Изложены теоретические основы процесса обновления основных средств предприятия. Раскрыты сущность и содержание направлений, форм и видов обновления основных средств. Обобщены и обоснованы методические подходы к анализу объектов обновления. Приведена классификация факторов, определяющих направление, форму и вид обновления парка оборудования предприятия. Исследована методическая база для анализа объектов обновления. Предложен усовершенствованный методический подход к анализу парка технологического оборудования. Освещены основные направления совершенствования организационно-экономического механизма обновления основных средств предприятия.

Рассмотрены вопросы истории развития гостиничного хозяйства, особенности его функционирования в Украине. Охарактеризованы основные сегменты идустрии гостеприимства. Раскрыты основные понятия и обозначения в гостиничном хозяйстве. Проанализированы особенности типологии гостиничных предприятий. Представлена международная классификация отелей.

Приведена социально-экономическая характеристика региона на примере Одесской и Луганской областей. Описаны структура общественного разделения труда и научно-технический потенциал региона. Рассмотрен регион как система и модель развития, определена стратегия развития его экономики. Раскрыта сущность регионального рынка, освещены проблемы его развития. Изложены вопросы формирования экономической безопасности Украины и региона, реформирования научно-технической и промышленной базы региона.

Рассмотрены вопросы формирования экономического механизма деятельности предприятий туризма. Определены организационно-правовые формы и раскрыты законодательные основы функционирования отечественных туристических предприятий (ТП). Описана система финансово-экономических показателей деятельности ТП. Изложена производственная программа ТП, согласована сущность туристических услуг. Приведены направления амортизационной политики ТП, проанализирована инвестиционная деятельность ТП. Описаны механизмы формирования рыночной цены товара (услуги) ТП.

Показано, как развитие туризма в регионе приводит к необходимости государственного регулирования этой сферы. Для развития туризма существует ряд препятствий, преодоление которых зависит от принятия региональных программ. Важными государственными инструментами влияния на туристическую деятельность в регионе есть лицензирование, стандартизация и сертификация услуг сферы туризма. Для привлечения туристов к региону необходимо разработать паспорт туристического потенциала региона.

Розглянуто становлення та розвиток сімейної медицини. Охарактеризовано компетенції сімейного лікаря щодо надання медичної допомоги неврологічним хворим. Наведено методи обстеження нервової системи. Приділено увагу диференційному діагнозу та веденню хворих з больовим синдромом. Подано інформацію про судинні та запальні захворювання нервової системи, а також невідкладні стани в невралогії.

Представлено навчально-педагогічні заходи, які розроблені і втілені в практику колективом кафедри неврології і рефлексотерапії для покращення підготовки лікарів циклу "Загальна практика-сімейна медицина".

Стан периферійної нервової системи під час комплексного лікування хворих з діабетичною полінейропатією є сьогодні актуальною проблемою. З цією метою обстежено 30 хворих на цукровий діабет 2-го типу, ускладнений діабетичною дистальною полінейропатією. Виконане дослідження засвідчило важливість проведення пацієнтам з цукровим діабетом, які мають або не мають об'єктивних ознак полінейропатії, як клінічного, так і електронейроміографічного дослідження. Це надає змогу на ранніх етапах виявити початкові явища розвитку полінейропатії та вдосконалити тактику лікування.

Рассмотрены вопросы классификации, методов диагностики и дифференциальной диагностики головной боли при различных патологических состояниях. Приведены рекомендации Американского общества головной боли по лечению мигрени, основанные на принципах доказательной медицины. Эффективность рекомендованной терапии, в частности, применение триптанов, подтверждена результатами крупных плацебо-контролируемых исследований. Учитывая, что пациенты с жалобами на головную боль обращаются за медицинской помощью почти ежедневно, правильная диагностика мигренозных приступов, выбор тактики лечения с учетом международных рекомендаций помогут облегчить этот вид головной боли.

Викладено основні вимоги до післядипломної підготовки лікарів-інтернів згідно з сучасними світовими стандартами, враховуючи активний процес інтеграції медичної освіти України в загальноєвропейський освітній простір. Висвітлено поетапну оптимізацію науково-методичного процесу із застосуванням сучасних комп'ютерних технологій: дистанційне навчання із залученням провідних вітчизняних та європейських фахівців, електронні підручники, навчальні диски, презентації, інтерактивні енциклопедії та довідники. Зазначено доцільність підготовки викладачів, підвищення методологічної кваліфікації, надання методичної допомоги керівникам заочних баз, розробки нових методик викладання в інтернатурі. Викладені матеріали грунтуються на багаторічному досвіді колективу кафедри неврології і рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, яка на сучасному етапі застосовує та впроваджує в освітній процес новітні системи освіти майбутніх вузькопрофільних спеціалістів, спираючись на власне міжнародне співробітництво.

Цереброваскулярная патология уже давно перешла из разряда отдельно взятой медицинской проблемы в проблему социальную. Прогрессирование сосудистого поражения головного мозга приводит к значительному ограничению трудоспособности, а на поздних стадиях нарушает способность к самообслуживанию и значительно снижает качество жизни пациента. Ключевым звеном повреждения мозга является ишемический, или глутаматный, каскад, который многие исследователи считают триггером эксайтотоксического повреждения и главной причиной гибели нейронов. Одним из важных компонентов эффективной коррекции последствий ишемических нарушений является комплексная нейроцитопротекторная терапия. Для коррекции последствий как острой, так и хронической ишемии мозга необходимо эффективно воздействовать одновременно в нескольких направлениях, нормализуя метаболические изменения, устраняя цитокиновый дисбаланс, транскрипционные нарушения, снижая выраженность оксидативного стресса и эксайтотоксичности.

Освещены вопросы этиологии и патогенеза, диагностики, консервативного и хирургического лечения дискогенных радикулопатий. Представлен обзор препаратов, воздействующих на патофизиологические механизмы боли при корешковом синдроме.

Наведено сучасні уявлення про етіологію, епідеміологію, клінічні прояви, діагностичні критерії неврологічних захворювань, представлених в Міжнародній класифікації хвороб людини (МКХ-10). Питання лікування та профілактики неврологічних хвороб викладено з акцентом на ті захворювання, що найбільш актуальні для охорони здоров'я через їх поширеність, соціально-економічну значущість і тенденцію до зростання як гострої, так і хронічної патології. Наведено сучасний алгоритм діагностики, лікування та профілактики нозологічних форм нервових хвороб.

Мета роботи - вивчити показники вегетативної регуляції серцевого ритму в пацієнтів, які лікуються за допомогою перитонеального діалізу (ПД), та їх прогностичне значення для виживання методу ПД. Проведено проспективне обсерваційне дослідження із залученням 44 пацієнтів із хронічною хворобою нирок V стадії, які лікуються ПД. Середній вік хворих - 50 років. Дослідження варіабельності серцевого ритму (ВСР) здійснено відповідно до стандартів Робочої групи Європейського товариства кардіологів і Північноамериканського товариства зі стимуляції та електрофізіології. Адекватність ПД оцінено за тижневим кліренсом креатиніну і загальним тижневим кліренсом сечовини. У пацієнтів, які лікуються ПД, виявлено зсув вегетативного балансу в бік симпатичної ланки вегетативної нервової системи на тлі зниження загальної потужності серцевого ритму і парасимпатичної недостатності. Гіперактивність симпатичної нервової системи достовірно асоціюється зі зниженням адекватності ПД. Висновки: показники ВСР можна використовувати не лише для прогнозування серцево-судинних подій, а й як предиктори виживання методу ПД та виживання пацієнтів.

Приведено подробное описание клинического случая хореи-акантоцитоза, диагностированного на базе неврологического отделения № 1 Киевской областной клинической больницы. Хорея-акантоцитоз - редкое аутосомно-рецессивное наследственное прогрессирующее неврологическое заболевание, проявляющееся гиперкинезами (хорея и дистония), психическими расстройствами и наличием акантоцитов (эритроцитов с шипообразными выпячиваниями). Иногда в клинической картине присутствуют паркинсонизм, эпилептические приступы, нерезкие нейропатические и миопатические расстройства, а также кардиомиопатия. Заболевание неуклонно прогрессирует и в конечном итоге приводит к летальному исходу. Лечение ограничивается симптоматической терапией.

Когнітивні й емоційно-особистісні порушення у хворих на гіпертензивну енцефалопатію є важливою медико-соціальною проблемою, що зумовлено їх високою частотою в структурі захворюваності, а також значно погіршує якість життя пацієнтів. Своєчасно розпочате комплексне лікування надає змогу покращити якість життя хворих та їх родичів. На фоні адекватної терапії можна досягти стабілізації стану пацієнта та запобігти трансформації когнітивних порушень у деменцію. Подано характеристику, опис, результати світових досліджень застосування препарату денігма.

Симптоми розсіяного склерозу (РС) можуть бути вкрай різноманітними. Зменшення або втрата м'язової сили вважається одним з найважливіших чинників порушення життєдіяльності у разі PC. М'язова спастичність - значно поширений симптом у пацієнтів з РС, який є однією з головних причин поглиблення інвалідизації. Мета дослідження - визначення поширеності пірамідних розладів (ПР) та чутливих розладів (ЧР) у хворих на PC та з'ясувати особливості їх перебігу в аспекті коморбідності. Під час неврологічного обстеження 216-ти хворих з РС з різними формами перебігу було проведено бальне оцінювання ступеня порушених функціональних систем FS-1 - FS-7 (шкала FS - Functional System за J. Kurtzke, 1983), визначено рівень інвалідизації (EDSS), виявлено наявність або відсутність ПР і ЧР під час обстеження, з'ясовано ступінь їх вираженості та характер. У 88,4 % хворих на РС виявлено ПР. Зміни м'язового тонусу виявлено у 73,2 % пацієнтів з РС. У 65,3 % хворих РС загальної вибірки мали місце клінічні симптоми змін поверхневої та глибокої чутливості. Крім медикаментозних засобів, для купірування ПР та ЧР у хворих на РС було ефективно використано методи рефлексотерапії, які надали змогу більш швидко та якісно зменшити ступінь вираженості спастичності та болю. Заключення: середній рівень поширеності ПР у хворих на РС становить 88,4 %, а середній рівень поширеності ЧР 65,3 %; у групі з наявністю супутніх захворювань ПР достовірно частіше проявлялись тетрапарезом і високим спастичним тонусом; у групі без супутніх захворювань ЧР достовірно частіше проявлялись дизестезією, термогіперестезією, паллеанестезією.

Нарушение сна наблюдается у 35 - 45 % популяции и представляет собой серьезную медико-социальную проблему. Инсомния - клинический синдром, который характеризуется нарушением инициации, продолжительности, консолидации или качества сна. Представлены данные последних клинических исследований, классификация, клинико-неврологическая характеристика, диагностические критерии инсомний. Приведены особенности тактики терапии, которая включает комплексное использование медикаментозных и немедикаментозных методов лечения.

Начальным проявлением нарушения памяти являются легкие когнитивные расстройства, характеризующиеся незначительными признаками ухудшения памяти и/или общим когнитивным снижением при отсутствии данных о наличии синдрома деменции и при исключении вероятной связи когнитивного снижения с каким-либо церебральным или системным заболеванием, органной недостаточностью, интоксикацией (в том числе медикаментозной), депрессией или умственной отсталостью. Выраженность когнитивного дефицита у больных с цереброваскулярной патологией в большей степени коррелирует не с территориальными инфарктами, вызванными поражением крупных мозговых артерий, а с микроваскулярной патологией (микроинфарктами, множественными лакунарными инфарктами, микрокровоизлияниями), а также с церебральной атрофией, которая может быть следствием сосудистого поражения мозга и специфического нейродегенеративного процесса. Поскольку эффективных лекарственных препаратов для лечения стойких когнитивных нарушений в настоящее время не существует, альтернативой может быть стратегия ослабления развития когнитивных нарушений и их прогрессирования. Мемокор сочетает в себе эффекты растительных компонентов, входящих в его состав (экстракты плодов боярышника, пуэрарии лопастной и гинкго билоба) и пирацетама. Каждая из составляющих препарата мемокор является активным лекарственным веществом с доказанной эффективностью и безопасностью каждого отдельного экстракта, что может быть использовано при лечении данной категории больных, а сочетание в одном препарате 4-х активных компонентов позволяет значительно повысить комплаентность терапии и приверженность пациентов к терапии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703-92

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ