Досліджено проблему уникнення випадків передчасного переривання багатоплідної вагітності на підставі результатів вивчення особливостей формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу та мікробіоценозу статевих шляхів, а також удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів. Вивчено основні особливості преморбідного фону, фактори ризику та сучасні аспекти клінічного перебігу вагітності, пологів і стану немовлят у жінок з багатоплідною вагітністю. Показано роль дисгормональних, дисметаболічних і мікробіологічних порушень за умов невиношування та недоношування у цих пацієнток. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом вагітності та функціональним станом фетоплацентарного комплексу у разі багатоплідної вагітності. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації для зменшення кількості випадків невиношування та недоношування за умов багатоплідної вагітності завдяки застосуванню вдосконалених лікувально-профілактичних заходів і патогенетично спрямованої медикаментозної корекції.

Вивчено функціональні механізми адаптації юнаків різного віку до навчальних навантажень протягом усього періоду навчання у закладі вищої освіти. Встановлено найбільш адекватну мобілізацію функціональних механізмів адаптації юнаків до навчальних фізичних навантажень відмічається у 19 та 21 років. Виявлено переважання нормотонічного типу регуляції серцевого ритму юнаків у 17, 18, 20 років, ваготонічного в 19 і 21 рік. Відмічено, що функціонування серцево-судинної системи за даними ЧСС, у юнаків 21 року протікало при менших значеннях пульсу в процесі усього навантаження, більш виражена напруга спостерігалася у 17 і 20 років. В стані спокою у юнаків різного віку зареєстровано три рівні загального функціонального стану мозку, які відповідали межам норми. Фізичне навантаження за замкнутим циклом викликало конвергентні його зміни, у зв’язку з чим визначено два основних типи динаміки функціонального стану центральної нервової системи: високий фоновий рівень характеризувався зниженням, низький — підвищенням критеріїв загального функціонального стану мозку у післяробочий період. Кореляційний аналіз внутрішньо- та міжсистемних взаємодій виявив наявність тісних взаємозв’язків між показниками фізичної працездатності, функціональним станом серцево-судинної й центральної нервової систем та відмічено їх посилення протягом періоду навчання. Визначено структуру та провідні фактори функціональних механізмів адаптації юнаків різного віку протягом періоду навчання, серед з яких з найбільшим внеском виокремленні фізична працездатність, рівень напруження організму і ефективність регуляції системи кровообігу. З віком від 17 до 21 років зменшувалися загальна кількість факторів та кількість залучених змінних, вплив рівня функціональної активності центральної нервової системи. Розроблено орієнтовні оціночні таблиці та блок-схему комплексної оцінки функціональних можливостей юнаків 17-21 років.