму з взаємоіндуктивним зв'язком елементів.

Наведено відомості про виробництво та використання електричної енергії у промисловості та комунальному господарстві. Розглянуто будову й особливості функціонування приймачів електричної енергії та графіки електричного навантаження, встановлено вимоги щодо надійності електропостачання електроспоживачів. Висвітлено питання використання електроенергії для промислових електротехнологій, електропривода механізмів, для освітлення, у побутових електроприймачах, установках охолодження, кондиціонування та в теплових помпах. Розглянуто елементи автоматики побутових приладів та основні схеми електричних мереж напругою до 1 000 В, електричні комутаційні та захисні апарати, які застосуються у таких електроустановках. Обгрунтовано рекомендації щодо виконання та розрахунку квартирної електропроводки, розглянуто будову та принцип дії електричних лічильників для обліку електроенергії.

Даны сведения о производстве и использовании электронной энергии в промышленности и коммунальном хозяйстве. Рассмотрены строение и особенности функционирования приемников электрической энергии и графики электрической нагрузки, установлены требования к надежности электрообеспечения электропотребителей. Освещены вопросы использования электроэнергии для промышленных электротехнологий, электропривода механизмов, для освещения, в бытовых электроприемниках, установках охлаждения, кондиционирования и в тепловых помпах. Рассмотрены элементы автоматики бытовых приборов и основные схемы электрических сетей напряжением до 1 000 В, электрические и коммутационные защитные аппараты, применяемые в таких электроустановках. Обоснованы рекомендации по использованию и расчету квартирной электропроводки, рассмотрены строение и принцип действия электрических счетчиков для учета электроэнергии.

Охарактеризовано джерела електричної енергії, описано процес перетворення різних видів енергії на електричну. Запропоновано методику розрахунку обсягу виробництва електроенергії, наведено відомості про трифазні електричні кола. Описано будову та принцип дії трансформатора та асинхронного двигуна, розглянуто приклади розрахунку їх параметрів, а також трифазних електричних кіл, об'єктів холодильника й електричних мереж напругою до 1 000 В. Обгрунтовано рекомендації щодо вибору запобіжників, автоматичних вимикачів, перерізу жил проводів квартирної проводки. Наведено методики визначення кількості спожитої електричної енергії за певний проміжок часу.

Охарактеризованы источники электрической энергии, описан процесс преобразования различных видов энергии в электрическую. Даны методы расчета объема производства электроэнергии, изложены сведения о трифазных электрических цепях. Описаны строение и принцип действия трансформатора и асинхронного двигателя, рассмотрены примеры расчета их параметров, а также трифазных электрических цепей, объектов холодильника и электрических сетей напряжением до 1 000 В. Обоснованы рекомендации по выбору предохранителей, автоматических выключателей, сечения жил проводов квартирной проводки. Рассмотрены методики определения количества использованной электрической энергии за определенный промежуток времени.

Розглянуто визначення початкового наближення витрат теплоносія у гілках теплової мережі для подальшого розв'язання оптимізаційних задач. Ідея пошуку полягає у використанні допоміжної характеристики, що описує поведінку фізичного об'єкта за нарощування вимушувальних сил.

Надано прикладну математичну модель для дослідження періодичних процесів у нелінійних електричних схемах, що грунтується на диференційному гармонічному методі.

Наведено результати досліджень коливань напруги в мережах електропостачання установок із різкозмінним навантаженням і показано можливість зменшення негативного електромагнітного впливу за допомогою установки стабілізації параметрів режиму.

Індекс рубрикатора НБУВ: О931.18

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено відомості щодо виробництва та використання електричної енергії (ЕЕ) у промисловості для електропривода й електротехнологій, комунального господарства, у холодильних установках, для освітлення. Розглянуто основні схеми електричних мереж напругою до 1000 В, електричні комутаційні та захисні апарати, що застосовуються у даних електроустановках. Подано відомості щодо виконання квартирної проводки та приладів обліку ЕЕ у побуті.

Приведены сведения о производстве и использовании электрической энергии (ЭЭ) в промышленности для электропривода и электротехнологий, коммунального хозяйства, в холодильных установках, для освещения. Рассмотрены основные схемы электрических сетей напряжением до 1000 В, электрические коммутационные и защитные аппараты, применяемые в данных электроустановках. Даны сведения о выполнении квартирной проводки и приборов учёта ЭЭ в быту.

Презентовано результати досліджень схем формування зовнішніх характеристик установки стабілізації параметрів; як формувальні елементи використані нелінійності шунтівного реактора та пічного трансформатора.

Розглянуто моделювання вузлів гідравлічних мереж із використанням коефіцієнтів взаємного впливу віток.

Розглянуто моделювання вузлів гідравлічних мереж із використанням коефіцієнтів взаємного впливу рукавів.

Розглянуто сучасний стан та перспективи подальшого розвитку централізованого теплопостачання в Україні крізь призму зарубіжного досвіду та з точки зору енергетичної та екологічної безпеки держави. Запропоновано раціональну послідовність модернізації систем централізованого теплопостачання та потребу в енергетичному аудиті.

Мета роботи - створення методики аналізу та вдосконалення режимів систем централізованого теплопостачання з залежним приєднанням абонентів (геотехнічних об'єктів і будівель) до теплової мережі (через елеваторні вузли чи теплові пункти з підмішувальними помпами) із застосуванням ефективних формалізованих методів. Методика забезпечує єдиний підхід до всіх елементів систем централізованого теплопостачання та базується на розроблених математичних моделях елеваторного вузла та теплового пункту з підмішувальними помпами та регулятором теплового потоку. Це створює передумови для аналізу та вдосконалення режимів систем теплопостачання як єдиного цілого. Розроблено математичну модель теплового пункту з підмішувальними помпами та регулятором теплового потоку в межах розширеної теорії гідравлічних кіл. Запропоновано алгоритм аналізу та вдосконалення режимів систем централізованого теплопостачання з урахуванням взаємного впливу режимів абонентів. Для визначення оптимальних параметрів ввідного обладнання застосовано методику подвійних циклів ітерацій. На внутрішньому циклі зафіксовано змінні параметри ділянок мережі та розв'язано задачу потокорозподілу, а на зовнішньому циклі за результатами внутрішнього - уточнено значення раніше зафіксованих параметрів. Одержані результати є базовими для визначення та забезпечення енергоощадних режимів систем централізованого теплопостачання довільної конфігурації та виконання. Розроблену методику аналізу гідравлічних режимів систем централізованого теплопостачання адаптовано до мережевого підходу теорії гідравлічних кіл. Вона надає змогу за єдиним алгоритмом визначати оптимальні параметри ввідного обладнання абонентів, приєднаних як через елеваторний вузол, так і через тепловий пункт з підмішувальними помпами. Математична модель і алгоритм надають інструмент визначення та забезпечення енергоощадних режимів проектованих і чинних сучасних систем теплопостачання.

Вирішено питання забезпечення якісного та ефективного теплопостачання абонентів із приєднанням до теплової мережі через елеваторний вузол (ЕВ) з урахуванням мережевого характеру задачі. У разі надлишку розрахункового тиску на вводі абонента параметри ЕВ забезпечують необхідний коефіцієнт змішування, а параметри дросельної шайби - усунення надлишкового тиску. Для визначення параметрів ЕВ і дросельної шайби розроблено їх спільну математичну модель з коефіцієнтами впливу суміжних віток, адаптовану до мережевого підходу теорії гідравлічних кіл. Запропоновано алгоритм визначення цих параметрів. Для випадку недостатнього тиску на вводі абонента, коли нема змоги забезпечити нормативні обсяги циркуляції теплоносія в мережі абонента, запропоновано алгоритм визначення параметрів ЕВ з умови забезпечення необхідного обсягу тепла абонентам.

У міському енергетичному плануванні значну увагу звертають на підвищення ефективності роботи міських систем теплопостачання та їх розвиток. Одним із заходів зменшення енергетичних і фінансових затрат підприємств і покращання якості теплозабезпечення абонентів за умов України є реконструкція теплових вводів із заміною елеваторних вузлів на підмішувальні помпи чи теплообмінники. Процес заміни неможливо виконати в усіх абонентів за літній сезон, його слід виконувати поетапно, починаючи з гідравлічно найбільш віддалених абонентів за критерієм гідравлічного радіусу. Після завершення кожного етапу необхідна оптимізація гідравлічного та теплового режимів системи теплопостачання. Лише так можна одержати виграш від переобладнання теплових вводів не лише після повного завершення реконструкції, а й після виконання кожного етапу. Обидва завдання неможливо виконати без належного математичного апарату та програмного забезпечення.

Одним із інструментів аналізу й удосконалення режимів систем комунальної теплоенергетики є теорія гідравлічних кіл. Неповнота теорії не дозволяє охопити усі особливості сучасних систем теплопостачання. Запропоновано доповнити теорію гідравлічних кіл законом збереження імпульсів та увести в базову систему рівнянь усі складові рівняння Бернуллі.

Житловий фонд та житлово-комунальне господарство є одними із найбільших споживачів енергетичних ресурсів в Україні, також у цьому секторі зосереджено найбільший потенціал енергозаощадження. Підставою для впровадження енергоощадних заходів є енергетичний аудит будівлі. Згідно з ДСТУ Б В.2.2-39:2016 основною характеристикою будівлі є кількість енергії, необхідної для задоволення попиту на опалення, гаряче водопостачання, кондиціонування, вентиляцію та освітлення. Той же будинок, як абонент системи централізованого теплопостачання, за ДБН В.2.5-39-2008 характеризується максимальним тепловим навантаженням. Визначення цих величин регламентовано різними нормативними документами, що використовують різні підходи. Кожен з підходів має свої переваги та недоліки, однак між ним відсутній формалізований зв'язок, який надавав би змогу узгоджено використовувати ці величини.

Недостатня забезпеченість України власними енергоресурсами зумовлює актуальність потреби зменшення енергоспоживання, зокрема у житлово-комунальній сфері. Цьому мають сприяти енергетичний аудит та енергетична паспортизація і сертифікація будівель згідно з чинною нормативною базою, яка в останні роки зазнала значних змін. Внесені зміни формують нові вимоги, яким має відповідати програмне забезпечення енергетичного менеджменту, та є основою для формування базових об'єктів програмного забезпечення, які надалі можна доповнювати іншими необхідними компонентами, що наведено у роботі на прикладі опису цих об'єктів засобами UML. Також програмне забезпечення має містити підсистеми як нижнього рівня так і інформаційного забезпечення, які забезпечують спеціалізацію програмного пакету. Згідно описаної архітектури у Львівській політехніці було модернізовано програму "Енергоефективна будівля", що входить до складу спеціалізованого пакету. Ця програма надає змогу виконувати основні завдання виконання енергетичного аудиту будівель, обгрунтування системи енергоощадних заходів та розроблення енергетичного паспорту й енергетичного сертифікату будівлі.

Розглянуто влаштування основних елементів електропостачальної системи й електроспоживаючих устав, таких як освітлювальні, електромеханічні й електротехнологічні. Висвітлено питання оцінки їх ефективності як ланок ланцюга перетворення енергії, так і нарізно. Значну увагу приділено визначенню надмірних витрат електричної енергії та їх впливу на ефективність роботи. Наведено типові енергоощадні заходи, частина з яких супроводжується прикладами.