Експериментально досліджено тепловіддачу та гідравлічний опір під час руху двофазного середовища у гладкостінних трубах і трубах із внутрішнім оребренням. Встановлено, що коефіцієнт тепловіддачі в оребреній трубі в 1,4 - 2,0 рази більше, ніж у гладкостінній, а втрати на тертя - в 1,6 - 2,0 рази.

Чисельне моделювання і другий закон термодинаміки застосовано з метою мінімізації процесів необоротності в ребристих теплообмінниках. Описано простий метод розрахунку таких теплообмінників і передбачення меж надійності. Показано також корисність такого підходу для оцінки ефективності теплообмінників при проектуванні.

Описано експериментальну установку для визначення пертурбації необхідної для ініціації конденсаційного спалаху та розробки геометрії двофазної стратифікованої течії, за умов якої ці спалахи могли б бути ініційовані.

Розглянуто процес нагрівання струмами високої частоти металу в рідині, яка активно взаємодіє з поверхнею нагріву. Встановлено можливість реалізації нових технологічних процесів одержання заданих властивостей поверхонь металів. Із застосуванням методології системного аналізу одержано співвідношення, що дає змогу оцінити швидкість зростання температур у різних точках тіла заданої форми й умови високоінтенсивного нагріву струмами високої частоти.

Досліджено тепловіддачу при природній конвекції від прямокутної горизонтальної ізотермічної пластини методом шлірен томографії. Температурні поля повітряного потоку, що омивають пластину, виявилися трьохмірними. За отриманими у різних перерізах потоку даними обчислено локальні коефіцієнти тепловіддачі.

Аналіз експериментальних даних, одержаних у простому контурі з природньою конвекцією показав, що зміни температури рідини у поперечному перерізі контура не можуть бути викликані стохастичними ефектами. Встановлено наявність у контурі дво- та тривимірних ефектів.

Розглянуто можливість використання рідких кристалів для вимірювання температур в околі твердих тіл у твердо-рідинних сумішах. Разультати вимірювань в процесі руху твердих тіл задовільно узгоджуються з теоретичними.

Розглянуто вплив технологічних параметрів експлуатації згинів паропроводу зі сталі 14MoV63 на кінетичні особливості росту втомних тріщин. Показано, що в міру зростання тиску пари в паропроводі, який визначає напружено-деформований стан у стінці труби, показники порогової тріщиностійкості виявляють тенденцію до зниження. Випробування за постійного розмаху коефіцієнта інтенсивності напружень виявили пришвидшення росту тріщини у внутрішніх шарах стінки труби в металі, експлуатованому за нижчого робочого тиску пари, та поблизу зовнішньої поверхні - у металі, експлуатованому за вищого тиску. Запропоновано математичну модель росту зернограничних тріщин за умови впливу високої температури. Вважали, що тріщина росте внаслідок злиття пор попереду її вершини, зародження та ріст яких відбувається за вакансійним механізмом.

За умов спалювання низькосортного твердого палива зі складною мінеральною частиною теплообмінні поверхні котлів швидко покриваються шлаковими та золовими відкладами. Обливання водою - один із ефективних методів очистки поверхонь нагріву котлів. Але через різке охолодження зовнішньої поверхні металу руйнується захисна оксидна плівка, що пришвидшує високотемпературну корозію металу та утворення термовтомних тріщин. Критерії виникнення й інтенсивність росту таких тріщин суттєво залежать від температурного поля в зовнішньому шарі металу. Подано розв'язок рівняння нестаціонарної теплопровідності за умов різкого охолодження. Експериментально встановлено коефіцієнт конвективної тепловіддачі від нагрітої металевої поверхні до водяної струмини. Досліджено умови виникнення термовтомних тріщин та інтенсивність їх росту в лабораторних і промислових умовах. Отримано формулу для оцінки інтенсивності їх росту залежно від кількості циклів очистки.

Запропоновано метод гаусової згортки для автоматизації побудови математичної моделі аналізу теплових режимів систем теплообмінних апаратів зі слабкостисливим теплоносієм.

Предложена автоматизированная система управления котлоагрегатом с применением тиристорных преобразователей частоты, описаны ее преимущества. Приведены технико-экономические показатели внедрения автоматизированной системы управления тягодутьевой установкой котла с применением тиристорных преобразователей.

Рассмотрены вопросы создания и внедрения алгоритмического обеспечения автоматизированных систем управления технологическими процессами (АСУ ТП) ТЭС и АЭС. Основное внимание уделено методологии построения АСУ, с учетом особенностей энергоблоков как объектов управления и условий их работы в объединенных энергосистемах, а также многоплановому комплексу вопросов создания АСУ на основе методологии системного подхода. Приведены примеры реализации АСУ ТП на некоторых отечественных энергоблоках ТЭС и АЭС.

Рассмотрено влияние теплоотдачи поверхности объектов на результаты теплового контроля. Разработан и апробирован экспериментально алгоритм адаптации теплового отклика объекта контроля, позволяющий значительно повысить точность получаемых результатов.

Приведены основные понятия о механизме вскипания перегретой жидкости и современные представления о процессах, происходящих в межпузырьковом пространстве ансамбля быстрорастущих пузырьков. Представлены результаты экспериментальных исследований вскипания перегретой жидкости в объеме и при струйном течении. Рассмотрен механизм дробления капель, диспергирования многокомпонетных жидких смесей при адиабатном вскипании в вакууме и специфика образования эмульсий. Представлена схема аппарата, в котором реализуется принцип получения дисперсных сетей при адиабатном вскипании, а также испарительно-конденсационная модель этого аппарата, проанализированы процессы, происходящие в нем. Освещены вопросы использования адиабатного вскипания жидкости в промышленных аппаратах. На основе метода получения дисперсных смесей при адиабатном вскипании многокомпонентных систем разработан новый класс оборудования для эмульгирования и гомогенизации. Описаны основные конструктивные и технологические особенности трех модификаций вакуумных гомогенизаторов. Проведено сравнение технико-экономических показателей вакуумных гомогенизаторов, а также гомогенизаторов высокого давления. Изложены вопросы использования адиабатного вскипания воды в паровакуумных испарителях холодильных машин и опреснительных установок.

Розглянуто механізми подрібнювання крапель під час адіабатного закипання та змішування дисперсних систем. Наведено математичні залежності, що характеризують процес подрібнювання крапель.

Розглянуті методи оптимального проектування проточної частини парових та газових турбін, які базуються на використанні принципів нелінійного програмування. Наведена методика проектування високоекономічних турбінних профілів. Викладені основні принципи проектування останнього ступеня турбіни для роботи в широкому діапазоні режимів з урахуванням впливу випускного патрубка, методика розрахунку оптимальної форми меридіональних окреслень проточної частини.

Приведені основні відомості і рекомендації щодо гідравлічного розрахунку газопроводів котельні, підбору устаткування вузлів виміру витрати газу, газорегуляторного пункту або установки (ГРП або ГРУ), розрахунку або підбору газових пальників, принципові рішення по загальнообмінній вентиляції котельного залу.

Викладено основи термометрії, конструкції термосенсорів і схеми засобів вимірювання температури та деяких інших фізичних величин. Розглянуто особливості монтажу, вивіряння та експлуатації засобів вимірювання з термосенсорами. Головну увагу приділено усуненню й компенсації похибок, що виникають у термосенсорі під дією різних дестабілізуючих чинників і внаслідок його старіння. Описано системи автоматичної корекції похибок вимірювання, спричинених нестабільністю і нелінійністю перетворювальних характеристик термосенсорів. На прикладах вимірювання абсолютних значень і градієнтів температури, вологості, концентрації, швидкості потоків речовини та енергії обгрунтовано алгоритми усунення прогресуючих похибок на підставі обробки результатів надлишкових вимірювань. Висвітлено структури аналогових і цифрових засобів вимірювання, у т.ч. багатоточкові системи контролю з застосуванням комп'ютерної техніки.

Поставлену задачу розв'язано за допомогою двовимірної, нестаціонарної моделі з використанням рухомих, лагранжевих сіток. Досліджено параметри вдуву повітря для охолодження лопаток соплового апарата, та температурні неоднорідності камери згоряння. Одержано середні за часом поля повних температур на вході в ротор, а також по обводах корита та спинки профілю.

Досліджено закономірності розподілу температурних полів та теплових потоків у водяних краплях, що нагріваються та випаровуються, із врахуванням оптичних спектральних властивостей середовища. У процесі нагріву та випаровування краплі виділено три характерних періоди: початковий, перехідний та кінцевий, у яких виявляється нестаціонарність процесів переносу та характерні особливості теплообміну. Особливо нестаціонарність процесів виявляється у початковому та перехідному періодах, коли краплі втрачають близько 50% своєї маси. З урахуванням цього при моделюванні довгих переходів напівпрозорих часток, а також стану дисперсних систем необхідно враховувати селективність випромінювання та нестаціонарність процесів переносу.