Висвітлено історію села Старий Кодак на Дніпропетровщині. Наведено бібліографічні описи історичних досліджень, наукових і науково-популярних творів, путівників, довідників, публікацій у пресі, художніх творів, в яких подано інформацію про історію даного краю.

Освещена история села Старый Кодак Днепропетровской области. Приведены библиографические описания исторических исследований, научных и научно-популярных произведений, путеводителей, справочников, художественных произведений, в которых помещена информация об истории данного края.

Рассмотрена возможность использования радонового индикаторного метода для выделения интервалов обводнения в карбонатном разрезе при условии низкоминерализованой пластовой воды. Используется разница в скоростях проникновения носителя радиоактивних изотопов (вода, дизельное топливо) в пласты, насыщенные вязкой нефтью и пластовой водой, за счет разницы фазовых проницаемостей нефтеносной и водоносной частей продуктивного пласта. В водоносной части продуктивных пластов образуется источник радиоактивного излучения большей интенсивности, чем в нефтеносной, за счет объема поступившего индикатора. Интервалы с повышенной радиоактивностью четко выделяются на диаграммах гамма-каротажа.

Структура порового простору порід-колекторів впливає на їх фільтраційно-ємнісні властивості. Достовірність визначення коефіцієнта насичення продуктивних пластів геофізичними методами багато в чому залежить від розподілу радіусів пор в поровому просторі, колектора. Особливо це стосується карбонатних колекторів. Запропоновано для вирішення задачі визначення мікротріщинуватості колекторів застосовувати комплекс методів гамма-каротажу і нейтронного гамма-каротажу. Моделювання радіоактивних і нейтронних властивостей на підставі комплексної обробки лабораторних і свердловинних досліджень дозволяє встановити наявність мікротріщинуватості колекторів карбонатного типу.

Зазначено, що під час контролю обводнення продуктивних пластів дослідники стикаються з проблемою низької мінералізації пластових вод, а також малих дебітів флюїдів у свердловинах, що знижує ефективність застосування геофізичних методів. Запропоновано для контролю обводнення низькодебітних нафтових свердловин проводити дослідження теплопровідності продуктивних пластів у динамічному режимі, штучно активуючи (підвищуючи інтенсивність) теплове поле. Диференціація теплопровідності у разі використання динамічного режиму підвищує достовірність досліджень нафто- і водонасичених пластів для виділення обводнених інтервалів.

На підставі комплексного аналізу писемних, археологічних і картографічних джерел розглянуто питання історичної топографії, формування й історії населених пунктів, які існували в межаж Дніпропетровська у XVII - XVIII ст., зокрема, польської фортеці, міст Кодак, Новобогородицьк (Стара Самарь), Катеринослав. Висвітлено їх роль у розвитку регіону. Показано значення Нового Кодака як міста, що поклало початок Дніпропетровську.

На основе комплексного анализа письменных, археологических и картографических источников рассмотрены вопросы исторической топографии, формирования и истории населенных пунктов, существовавших в пределах Днепропетровска в XVII - XVIII вв., в частности, польской крепости, городов Кодак, Новобогородицк (Старая Самарь), Екатеринослав. Освещена их роль в развитии региона. Показано значение Нового Кодака как города, положившего начало Днепропетровску.

Структура потоку флюїду в стовбурі свердловини впливає на покази давачів свердловинного термокондуктивного дебітоміра, що спотворює істинне значення досліджуваних параметрів. Знання чинників, які формують структуру потоку флюїду, дозволяє врахувати спотворювальний вплив потоку на систему вимірювачів приладу і одержати більш достовірні дані. Розглянуто проблему вивчення чинників, які впливають на результати вимірювань параметрів потоку флюїду термокондуктоміром у стовбурі свердловини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д443.4

Рубрики:

Геофізичні методи пошуків та розвідки

Шифр НБУВ: Ж23665 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Гірські породи, які представляють продуктивні горизонти багатьох нафтогазових родовищ України, характеризуються неоднорідністю мінерального складу скелета породи, а також вторинними процесами породоутворення і відносяться до складнопобудованих порід-колекторів. До таких порід-колекторів відносяться і поліміктові глинисті пісковики. Основними чинниками, що призводять до похибки визначення підрахункових параметрів поліміктових глинистих пісковиків, згідно з даними електричного каротажу, є вміст глинистого матеріалу та ступінь пелітизації зерен скелету породи. З метою підвищення достовірності визначення підрахункових параметрів порід-колекторів (зокрема коефіцієнта газонасичення) запропоновано проводити індивідуальне моделювання електропровідності гірських порід, яке надає можливість враховувати особливості будови конкретного геологічного об'єкта. Для побудови моделі електропровідності поліміктових глинистих порід-колекторів за основу взято модель "двох вод" Б. Ю. Вендельштейна. Тому електропровідність поліміктових глинистих порід-колекторів складатиметься із суми електропровідностей чистого пісковика за моделлю Арчі та поліміктової і глинистої фракцій. Ефективність індивідуальної моделі електропровідності поліміктових глинистих пісковиків перевірена на результатах лабораторних досліджень кернового матеріалу.

Розглянуто роль міської громади у створенні та діяльності повітового училища м. Новомосковськ у 1800 - 1820-х рр. Встановлено, як загальне ставлення місцевого суспільства до училища, так і ставлення до нього різних соціальних груп місцевої громади. Висновки: училище не мало повноцінної підтримки міської громади в цілому та окремих станів. Його забезпечення залежало від реалізації корпоративних та особистих інтересів приватних осіб.

Висвітлено історію різноманітних проектів університетського містечка Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, історію окремих його навчально-наукових споруд. Визначено й описано етапи його розбудови, здійснено періодизацію формування комплексу університетських споруд.

Достовірність геологічних моделей, покладених в основу проведення геологорозвідувальних робіт, є запорукою ефективності розроблення нафтогазових родовищ. Базою для побудови таких моделей є дослідження процесів накопичення осадів. Седиментологічний аналіз має великі можливості для виявлення закономірностей розповсюдження колекторів і прогнозування їх характеристик. Але не завжди є достатня кількість інформації, яка може дати уяву про генетичну природу відкладів на рівні пластів. Це пов'язано з поганим представленням геологічних розрізів свердловин керновим матеріалом і стосується, перш за все поліфаціальних середовищ. Продовжено розвиток напрямку дослідження умов накопичення осадів на основі аналізу геофізичних кривих. Для седиментологічного аналізу відкладів Семенівського нафтового родовища використано криві гамма-каротажу та на його основі побудовані уточнені схеми, які відображають динаміку зміни умов накопичення осадів у періоди формування продуктивних пачок.

Більшість розвіданих родовищ нафти і газу на Україні перебувають на середній та пізній стадіях розроблення. Для підвищення ефективності вилучення вуглеводнів використовується метод підтримання пластового тиску, що запобігає випереджуючому обводненню продуктивних пластів. Спостереження за процесом нагнітання проводиться за допомогою методу закачування індикаторної рідини. Для багатопластових покладів визначення окремих інтервалів поглинання є дуже складною і актуальною задачею. Запропоновано нову технологію вимірювання та інтерпретації температурної характеристики свердловини після припинення нагнітання індикаторної рідини, що базується на дослідженні динамічного режиму теплообмінних процесів у свердловині. Встановлено зв'язок між теплопровідністю сухої і вологої порід та проникністю, що вказує на домінуючий вплив структури порового простору на процес перенесення тепла у породі- колекторі, де поровий простір насичений водою. Результати експериментальних робіт щодо впливу конвекції на передачу тепла у свердловині свідчать про те, що на цих різницях температур відсутній конвекційний потік і його можна не враховувати під час досліджень аномалій, утворених проти пластів, які приймають рідину. Теоретичне обгрунтування і аналіз результатів досліджень теплових аномалій з розповсюдження теплоти з пластів, які приймають нагнітальну рідину, дають підстави свідчити про реальну можливість використання динамічних характеристик теплового поля для визначення інтервалів надходження індикаторної рідини. Особливо важливим у застосуванні розглянутого напрямку є дослідження продуктивних покладів, які представлені колекторами зі складною будовою.

Визначення інтервалів пропущених пластів, виділених при проведенні переінтерпретації попередніх геофізичних матеріалів на завершальній стадії розробки нафтогазових родовищ, потребує перевірки достовірності наявності цих пластів. Виділення пропущених пластів забезпечує збільшення видобування вуглеводнів, що представляє важливий інтерес для нафтогазової промисловості. Пласти-колектори, які можуть бути пропущені на етапі первинної інтерпретації, в більшості випадків характеризуються складною будовою порового простору, полімінеральним складом скелету породи, дисперсною фракцією породи та ін. Такого роду породи характеризуються невизначеністю зв'язку між геологічними і фізичними параметрами. Геологічні параметри не завжди відображаються у фізичному полі, яке реєструється геофізичними вимірювальними приладами у свердловинах. Така ситуація призводить до ускладнень при визначенні характеру насичення порід-колекторів, а як наслідок їх пропущення у розрізі свердловини. Запропоновано критерій оцінки достовірності виявлення пропущених пластів- колекторів на основі побудови фільтраційної моделі, за даними геофізичних досліджень, та визначення розбіжностей дебетів реальних і теоретично розрахованих на свердловині. Результати досліджень підтверджені фактичним матеріалом та графічними побудовами.

Одним із ефективних способів вирішення геологічних задач є свердловинні дослідження зміни геофізичних параметрів пластів-колекторів в часі. Для проведення такої інтерпретації необхідно мати в наявності як нові дослідження, так і дослідження проведені у свердловині на початкових етапах розроблення родовища. У згаданий період вся геолого-геофізична інформація оформлялась на паперових носіях і зберігалась у спеціальних архівах. Період зберігання таких матеріалів становить десятки років, що погано впливає на якість самих носіїв. Окрім цього, в силу періодичного їх використання та різноманітних форсмажорних обставин, частина матеріалів частково або повністю втрачається. Втрачається не просто папір, а цінна інформація, повторне одержання якої дуже ускладнене або взагалі неможливе. Надано теоретичне обгрунтування можливості синтезу або часткового відновлення втрачених геофізичних кривих з допустимою точністю на основі статистичного оброблення збережених геолого-геофізичних матеріалів з використанням комп'ютерних технологій.

Більшість розвіданих родовищ нафти і газу на Україні перебувають на середній та пізній стадіях розроблення. Такий стан родовищ нафти і газу вимагає постійного моніторингу геофізичними методами дослідження свердловин. Основним досліджуваним параметром геофізичними методами контролю за розробкою нафтогазових родовищ є коефіцієнт поточного нафтогазонасичення. Одним із таких ефективних методів з визначення поточного нафтогазонасичення є імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж. На достовірність визначення поточного насичення впливають такі чинники, як концентрація вмісту хлору в пластовій воді, об'єм порового простору, параметри свердловинних умов, мінеральний склад скелету колекторів та інші. Найбільш суттєво впливає невизначеність мінерального складу скелету порід складної будови, коефіцієнт пористості, товщина металевої колони і цементного кільця. З метою зменшення похибки оцінки поточного насичення продуктивних відкладів пропонується будувати просторові схеми розподілу нейтронних параметрів у скелеті породи для відкладів конкретного родовища, де нема інформації з оцінки мінерального складу скелету. Для визначення ступеня обводнення покладів у площинному варіанті необхідно використати результати виміру часу життя теплових нейтронів імпульсним нейтронним каротажем проти досліджуваного продуктивного інтервалу. Різниця критичного і виміряного часу життя теплових нейтронів продуктивного пласта у конкретній свердловині вказує на ступінь обводнення. Для дослідження продуктивних порід складної будови у роботі пропонується новий підхід, у якому при визначенні обводнення проводиться корекція об'єму порового простору за даними методу нейтронного гамма-каротажу.