Висвітлено психосоціальні аспекти внутрішніх захворювань. Розглянуто психологічні стани, що сприяють виникненню соматичних захворювань. Досліджено основні патогенетичні механізми психосоматичних розладів. Проаналізовано роль ендогенних факторів у розвитку психосоматичних захворювань. Зроблено оцінку нейропсихічних конституцій. Визначено екзогенні фактори у розвитку психосоматичних захворювань. Наведено деякі з найбільш вживаних у світовій практиці психологічні діагностичні тести.

Монографію присвячено дослідженню закономірностей зв'язку між стресорними факторами (психологічними, фізико-хімічними, біологічними) та імунною системою у патогенезі внутрішніх захворювань. Розглянуто механізми нейропсихічного, ендокринного та імунного захисту людського організму від шкідливих екзогенних впливів на етапі їх дії на здоровий організм, а також у процесі розвитку хронічної патології. Особливу увагу приділено хворобам органів дихання.

В ході дослідження виявлено психоемоційні особливості хворих на бронхіальну астму чоловіків - більш виражені конвенційність та конформність та жінок - більш виражені тривожність та депресивні тенденції. Виявлені статеві особливості зумовили меншу успішність реабілітаційного лікування. Рекомендовано лікарям загальной практики, терапевтам і психологам враховувати результати дослідження під час застосування раціональної психотерапії у комплексному реабілітаційному лікуванні хворих на бронхіальну астму.

Изучалась связь между психоэмоциональной реактивностью и эффективностью пульмонологической реабилитации у больных бронхиальной астмой с учетом половых различий. Отмечена меньшая результативность пульмонологической реабилитации у мужчин с более выраженными конвенционностью и конформностью, у женщин - с более высокими тревожностью и депрессивными тенденциями. Рекомендовано врачам общей практики, терапевтам и психологам учитывать результаты исследования при рациональной психотерапии в комплексном реабилитационном лечении больных бронхиальной астмой.

Клинико-функциональные и лабораторные исследования показали эффективность кратких курсов разгрузочно-диетической терапии (РДТ) с разгрузочным периодом 7 дней у больных с предастмой и бронхиальной астмой. Частота заболеваний вирусными инфекциями при кратких курсах была значительно меньше, чем при длительных курсах. Отсутствие или незначительный эффект РДТ при кратких курсах преимущественно связан с повышенной массой тела больных. Установлено достоверное снижение уровня тревожности по тесту Спилбергера после кратких курсов РДТ (разгрузочный период 3 дня).

Встановлено різного характеру та вираженості дисбаланс, у порівнянні зі здоровими людьми, у показниках імунітету хворих на бронхіальну астму (БА) та хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) різного ступеня тяжкості, що необхідно враховувати для проведення профілактичних і лікувальних заходів. Виявлено зміни параметрів імунітету, які у осіб на етапі ризику та у хворих на БА та ХОБ пов'язані з частими гострими респіраторними інфекціями та/або загостреннями хвороби. Встановлено статеві відмінності клініко-імунної реактивності у здорових осіб на дію факторів ризику хронічних неспецифічних захворювань легень, а у хворих на БА та ХОБ на клінічні прояви захворювання. Зазначено, що дані відхилення у психологічних профілях хворих на БА та ХОБ вказують на зміни переважно тривожного характеру, їх залежність від клінічних проявів, тривалості захворювання, а також віку та статі хворих. Доведено, що дані психоімунні та психоендокринні зв'язки у хворих на БА та ХОБ свідчать про необхідність нормального рівня одних ланок імунної та ендокринної систем і напруження інших для забезпечення оптимальної психоемоційної реактивності. Розроблено диференційований підхід щодо імуно- та психокорекції за різних умов тяжкості БА та ХОБ із застосуванням медикаментозних (лікування циклофероном, поєднаної терапії стероїдами та антилейкотрієновим препаратом) і немедикаментозних методів (сольової аерозольтерапії, розвантажувально-дієтичної терапії та раціональної психотерапії).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-5 + Р412.3-356 + Р410.030

Рубрики:

Хвороби легень

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж16674 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У хворих на бронхіальну астму (БА) за тестом Спілбергера виявлені вищі показники тривожності у порівнянні з контрольною групою, особливо у жінок. У хворих на БА, що постраждали від повені, рівень тривожності був вірогідно вищим і у чоловіків, і у жінок. Після проведення стандартного медикаментозного лікування з мікрокліматотерапією рівень тривожності у хворих суттєво не мінявся. Поєднання стандартного лікування з елементами раціональної психотерапії сприяло до помітного зниженню показників тривожності хворих, вірогідні дані спостережено у жінок.

Проведено клінічні та психологічні дослідження (MMPI-тест) 44 хворих на бронхіальну астму. Визначено антитіла до тканини наднирників, кортизол, а також деякі імунологічні показники периферійної крові. Більш сприятливий психологічний стан хворих і клінічні прояви захворювання спостережено за умов підвищених титрів антитіл до тканин наднирників, менш сприятливі - за умов знижених і навіть нормальних.

Мета роботи - визначення клінічних особливостей перебігу функціональної диспепсії (ФД) за умов поєднання із бронхіальною астмою. Обстежено 152 хворих на ФД, із них у 102 діагностовано бронхіальна астму (БА). У пацієнтів із ФД, поєднаною з БА, у порівнянні з хворими на ФД без БА виявлено погіршання клінічного перебігу ФД (вірогідно є вищими показники болю в епігастрії, відчуття переповнення після їжі та нудоти) та значні статеві особливості перебігу ФД. Відмічено вірогідне переважання постпрандіального дистрес-синдрому серед жінок із ФД із БВ у порівнянні з чоловіками. Серед жінок цієї групи спостережено також вищу частоту диспептичних скарг загалом і больового синдрому зокрема з більш вираженим поліморфізмом скарг щодо характеру болю (біль натще та нічний біль, біль по всьому животі і/або з іррадіацією в спину, зв'язок із вживанням гострої їжі та психоемоційним навантаженням), тоді як чоловіки цієї групи вірогідно частіше скаржилися тільки на підвищення апетиту.

Мета роботи - провести аналіз якості життя (ЯЖ) і показників тривожності та алекситимії серед чоловіків і жінок різного віку, хворих на бронхіальну астму (БА). Обстежено 206 хворих на частково контрольовану БА середньої тяжкості, різного віку та статі, з визначенням ЯЖ за опитувальником SF-36, показників ситуативної та особистісної тривожності за тестом Спілбергера та алекситимії за Торонтською шкалою. У хворих на БА виявлено погіршення показників ЯЖ з віком, причому схильність до соціальної замкнутості спостерігалася серед пацієнтів не тільки похилого, але й молодого віку. Встановлено високий рівень особистісної тривожності у хворих усіх вікових груп, показник ситуативної тривожності у хворих середнього і похилого віку був вірогідно вищим. Відмічено ризик розвитку алекситимічного типу особистості у всіх вікових групах. Серед жінок у порівнянні з чоловіками виявлено вірогідно нижчі показники ЯЖ, а також ситуативної тривожності та алекситимії, переважно у пацієнток середнього віку. Висновки: встановлено вікові та статеві особливості ЯЖ і психоемоційного реагування хворих на БА, що вказувало на погіршення ЯЖ в похилому віці, а показників психоемоційного реагування - серед жінок середнього віку.

Мета дослідження - вивчити особливості психоемоційного реагування та схильності до частих гострих респіраторних захворювань у практично здорових чоловіків і жінок, курців тютюну. Обстежено 82 практично здорові чоловіки та жінки, курці та некурці тютюну, серед яких було виділено особи, що часто хворіли на гострі респіраторні захворювання. Психологічна реактивність вивчалася за допомогою анкетних методів Minnesota Multiphasic Personality Inventory, Спілбергера та Бека-2. У чоловіків-курців, у порівнянні з чоловіками-некурцями і жінками (курцями і некурцями), виявлено більш виражені дисфорії, незадоволеність життям, конфліктність. Визначено також більшу схильність чоловіків-курців у порівнянні з жінками-курцями до гострих респіраторних захворювань. Захворюваність була вищою серед жінок-курців із більш вираженими тривожністю, депресивними тенденціями, замкнутістю, схильністю переоцінювати ступінь міжособистісних конфліктів, що може свідчити про вплив цих психоемоційних особливостей жінок-курців на розвиток у них частих гострих респіраторних захворювань. Висновки: виявлено зв'язки між статевими особливостями психоемоційного реагування та схильністю до гострих респіраторних захворювань, які необхідно враховувати під час проведення як профілактичних, так і лікувальних заходів серед курців тютюну.

Спільним у патогенезі хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та ожиріння є розвиток системного субклінічного запалення. Відомо, що жирова тканина секретує біологічно активні речовини, які підсилюють етерифікацію жирних кислот із активацією прозапальних механізмів, у зв'язку з чим актуальним є вивчення особливостей жирнокислотного складу ліпідів плазми крові хворих на ХОЗЛ із ожирінням. Мета роботи - вивчити зміни жирнокислотного спектру ліпідів плазми крові хворих на ХОЗЛ із супутнім ожирінням. У 17-ти хворих на ХОЗЛ та ожиріння і 23-ох - із нормальною масою проведено визначення рівня насичених і ненасичених жирних кислот плазми крові за допомогою газохроматографічного методу. У хворих на ХОЗЛ із ожирінням та нормальною масою виявлено підвищення сумарного вмісту як насичених, так і ненасичених жирних кислот плазми крові, зокрема omega-6 арахідонової кислоти, із компенсаторним підвищенням рівнів майже всіх omega-3 поліненасичених жирних кислот у хворих із нормальною масою та їх зниженням - за наявності ожиріння. Висновки: виявлені зміни свідчать про активацію прозапальних механізмів у обстежених хворих на ХОЗЛ із недостатністю компенсаторних протизапальних механізмів у разі поєднання ХОЗЛ із ожирінням, та їх збереженням і за нормальної маси тіла.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-356 + Р415.202.1 + Р252.654

Рубрики:

Хвороби легень

Ожиріння

Порушення жирового і ліпідного обміну

Шифр НБУВ: Ж25956 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-5

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж25956 Пошук видання у каталогах НБУВ