На базі квантово-механічних засад та сучасної моделі фізичного вакууму пропонується несуперечливий підхід до розуміння одного з постулатів СТВ - константності швидкості поширення електромагнітного збудження у фізичному вакуумі в усіх інерційних системах відлік.

З метою вторинної профілактики інсульту найбільш часто використовуються 3 антитромботичних препарати: аспірин, дипіридамол і клопідогрель. За результатами багатьох клінічних досліджень встановлено, що аспірин і клопідогрель є ефективними, але обидва мають потенційно серйозні побічні ефекти, проте клопідогрель дорожчий, ніж аспірин. Наведено результати оцінки ефективності витрат використання антиагреганта клопідогрелю у порівнянні з ацетилсаліциловою кислотою у хворих з атеросклерозом судин з перенесеним ішемічним інсультом (ІІ), інфарктом міокарда (ІМ) та ураженням периферичних артерій для профілактики гострого ішемічного інсульту (ГІІ) та серцево-судинної смертності за результатами рандомізованого клінічного дослідження CAPRIE. Для фармакоекономічного аналізу використано такі методи, як математичне моделювання дерево рішень та аналіз "витрати - ефективність". За результатами рандомізованого клінічного дослідження CAPRIE встановлено, що тривале застосування клопідогрелю у хворих з атеросклеротичними судинними захворюваннями є більш ефективним, ніж ацетилсаліцилової кислоти у зниженні комбінованого ризику ІІ, ІМ або судинної смерті. Загальний профіль безпеки клопідогрелю є таким, як і аспірину. Результати фармакоекономічного аналізу свідчать, що використання клопідогрелю як антиагрегантного засобу у хворих на серцево-судинні захворювання з метою профілактики інсульту в порівнянні з ацетилсаліциловою кислотою є більш витратним для платника, проте гарантує додаткову ефективність - два додатково збережених життя під час лікування 1000 хворих.

Нільс Бор визнаний світовою спільнотою як один із стовпів фізики XX ст. Постать Нільса Бора є фундаментальною і завдяки його науковим здобуткам, і через його дбайливе ставлення до численних учнів і їх нових ідей. Він є людиною, яка змогла осягнути велич ідей своїх колег і вчасно на зломі історії розвитку фізики авторитетно об'єднати різні теорії, що замість роз'єднання умів врешті спричинило неймовірний прогрес. Висвітлено саме той історичний момент й фізиці, коли Н. Бор висунув поряд з ідеєю колових орбіт ідею квантування моменту кількості руху. Показано, що ця не зовсім коректна і нелогічна ідея Н. Бора наштовхнула Луї де Бройля на правильну ідею про хвильову природу мікрооб'єктів.

Вперше виміряно спектри оптичного поглинання лейкоцитарної маси здорової людини та лейкоцитарної маси від хворих на B-клітинний хронічний лімфолейкоз (B-ХЛЛ). Проаналізовано спектральний прояв окремих біологічних компонент (білків, нуклеїнових кислот, коферментів), що входять до складу лейкоцитів і впливають на інтегральну форму спектру в обох випадках. Серед проаналізованих вище біохімічних речовин короткохвильовий максимум за 215 нм має тільки РНК. Близьке до нього значення короткохвильового максимуму спектра поглинання мають білок і коензими - 212 нм та ДНК - 208 нм. Встановлено, що спектри лейкоцитарної маси від здорових донорів і хворих суттєво відрізняються. Головний внесок у спектр поглинання лейкоцитарної маси у хворих на B-ХЛЛ вносить рибонуклеїнова кислота (РНК). Факт наявності вказаної відмінності може у перспективі виявитись корисним як додатковий показник для встановлення діагнозу B-ХЛЛ.

Одержано спектри люмінесценції лейкоцитарної маси здорової людини та лейкоцитарної маси від хворих на B-клітинний хронічний лімфолейкоз (B-ХЛЛ) за кімнатних температур і температури рідкого азоту (78 К). Проаналізовано спектральний прояв окремих біологічних компонент (білків, нуклеїнових кислот, коферментів), що входять до складу лімфоцитів і впливають на інтегральну форму спектру в обох випадках. Спектри флюоресценції для здорових і патологічно змінених клітин за кімнатних температур практично ідентичні. Отже, такі спектри не можуть застосовуватись в діагностичних цілях. Спектри фосфоресценції для клітин, отриманих від здорових і хворих на B-ХЛЛ донорів за низьких температур сутво відрізняються. Головний внесок у спектри люмінесценції лейкоцитарної маси у хворих на B-ХЛЛ надають скоріше за все нуклеїнові кислоти (РНК, ДНК). Можна зробити припущення, що внесок РНК є домінуючим, що і зумовлює зміни в спектрах, які настають внаслідок онкологічної патології.

Індекс рубрикатора НБУВ: В345.1 + Г562.174

Рубрики:

Флюоресценція

Оптичні властивості розчинів

Шифр НБУВ: Ж28079/фіз.-мат. Пошук видання у каталогах НБУВ