Досліджуються предмет і значення логіки, поняття, судження. Детально розглядаються закони логіки: закон тотожності, несуперечності, виключеного третього, достатньої підстави, подвійного заперечення, ідемпотентності, комутативності, контрапозиції, складної контрапозиції, асоціативності, дистрибутивності, закони де Моргана. Крім того, висвітлені такі питання, як умовивід та його види; гіпотеза, її види, доведення істинності гіпотези, її пізнавальна роль; доведення і спростування, їх види та правила; мистецтво полеміки. Наведено відомості з історії логіки Давньої Індії, Давньої Греції, Середньовіччя, епохи Відродження, нового часу.

Подано стислий виклад основних філософських ідей шкіл минулого та сучасності (у т.ч. Давнього Світу, Середньовіччя, Відродження, Нового часу, Просвітництва). Розглянуто питання буття та його різновидів, проблеми розвитку природи, людини, її свідомості, а також можливості, форми і методи пізнання світу. Проаналізовано ключові аспекти соціальної філософії, зокрема, про суспільство, основи його існування, феномени та перспективи розвитку.

Розглянуто питання етики та моралі, проаналізовано взаємозв'язки етики з іншими науками, висвітлено її методологічні принципи, співвідношення з мовою моралі. Розкрито сутність основних категорій етики, особливості та структуру моралі, описано її функції та основні етапи історичного розвитку. Наведено класифікацію різновидів моральних відносин у різних сферах людського буття. Значну увагу приділено проблематиці історії етики, зокрема, давньої Індії, Китаю, Греції, епох середньовіччя, Відродження, Просвітництва, німецької класичної філософії, а також історії української етики.

Рассмотрены вопросы этики и морали, проанализированы взаимосвязи этики с другими науками, освещены её методологические принципы, соотношения с языком морали. Раскрыта сущность основных категорий этики, описаны особенности и структура морали, её функции и основные этапы исторического развития. Приведена классификация разновидностей моральных отношений в разных сферах человеческого бытия. Значительное внимание уделено проблематике истории этики, в частности, древней Индии, Китая, Греции, эпох средневековья, Возрождения, Просветительства, немецкой классической философии, а также истории украинской этики.

Висвітлено проблему істинності та формально-логічної правильності мислення. Наведено загальну характеристику судження, розкрито структуру, класифікацію; загальну характеристику законів логіки, зокрема, тотожності, несуперечності, виключного третього, достатньої підстави, подвійного заперечення, ідемпотентності, комутативності, контрапозиції, складної контрапозиції, асоціативності, дистрибутивності. Описано види логічних гіпотез, проаналізовано їх пізнавальну роль; будову та види доведення та спростування. Акцентовано увагу на логіці Давньої Індії, Давньої Греції, зокрема, логіці Арістотеля, а також логіці середньовіччя, епохи Відродження, Нового часу та сучасної логіки.

Визначено основні функції філософії. Розглянуто основні школи та тенденції світової та вітчизняної філософської думки. Висвітлено особливості розвитку філософії стародавнього світу (Індії, Китаю, Греції, Риму), епохи середньовіччя. Розглянуто зміни в філософії Нового часу. Проаналізовано особливості формування філософії марксизму, а також становлення та розвитку філософської думки в Україні (ХІ - XVII ст.) та Росії (XI - ХІХ ст.).

Определены основные функции философии. Рассмотрены основные школы и тенденции мировой и отечественной философской мысли. Освещены особенности развития философии древнего мира (Индии, Китая, Греции, Рима), эпохи средневековья. Рассмотрены изменения в философии нового времени. Проанализированы особенности формирования философии марксизма, а также становления и развития философской мысли в Украине (ХІ - XVII вв.) и России (XI - ХІХ вв.).

Визначено проблему істинності та формально-логічної правильності мислення, а також предмет і значення логіки. Наведено загальну характеристику судження та законів логіки (тотожності, достатньої підстави, подвійного заперечення, асоціативності, дистрибутивності). Окремі розділи присвячено умовиводу, гіпотезі, доведенню та спростуванню, мистецтву полеміки. Всебічно висвітлено історію виникнення логіки у Давній Індії та Греції, в епоху середньовіччя та Відродження, Нового часу.

Определены проблема истинности и формально-логической правильности мышления, а также предмет и значение логики. Представлена общая характеристика суждения и законов логики (тождественности, достаточного основания, двойного отрицания, ассоциативности, дистрибутивности). Отдельные главы посвящены умозаключению, гипотезе, искусству полемики. Всесторонне освещена история возникновения логики в Древней Индии и Греции, в эпоху средневековья и Возрождения, Нового времени и современности.

Досліджено основні школи та тенденції світової філософської думки, деякі філософські проблеми сучасності, актуальні питання свідомості, діалектики, теорії пізнання та соціальної філософії. Детально розглянуто історію філософії країн Сходу (Китаю й Індії), Стародавньої Греції та Риму, середньовіччя, епохи Відродження, а також Нового часу. Визначено місце та роль німецької класичної філософії у розвитку світової філософської думки, зокрема, охарактеризовано діяльність І.Канта, Г.Гегеля, Л.Фейєрбаха. Значну увагу приділено вітчизняній філософії. Проаналізовано вплив культурних і світоглядних традицій Київської Русі на формування та розвиток російської філософської думки.

Изучены основные школы и тенденции мировой философской мысли, некоторые философские проблемы современности, актуальные вопросы сознания, диалектики, теории познания и социальной философии. Детально рассмотрено историю философии стран Востока (Китая и Индии), Древней Греции и Рима, средневековья, эпохи Возрождения, а также Нового времени. Определено место и роль немецкой классической философии в развитии мировой философской мысли, в частности, охарактеризирована деятельность И.Канта, Гегеля, Л.Фейербаха. Значительное внимание уделено отечественной философии. Проанализировано влияние культурных и мировоззренческих традиций Киевской Руси на формирование и развитие российской философской мысли.

Розглянуто історію розвитку та сучасні проблеми етики, її взаємозв'язки з іншими науками. Розкрито сутність таких етичних категорій, як моральний вибір, добро, зло, справедливість, щастя, ідеал, сенс життя. Акцентовано увагу на відмінності моральних норм від учень про них (етичних учень), а також від норм права. В контексті діалектичної єдності вселюдського, особистісного й особливого проаналізовано мораль різних соціальних груп, зокрема професійних.

Рассмотрены история развития и современные проблемы этики, ее взаимосвязи с другими науками. Раскрыта сущность таких этических категорий, как моральный выбор, добро, зло, справедливость, счастье, идеал, смысл жизни. Акцентировано внимание на отличиях моральных норм от учений о них (этических учений), а также от норм права. В контексте диалектического единства общечеловеческого, личностного и особенного проанализирована мораль разных социальных групп, в частности профессиональных.

Розглянуто закони та форми мислення, способи одержання нового знання. Охарактеризовано такі форми мислення, як поняття, судження, умовиводи. Розкрито можливості вироблення умінь і навичок свідомо оперувати поняттями, пов'язувати їх у судження й умовиводи, правильно міркувати, ефективно захищати свої погляди та спростовувати хибні думки та неправильні міркування своїх опонентів.

Рассмотрены законы и формы мышления, способы получения нового знания. Охарактеризованы такие формы мышления, как понятие, суждение, умозаключения. Раскрыты возможности выработки умений и навычек сознательно оперировать понятиями, связывать их в суждения и умозаключения, правильно мыслить, эффективно защищать свои взгляды и опровергать ложные мысли и неправильные рассуждения своих оппонентов.

Розглянуто предмет і значення логіки, суть і види її понять, зокрема, судження, умовиводів, гіпотези, доведення та спростування, мови та формалізації, логічного висновку. Викладено особливості логіки стародавнього світу (Індії, Греції), середньовіччя, епох Відродження та Нового часу, а також сучасної логіки, зокрема в Україні. Наведено загальну характеристику законів логіки, зокрема, тотожності, виключеного третього, достатньої підстави.

Рассмотрены предмет и значение логики, сущность и виды ее понятий, в частности, суждения, умозаключения, гипотезы, доказательства и опровержения, языка и формализации, логического вывода. Изложены особенности логики древнего мира (Индии, Греции), средневековья, эпох Возрождения и Нового времени, а также современной логики, в частности в Украине. Приведена общая характеристика законов логики: равенства, исключения третьего, достаточных оснований.

Висвітлено питання традиційної та сучасної логіки. Розглянуто основні закони та форми мислення, схеми побудови правильних міркувань. Увагу приділено засобам формування навички ефективного відстоювання своїх поглядів і спростування хибних міркувань опонентів. Розкрито особливості становлення та розвитку модальної, темпоральної, деонтичної, епістемічної, алетичної логіки та тризначної логіки Я.Лукасевича.

Освещены вопросы традиционной и современной логики. Рассмотрены основные законы и формы мышления, схемы построения правильных размышлений. Уделено внимание средствам формирования навыка эффективного отстаивания своих взглядов и опровержения ложных размышлений оппонентов. Раскрыты особенности становления и развития модальной, темпоральной, деонтической, эпистемической, алетической логики и трехзначной логики Я.Лукасевича.

Розглянуто етику як галузь філософського знання, визначено її взаємозв'язки з іншими науками. Розкрито сутність основних категорій етики, зокрема, моральної вимоги, ідеалу (морального), щастя. Проаналізовано основні етапи історичного розвитку моралі. Запропоновано класифікацію різновидів моральних відносин. Увагу приділено етичним вченням стародавнього світу (Індії, Китаю, Греції, Риму), епох середньовіччя (А. Аврелія, Ф. Аквінського), Відродження (Ф. Петрарки, Л. Валля, Дж. Піко), Нового часу. Висвітлено особливості етики мислителів німецької класичної філософії, зародження етичної думки на українських теренах з давніх часів до сьогодення.

Рассмотрена этики как отрасль философского знания, определены ее взаимосвязи з другими науками. Раскрыта сущность основных категорий этики, в частности, морального требования, идеала (морального), счастья. Проанализированы основные этапы исторического развития морали. Предложена классификация разновидностей моральных отношений. Внимание уделено этическим учениям древнего мира (Индии, Китая, Греции, Рима), эпох средневековья (А. Аврелия, Ф. Аквинского), Возрождения (Ф. Петрарки, Л. Валля, Дж. Пико) и Нового времени. Освещены особенности этики мыслителей немецкой классической философии, зарождения этической мысли на украинских территориях с древнейших времен до настоящего времени.

Розкрито загальні засади й основні категорії етики, природу, сутність, особливості та структуру моралі, основні етапи її історичного розвитку та проблему прогресу. Проаналізовано особливості моральних відносин у різних сферах людського буття. Висвітлено історію етики Давньої Індії, Китаю, античного суспільства, середньовіччя, епохи Відродження, Нового та Новітнього часу, німецької класичної філософії, становлення та розвитку етики в Україні періодів Київської Русі, козаччини, а також ХХ - початку ХХІ ст.

Наведено більше чотирьохсот термінів, у яких з'ясовано зміст основних понять теорії та історії моралі, роль вкладу відомих теоретиків моралі в розвиток етики: активність, акуратність, алкоголізм, безсоромність, вчинок, медична етика, ощадливість, приятелювання, пунктуальність, толерантність, традиція тощо. Подано близько ста термінів і висловів на давньогрецькій, латинській та інших іноземних мовах.

Подано визначення поняття справедливості та її видів, акцентовано увагу на неоднозначному тлумаченні цієї категорії. Простежено процес реалізації принципів справедливості в різні історичні епохи. За цього враховано характер політичних і суспільних устроїв. Розглянуто основні засади нових підходів до теоретичного осмислення і практичного втілення принципів справедливості на прикладі концепції Дж. Ролза.

Дано определение понятия справедливости и ее видов, акцентировано внимание на неоднозначном истолковании этой категории. Исследован процес реализации принципов справедливости в разные исторические эпохи с учетом характера политических и общественных строев. Рассмотрены основные принципы новых подходов к теоретическому осмыслению и практическому воплощению принципов справедливости на примере концепции Дж. Ролза.

The article deals with the definition of justice and its kinds, emphasizing this category contradictory interpretation. The process of justice principles realization in different historical epochs is investigated. Thus the political and public systemscharacter is taken into account. The main principles of the approaches to justice principles theoretical understanding and practical implementation are considered on the example of the John Rawls's conception.

Виявлено логічні помилки й неточності, які мають місце в навчальній літературі з логіки (у підручниках, навчальних посібниках, словниках). З'ясовано відмінність законів традиційної логіки і сучасної, які часто ототожнюють; запропоновано вдосконалені визначення деяких понять логіки як науки; уточнено формулювання деяких правил логічних операцій з поняттями тощо.

Выявлены логические ошибки и неточности в учебной литературе по логике (в учебниках, учебных пособиях, словарях). Уяснено различие законов традиционной логики и современной, которые зачастую отождествляют; предложены усовершенствованные определения и деления некоторых понятий логики как науки; уточнены формулировки некоторых правил логических операций с понятиями.

The article is an attempt to reveal logical mistakes and inaccuracies in educational literature on Logic (in textbooks, training aids, dictionaries), in particular the distinction between traditional and modern logic laws, which are frequently equatedis cleared out; the improved definitions and divisions of some concepts of logic as a science are suggested; the formulations of some rules of operations with concepts are specified etc.

Проаналізовано феномени добра та зла як такі, інтерпретація природи і сутності яких істотно впливає на розуміння етичної концепції загалом. Прослідкувавши суперечливий історичний процес становлення категорій добра і зла, автор пропонує своє визначення категорії добра. Добро, на думку автора, є абсолютною вселюдською цінністю, причетність до якої наповнює життя людини сенсом; це найвище благо, ціль цілей, головна мета людського життя.

Проанализирован феномен добра и зла как таковых, интерпретация природы и сущности которых значительно влияет на понимание этической концепции в целом. Проследив противоречивый исторический процесс становления категорий добра и зла, автор предлагает свое определение категории добра. Добро, по мнению автора - общечеловеческая ценность, причастность к которой наполняет жизнь человека смыслом; высшее благо, главная цель человеческой жизни.

In the article the phenomena of Good and Evil are analysed, the interpretation of nature and essence of which substantially influences the understanding of ethic conception in general. Having followed the controversial historic process of Good and Evil categories formation the author suggests his own definition of Good. Good, to author's mind, is the general value of mankind, involvement in which fills person's life with sense, is the main purpose of one's life.