Приведені основні відомості і рекомендації щодо гідравлічного розрахунку газопроводів котельні, підбору устаткування вузлів виміру витрати газу, газорегуляторного пункту або установки (ГРП або ГРУ), розрахунку або підбору газових пальників, принципові рішення по загальнообмінній вентиляції котельного залу.

Досліджено можливості використання вторинних енергоресурсів, що утворюються на різних підприємствах. Оцінено обсяг виробленої низькопотенціальної теплоти, та електроенергії, споживаної тепловими насосами, які використовують теплоту водоохолоджувальних систем підприємств і стоків міських водоочисних станцій. Розглянуто можливості зменшення забруднення довкілля. Визначено необхідні економічні заходи щодо широкого використання теплових насосів для виробництва низькопотенціальної теплоти.

Розглянуто сучасні методи зменшення собівартості виробництва теплоти в СТЦ та можливість використання теплових насосів у цих системах. Показано, що використання теплових насосів дає змогу зменшити собівартість виробництва теплоти порівнюючи з її виробництвом традиційними енергетичними котлами, заощадити значну кількість органічного палива та зменшити забруднення довкілля.

В статті викладено практичний досвід інституту з ефективного впровадження автоматичних систем обліку та регулювання теплоспоживанням в залежності від зміни навколишнього природного середовища, наведено перелік нормативно-технічної документації, яка необхідна для такого впровадження, а також перелік вітчизняних та зарубіжних автоматичних тепломірів з розширеним техніко-економічним аналізом витрат споживача на придбання такого обладнання та його наступне обслуговування, що допоможе ширше впроваджувати таку сучасну та ефективну техніку.

У комунально-побутовому секторі використовується близько 50 % природного газу, що споживається народним господарством в основному для опалення, тому підвищення ефективності опалення є актуальним. Основним напрямком є широке запровадження децентралізованного опалення. Капітальні вкладення в систему індивідуального опалення становлять не більше 40 % від вкладень у системи з районними опалювальними котельними, а фактичні затрати на опалення квартири вдвічі менші. Описано конструкції поверхневих, контактних та контактно-поверхневих модулів, розроблених в Інституті газу для опалення будівель, житлових та промислових комплексів. Високу ефективність мають також системи променевого опалення. Ефективність когенераційних технологій залежить від графіка електричного та теплового навантажень.

Викладено сучасні проблеми експлуатації технологічного обладнання систем теплопостачання, опалення, вентиляції та кондиціювання повітря. Висвітлено питання енергозбереження у процесі експлуатації систем теплопостачання та вентиляції.

Надано порівняльні характеристики енергоефективності котлів з інжекційними пальниками низького тиску та котлів з дуттьовими пальниками. Визначено фактори, які впливають на ефективність спалювання газу.

На основі експериментальних досліджень інтенсивності теплових потоків і температури по прошарках ізоляції розраховано поля теплопровідності та вологості в залежності від циклічної зміни температури грунту. Отримано емпіричний зв'язок між кількістю циклів заморожування - розморожування грунту і середньою вологістю пінополіуретанової ізоляції теплотраси.

Розглянуто інтегративні властивості теплових систем і деяких комплексних систем. Дослідження окремих практичних і методичних задач доводить, що структура та внутрішні взаємозв'язки в теплових системах перетворюють їх на нелінійні системи. Дискретизація та використання комп'ютерних методів і засобів призводить до розгляду комплексних систем тепловий процес - числові методи - комп'ютер.

Розроблено математичні моделі сезонного бака-акумулятора і сонячно-теплонасосної системи теплопостачання з його використанням. Проведено дослідження систем, їх техніко-економічну оптимізацію та експериментальне проектування.

Проаналізовано стан електро- і теплоенергетики та забезпечення їх паливними ресурсами. Розглянуто технології комбінованого (спільного) виробництва електричної та теплової енергії. Запропоновано принципово нову технологію спільного виробництва електроенергії та тепла, яка зменшує витрати паливних ресурсів майже у 1,5 рази і значно поліпшує стан навколишнього середовища та створює резервні регулюючі потужності для електроенергетики.

Розглянуто концептуальні питання створення водогрійних котлів середньої потужності для систем автономного теплопостачання будівель та споруд. Наведено приклади будови основних вузлів, що дозволяють створювати ефективні, малометаломісткі та екологічно чисті пристрої. Описано розроблені в Інституті газу агрегати серій агрегати опалювальні модульні (АОМ) і контактні АОМ (КАОМ) потужністю 0.16 - 1.0 МВт.

Розглянуто критерії оптимальності теплових (ТС) і комплексних теплових систем (КТС), за допомогою яких оцінюється якість функціонування за умов аналізу та синтезу ТС і КТС. Доведено, що зміна кількості елементів у системах призводить до збільшення ймовірності появи системних та інтегративних властивостей. Нелінійності системи можуть бути викликані внутрішніми зв'язками та структурою, що впливає на системні, інтегративні властивості.

В работе изложены методика и результаты расчетов объемов добычи (эксплуатационных запасов) термальных вод, необходимых для покрытия заданных тепловых нагрузок систем геотермального теплоснабжения. Рассмотрено две технологические схемы систем геотермального теплоснабжения: схема с пиковым догревом от котельной, работающей на органическом топливе, и схема, использующая тепловые насосы, с пиковым догревом от электронагревателей. Установлено, что объемы добычи термальных вод, необходимые для эксплуатации систем геотермального теплоснабжения с тепловыми насосами, в 1,5-2 раза превышают объемы добычи, требуемые для эксплуатации систем теплоснабжения с пиковым догревом от котельной. Получены графики зависимости объемов добычи термальных вод от тепловой нагрузки систем геотермального теплоснабжения, создаваемых в Закарпатской области. Наличие указанных графиков позволяет прогнозировать объемы бурения добычных скважин, необходимых для выведения на поверхность требуемого количества геотермального теплоносителя.

Наведено методологію системного моделювання та інженерного синтезу складних теплоенергетичних систем, що дозволяє розв'язувати задачу пошуку оптимальних конструкторських рішень з вибору структури та параметрів теплоенергетичних систем. На прикладі теплоконтролю центральної системи міжнародної космічної станції "АЛЬФА" показано, що дана методика може застосовуватись для розв'язання проблем теплогідродинаміки циркуляційних контурів АЕС.

Розглянуто розвинуту систему температурного моніторингу об'єктів теплопостачання, що базується на технології мікролокальних мереж MicroLAN. З використанням технічних характеристик інтелектуальних цифрових датчиків температури розраховано експлуатаційні параметри локальних мереж для моніторингу систем теплопостачання. Наведено приклади застосування мереж, що розглядаються, для іспиту теплоізоляційних матеріалів, теплометрії котлів, термокартування житлових і підприємницьких споруд.

Об'єктом моделювання є комплексна альтернативна система теплопостачання, яка використовує одночасно сонячну й грунтову енергії. Розроблено математичні моделі перебігу процесів теплообміну в елементах комплексної альтернативної системи теплопостачання.

Викладено теорію побудови теплових двигунів внутрішнього згоряння та теплообмінних процесів. Висвітлено питання екології локальних енергетичних джерел, а також теорії та практики електричної частини локальних електростанцій. Детально проаналізовано особливості спільного функціонування первинних двигунів і вторинних перетворювачів.

Рассмотрены вопросы рационального ведения технологического процесса в водогрейной котельной при изменении тепловых нагрузок. Получены соотношения режимных параметров, позволяющие рассчитать теплопроизводительность котельной для заданной температуры воды на выходе котлоагрегатов и при различных значениях температуры воды в обратной ветви сети теплоснабжения, расхода ее в прямой ветви и через регулируемый перепуск. Показано, что заметное снижение потерь тепла в окружающую среду может быть получено при замене в теплообменных аппаратах труб круглого сечения трубами специального профиля.

Розглянуто варіанти роботи теплового насоса в комплексній альтернативній системі теплопостачання, яка використовує одноразово сонячну та грунтову енергію. Встановлено параметри, які впливають на ефективність роботи теплового насоса за різних режимів роботи системи.