Досліджено можливості підвищення ефективності лікування церебрального інсульту у гострому періоді шляхом використання базисної терапії з урахуванням критеріїв рівнів доведеності, що визначаються на основі вивчення значущості базисного клініко-лабораторного комплексу моніторингу стану хворих на гостре порушення мозкового кровообігу. Встановлено, що застосування деталізованого комплексу клініко-лабораторного моніторингу стану хворих на важкий церебральний інсульт з використанням патофізіологічних і нейровізуалізаційних методів обстеження дозволяє підняти ступінь доведеності до II (проміжного) рівня ефективності обраних підходів і методів інтенсивної терапії, запропонованих EUSI. Систематизовано загальні напрямки ведення пацієнтів з важким церебральним інсультом в гострому періоді. Розроблено комплекс діагностичних критеріїв для визначення динаміки стану хворих з важким церебральним інсультом у гострому періоді залежно від часу початку лікувальних заходів і типу інсульту. Доведено ефективність модифікованої методики терапевтичної гемодилюції у пацієнтів з важким ішемічним інсультом у гострому періоді з рівнем гематокриту більше 40 %.

Становлення клінічного мислення у лікарів-інтернів відбувається послідовно завдяки клінічному навчанню згідно всіх етапів опановування фахом. Мета дослідження - підвищення якості навчання лікарів-інтернів за фахом "Неврологія" у питанні становлення їх клінічного мислення. У підвищенні якості навчання лікарів та інтернів за фахом "Неврологія" у питанні становлення їх клінічного мислення використовують лекційний матеріал, семінарські та практичні заняття, клінічну роботу, а також самостійну роботу лікаря з поглибленим вивченням матеріалу за допомогою сучасних даних по темі з медичних часописів, як вітчизняних, так і закордонних, з Інтернет-ресурсів, з вивченням додаткового діагностичного матеріалу (МРТ, КТ-знімків, даних доплерографії, енцефало- та міографії та ін.), і за допомогою інтерактивних програм. Основа професійної майстерності як лікаря закладається не тільки під безпосереднім контролем викладача-клініциста, але й самостійно, під час курації хворого, виконання лікувально-діагностичних маніпуляцій, розробки тактики лікування конкретного хворого, та у процесі аналізу результатів лікування, що сприятиме підвищенню якості клінічної роботи лікаря-інтерна у подальшому та формуванню клінічного мислення.

Розглянуто теоретичні підходи до проблеми культури міжособистісної взаємодії в колективі слухачів циклів "Інтернатура з неврології" та "Спеціалізація з неврології". Поняття "культура міжособистісної взаємодії" є складним феноменом, визначення якого потребує чіткого уявлення про суть таких його елементів як "культура" та "взаємодія". Проте, в сучасній філософській та психологічній літературі немає однозначного визначення вищезгаданих понять. Кожне з них вживається як в широкому, так і вузькому значенні, але окремо одне від одного, а відтак виникає чисельна кількість трактувань. Оскільки в даному дослідженні розглянуто культуру міжособистісної взаємодії як складову професійної культури, то постає завдання: надати чітке визначення кожного з елементів поняття "культура міжособистісної взаємодії" у медичному колективі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703 + Р62-320

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу

Невропатологія

Шифр НБУВ: Ж25223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж25223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.25-5

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення хребта

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено ефективність венотонічного препарату веносміл (гідросмін) у комплексній терапії хронічних вертеброгенних попереково-крижових радикулопатій на фоні хронічного аднекситу. Одержані результати надають змогу сформувати діагностично-лікувальний алгоритм.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703-3

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цереброваскулярна патологія є однією з основних причин смертності та основною причиною інвалідизації населення в Україні. Особливо актуальним питанням, таким чином, є пошук нових мішеней для патогенетичного лікування початкових стадій хронічних цереброваскулярних захворювань. Вплив на функцію ендотелію є перспективним з точки зору попередження та гальмування прогресування судинного ураження на самих ранніх стадіях процесу. Вивчено стан судино-рухової функції ендотелію і можливість впливу на неї в осіб на початкових стадіях цереброваскулярної недостатності. У дослідженні брали участь 112 осіб, а саме: 47 хворих (група 1) з початковими проявами цереброваскулярної хвороби, 45 хворих (група 2) з дисциркулярною енцефалопатією I стадії та 20 практично здорових осіб відповідного віку та статі (група 3). Усім хворим проведено загальноклінічне та клініко-неврологічне дослідження. Функціональний стан ендотелію оцінювали за величиною приросту діаметра плечової артерії за допомогою тесту реактивної гіперемії. У пацієнтів груп до та після лікування L-аргініном у дозі 4 г на добу (препарат Тівортін виробництва компанії "Юрія-Фарм") у групі 1 або 0,9 % розчином NaCl у групі 2 був проведений забір крові з метою вивчення рівня нітриту та ендотеліну-1 як показників судинорухової функції ендотелію. Статистичне оброблення одержаних результатів проводили за допомогою програми "Statistica 6.0" параметричними та непараметричними методами статистики. Висновки: застосування L-аргініну у пацієнтів з початковими стадіями цереброваскулярної патології та ознаками ендотеліальної дисфункції має сприятливий патогенетично обгрунтований вплив на патологічний процес.

Наведені сучасні погляди на причини, патогенез та лікування порушень сну у пацієнтів із вегетативними розладами на початкових стадіях порушення мозкового кровообігу. Вегетативна дисфункція тісно пов'язана з синдромом інсомнії, і тому пошук причин та лікування цих станів нерозривно пов'язані. Існує консенсус стосовно застосування антидепресантів як для корекції симптомів вегетативної дисфункції, так і для покращення якості сну. Тразодон зарекомендував себе як препарат, що вірогідно зменшує симптоми тривоги та інсомнії, які досить часто є першими й основними проявами початкових стадій цереброваскулярної патології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703-5

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Порушення судинорухової ендотеліальної функції відіграє важливу роль у патогенезі серцево-судинних захворювань. Мета дослідження - вивчення стану та характеру взаємозв'язків між судиноруховою функцією ендотелію та цереброваскулярною реактивністю у відповідь на функціональні навантажувальні тести (ФНТ) за початкових проявів хронічної ішемії головного мозку (ХІМ). У дослідженні взяли участь 172 особи (середній вік - 50,0 +- 0,45 року) з початковими проявами ХІМ. Пацієнтів було розподілено на 2 групи залежно від наявності нейровізуалізаційних змін у головному мозку. Хворі із судинними факторами ризику, відповідними клінічними проявами та без ознак ураження головного мозку ймовірно судинного генезу за даними нейровізуалізації увійшли до 1-ї групи (n = 85). Хворих 2-ї групи було розподілено на 2 підгрупи (А та Б) відповідно до наявності церебральної атрофії. Усім пацієнтам проводили загальноклінічне, клініко-неврологічне, клініко-інструментальні та клініко-лабораторні обстеження. З метою вивчення цереброваскулярної реактивності (ЦВР) проводили транскраніальне дуплексне сканування з використанням метаболічних та міогенних ФНТ різної спрямованості. Судинорухову функцію ендотелію оцінювали за вмістом у плазмі крові ендотеліну-1 (ЕТ-1) та нітриту. Визначення біохімічних маркерів судиннорухової функції ендотелію (рівнів нітриту та ЕТ-1 у плазмі крові) надало змогу виявити осіб із судиноруховою ендотеліальною дисфункцією (ЕД) та оцінити в них показники ЦВР. Було встановлено, що рівень ЕТ-1 з помірною щільністю зворотно та рівень нітриту був прямо пов'язаний з ІР у відповідь на метаболічні різнонаправлені ФНТ у каротидному басейні та вазодилататорні ФНТ у ВББ, а також з ІР у каротидному басейні міогенного характеру вазодилататорної спрямованості. Значущого зв'язку між коефіцієнтами варіабельності (КВ) та біохімічними маркерами ЕД виявлено не було (p >> 0,05). Заключення: більшість показників ЦВР, одержаних у ході протилежних за напрямком міогенних і метаболічних ФНТ, були в межах нормативних інтервалів, що свідчило про цілісність авторегуляторних систем і відповідало рівню мозкового кровотоку у гомеостатичному діапазоні. Наближення до нижньої межі авторегуляторного діапазону показників ЦВР в осіб із судиноруховою ендотеліальною дисфункцією свідчить про схильність до виснаження компенсаторних механізмів, спрямованих на стабілізацію мозкового кровотоку.

Одним із найбільш агресивних судинних факторів ризику розвитку хронічної й гострої ішемії мозку є артеріальна гіпертензія (АГ), що тривалий час має асимптомний перебіг. Виявлення ознак ушкодження судинної системи під впливом судинних факторів ризику у вигляді ендотеліальної дисфункції (ЕД) на ранніх етапах розвитку патологічного процесу надає підставу для більш ретельного скринінгу ризиків та активних профілактичних заходів. Проведено дослідження, метою якого стала оцінка судинорухової функції ендотелію при початкових проявах хронічної ішемії мозку (ХІМ) відповідно до наявності, ступеня та стадії АГ. Обстежено 306 осіб з початковими проявами ХІМ - із судинними факторами ризику, відповідними клінічними проявами та нейровізуалізаційними ознаками ураження головного мозку легкого ступеня. Групу контролю становили 15 осіб без анамнестичних, клінічних, інструментальних та лабораторних ознак судинних та інших тяжких соматичних захворювань. Усім пацієнтам проводено загальноклінічні, клініко-неврологічні, клініко-інструментальні та клініко-лабораторні обстеження. З метою оцінки судинорухової функції ендотелію проведено компресійну пробу на потокозалежну вазодилатацію (ПЗВД), а також визначено рівні ендотеліну-1 та нітриту (стабільного метаболіту NO) у сироватці крові пацієнтів. Висновки: виявлено, що початкові прояви ХІМ розвивалися на тлі порушення взаємозв'язків між протилежно направленими чинниками, що вивільняються з ендотеліоцитів. Встановлено, що підвищення рівня ЕТ-1 мало значення для ініціації АГ в осіб з початковими проявами ХІМ та відігравало значущу роль у субклінічному ураженні органів-мішеней на тлі АГ порівняно з особами без АГ та з початковими проявами ХІМ. Тоді як рівень нітриту та відсоток ПЗВД значущо знижувалися в міру підвищення ступеня АГ, особливо у пацієнтів з субклінічним ураженням органів-мішеней, порівняно з особами без АГ та субклінічного ураження органів-мішеней на тлі АГ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703 + Р410.030

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж25223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено важливість моніторування середнього пульсового артеріального тиску (АТ) в осіб із факторами ризику розвитку цереброваскулярної патології як показника, який відображає різні ступені тяжкості структурного ураження головного мозку. Встановлено важливість визначення індексу навантаження тиском під час добового моніторування АТ для оцінки формування структурного ураження головного мозку за початкових проявів хронічної ішемії мозку (ХІМ). Надмірне зниження АТ вночі може також мати прогностичне значення для формування клінічно значущих проявів ХІМ. У пацієнтів із початковими проявами ХІМ без структурного ураження головного мозку слід звертати увагу на швидкість наростання систолічного АТ у ранкові години.

Наведено сучасні дані про будову, класифікацію, відмінності між різними типами ГАМК-рецепторів і їх поширеність. З урахуванням цієї інформації стають зрозумілими деякі ланки патогенезу неврологічних захворювань. У той же час вплив на ГАМКергічну нейротрансмісію відкриває нові можливості як для симптоматичного, так і для патогенетичного лікування неврологічних розладів. Одним з незвичайних ефектів впливу на ГАМКергічну систему на різних рівнях центральної нервової системи є міорелаксація.

Гострий інсульт (ГІ) залишається однією з головних проблем зі здоров'ям для жінок у всьому світі. Серед факторів ризику ГІ у жінок виділяють вік, расу, куріння, знижену фізичну активність, цукровий діабет (ЦД) та інші порушення вуглеводного обміну (ВВО). Мета дослідження - проаналізувати особливості виникнення порушень ВВО у жінок, хворих на ГІ, та вдосконалити схему діагностики цих порушень. Проаналізовано 416 історій хвороби пацієнтів, які перенесли ГІ, шляхом вивчення паспортних і анамнестичних даних, об'єктивного обстеження, лабораторних та інструментальних методів дослідження. За результатами цього аналізу було створено схему виявлення ЦД та інших форм порушень ВВО у хворих на ГІ. На другому етапі було обстежено 346 пацієнтів, розподілених на 3 групи: 1-ша - основна група - хворі на ГІ на тлі ЦД; 2-га - хворі зі станами предіабету (гіперглікемія натще, постпрандіальна гіперглікемія, транзиторна (стресова) гіперглікемія); 3-тя - хворі без ЦД. Хворі представлених груп не відрізнялися між собою за основними антропометричними та клініко-інструментальними характеристиками. Різні форми порушень ВВО у пацієнтів із ГІ зустрічалися у 227 хворих серед 346, які увійшли до груп дослідження (65,6 % випадків). У жінок порушення ВВО зустрічалися дещо частіше - 118 хворих із 171 (69,01 %), проте ця різниця з чоловіками (109 пацієнтів, 62,28 %) не досягла рівня статистичної вірогідності (p >> 0,05). У 29 (6,97 %) хворих діагноз ЦД, незважаючи на наявність клінічної картини і змін глікемії натще, не був встановлений, а гіперглікемія у цих пацієнтів трактувалася як транзиторна і не була своєчасно відкоригована. Висновки: рутинне визначення глікемії натще є недостатнім для виявлення ЦД та інших порушень ВВО у жінок на фоні ГІ. Рівень глікозильованого гемоглобіну не надає повної картини про наявність захворювання, але корисний для оцінки ступеня компенсації ЦД. Проведення орального глюкозотолерантного тесту надає змогу підвищити якість діагностики й оптимізувати тактику лікування ГІ. Завдяки проведенню цього тесту було виявлено 16 нових випадків ЦД (серед яких було 8 жінок) та 28 хворих (15 жінок) з іншими порушеннями ВВО.