Рассмотрено применение метода последовательной аппроксимации к анализу решения задачи о нестационарном деформировании упругой среды под действием переменной внутренней нагрузки. Показана эффективность применения метода для представления решения в виде произведения функций, каждая из которых зависит от одной переменной. Получены формулы, связывающие компоненты напряженного состояния с параметрами задачи. Выполнена сравнительная оценка точности полученных представлений.

Рассмотрено применение способа суммирования, используемого для знакопостоянных сходящихся рядов для решения задачи А. Н. Крылова о нестационарном деформировании упругой среды под действием переменной внутренней нагрузки. Показано, что использование подобного способа суммирования позволяет рассчитывать напряжения и перемещения для упругих сред с большими внешними радиусами. Указан алгоритм вычисления суммы знакопостоянных рядов, содержащих разрывы второго рода. Произведена сравнительная оценка точности полученных результатов.

Цель работы - разработка экспресс-метода расчета природных фильтрационных параметров углепородного массива, а именно, газовой проницаемости, скорости фильтрации и времени фильтрации газа в закрытой скважине. Предложенная методика основана на известном способе определения газовой проницаемости по методу восстановления давления газа после его кратковременного сброса и методе смены стационарных состояний. Приведены результаты численного расчета природной газовой проницаемости с учетом переменного условного радиуса дренирования и коэффициента пористости углепородного массива. Выполнена сравнительная оценка результатов расчета коэффициента газовой проницаемости по известному методу Кригман - Волошина и предложенному методу, учитывающему радиус условного дренирования и коэффициент поровой структуры. Расчет газовой проницаемости, скорости фильтрации произведен с использованием квазистационарного подхода и с учетом реальных шахтных характеристик изменения газового давления в закрытой скважине.

У гострих експериментах на кроликах вивчено напругу кисню в стінці кишечнику, зміни кислотно-лужного стану, а також обмеженого протеолізу та його інгібіторів у кишечній венозній крові та захисну дію щодо цих змін L-лізину есцинату (0,15 мг/кг в/в одноразово), тіотриазоліну (25 мг/кг в/в одноразово), апротініну (гордоксу) (10000 ОД/кг в/в одноразово) під час послідовного моделювання стандартних рівнів інтраабдомінальної гіпертензії (IАГ) - 50, 100, 150, 200, 250, 300, 350 мм водного стовбчика, а також толперізону (мідокалму) (5 мг/кг внутрішньовенно одноразово) під час моделювання стабільної 3-годинної IАГ 200 мм водного стовбчика. Моделювання ІАГ здійснено за допомогою стенду конструкції. Під впливом ІАГ розвивається компенсований метаболічний ацидоз у кишечній венозній крові і гіпервентиляція легень у відповідь, зниження напруги кисню у тканинах, а також активація обмеженого протеолізу та зниження інгібіторного потенціалу в кишечній венозній крові. За ступенем попередження метаболічного ацидозу досліджені препарати розподіляються таким чином: гордокс >> тіотриазолін = L-лізину есцинат = мідокалм, а за попередженням зниження напруги кисню у тканинах і тіотриазолін >> L-лізину есцинат >> мідокалм >> гордокс, що пов'язано з різною швидкістю надходження продуктів обміну в кров, за рахунок впливу на кровообіг і транскапілярний обмін. За ступенем попередження змін протеолітичної активності та інгібіторного потенціалу досліджені препарати розподіляються таким чином: гордокс >> мідокалм >> тіотриазолін >> L-лізину есцинат, що у гордокса пов'язано з безпосереднім інгібуванням протеолізу, а в інших препаратів - зі зменшенням ішемічного пошкодження тканин. У зв'язку з різним механізмом дії тіотриазолін, L-лізину есцинат та мідокалм можуть бути одночасно рекомендовані для комплексного консервативного лікування у хворих на синдром інтраабдомінальної гіпертензії.

Получено аналитическое решение о нестационарном деформировании упругой среды с цилиндрической полостью по действием переменной внутренней нагрузки методом интегрального преобразования Фурье для случая плоской деформации.