Наведено результати досліджень реадаптації отриманих in vitro підщеп кісточкових культур П-3, П-7 та Кубань-86 до умов відкритого грунту. Спостереження виявили, що у штучних умовах формується "зона комфортності", це призводить до зникнення у рослин-регенерантів адаптаційних пристосувань до несприятливих природних факторів. Повернення підщеп кісточкових, отриманих мікроклональним розмноженням, до умов маточника є процес складний, який потребує використання спеціальної технології їх адаптації, розробленої авторами.

Індекс рубрикатора НБУВ: П256-456

Рубрики:

Кісточкові плодові

Шифр НБУВ: Ж29032 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання теорії, методології та індикації стану поверхні атмосфери (агроекосистеми) України. Проаналізовано досвід ініціації та упровадження в країні цільового міжнародного проекту UNER-GEF щодо індикаторів агробіорізноманіття для національних потреб. Висвітлено особливості формування вірогідного статистичного відображення стану агробіорізноманіття як складового компонента природного капіталу української держави.

Рассмотрены вопросы теории, методологии и индикации состояния поверхности атмосферы (агросистемы) Украины. Проанализирован опыт инициации и внедрения в стране целевого международного проекта UNER-GEF об индикаторах агробиоразнообразия для национальных потребностей. Освещены особенности формирования достоверного статистического отображения состояния агробиоразнообразия как составного компонента природного капитала украинского государства.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.2-31

Рубрики:

Кукурудза

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У результаті аналізу за спектрами спирторозчинних білків (гліадинів) групи сортів озимої м'якої пшениці різних селекційних центрів України ідентифіковано шість сортів з житньою 1AL/1RS транслокацією. Цю транслокацію несе також лінія 7086 AR. За спектром секалінів ідентифікована 1AL/1RS транслокація є аналогічною транслокації сорту Amigo. Поява даної транслокації у сортів, створених у різних селекційних центрах Лісостепу України, свідчить про формування коадаптивних асоціацій генів з її участю.

Проаналізовано сучасні тенденції у виробництві рідких видів біопалива. Висвітлено регуляторну політику щодо виробництва біодизеля та біоетанолу в країнах ЄС, Бразилії, США та Китаї. Розкрито сировинний потенціал для виробництва моторних видів біопалива в Україні на основі культивованих сільськогосподарських культур, а також особливості одержання біодизеля з мікроводоростей. Увагу приділено проблемним питанням щодо організації виробництва біопалива в державі.

The molecular genetic methods for identification of leaf rust (Puccinia triticina) resistance gene - Lr34, which is responsible for the generic non-specific resistance of wheat to the pathogen were developed. Polymerase chain reaction with codominant marker cssfr5 was carried out to determine the allelic status of the loci Lr34 in the 30 wheat varieties selected in Mironіvka Institute of Wheat of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine and in the Institute of Plant Physiology and Genetics of National Academy of Sciences of Ukraine. The varieties containing allele Lr34(+), which confers resistance to leaf rust, represented 16,7 % from total number of all tested varieties. Obtained results were handed over to the Mironovka Institute of Wheat for use in breeding process.

Проаналізовано досягнення та перспективи у створенні трансгенних рослин. На даний час практично всі комерційно вирощувані генетично модифіковані рослини створено з метою вирішення проблем захисту рослин - вони несуть трансгени, що забезпечують стійкість до гербіцидів, шкідників та вірусів. Розглянуто підходи, які використані для створення комерційних генетично модифікованих рослин зі стійкістю до гербіцидів, комах, вірусів, а також стратегічні підходи і перспективи створення комерційних генетично модифікованих рослин зі стійкістю до грибних і бактеріальних патогенів та нематод. Зазначено екологічні (включаючи питання агрономічного характеру) і соціальні ризики, пов'язані з комерційним вирощуванням трансгенних рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-44

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено можливість використання мембранного Д1 білка (компоненту реакційного центру фотосистеми 2) для визначення концентрації гербіцидів, що інгібують фотосинтез. Аналіз базується на природних рецепторних властивостях Д1 білка, інактивація якого лежить в основі дії багатьох гербіцидів, що широко застосовуються в сільському господарстві. Метод базується на конкуренції між тріазиновим гербіцидом атразином та його аналогом меламіном за зв'язування з Д1 білком. Конкурентна реакція, яку досліджено за допомогою еліпсометрії, можлива завдяки здатності білка до зв'язування з обома речовинами. У присутності атразину відбувається інгібування зв'язування Д1 білка з меламіном. Отримані експериментальні дані можна використовувати для створення сенсора, який дозволяє визначати концентрацію гербіцидів, що інгібують фотосинтез.

Висвітлено сучасні деградаційні процеси грунтового покриву України, методологію та нормативні вимоги щодо оцінки агроекологічного стану сільгосптериторій і орних земель, у тому числі придатних для створення екологічно чистих сировинних зон і сільгосппідприємств з метою виробництва високоякісних продуктів дитячого та дієтичного харчування. Обгрунтовано необхідність переходу від паспортизації грунтів до екологічної паспортизації сільськогосподарських підприємств, яка стане організаційно-правовим інструментом державного контролю екологічної ситуації в країні.

Проведены исследования по формированию элитного посадочного материала черешни: подвои, полученные in vitro, заокулировали 10-ю сортами черешни, проверенными на отсутствие фитопатогенов и сортовую чистоту. Подвои прошли все стадии искусственного морфогенеза - от формирования органогенных составных частей регенерантов до укорененных пробирочных растений. П-3 и П-7 имели лучшие показатели среди подвоев и были использованы как компоненты сорто-подвойных комбинаций. Адаптацию регенерантов-растений осуществляли постепенным приближением к естественным условиям: сначала в климатокамере, потом в теплице, на изоляционных участках и маточно-черенковых насаждениях. На изоляционных участках формировали сорто-подвойные комбинации и изучали совместимость компонентов. Данные исследования могут составлять основу биотехнологии выращивания элиты черешни.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-317.5,025

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж70237 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-31

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано нову парадигму розвитку агросфери України. За даними космічного дистанційного зондування вперше подано синтезоване відображення поверхні агросфери України. Розглянуто проблеми збереження й збагачення агробіорізноманіття, його індикаторів, фактори та умови сталого розвитку агросфери України, специфіку її енергетичного балансу та природних екосистем. Подано три гіпотетичні моделі функціонування агроекосистем з різним рівнем енергетичної ефективності.

Предложена новая парадигма развития агросферы Украины. На основе данных космического дистанционного зондирования впервые представлено синтезированное изображение поверхности агросферы Украины. Рассмотрены проблемы сохранения и обогащения агробиоразнообразия, его индикаторов, факторы и условия устойчивого развития агросферы Украины, специфика энергетического баланса и природных экосистем. Представлены три гипотетические модели функционирования агроэкосистем с различным уровнем энергетической эффективности.

Досліджено формування сої - культури теплого мусонного клімату, розкрито генетичну природу її ознак стійкості та продуктивності. Розроблено методи оцінки та добору щодо холодо-, жаро-, посухо-, патогеностійкості на стадіях спорофіту та гаметофіту за морфологічними, фізіолого-біохімічними критеріями в культурі in vivo та in vitro.

Зазначено, що в останні десять років у зв'язку з прогресом біотехнології як високої технології, спроможної справити потужний вплив на різні соціально-економічні аспекти функціонування суспільства і на середовище проживання людини, виникли нові етичні проблеми. Сьогодні вже ставиться питання про необхідність відповідного коригування сформованих раніше правил моралі. Втім, у багатьох випадках суспільство поступово починає ліберальніше ставитися до біотехнологічних новацій. Так, наприклад, після досить бурхливих дискусій у суспільстві, особливо в релігійних сферах, про допустимість одержання дітей "із пробірки", нині більшість спокійно сприймає цю інформацію. Те ж саме стосується використання стовбурних клітин людини або лікарських препаратів, отриманих за допомогою генетично модифікованих організмів. Багато проблем застосування досягнень біотехнології у медицині викликають неоднозначну реакцію суспільства, парадоксальним є те, що вона тут не має такого гострого характеру, як реакція на впровадження досягнень агробіотехнології у сільське господарство і пов'язані з ним галузі економіки.

Зазначено, що відкриття генетично детермінованого поліморфізму запасних білків злаків дозволяє вирішити низку практичних завдань і виявити закономірності формування генотипів у процесі природного та штучного доборів. Зокрема показано, що унікальні коадаптивні асоціації генів, які сформувалися внаслідок довготривалого процесу доместикації, стійко зберігаються у багатьох поколіннях сортів. Одним з найважливіших досягнень науки є створення на їх основі нових цінних асоціацій, що забезпечують якісний стрибок у селекції.

Розглянуто роль влади та наукової спільноти у розбудові в Україні економічних знань, окреслено основні проблеми, які необхідно розв'язати для нарощення економічного та інтелектуального потенціалу держави.

Проаналізовано проблеми, які постають сьогодні перед біологічною наукою у галузі рослинництва. Зростаючий дефіцит природних та антропогенних ресурсів, підвищені вимоги до якості рослинницької продукції спонукають до розвитку біотехнологій та генетичної інженерії, створення нових поколінь сортів. Конструювання нових генотипів із заданими можливостями дозволило одержати трансгенні рослини, тобто генетично модифіковані організми, які дедалі більше змінюють практику світового сільськогосподарського виробництва. Окреслено напрями для розробки національної стратегії розвитку біотехнології рослин, селекції та забезпечення біобезпеки трансгенних сільськогосподарських культур.