Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.115 + Р716.256.1

Рубрики:

Багатоплідна вагітність

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Результати проведеного клініко-статистичного аналізу свідчать про тенденцію щодо підвищення частоти багатопліддя у мешканок великого промислового центру - Києва. Частота акушерських і перинатальних ускладнень за багатопліддя зумовлює необхідність розроблення та впровадження сучасних методів діагностики, а також проведення раціональних лікувально-профілактичних заходів.

Представлены современные данные литературы о причинах бесплодия и невынашивания, неоднотипных патогенетических механизмах формирования этих состояний, возможностях прогнозирования невынашивания по параклиническим показателям, достижениях в решении проблемы лечения бесплодия путем внедрения в практику вспомогательных репродуктивных технологий (ВРТ), в частности экстракорпорального оплодотворения и переноса эмбрионов в полость матки. Убедительными данными многочисленных публикаций подтверждена непосредственная причастность применения ВРТ к значительному повышению в последние годы частоты многоплодной беременности (МПБ). Обоснована правомерность включения МПБ в раздел патологического акушерства. Аргументирована необходимость проведения целенаправленных научных исследований с целью разработки оптимальных вариантов программированного ведения беременности и родов при индуцированной МПБ. Именно в этой ситуации, существенно повышается вероятность развития осложнений как для матери, так и для плода на всех этапах гестации и при родах.

Ключ. слова: многоплодная беременность, пренатальный мониторинг, ультразвуковая фетометрия, доплерометрия, фетоплацентарная система, перинатальные последствия
Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.115-433 + Р716.125

Рубрики:

Багатоплідна вагітність

Багатоплідні пологи

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследованы клинические особенности течения и следствия многоплодных беременностей на современном этапе. Установлено, что за период с 2000 по 2003 гг. в Украине удельный вес многоплодных родов увеличился на 9,7 % с тенденцией к дальнейшему росту. Отягощенное течение гестации имело место у 100 % беременных с многоплодием и соотносилось с показателями в Европейских странах, где частота акушерских осложнений у данного контингента женщин составляет 82,4 %. Наиболее распространенными осложнениями оказались: гестационная анемия, аномалии плацентации, обострение урогенитальной инфекции, преэклампсия разной степени тяжести и досрочное прерывание беременности. Общая частота перинатальных потерь составила 25,2 % и оказалась на 30 % больше среднего показателя перинатальной летальности в Украине. Таким образом, многоплодные гестации и роды, которые составляли 1,8 % общего количества родов в КОЦОЗМиР, "обусловили" 10,2 % совокупных перинатальных потерь, а суммарный показатель перинатальной и неонатальной летальности (31,4 %) в 2,5 раза превысил средние показатели за исследуемый период. Все это является убедительным доказательством недостаточной эффективности существующих организационно-медицинских алгоритмов ведения беременности и перинатальной охраны плода у женщин с многоплодием как на Украине, так и в других развитых странах мира.

Целью исследования было изучение возможностей ультразвуковой диагностики в прогнозировании осложнений беременности и родов при многоплодии. Проведен ультразвуковой мониторинг 112-ти многоплодных беременностей. Установлено, что частота акушерских и перинатальных осложнений зависит от типа плацентации. В результате разработаны ультразвуковые прогностические критерии для определения рациональной тактики родоразрешения при многоплодной беременности.

Розглянуто особливості перебігу, пологів, післяпологового і неонатального періодів у випадку багатоплідної вагітності. Показано важливу роль внутрішньоутробних контактів близнюків у зниженні ризику несприятливих перинатальних виходів.

Проведен краткий исторический обзор и этиопатогенез, а также анализ тактики ведения беременности и родов у женщин с многоплодной беременностью (МБ). За 5 лет (2003 - 2008 гг.) в Республиканском центре медицинской генетики пренатальной диагностики проконсультировано и обследовано 386 пациенток с МБ, в 55-ти (14,24 %) случаях пренатально диагностировано различные врожденные пороки развития (ВПР) плода, у 14-ти (3,6 %) - характерные только для МБ. В 7-ми случаях из этой группы пренатально выявлены хромосомные аномалии. В 26-ти (6,7 %) установлена гибель одного из плодов с МБ. В 29 случаях выявлен фето-фетальный трансфузионный синдром (ФФТС) плода. В 8-ми (61,5 %) из 13 случаев неразвивающихся МБ в ранние сроки обнаружена хромосомная патология. Многоплодные роды имели место у 125-ти (1,3 %) пациенток из 9 615 родов. Для снижения перинатальных потерь необходимо своевременное проведение комплексного пренатального обследования в 11 - 14-ти и 18 - 22-х недель беременности для диагностики ВПР, раннего выявления ФФТС плода. По показаниям желательна плановая профилактическая госпитализация пациенток с МБ до 21-й недели в специализированный стационар или в гинекологическое отделение, а с 22-х недель - в акушерский стационар родильных домов, где имеется высококвалифицированная акушерская, неонатологическая и анастезиологическая служба. После 30-ти недель эхографическая оценка функционального состояния фетоплацентарной системы должна проводиться еженедельно.

В случае подозрения на генетически обусловленные аномалии развития, гемолитическую болезнь плода для определения зрелости легких плода по соотношению уровня лецитина, сфингомиелина следует провести исследование околоплодных вод из каждого плодного мешка под эхографическим контролем. При ведении родов через естественные родовые пути обязательно нужно проводить мониторный контроль за состоянием всех плодов и сократительной деятельностью матки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.115 + Р716.212.2 + Р733.3

Рубрики:

Багатоплідна вагітність

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Патологія новонароджених дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблему підвищення ефективності профілактики перинатальних ускладнень у жінок з багатоплідною вагітністю. Розроблено діагностичні та прогностичні критерії дистресу плодів з використанням клініко-лабораторних і функціональних методів досліджень. Проаналізовано взаємозв'язки між кровотоком у спіральних артеріях центру плацентарного ложа та кінцевих гілках артерії пуповини, вмістом плацентарних білків у сироватці крові та показниками антенатальної кардіотокографії (КТГ), ультразвукової біометрії, результатами гістологічного дослідження плацент. На підставі результатів зівставлення показників антеантальної КТГ, ультразвукової біометрії та стану новонароджених з показниками кровотоку у системі мати - плацента - плід визначено критерії дистресу плода. Доведено важливість комплексного антенатального скринінгу для виявлення страждання плода у разі багатопліддя. Вивчено порівняльні клінічні аспекти акушерських і перинатальних ускладнень за багатоплідної вагітності. Доведено діагностичну цінність показників матково-плацентарного кровотоку, які дозволяють здійснювати прогнозування та ранню діагностику плацентарної недостатності та вибору тактики ведення багатоплідної вагітності та пологів.

Досліджено проблему уникнення випадків передчасного переривання багатоплідної вагітності на підставі результатів вивчення особливостей формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу та мікробіоценозу статевих шляхів, а також удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів. Вивчено основні особливості преморбідного фону, фактори ризику та сучасні аспекти клінічного перебігу вагітності, пологів і стану немовлят у жінок з багатоплідною вагітністю. Показано роль дисгормональних, дисметаболічних і мікробіологічних порушень за умов невиношування та недоношування у цих пацієнток. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом вагітності та функціональним станом фетоплацентарного комплексу у разі багатоплідної вагітності. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації для зменшення кількості випадків невиношування та недоношування за умов багатоплідної вагітності завдяки застосуванню вдосконалених лікувально-профілактичних заходів і патогенетично спрямованої медикаментозної корекції.

Досліджено проблему зменшення частоти розвитку прееклампсії та анемії в жінок з багатопліддям на підставі вивчення результатів клініко-ехографічних, доплерометричних, ендокринологічних особливостей функціонального стану фетоплацентарного комплексу, вегетативної нервової системи та центральної гемодинаміки, кількісних і якісних показників еритропоезу. Розроблено та впроваджено в клінічну практику лікувально-профілактичні заходи. Вивчено особливості формування фетоплацетарного комплексу, перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених, частоту та ступінь тяжкості прееклампсії та анемії за багатоплідної вагітності. Установлено взаємозв'язок між її клінічним перебігом, станом фетоплацентарного комплексу, вегетативної нервової системи, центральної гемодинаміки, кількісними та якісними показниками еритроцитів протягом гестаційного процесу в жінок з багатоплідною вагітністю, що дозволило уточнити патогенез розвитку прееклампсії та анемії в жінок групи висого ризику, а також науково обгрунтувати необхідність застосування лікувально-профілактичних заходів з метою запобігання ускладненням гестаційного періоду. Розроблено основні методи контролю за перебігом гестаційного процесу в жінок з багатоплідною вагітністю на основі динамічного дослідження основних клінічних, функціональних, лабораторних і ендокринологічних методів. Впроваджено практичні рекомендації для зменшення частоти розвитку прееклампсії та анемії вагітних у жінок за багатоплідної вагітності на основі використання розроблених і удосконалених лікувально-профілактичних заходів.

Розглянуто особливості перебігу багатоплідної вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Викладено передовий досвід зарубіжних та вітчизняних науковців щодо особливостей перебігу багатоплідної вагітності та узагальнено сучасні підходи до ведення жінок із багатопліддям після ДРТ. Наведено показання, методи проведення редукції ембріонів, особливості гормонального статусу й перебігу вагітності після процедури редукції. Обгрунтовано можливість сприятливого продовження і завершення індукованої багатоплідної вагітності після процедури редукції ембріонів. Висвітлено сучасні підходи до пересадки ембріонів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.115

Рубрики:

Багатоплідна вагітність

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.115 с13

Рубрики:

Багатоплідна вагітність

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Данный случай продемонстрировал эффективность амниоредукции объемом 700 мл и септостомии при фето-фетальном трансфузионном синдроме, выполненных в 28 нед гестации.

Висвітлено особливості етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування плацентарної дисфункції. Розглянута патологія є однією з основних проблем сучасного акушерства та перинатології і далека від вирішення.

Розглянуто сучасні методи діагностики плацентарної дисфункції (ПД) у разі багатоплідної вагітності (БПВ). Показано важливу роль ранньої діагностики ПД для сприятливого перебігу БПВ.

Проведено порівняльну характеристику анамнезу, перебігу вагітності, пологів і перинатальних наслідків у 30 жінок із багатоплідною вагітністю (двійнята) після допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) і 25 жінок із самовільною багатоплідною вагітністю. Встановлено, що непристосованість жіночого організму до виношування більше одного плода, соматична патологія, обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез є визначальними в наслідках багатоплідних гестацій. Це підтверджується виявленими ускладненнями перебігу вагітності, пологів і перинатальними наслідками. Потрібно, щоб подружні пари були ретельно обстежені на наявність соматичної та гінекологічної патології в програмі підготовки до ДРТ. Розробка та впровадження в клінічну практику протоколів ведення багатоплідних гестацій, узгодженість роботи центрів репродуктивної медицини та перинатальних лікувальних закладів є резервом для зниження негативних аспектів таких вагітностей.

Установлено, що частота акушерських і перинатальних ускладнень залежить від типу плацентації. У результаті розроблено ультразвукові прогностичні критерії для визначення раціональної тактики розродження в разі багатоплідної вагітності.