Розглянуто орієнтири стратегії професійного самопізнання, зокрема, методику "Я і група", субтести "Мої стимули" та "Способи і прийоми самопідтримки", тест "Мотивація мети - успіх", опитувальник Т.Ліри. Проаналізовано особливості психодіагностичного забезпечення вибору стратегії професійної ідентичності, а також стратегії педагогічного менеджменту та самоменеджменту. Наведено методики "Орієнтири професійної ідентичності" та "Який рівень Вашої конкурентоздатності", субтест "Оцінювання ситуаційної адаптації".

Рассмотрены ориентиры стратегии профессионального самопознания, в частности, методика "Я и группа", субтесты "Мои стимулы" и "Способы и приемы самоподдержки", тест "Мотивация цели - успех", опросник Т.Лиры. Проанализированы особенности психодиагностического обеспечения выбора стратегии профессиональной идентичности, а также стратегии педагогического менеджмента и самоменеджмента. Приведены методики "Ориентиры профессиональной идентичности" и "Какой уровень Вашей конкурентоспособности", субтест "Оценивание ситуационной адаптации".

Наведено результати теоретико-експериментальних наукових підходів у дослідженні розвитку професійної індивідуальності особистості. Висвітлено концептуальні, методологічні, теоретичні проблеми розвитку професійної індивідуальності студентів, визначено критерії оцінювання ефективності психологічних засад розвитку. Розглянуто вплив соціальних, економічних і психологічних детермінант на умови становлення сучасного професіонала.

Приведены результаты теоретико-экспериментальных научных подходов в исследовании развития профессиональной индивидуальности личности. Освещены концептуальные, методологические, теоретические проблемы развития профессиональной индивидуальности студентов, определены критерии оценивания эффективности психологических основ развития. Рассмотрено влияние социальных, экономических и психологических детерминант на условия становления современного профессионала.

Досліджено теоретико-методологічні, природозумовлені індивідуальні властивості особистості, соціально економічні детермінанти формування професійної індивідуальності. Проведено констатувальний і формувальний експерименти. Проаналізовано сучасні теоретико-психологічні чинники формування професійної індивідуальності майбутнього вчителя в аспектах: розробки диференційованих навчальних програм; інтегрування та впровадження міжпредметного змісту навчального матеріалу, моделювання систем особистісно орієнтованого навчального процесу на базі змістових, технологічних і методичних параметрів. Обгрунтовано професійну індивідуальність майбутнього вчителя як психологічне новоутворення, що формується за умов взаємодії індивідуальних властивостей особистості та її провідної діяльності.

Проаналізовано сучасні теоретико-психологічні чинники формування професійної індивідуальності майбутнього вчителя, а саме: розробку диференційованих навчальних програм, інтегрування та впровадження міжпредметного змісту навчального матеріалу, моделювання систем особистісно орієнтованого навчального процесу на підставі змістових, технологічних і методичних параметрів. Обгрунтовано, що провідним чинником є професійна індивідуальність майбутнього вчителя, суть якої - психологічне новоутворення, в якому особистісні та професійні властивості інтегровані таким чином, що забезпечують успішну професійну діяльність і самодостатність майбутнього вчителя.

На основі психолого-педагогічних досліджень узагальнено концептуальні, методичні, теоретико-експериментальні напрацювання з питань розвитку індивідуальності особистості та формування професійної індивідуальності студентів. Визначено вплив соціальних, економічних і психологічних детермінант і становлення особистості сучасного фахівця освітньої сфери. Запропоновано стратегії особистісного та професійного розвитку студентської молоді за умов сучасної вищої освіти.

Проаналізовано сутність і зміст професійної підготовки педагогів. Висвітлено нагальність реформування системи освітнього простору з позицій особистісно орієнтованого, індивідуалізованого, диференційованого підходів тощо. Доведено, що пріоритетною в психолого-педагогічній науці є проблема взаємозв'язку всіх суб'єктів професійного навчання: тих, які його організовують, які втілюють його вимоги, і тих, хто користується його результатами. Розкрито проблему професійного становлення особистості через взаємозв'язок мотиваційної і операційної сфер професійної діяльності особистості за певними критеріями.

Проанализировано сущность и содержание профессиональной подготовки педагогов. Освещено актуальность реформирования системы образовательного пространства с позиций личностно ориентированного, индивидуализированного, дифференцированного подходов подобное. Доказано, что приоритетной в психолого-педагогической науке проблема взаимосвязи всех субъектов профессионального обучения: тех, которые его организуют, которые воплощают его требования, и тех, кто пользуется его результатами. Раскрыта проблема профессионального становления личности через взаимосвязь мотивационной и операционной сфер профессиональной деятельности личности по определенным критериям.

Аnalyzed the nature and content of the training of teachers. Highlighted the relevance of the educational reform of the space in terms of personality-oriented, individualized, differentiated approaches like that. It is proved that the priority in the psychological-pedagogical science problem of the relationship of all subjects of vocational training: those who organize it, to embody his demands, and those who use its results. Reveals the problem of professional identity formation through the relationship of motivation and operational areas of professional activity of the individual with certain characteristics.

Розкрито психологічні аспекти проблеми професійної ідентичності майбутнього фахівця. Уточнено сутність поняття «професійна ідентичність» в яке вкладено зміст і технології прийняття суб’єктом образу професійного «Я». Обгрунтовано, що таке прийняття вимагає оволодіння студентами способами певного типово-професійного мислення та прийомами самопізнання, які розкриваються на основі співставлення індивідуального особистісного «Я» зі специфікою майбутньої професійної діяльності й умовами досягнення успіхів під час виконання її вимог. Зазначено, що розвиток у студентів розуміння специфіки професійної діяльності на основі співвіднесення її з індивідуальними психологічними можливостями забезпечує успішне формування у них професійної ідентичності. Доведено, що ідентифікація дозволяє через ототожнення з іншими побачити в дії ту функцію, яка йому здавалася в самому собі слабкою. Розглянуто результати ідентифікаційних поєднань та відокремлень: пошук особистістю себе, свого життєвого шляху та своєї професійної самоідентифікації, механізми, тобто своєрідні інструменти такого пошуку. Зроблено висновок, що професійна ідентифікація є процесом побудови цілісності особистості, пошуком тих думок, дій і значень, які може використовувати особистість для свого розвитку на шляху до визначеної мети.

Раскрыты психологические аспекты проблемы профессиональной идентичности будущего специалиста. Уточнена сущность понятия «профессиональная идентичность», в которое вложено содержание и технологии принятия субъектом образа профессионального «Я». Обосновано, что такое принятие требует овладения студентами способами определенного типично-профессионального мышления и приемами самопознания, которые раскрываются на основе сопоставления индивидуального личностного «Я» со спецификой будущей профессиональной деятельности и условиями достижения успехов при выполнении ее требований. Отмечено, что развитие у студентов понимание специфики профессиональной деятельности на основе соотнесения ее с индивидуальными психологическими возможностями обеспечивает успешное формирование у них профессиональной идентичности. Доказано, что идентификация позволяет через отождествление с другими увидеть в действии ту функцию, которая в самом себе ему казалась слабой. Рассмотрены результаты идентификационных сочетаний и обособлений: поиск личностью себя, своего жизненного пути и своей профессиональной самоидентификации, механизмы, то есть своеобразные инструменты такого поиска. Сделан вывод, что профессиональная идентификация является процессом построения целостности личности, поиском тех мыслей, действий и значений, которые может использовать личность для своего развития на пути к поставленной цели.

The psychological aspects of problem of professional identity of future specialist are exposed in the article. Justified, that this adoption requires mastering students typically-specific ways of thinking and methods of professional self-knowledge, which are revealed by comparing the individual personal "I" with the specifics of future careers and the conditions for success in the performance of its requirements. Documented that the development of students' understanding of the local professional work sion on the basis of correlation with individual psychological features ensures the successful formation of their professional identity. Tracked, which allows identification through identification with others to see in action for the role that he seemed to himself weak. Revealed the results of identification and isolation of combinations: search individual himself, his career and his professional identity, mechanisms, that is a kind of tools that search. It is concluded that the professional identification is the process of building the integrity of the person, the search of the ideas, actions and values that a person can use for their development on the way to the goal.

Розглянуто основні теоретико-практичні положення щодо проблеми розвитку особистісної мобільності як базової риси сучасного конкурентоспроможного фахівця. Наведено тлумачення поняття «особистісна мобільність» - внутрішній потенціал особистості, що забезпечує майбутньому фахівцеві можливість саморозвиватися, здобувати нові знання - ефективно спілкуватися з іншими людьми. Представлено компоненти означеного психологічного феномена з домінуванням мотиваційно-когнітивного аспекту, розкрито зв’язок особистісної мобільності як внутрішнього потенціалу суб’єкта праці з процесами саморозвитку майбутнього фахівця.

Рассмотрены основные теоретико-практические положения проблемы развития личностной мобильности как базовой черты современного конкурентоспособного специалиста. Дано толкование понятия "личностная мобильность".

The article outlines the main theoretical and practical ways to the issue of personal mobility as basic feature of a modern competitive specialist. It is given the definition of the concept ‘personal mobility’, presented components

Виокремлено провідні засоби розвитку особистості в освітологічному просторі, серед яких названо соціально-особистісні: сприйняття та розуміння етичних норм поведінки, здатність оволодівати соціальним та освітнім досвідом, креативність у мисленні та практичних діях, приваблива комунікабельність, наполегливість у досягненнях, екологічна грамотність, здатність до самооцінювання та самокритики, інструментальні, дослідницькі навички; навички вибору ціннісної інформації; культура володіння усною та письмовою комунікацією, державною та рідною мовою; комп'ютерна грамотність; пошуково-дослідницькі: навички користування Інтернет-ресурсом; уміння розробляти організаційно-наукові процедури дослідження; здатність до аналізу та узагальнення результатів дослідження; вибір престижних дослідницьких проблем; наявність прогнозувального потенціалу; професійні: загальнопрофесійні: обізнаність з механізмами адаптації до професійного середовища, визначення ролей і місця в робочому колективі; спеціалізовано-професійні. Узагальнено відповідні компетенції. Визначено пріоритетні об'єкти дослідження простору, відповідні їм види навчальної діяльності, за умов яких у студентів формуються інноваційно-спрямовані компетенції, якими наповнюється сутнісний зміст освітологічного простору.

Выделены ведущие средства развития личности в освитологическом пространстве, среди которых названы социально-личностные: восприятие и понимание этических норм поведения; способность овладевать социальным и образовательным опытом; креативность в мышлении и практических действиях; привлекательная коммуникабельность; настойчивость в достижениях; экологическая грамотность; способность к самооценке и самокритике; инструментальные: знание и понимание смысла жизнедеятельности и охраны труда; исследовательские навыки; навыки выбора ценностной информации; культура владения устной и письменной коммуникацией, государственным и родным языком; компьютерная грамотность; поисково-исследовательские: навыки пользования Интернет-ресурсом; умение разрабатывать организационно-научные процедуры исследования; способность к анализу и обобщению результатов исследования; выбор престижных исследовательских проблем; наличие прогнозируемого потенциала; профессиональные. Определены приоритетные объекты исследования пространства, соответствующие им виды учебной деятельности, в условиях которых у студентов формируются инновационно-направленные компетенции, которыми наполняется сущностное содержание освитологического пространства.

In the article the factor of personality is reflected in educational space. Theoretical ideas and methodological going are reasonable near rich in content determination of factor of personality in innovative industry – educology (“osvitolohiya”). The purpose of the article is to disclose the factor of the personality as the priority regularity of the development of the new scientific approach in the integrated research of the osvitological principles. It was used the methods of theoretical, methodological analysis of the scientific sources and experience of the practical implementation of the main learning outcomes.

Проаналізовано аспекти самостійності випускників університету у вирішенні проблеми працевлаштування. Описано критерійно-понятійні напрями в усвідомленні випускниками цінностей і проблем успішної життєдіяльності.

Проанализированы аспекты самостоятельности выпускников университета в решении проблемы трудоустройства. Описаны критерийно-понятийные направления в осознании выпускниками ценностей и проблем успешной жизнедеятельности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю983.513.102 + Ю983.401.2

Рубрики:

Мислення дітей шкільного віку

Дошкільний вік (від 3-х до 7 років)

Шифр НБУВ: ДС44167 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю983.513.102 + Ю983.401.2

Рубрики:

Мислення дітей шкільного віку

Дошкільний вік (від 3-х до 7 років)

Шифр НБУВ: ДС44167 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю983.513.102 + Ю983.401.2

Рубрики:

Мислення дітей шкільного віку

Дошкільний вік (від 3-х до 7 років)

Шифр НБУВ: ДС44167 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю983.513.102 + Ю983.401.2

Рубрики:

Мислення дітей шкільного віку

Дошкільний вік (від 3-х до 7 років)

Шифр НБУВ: ДС44167 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено соціально-психологічні аспекти професійної діяльності фахівця соціокультурної сфери. Визначено та проаналізовано основні соціально-психологічні передумови формування його особистості, зокрема: психолого-педагогічній супровід фахової підготовки в умовах навчально-виховного процесу; саморозвиток як провідний елемент ціннісної культури; система власної компетентності у контексті з мінливих запитів суспільства; економіко-моральне самовизначення та монетарна культура; здатність до професійної рефлексії та індивідуальності. До важливих складових професійного становлення і розвитку фахівця авторами віднесено: художню творчість, творчу перцептивну діяльність, креативність тощо. Репрезентовано науково-методичні засади управління процесом фахової підготовки особистості. Визначено соціально-психологічні особливості становлення фахівця. Досліджено творчу перцептивну діяльність суб’єкта у сучасному інформаційному просторі. Проаналізовано соціально-психологічні особливості медіа-освіти дитини засобами медійної студії.