Досліджено філософію свободи М. Бердяєва в контексті російської та західноєвропейської традицій філософії свободи. Розкрито сутність свободи в екзистенціальному вченні М. Бердяєва та відображено її різноманітні прояви. Виявлено етапи метафізичного перетворення під впливом божественної енергії творчості й любові. Увагу приділено шляхам повернення абсолютної свободи у світі буття людиною. Конкретизовано ряд понять у філософському вченні М. Бердяєва, а саме: "ungrund", "творчість", "утвір", "геніальність", "талановитість", "вільна любов", "свобода любові", "об'єктивація", "суб'єктивація".

Проаналізовано організацію проектної діяльності в дошкільному закладі. Приділено увагу питанням формування інформаційно-комунікативної компетентності учнів сільської гімназії в глобалізованому освітньому просторі. Висвітлено сучасні умови розвитку здоров'язбережувального середовища в навчально-виховному просторі школи. Розглянуто управління загальноосвітнім закладом на основі загальнозбережувальних технологій. Досліджено науково-методичні засади впровадження вітчизняної моделі медіаосвіти в навчально-виховний процес ЗНЗ.

Розглянуто специфіку взаємовідносин людини і Бога як можливий шлях повернення абсолютної свободи людини у філософському вченні М. О. Бердяєва. Аналізується розуміння добра і зла як головних критеріїв моральності і взаємин Бога і людини. Досліджується уявлення М. Бердяєва про свободу як онтологічну основу моральності. Простежується еволюція розуміння свободи і Бога у творчій спадщині російського філософа. Відзначається важливість розуміння самої суті свободи для встановлення гармонійних відносин Бога і людини.

Висвітлено питання розуміння свободи добра й зла Августином Аврелієм і Миколою Бердяєвим. Для з'ясування подібності та відмінності онтології свободи, теодицеї, сутності добра й зла проводиться порівняльний аналіз. Звертається увага на схожості пізнання свободи добра й зла мислителями через їх включення в схожі історичні процеси з різницею тільки в просторі й часі. Розкриваються поняття хаосу, свободи, онтології людини, усемогутності Бога у філософських ученнях М. Бердяєва та Августина Аврелія. Розглядається питання диференціації світу та сенсу Апокаліпсиса в обох філософських концепціях. Робиться висновок щодо еволюційності людського пізнання добра й зла в однакових історичних процесах, але різних просторово-часових рамках.

Досліджено концептуальні паралелі історико-філософських аспектів онтології добра і зла в західноєвропейській сучасній філософії, що вимагало використання не тільки загальнонаукових методів, таких як аналіз і синтез, абстрагування, конкретизація, узагальнення, моделювання, індукція, а також спеціальних методів науково-філософського культурологічного, релігієзнавчого, історико-філософського спрямування. Розроблено моделі цієї онтології, які мають дещо складну структуру та висвітлюють механізми єдності та рівності добра та зла, формуються відповідно класичних гносеологічний конструкцій древа пізнання добра та зла під впливом головних спектрів формування світогляду людини та таке інше. Уточнено наукові підходи, важливі для подальшого вивчення проблеми онтології та онтологічних аспектів порушення діалогу та обмеженості пізнання за умов визначення онтології тіла, Іншого буття, ніщо, як фільтрів пізнавальних можливостей, а також з'ясовано основні філософські підходи дослідження онтології добра і зла філософами ХХ століття, і які ще можна використовувати, як алгоритм дослідження зазначеної проблеми.

Досліджено питання визначення сутності добра і зла в сучасній філософській думці континентальної Європи. З’ясовано, як християнське вчення щодо онтології добра і зла, філософія та література XIX - І половини XX ст. вплинули на формування філософії екзистенціалізму та постмодернізму. Паралельно з аналізом становлення онтологічного древа добра і зла в сучасній філософії розкрито проблему можливості пізнання людиною добра і зла, Бога та диявола, буття та Нічого, досліджується зв’язок між страхом і мораллю, вірою та безвір’ям, смертю та благом, симулякром і гіперреальністю. Розкрито нове для філософії поняття онтології метаморфози добра і зла через танок і розмотування Бога. Проаналізовано варіанти можливості етичного вибору, співвіднесення свободи з правом і законом, осмислено роль тіла людини в системі творення добра і зла. Винятковою рисою дослідження є виокремлення цілісних аспектів онтологічної площини добра і зла через компаративний аналіз екзистенційної та постмодерністської філософії.