Здійснено філософський аналіз європейських підходів до оцінок якості вищої освіти.

Досліджено становлення методологічних засад однієї з пріоритетних галузей гуманітарного знання - філософії освіти. Запропоновано концепцію методологічних засад філософії освіти, яка передбачає подолання проблем сучасної освітньої діяльності та розвиток гуманітарного знання в цілому. Запропонована концепція полягає у формулюванні структурних елементів філософії освіти на підставі виявлення та аналізу існуючих протиріч і парадоксів у сучасній освітній діяльності.

Здійснено філософський аналіз освіти людини на початку XXI ст., особливу увагу приділено суттєвим перетворенням у національної освіті.

Здійснено філософський аналіз проблематики комунікації в творчості Ж. Бодрійяра.

Здійснено філософський аналіз досвіду реформування сучасної української освіти останнього десятиліття.

Здійснено філософський аналіз впливу результатів наукових досліджень у природознавствіна зміни у свідомості людини XXI ст. На підставі аналізу впливу нових наукових відкриттів на свідомість людини XXI ст. аввторами глибше усвідомлено шляхи виходу з кризового стану у взаємовідносинах між людиною і природою, що спостерігається на освітньому, екологічному, економічному, психологічному та моральністному рівнях. Розв'язання цієї проблеми потребує нової світоглядної парадигми та нових філософських підходів. А вирішальним чинником обмеження екологічної кризиу XXI ст. все ж таки виступить освіта, а не політика. Наукові відкриття в різних сферах людського існування сприяють перегляду стереотипів знання про можливості та призначення людини як на Землі, так і у Всесвіті. У подальшому це сприятиме більш плідним змінам у найконсервативнішій сфері людського існування - освіті, яка безпосередньо має справу з процесами становлення і розширення свідомості людини, її цінностями, віруваннями і надіями. Освіта XXI ст. має змогу кардинально змінити свої методологічні засади і переконливо зорієнтувати світогляд людини на необхідність відповідальності за своє перебування на Землі.

Досліджено проблему людини як свободної особистості з певними схильностями, ідентичністю, життєвими цілями та ціннісними орієнтаціями на початку XXI ст. Багатовимірність ідеї гуманізму по-різному представлена в кожному історичному періоді розвитку суспільства. Однак неправомірно ототожнювати його з підсумками історії, вважати, що в ній полягає весь його сенс. Перед людством завжди будуть поставати складні проблеми практичного та морального характеру, розв'язання яких буде пов'язане з власними зусиллями людини, а не турботою про неї з боку будь-яких суспільних структур. Саме ж поняття гуманізму сьогодні розуміється у сенсі гарантії основних прав людини як умова збереження гуманних основ її буття; як підтримка слабших, що виходить за межі звичайних уявлень нашого суспільства про справедливість; як формування соціальних і моральних якостей, що надають змогу особистості самореалізуватися на підвалинах суспільних духовних і матеріальних цінностей.

Здійснено філософський аналіз результатів запозичення іноземного досвіду у вітчизняну систему освіти. Філософія освіти, як і інші галузі дослідження освітнього поля людини, в своєму розвитку дійшла до потреби сформувати свою власну мову. Хаотичний потік різнопланових досліджень стану і перспектив освіти людини нової епохи, ще більше вводить учасників освітнього процесу у відчай, а реформи науки і освіти дивують своїм потворним бюрократизмом. Мова завжди була продуктом колективної творчості і тому у процесі вироблення загальної мови самоопису освіти є місце для кожного дослідника, хто здатний свідомо віднестися до того, що, як, кому і чому він говорить. Вдосконалення мови спілкування в освітньому полі людини допоможе відділити сенс від тонування, адже емоція як така часто породжує згубну амплітуду коливання маятника соціально-психологічних станів. Зокрема, саме тому вироблення соціальних консенсусів на західний манер потребує перш за все артикуляції фундаментальних прошарків емоцій, умонастроїв, адекватного вираження індивідуальних і соціальних інтересів, а це - складний і довгий шлях. Для повноцінного входження в освітній європейський простір потрібно, перш за все, ознайомитися з досягненнями і вадами їх освітніх систем, щоб запозичити все найкраще і не повторювати зроблених помилок. З іншого боку, в європейський освітній простір слід принести свої справжні досягнення як традиційного, так і інноваційного гатунку.

Розглянуто передбачення С. Б. Кримським існування людства на межі тисячоліть та перспективи його подальшої адаптації у новій епосі.

Здійснено аналіз вирішення проблеми свободи особистості у світоглядних контекстах сучасних релігійних систем християнства та Ісламу.

Розглянуто основні тенденції освіти ХХI століття і перспективи реформування вітчизняної освіти.

Розглянуто проблему збереження людяності та гідного існування особистості в ХХI столітті.

Розглянуто проблеми освіти та існування сучасної людини на фоні складних глобальних трансформаційних процесів інформаційної доби. Показано, як образи майбутнього можуть впливати на вибір вектору проведення освітніх реформ. Проаналізовано неоднозначний вплив на людей та природу подальшого технократичного шляху розвитку цивілізації, коли набуття суто наукових знань відбувається без урахування духовного досвіду людства. Наголошено на тому, що гонитва за зовнішніми показниками успішності освіти, за копіюванням чужого освітнього досвіду без урахування особливостей менталітету свого народу, філософської та історичної спадщини, веде до руйнування України як унікальної європейської держави.

Розкрито можливі наслідки від впливу цінностей філософії космізму на освітній простір інформаційного суспільства. Показано, як представники різних галузей наукового знання, зокрема, педагоги, психологи, нейролінгвісти та філософи одностайно наполягають не тільки на зміні форм освітніх практик, а й на зміні образу викладача, форм виховання та викладання необхідних дисциплін для становлення людини як особистості. Зазначено, що технократичний шлях розвитку цивілізації має неоднозначний вплив на природу і людей. Нехтування духовним досвідом людства призводить до втрати ціннісних орієнтирів і породжує конфлікти між державами, використання наукового знання з метою руйнування та знецінення людського життя загалом. Обгрунтовано тезу, що така реформа повинна мати чітку мету, стратегію і тактику втілення в освітнє поле людини.

Розглянуто проблему перспективи людини в складному просторі інформаційного суспільства. Показано, як нові дослідження в галузі нейролінгвістики, психології, педагогіки та філософії впливають на формування освітнього поля людини ХХI ст., що в подальшому відобразиться на нових формах політичного та економічного життя суспільства. Наголошено, що реформаційні процеси в різних галузях людського існування відбуваються повільно і залежать від рівня розвитку свідомості людей. Швидко втілені реформи, зокрема освітні, без чіткої мети, стратегії й тактики, виявляються руйнівними для суспільства, призводять до втрати сенсожиттєвих цінностей людей, викликають стан розгубленості і невизначеності. Показано, що в межах інформаційного суспільства, за умов чіткого усвідомлення людиною відповідальності за свій вибір, дії та вчинки, відкриваються нові виміри сенсу людського життя на якісно новому етапі її існування.

Розглянуто перспективи впливу цінностей техногуманізму та датаїзму на освітнє поле людини інформаційного суспільства. Показано, що такі форми гуманізму адекватно відображають реальний стан освіти людства, коли нехтується гуманітарними дисциплінами на користь технічних. Наголошено, що за умов інформаційного суспільства освіта стала лише частиною соціальної політики держави, втративши своє первинне призначення: формувати свідомість всебічно розвиненої людини з високими моральними цінностями. Керуючись примарними цінностями датаїзму (вклоніння даним), приймаються нищивні для освіти людини рішення, які не мають чіткої мети, стратегії й тактики. Показано, що людина ХХі ст. максимально віддалена від Бога. На передній план виходять нові форми гуманізму, що набувають ознак релігії. Зневіра в Творця та втілення штучного інтелекту в людське життя тягнуть за собою можливість заміни людини надлюдиною "homo deus" (людина божественна). В такому випадку людина може стати мало, або взагалі незатребуваною в соціумі.

Розглянуто проблему перспективи реорганізації системи освіти у швидкоплинному і мінливому просторімережевого суспільства. Показано, як нові дослідження та нові ідеї в галузі філософії, психології, педагогіки та інших наук впливають на зміни в освіті, як це відображається на появі нових форм економічного та політичного життя суспільства. Наголошено, що сьогодні багато країн світу, в умовах пандемії Covid 19, стали використовувати різноманітні платформи соціальних мереж, щоб продовжувати процес навчання у школах, ліцеях, коледжах, вищих навчальних закладах тощо. Разом з тим, досвід онлайн освіти в умовах карантину висвітлив істоні проблеми у цій сфері, показав, що рівень свідомості людей, у багатьох країнах світу, не готовий до глибокихі кардинальних змін у різних сферах людського існування. Показано, що в умовах мережевого суспільства, непродумані освітні реформи можуть виявитися руйнівними для нього, призвести до втрати сенсожиттєвих цінностей людини, викликати стан розгубленості і невизначеності, створити умови асоціальних настроїв у суспільстві.

Досліджено вплив пандемії, що викликана Covid-19, на головні сфери людського існування: освіту, економіку, політику, медицину тощо. Показано, як під час пандемії коронавірусу відкрилося багато прихованих негараздів у суспільствах різного типу, що й підштовхує людство до переосмислення способу свого життя в природі й у Всесвіті загалом. Наголошено, що сьогодні актуальними стали дослідження зміни людського мозку та психіки, що напряму пов'язані з науковими дослідженнями щодо збереження екології навколишнього середовища як системи, що задає фон існування людини на планеті. Разом із тим, досвід останніх місяців 2020 року, коли людству довелося перебувати в умовах карантину, після "пройдених уроків" варто було б зробити певні суттєві висновки для подальшого формування нового типу відносин у соціумі та збереження людського життя не тільки в умовах пандемії, а й в умовах поглиблення світової економічної кризи. Показано, що в умовах формування суспільства нового типу необачне реформування основних сфер людського існування призводить до включення механізмів самознищення людства, а досвід проходження пандемії коронавірусу є важливим застережним чинником для людства, щоб замислитися над наслідками свого вибору та дій.

Досліджено трансформаційні процеси ціннісної системи людства в умовах цифрової реальності. Показано, як розвиток сучасних технологій впливає на різні сфери людського існування, формуючи іноді неппродумані пропозиції для вирішення нагальних питань щодо існування людини в суспільстві та в світі загалом. Наголошено, що намагання побудувати нову ціннісну систему в умовах цифрової реальності, спонукає людство замислитися над образом Я у майбутньому. Оскільки саме цінності, як провідники трансцендентного, задають горизонти належного, надають нам наш власний образ. Показано, що дослідники постмодерної епохи, стверджуючи відносність людських цінностей, глибоко помилялися у своїх висновках. Нова цифрова реальність активно втілює свої абсолютні цінності стосовно людини та суспільства, унеможливлюючи будь-яку альтернативу. Поєднання IТ, нано- та біотехнологій сформували нову реальність з новими умовами для життя людини.

Досліджено умови та рушійні сили процесу адаптації людства до нових викликів ХХI ст. Показано, як людство опинилося перед вибором нових шляхів свого розвитку, серед яких є й шлях втрати людяності, прав і свобод тощо. Наголошено, що проблеми екології стосуються, перш за все, душі людини, оскільки ставлення людини до природи вибудовується на підвалинах її світогляду. Людина змінює навколишнє середовище саме через зміну цінностей свого внутрішнього світу, через позбавлення від шкідливих ілюзій. Однією з таких є ілюзія прогресу, що сприяла появі ідеї створення "комп'ютерного раю" на Землі за допомогою штучного інтелекту та нанотехнологій. Поява "масової людини" в епоху цифровізації є результатом формування нових умов для життя людини. Разом із тим, людський досвід останніх років показав, що в умовах світової економічної кризи стрімко зростають випадки екологічних та техногенних катастроф, різко змінюються кліматичні умови на планеті. Все це примушує нас замислитися над результатами людської діяльності та усвідомити неминучість відповідальності за свій вибір і прийняті рішення.