Розглянуто технології геологічної розвідки, проблеми видобутку нафти та газу, сучасні тенденції нафтопереробки в Україні та Росії. Описано процеси уповільненого коксування, каталітичний крекінг, гідрогенізаційні процеси переробки нафти, особливості виробництва мастильних матеріалів.

Рассмотрены технологии геологической разведки, проблемы добычи нефти и газа, современные тенденции нефтепереработки в Украине и России. Описаны процессы замедленного коксования, каталитический крекинг, гидрогенизационные процессы переработки нефти, особенности производства смазочных материалов.

За допомогою електрохімічного методу із фторидних електролітів синтезовано зразки діоксиду мангану, доповані іонами міді та літію. Склад, структуру зразків та їх фізико-хімічні властивості досліджено методами хімічного аналізу і рентгенівської дифракції. Встановлено, що структура одержаних зразків має високу дефектність. Зроблено висновок щодо можливості подальшого застосування таких сполук як електродних матеріалів у хімічних джерелах струму та каталізаторів на основі діоксиду мангану.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.7 + Г534.5

Рубрики:

Неорганічні системи

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.3

Рубрики:

Електроди

Шифр НБУВ: РА302879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.7

Рубрики:

Анодні процеси

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто зразки діоксиду мангану, що одержані за допомогою методу анодного електроосадження. Досліджено електрокаталітичну активність зразків у процесі окиснення етанолу за допомогою методу вольтамперометрії. Виконано аналіз впливу домішок літію та натрію на електрокаталітичну активність діоксиду мангану.

Зразки діоксиду мангану одержано за допомогою методу анодного осадження із фторвмісних електролітів на основі сульфату мангану у присутності домішок іонів двовалентних заліза або кобальту. Одержані продукти охарактеризовано за допомогою методів ААС та ДТА. Проаналізовано вплив домішок іонів заліза і кобальту на хімічний склад одержаних зразків.

Проаналізовано можливості створення функціональних оксидних матеріалів за допомогою розвинутої концепції електролітичиного допування. На прикладі оксидної системи мангану(IV) розглянуто роль невпорядкованості у каталітичних та фізико-хімічних процесах твердофазного відновлення, окиснення органічних сполук та на цій підставі встановлено можливість керування ними введенням катіонів різної природи до складу функціонального матеріалу (його допуванням). За результатами вольтамперометрії, комплексу фізико-хімічних методів характеризації одержаних оксидних матеріалів, запропоновано механізм впливу катіонів іншої природи на структурні параметри матеріалів оксидної системи мангану(IV). Методами РФА,ТЕМ, СЕМ, Фур’є спектроскопії, ДТА встановлено, що фазовий склад, невпорядкованість, поверхнева морфологія визначаються природою допант-іону. Виявлено темплатний вплив монозарядних катіонів металів на формування тунельних структур октаедричних молекулярних сит мангану(IV), двохзарядні катіони перехідних металів проявили схильність до гетеровалентного заміщення у кристалічному остові, тризарядні — до стабілізації шаруватої структури. Досліджено невпорядкованість об’єму та поверхневих шарів у одержаних сполуках, в тому числі методами ЕПР, РФС, вимірюванням іонної провідності. Запропоновано критерії невпорядкованості (уширення сигналу ЕПР, ΔB) для експрес-оцінки активності синтезованих матеріалів у хімічних джерелах струму. Проведено систематизацію таких параметрів впливу на багатофазні оксидні системи як катіонний склад реакційного середовища, геометричних розмірів та заряду катіонів. Досліджено фізико-хімічні закономірності формування та властивості електроосаджених матеріалів дозволили встановити принципи дизайну функціональних оксидних матеріалів на основі Mn(IV) у присутності катіонів різної природи для хімічної енергетики та (електро)каталізу. На основі проведених досліджень створено каталітично-, електрокаталітично-, електрохімічноактивні матеріали, захищені патентами України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л812.9 + Л686

Рубрики:

Одержання продуктів спеціальної консистенції

Косметичні засоби

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ