Розглянуто сучасні концепції, які пояснюють особливості функціювання інституту громадянства, а також перспективи його розвитку. Інститут громадянства розглянуто як дієву відповідь на проблеми сучасного багатовимірного світу.

Розглянуто важливість колективної історичної пам'яті для формування національної свідомості. У даному контексті приділено окрему увагу поняттю нації, підходам до її визначення у політичній науці.

Розглянуто підходи до визначення поняття "нація" та ключових критеріїв ідентифікації націй. З'ясовано, наскільки німецька нація на сучасному етапі її становлення відповідає цим критеріям.

Розглянуто підвищення ефективності навчання створенням проблемних ситуацій у підготовці вчителів технологій. Описано складові компоненти проблемних ситуацій, їх типи та способи їх вирішення.

Проведено комплексне політологічне дослідження проблеми конструювання німецької національної ідентичності. Показано процес чергування використання традиційних і посттрадиційних конструктів національної ідентичності починаючи з середини XIX ст. і до початку XXI ст. Увагу зосереджено на перманентній трансформації проекту культурної німецької нації у політичну наприкінці XIX ст. та упродовж XX ст. Проаналізовано процес трансформування проекту культурної німецької нації у політичну наприкінці XIX ст., вичерпність і втрату легітимності традиційних ідентитетів національної ідентичності після 1945 р., конструювання кардинально протилежних національних ідентичностей у ФРН та НДР до 1990 р., черговий початок модерного процесу націєтворення й конструювання національної ідентичності у знову об'єднаній ФРН у 1990 р. Показано вплив культурних та ідеологічних чинників у конструюванні німецької національної ідентичності від часу першого об'єднання Німеччини у 1871 р. і в контексті кризи 1945 р. й повоєнного роз'єднання на капіталістичну ФРН та соціалістичну НДР до другого об'єднання у 1990 р. З'ясовано причини кризи національної ідентичності у ФРН після 1990 р., що криються у неможливості через ряд політико-історичних причин апелювати до націоналізму у конструюванні національної ідентичності; у намаганні спростити конструювання національної ідентичності до вирівнювання економічних умов життя на усій території держави й відсутності суспільно-політичного консенсусу щодо шляхів і методів конструювання національної ідентичності ФРН; у неінтегрованості людей з відмінними культурними й етнічн

ими ідентичностями у німецьку націю та суспільство, а також у перманентній кризі компліментарності як комунікативних навичок - етнічної компліментарності, так і компліментарності суспільних та економічних навичок і схильностей між Сходом та Заходом держави.

Досліджено фундаменти мілкого закладання за межами лінійної залежності між напруженнями та деформаціями в грунті. На основі аналізу результатів випробувань грунтів дослідними фундаментами враховано характер нелінійної залежності осідань від навантажень та кореляційним і регресійним аналізом розроблено емпіричні залежності до нелінійного методу розрахунку осідань фундаментів мілкого закладання. Вивчені дані й аналітичні розрахунки нелінійних осідань використано для визначення резервів несучої здатності основ та межі раціонального застосування нелінійних методів розрахунку залежно від властивостей грунту та розмірів фундаментів. Імовірнісними методами та чисельним моделюванням визначено критерії надійності основ з урахуванням їх роботи в нелінійній стадії деформацій.

Розглянуто проблемне навчання у фаховій підготовці майбутніх учителів технологій. Розглянуто стан та перспективи проблемного навчання у фаховій підготовці таких фахівців. Визначено сучасні методи застосування методики проблемного навчання у процесі вивчення дисциплін інформатичного циклу майбутніх учителів технологій. Показано, що застосування проблемного навчання у навчальному процесі дисциплін інформатичного циклу повинно здійснюватися з урахуванням дидактичних принципів: науковості, свідомості й активності, доступності, системності та послідовності, міцності знань, індивідуального підходу у навчанні. Сформульовано та описано основні методи реалізації проблемного навчання під час вивчення інформатичних дисциплін. Обгрунтовано методологічні підходи й організаційно-педагогічні умови ефективного впровадження проблемного навчання у процес фахової підготовки учителів технологій. Розроблена модель організації та методики проблемного навчання у процесі вивчення дисциплін інформатичного напряму. Ефективність впровадження методики реалізації проблемного навчання у фахову підготовку майбутніх учителів технологій аргументовано кількісними та якісними показниками у ході педагогічного експерименту.

Обгрунтовано методичні підходи до гармонізації галузевої структури сільськогосподарських підприємств (СГП), які базуються на комплексному оцінюванні спеціалізації, диверсифікації та галузевої структури. Запропоновано розрахунок комплексного ентропійного галузевого коефіцієнта із застосуванням методів аналізу ієрархій Т. Сааті та методів багатовимірного кластерного аналізу. Розроблено блочно-модульну модель удосконалення галузевої структури СГП, яка включає блоки з виробництва, переробки та зберігання продукції СГП, блок розвитку непов'язаних із СГП видів діяльності, а також фінансово-інфраструктурний та адміністративний блоки. Удосконалено алгоритм імітаційного моделювання виробництва продукції, який може застосовуватися за умов невизначеності та за умов наявності залежностей між параметрами моделі. Обгрунтовано використання засад гармонійного менеджменту для гармонізації галузевої структури СГП.

Висвітлено питання вдосконалення теоретико-методологічних засад управління земельними ресурсами. Розглянуто правові основи регулювання земельних відносин, створення інституціонального середовища консолідації земель сільськогосподарського призначення. Розкрито складові кадастрового та землевпорядного механізму формування землеволодінь (землекористувань). Визначено економіко-математичні методи формування оптимальної структури землекористування сільськогосподарських підприємств та ефективного використання сільськогосподарських земель. Проаналізовано історичний розвиток та основні складові земельних відносин. Увагу приділено питанню підготовки фахівців землевпорядного напрямку.

Досліджено правове забезпечення поводження з відходами. У межах цього дослідження проаналізовано й уточнено визначення понять «відходи» та «поводження з відходами». Обґрунтовано положення та пропозиції щодо права власності на відходи. Розглянуто нормативно-правову основу поводження з відходами й розроблено пропозиції щодо її модернізації. Досліджено організаційно-правове забезпечення поводження з відходами та конкретизовано відповідні положення. Проаналізовано й уточнено положення щодо функціонально-правового забезпечення поводження з відходами. Досліджено економіко-правове забезпечення поводження з відходами та доопрацьовано основні підходи до цього забезпечення. Розглянуто підстави й окремі види юридичної відповідальності за правопорушення у сфері поводження з відходами та доопрацьовано відповідні питання. З’ясовано особливості правового забезпечення поводження з такими видами відходів, як небезпечні, побутові й мінеральні відходи, та обґрунтовано пропозиції з його вдосконалення.

Висвітлено економіко-організаційні особливості функціонування та визначено пріоритети відновлення сфери життєдіяльності міста на постконфліктних територіях. Наведено характеристику окремих елементів інституціонального забезпечення відновлення сфери життєдіяльності міста на постконфліктних територіях. Запропоновано шляхи вирішення окремих гуманітарних проблем у містах на постконфліктних територіях. Визначено напрями підвищення екологічної безпеки як основи сталого розвитку сфери життєдіяльності міста на постконфліктних територіях. Розглянуто економіко-організаційні особливості функціонування та пріоритети відновлення сфери життєдіяльності міста на постконфліктних територіях. Зазначено інституціональне забезпечення відновлення сфери життєдіяльності міста на постконфліктних територіях. Визначено особливості вирішення окремих гуманітарних проблем у містах на постконфліктних територіях.

Висвітлено методологічні засади формування правової моделі сталого розвитку України. Наведено характеристику окремих елементів інституціонального забезпечення формування правової моделі сталого розвитку України. Визначено особливості формування інвестиційно-інноваційної складової правової моделі сталого розвитку України. Аргументовано першочерговість імплементації міжнародно-правових засад доступу до суду як гарантійного механізму у структурі правової моделі сталого розвитку України. Розглянуто державну регуляторну політику у сфері господарської діяльності як основу підвищення ефективності правової моделі сталого розвитку України. Визначено концепцію модернізації правового забезпечення грошово-кредитної та макропруденційної політики держави як одну з форм об’єктивації правової моделі сталого розвитку України. Виокремлено публічні закупівлі як елемент правової моделі сталого розвитку України. Окреслено державну допомогу як інструмент реалізації стимулюючого потенціалу правової моделі сталого розвитку України.