Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.174 + В344.337в641.8

Рубрики:

Оптичні властивості розчинів

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив магнітного поля на оптичні характеристики водних розчинів етанолу та галогенідів калію і хрому у видимій та інфрачервоній ділянках поглинання.

Досліджено спектри оптичного поглинання та люмінесценції водних розчинів талію (I), одержаних шляхом підводної лазерної абляції оксиду талію (III). Досліджено лазерну абляцію за присутності та відсутності іонів хлору у розчині. Факт формування талієвих комплексів із іонами хлору підтверджено вимірюваннями спектрів ультрафіолетового поглинання та люмінесценції.

Вперше проведено детальні комплексні експериментальні дослідження температурних і концентраційних залежностей параметрів ефекту аномальних низькоконцентраційних максимумів світлорозсіяння (АНМС) в однотипних розчинах з сильними водневими зв'язками, що дозволило підтвердити адекватність застосування кластерного підходу в описі таких аномалій. Одержано результати, згідно з якими часткова структуризація розчину відбувається на просторових масштабах значно більших, ніж оцінені характерні розміри окремого кластера. Розроблено нові кореляційні методи дослідження структурних неоднорідностей в рідких середовищах і створено установку для їх реалізації. За їх допомогою вперше одержано залежності характерних розмірів оптичних неоднорідностей від концентрації і температури в термодинамічно рівноважних водних розчинах гліцерину, які підтверджують адекватність кластерної моделі опису явища та припущення про утворення перколяційного кластера в області АНМС. Вперше виявлено закономірності динаміки процесу встановлення термодинамічної рівноваги в розчинах з сильними водневими зв'язками. Одержано часовий масштаб процесу, який дозволяє пояснити невідповідності даних різних дослідників та їх трактувань.

Розглянуто умови реалізації кругового дихроїзму речовин у розчині з асиметричними молекулами і його використання для розширення можливостей поляриметричного аналізу багатокомпонентних речовин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.174

Рубрики:

Оптичні властивості розчинів

Шифр НБУВ: Ж28079/рад.фіз.Ел. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.174 + В377.1

Рубрики:

Оптичні властивості розчинів

Електричні властивості твердих тіл

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Синтезовано нові похідні стильбену та 1,4-дистирилбензолу, досліджено їх спектрально-люмінесцентні властивості й асоціацію у розчинах вуглецеводневих розчинників. Показано, що введення у молекули цих сполук як замісників об'ємної сильної електронодонорної групи трифеніламіну дозволяє синтезувати ефективні органічні люмінофори жовто-зеленого світіння, не схильні до асоціації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.174

Рубрики:

Оптичні властивості розчинів

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу приділено виявленню закономірностей впливу розчинника й агрегатів катіонних каліксаренів на спектри поглинання та флуоресценції, параметри кислотно-основних рівноваг і таутомерний склад етерів та естерів флуоресцеїну і 4'- і 5-амінофлуоресцеїну, а також кінетики реакцій споріднених сполук. На основі даних про спектри та константи протолітичних рівноваг більш простих похідних підтверждено схему таутомерних перетворень флуоресцеїну, яка застосована до чотирьохосновних ізомерів амінофлуоресцеїну. Для останніх зафіксовано появу додаткових таутомерів, що зумовлена наявністю аміногрупи на фталевому фрагменті. Встановлено, що визначальним фактором у процесах внутрішньомолекулярного гасіння флуоресценції діаніонів амінофлуоресцеїну є наявність водневих зв'язків або протонування карбоксилатної групи, що виявляється в збільшенні інтенсивності флуоресценції в розчинниках, що не є донорами водневих зв'язків. Вплив агрегатів каліксаренів з різною довжиною алкільних груп на інтенсивність флуоресценції та швидкість реакцій барвників з гідроксид-іоном дає підгрунтя для формування комплексу індикативних процесів, що дозволяють виявити відмінності агрегатів і міцел ПАР, у той час як зсув кислотно-основних рівноваг, разом зі зміною спектрів поглинання, виявляють схожість цих систем.

Досліджено фізичну природу аномального піка молекулярного розсіяння світла, який спостерігається в околі особливої точки розбавлених водних розчинів спиртів. Зазначено, що особлива точка відповідає нестійкому стану розчину, в якому молекули води розподілені у моношарах навколо молекул спирту. Показано, що в околі особливої точки розчин стає мікронеоднорідним на нано- та мезомасштабах. Просторові неоднорідності утворюються двома близькими за властивостями фазами, переходи між якими мають флуктуаційний характер. Процес повільного встановлення рівноважного стану водно-спиртових розчинів (доба та більше) пояснюється близькістю термодинамічних властивостей цих фаз. За допомогою динамічного розсіяння світла показано, що за механічного збудження рівноважного стану характер релаксації має періодичну складову, яка відповідає переходам між зазначеними фазами. Складання двох піків, які відповідають незалежному розсіянню світла на обох мезомасштабних фазах, призводить до асиметрії аномального піка розсіяння світла.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.174 + Г562.35

Рубрики:

Оптичні властивості розчинів

Розчини в органічних розчинниках

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.174

Рубрики:

Оптичні властивості розчинів

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обговорено можливості декомпозиції ІЧ спектрів порушеного повного внутрішнього відбиття (ППВВ) та спектрів КРС багатокомпонентних (до 8-ми складових) розчинів рідин з використанням таких методів, як найменші квадрати з обмеженням на негативність спектрів і багатовимірне розділення кривих з використанням найменших квадратів, що чергуються. Показано, що декомпозиція за методом найменших квадратів з обмеженням на негативність спектрів надає кращі результати у випадку аналізу спектрів КРС у порівнянні з ІЧ спектрами. Даний факт пов'язаний з тим, що спектри КРС рідин мають меншу півширину коливальних смуг, ніж ІЧ спектри і, відповідно, менше перекриття піків. Показано, що використання спектрів відомих складових досліджуваного розчину у процесі декомпозиції надає змогу збільшити загальне число компонент розчину без втрати якості кількісного аналізу. Коректне знаходження концентраційних профілів в N-компонентному розчині (N = 8) може бути здійснено у випадку використання N - 1 спектральних профілів у ролі обмежень на спектри під час аналізу за методом багатовимірного розділення кривих з використанням найменших квадратів, що чергуються.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г291.216 + Г562.174

Рубрики:

Оптичні властивості розчинів

Шифр НБУВ: Ж62252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.174 + Г244.11-2

Рубрики:

Оптичні властивості розчинів

Спирти одноатомні

Шифр НБУВ: Ж28079/фіз.-мат. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено, що рівноважний стан водно-спиртових розчинів встановлюється протягом одного - двох тижнів після його виготовлення, що дозволяє зрозуміти причини невідтворюваності різнобічних експериментальних результатів, перш за все - з методу молекулярного розсіяння світла. Встановлено існування особливих точок на фазовій діаграмі водних розчинів спиртів. Особливу точку розчину визначено як точку перетину кривих концентраційних залежностей контракції за різних температур. Ця точка перетину практично співпадає з положенням аномального максимуму інтенсивності молекулярного розсіяння світла. Показано, що поведінка контракції узгоджується з теоретичною моделлю усереднених потенціалів взаємодії між молекулами води та спирту. Встановлено, що виникнення особливих точок зумовлено відхиленнями структури води від гомогенної, яка відповідає усередненому радіально-симетричному потенціалу та спостерігається за температур, вищих від характеристичної для води - 42 °С. Доведено існування неоднорідної структури водно-спиртових розчинів у їх рівноважних станах; нано- та мезонеоднорідності в них формуються лише за концентрацій, близьких до концентрації, яка відповідає особливій точці розчинів. Наведено, що асиметрія піку аномального розсіяння світла у водних розчинах спиртів зумовлена існуванням двох близьких фаз, одна з яких існує у вигляді нано- та мезоскопічних зародків у розчині, що слід тлумачити як другу фазу. Перехід між фазами відбувається за флуктуаційним механізмом. Встановлено емпіричні закономірності залежності висоти максимумів аномального розсіяння світла, їх ширини, а також ступеня їх асиметрії від молекулярної маси спиртів метанолового ряду. Оцінено розміри просторових неоднорідностетей, які породжують аномальне розсіяння світла в околі особливої точки. Показано, що розклад N-частинкової поляризовності розчину за незвідними багаточастинковими внесками дозволяє повністю інтерпретувати експериментальні значення показника заломлення. Встановлено закономірності релаксації нерівноважних станів водно-спиртових розчинів, які одержано механічними або калоричними збудженнями їх рівноважного стану.

Індекс рубрикатора НБУВ: В345.1 + Г562.174

Рубрики:

Флюоресценція

Оптичні властивості розчинів

Шифр НБУВ: Ж28079/фіз.-мат. Пошук видання у каталогах НБУВ