Розгляднуто основний парадокс епістемологічної картини світу в умовах культури постмодернізму: феноменологічна методологія дослідження форми свідомості трансформується у семіотичну, коли в межах цієї форми виявляються культурні структури. Культура проявляє себе як текст стосовно форми свідомості. Символи свідомості переходять при цьому у культурні утворення - знаки.

Висвітлено методологічні аспекти культурології, головні парадигми культурологічного пізнання. Розглянуто питання культурної та соціальної антропології, зокрема, класичного еволюціонізму, дифузіонізму, функціоналізму, неоеволюціонізму, інтерпретативної антропології. Описано структуралістські теорії культури, проаналізовано становлення структуралізму як методу гуманітарного пізнання, психоаналітичні методи культурології. Визначено історико-філософські передумови становлення метатеоретичної концепції міфу. Розкрито організаційний фактор підприємництва, його етнокультурні особливості, а також морально-етичні аспекти підприємницької діяльності.

Освещены методологические аспекты культурологии, главные парадигмы культурологического познания. Рассмотрены вопросы культурной и социальной антропологии, в частности, классического эволюционизма, диффузионизма, функционализма, неоэволюционизма, интерпретативной антропологии. Представлены описания структуралистских теорий культуры, проанализированы становление структурализма как метода гуманитарного познания, психоаналитические методы культурологии. Определены историко-философские предпосылки становления метатеоретической концепции мифа. Раскрыты организационный фактор предпринимательства, его этнокультурные особенности, а также морально-этические аспекты предпринимательской деятельности.

З використанням сучасних концепцій культури, а також методологічних підходів до її вивчення висвітлено головні проблеми теорії культури, зокрема, що стосуються структур ментальної побудови людини в аспекті визначальних детермінант її активності, стереотипів, форм сприйняття та уявлення, напрямів фантазування, мислення в їх генезі. Розглянуто питання ціннісних аспектів культури, її комунікативного виміру, мови та системології. Охарактеризовано пізнання як культурний феномен.

С учетом современных концепций культуры, а также методологических подходов к ее изучению освещены основные проблемы теории культуры, в частности, касающиеся структур ментального строения человека в аспекте определяющих детерминант его активности, стереотипов, форм восприятия и представления, направлений фантазирования, мышления в их генезисе. Рассмотрены вопросы ценностных аспектов культуры, ее коммуникативного измерения, языка и системологии. Охарактеризовано познание как культурный феномен.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)262.292

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69229 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано комплекс морально-етичних проблем, пов'язаних зі збереженням людської ідентичності. Розкрито роль моральних стимулів у життєдіяльності цивілізації та самовизначенні людської особистості. Особливу увагу приділено вивченню тенденцій спотворення моральних стимулів під тиском дегуманізуючих чинників сучасності, зокрема, гіпертрофованої політичної прагматики та терористичних загроз. Висвітлено питання боротьби за високу моральність й активізації її ролі у розвитку світової цивілізації та культури.

Проанализирован комплекс морально-этических проблем, связанных с сохранением человеческой идентичности. Раскрыта роль моральных стимулов в жизнедеятельности цивилизации и самоопределении человеческой личности. Особое внимание уделено изучению тенденций негативного изменения моральных стимулов под давлением дегуманизирующих факторов современности, в частности, гипертрофированной политической прагматики и террористических угроз. Освещены вопросы борьбы за высокую моральность и активизации ее роли в развитии мировой цивилизации и культуры.

Запропоновано мета-теорію свідомості як метод постмодерністської філософії. На грунті порівняльного аналізу праць провідних феноменологів, семіотиків, представників аналітичної філософії проаналізовано становлення мета-теоретичного метод та здійсненно розмежування між мета-теорією та вказаними некласичними методами. Досліджено роль інтерпретації у формуванні основних принципів мета-теорії свідомості. Розглянуто концепцію свідомості як трансцендентальної підстави культури, доведено тезу щодо двощаблевої структури форми свідомості. Первинним щаблем виступає міф, вторинним - особлива мета-теоретична структура "вільного хронотопу". На основі цієї тези висунуто ідею щодо дії парадокса підстави у зв'язку з трансформацією феноменологічної дослідницької позиції на семіотичну.

Викладено шляхи вдосконалення показників якості сперми у процесі її заготівлі, кріоконсервування та використання за умов штучного осіменіння. Уперше на підставі виявлених залежностей між виживаністю сперми за температури тіла тварин та її виживаністю за підвищеної температури створено експрес-тести як основу для вдосконалення базових методів відбору еякулятів. Створено оригінальну одноразову систему експрес-санування препуціальної порожнини бугаїв-плідників за використання антимікробного компонента триклозану та опрацьовано регламент її використання. Уперше досліджено динаміку показників перекисного окиснення ліпідів у спермі в період до та після кріоконсервування, а також у середовищах для її розрідження з захисними компонентами рослинного та тваринного походження. Визначено доцільність і можливість вкористання середовища з антиоксидантним препаратом для заморожування сперми бугаїв. Модифіковано наявний і запропоновано власний метод епі-цервікального осіменіння телиць за використання сперми в закритих гранулах (заготовлених за харківською технологією).

Проаналізовано трансформації сутності культури у добу глобалізації, окремих змістовних структур культури, зміни характеру діалогу вітчизняної та загальносвітової культур та проблеми закономірностей формування культури діалогу у XXI столітті. Репрезентовано теоретичні та персоналістичні аспекти діалогу. Охарактеризовано культуру діалогічного мислення та світовідношення на основі аналізу проблеми у контексті історії філософії і сучасності. Досліджено екзистенційно-психоаналітичний вимір діалогу культур. Висвітлено діалог як спільне переживання образного контексту. Розглянуто світоглядно-дослідницьку парадигму ціннісно-нормативних засад діалогу культур в умовах глобалізації. Увагу приділено негативному характеру глобальної свідомості та антидіалоговість глобалістичного мислення. Досліджено можливості та контроверсії метафізичних і релігійних обріїв культури як чинників міжкультурної взаємодії. Увагу приділено ментальним засадам української філософсько-поетичної традиції.