Представлены данные по вопросу определения общих и индивидуальных критериев допустимых сроков работы людей в пылеопасных условиях горнорудного производства. Показано, что использование этих критериев позволяет проводить эффективную профилактику пылевого бронхита до клинических проявлений заболевания, добиться значимого социального и экономического эффекта.

Висвітлено шляхи та заходи профілактики, лікування та реабілітації професійних і професійно зумовлених захворювань (ППЗЗ) у працівників основних професій сучасного металургійного виробництва. Наведено гігієнічні вимоги до організації технологічних процесів, оздоровлення виробничого середовища, раціональної організації робочих місць і трудового процесу, регламентації режимів праці та відпочинку, медико-біологічної профілактики та лікування ППЗЗ металургів.

Освещены пути и мероприятия профилактики, лечения и реабилитации профессиональных и профессионально обусловленных заболеваний (ППОЗ) у работников основных профессий современного металлургического производства. Приведены гигиенические требования к организации технологических процессов, оздоровлению производственной среды, рациональной организации рабочих мест и трудового процесса, регламентации режимов труда и отдыха, медико-биологической профилактике и лечению ППОЗ металлургов.

Наведено дані про перебіг хронічного обструктивного захворювання легень професійної етіології у робітників гірничо-рудної промисловості у постконтактний період. Показано, що найбільш негативна динаміка перебігу захворювання мала місце у робітників з постконтактним періодом 5 - 9-ти років. Це є підставою для проведення активних лікувально-профілактичних заходів у хворих з раннім та постконтактним періодом 5 - 9-ти років для запобігання її прогресуванню.

Приведены данные о течении хронического обструктивного заболевания легких профессиональной этиологии у работников горно-рудной промышленности в постконтактный период. Показано, что наиболее значительная негативная динамика течения заболевания имела место у работников с постконтактным периодом 5 - 9 лет. Это является основанием для проведения активных лечебно-профилактических мероприятий у больных с ранним (до 5 лет) и постконтактным периодом 5 - 9 лет для предупреждения ее прогрессирования.

Вивчено частоту та характер онкологічної патології, яка розвинулася у робітників вугільної та гірничорудної промисловості зі хронічними пиловими захворюваннями легенів професіональної етіології залежно від стажу роботи, віку, професії. Під час аналізу проведених епідеміологічних досліджень встановлено, що злоякісні новоутворення ускладнюють перебіг хронічних пилових захворювань легенів в 11 % випадків. Професійні захворювання легень пилової етіології (ХОЗЛ і пневмоконіоз) у працівників вугільної та гірничорудної промисловості є фоном для виникнення раку легенів.

Изучены частота и характер онкологической патологии, развившейся у рабочих угольной и горнорудной промышленности с хроническими пылевыми заболеваниями легких профессиональной этиологии в зависимости от стажа работы, возраста, профессии. При анализе проведенных эпидемиологических исследований установлено, что злокачественные новообразования осложняют течение хронических пылевых заболеваний легких в 11 % случаев. Профессиональные заболевания пылевой этиологии (ХОЗЛ и пневмокониоз) у рабочих угольной и горнорудной промышленности являються фоном для развития рака легких.

Проаналізовано стан професійної захворюваності легенів серед робітників гірсько-металургійного комплексу України відносно рівнів запиленості робочих зон. Встановлено, що захворюваність на пневмоконіоз є в прямій залежності від запиленості повітря робочих зон, професійний хронічний бронхіт - навпаки. Зроблено припущення про поліетіологічність даної хвороби. Зауважено, що щорічне збільшення числа профзахворювань, невизначеність з прогнозом відносно більшості з них, загрожує серйозними соціальними та економічними наслідками.

Проанализировано состояние профессиональной заболеваемости легких среди работников горно-металлургического комплекса Украины относительно уровней запыленности рабочих зон. Установлено, что заболеваемость пневмокониозом находится в прямой зависимости от запыленности воздуха рабочих зон, профессиональный бронхит - наоборот. Сделано предположение о полиэтиологичности данной болезни. Отмечено, что ежегодное увеличение числа профзаболеваний, а главное - неопределенность с прогнозом относительно большинства из них угрожает серьезными социальными и экономическими последствиями.

Визначено, що у цієї категорії хворих спостерігаються збільшення об'ємних і лінійних показників лівих та правих відділів серця, які супроводжуються одночасним зменшенням ударного об'єму лівого та правого шлуночків та правого передсердя. Виявлені зміни сягають свого максимуму у групі працівників з постконтактним періодом понад 10 років. Разом з тим, у працівників цієї групи спостерігається суттєве зменшення кондуїтивного об'єму лівого шлуночка та його внеску в ударний об'єм,що підтверджує положення про погіршення скорочувальної здатності серця. Судинна гемодинаміка характеризується поступовим збільшенням загального периферичного судинного опору, який є максимальним у працівників з постконтактним періодом 5 - 10 років, та вагомого периферичного судинного опору, найбільші значення якого є в осіб цієї ж групи. Внутрішньолегенева гемодинаміка характеризується поступовим збільшенням загального легеневого опору, який є максимальним у працівників з найбільшим постконтактним періодом (понад 10 років). Це свідчить про формування та подальше прогресування легеневої гіпертензії як однієї з ознак легенево-серцевої недостатності, що виникає та прогресує у працівників гірничорудної промисловості з ХОЗЛ професійної етіології після припинення роботи у шкідливих умовах.

Выявлено у данной категории больных увеличение объемных и линейных показателей левых и правых отделов сердца, сопровождающихся одновременным уменьшением ударного объема левого и правого желудочков и правого предсердия. Вместе с тем, у работников этой группы наблюдается существенное уменьшение кондуитивного объема левого желудочка и его вклада в ударный объем, что подтверждает положение об ухудшении сократительной способности сердца. Сосудистая гемодинамика характеризуется постепенным увеличением общего периферического сосудистого сопротивления, которое максимально у работников с постконтактным периодом 5 - 10 лет, и существенным периферическим сосудистым сопротивлением, наивысшие значения которого есть у лиц этой же группы. Внутрилегочная гемодинамика характеризуется постепенным увеличением общего легочного сопротивления, которое максимально у работников с самым большим постконтактным периодом (более 10-ти лет.) Это свидетельствует о формировании и дальнейшем прогрессировании легочной гипертензии, одном из признаков легочно-сердечной недостаточности, возникающей и прогрессирующей у работников горнорудной промышленности с ХОЗЛ профессиональной этиологии после прекращения работы во вредных условиях.

Своевременное выявление нарушений сократительной способности сердца (ССС) является важным информативным материалом для врачей терапевтов, пульмонологов, профпатологов, которые занимаются лечением этой категории больных, позволит определять оптимальне подходы к разработке прогноза болезни, особенности лечебной тактики в системе мер по медико-социальной профилактике заболевания. Изучения ССС сердца у рабочих горнорудной промышленности (РГП) с хроническим обструктивным заболеванием легких профессиональной этиологии (ХОЗЛПЭ). Проведено эхокардиографическое исследование в постконтактный период (ПП) для своевременного выявления нарушений со стороны сердечно-сосудистой системы, разработку адекватных и эффективных методов лечения и профилактики заболевания у этой категории больных. С помощью метода эхокардиографии в одно- и двухмерном режимах определены объемные и линейные показатели левых и правых отделов сердца, а также расчетные показатели, характеризующие их сократительную способность, показатели общего и удельного периферического сопротивления сосудов. Проанализирована динамика показателей ССС у РГП с ХОЗЛПЭ в ПП. Анализ полученных результатов показал, что в ПП происходит увеличение линейных и объемных показателей, левых и правых отделов сердца, снижение эхокардиографических показателей, характеризующих ССС, формирование и прогрессирование гипертензии в малом круге кровообращения, существенное увеличение периферического сосудистого сопротивления. Выводы: выявленные изменения достигают наибольшей выраженности в группе рабочих с ПП более 10 лет. Своевременное выявление нарушений ССС, их мониторинг в ПП у РГП с ХОЗЛПЭ обусловливает необходимость включения в комплексное лечение мер, направленных на коррекцию выявленных нарушений для улучшения прогноза заболевания, качества жизни данной категории больных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-356 + Р124.505-4 + Р124.424.12

Рубрики:

Хвороби легень

Гігієна праці в металургійній промисловості

Професійні хвороби системи дихання

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ) - болезнь, в основе которой лежит ограничение проходимости дыхательных путей. Результаты проведенных исследований показывают, что в 6 - 24 % случав наблюдаются нарушения в системе кроветворения. Данные изменения являются предиктором повышения уровня медиаторов воспаления, прогрессирования иммунопатологических реакций, лежащих в основе пролонгации болезни. Цель исследования - изучить динамику лабораторных показателей, характеризующих состояние кислородно-транспортной системы крови у рабочих горнорудной промышленности с ХОЗЛ профессиональной этиологии (ПЭ) в постконтактный период для правильного понимания выраженности и направленности данных процессов в системе патогенеза заболевания, своевременного выявления этих нарушений, разработки адекватных и эффективных методов лечения и профилактики осложнений заболевания у данной категории больных. Обследовано 272 рабочих горнорудной промышленности с ХОЗЛ ПЭ вне обострения. Средний возраст рабочих составил 56,2 +- 2,1 года, стаж работы в неблагоприятных условиях 18,4 +- 0,6 года. Контрольную группу составил 21 рабочий горнорудной промышленности без патологи органов дыхания и сердечно-сосудистой системы. С целью правильного понимания выраженности и направленности процессов, характеризующих состояние кислородно-транспортной системы крови в патогенезе ХОЗЛ ПЭ у рабочих горнорудной промышленности в постконтактный период, была изучена динамика некоторых производных гемоглобина. Установлено, что в целом показатели производных гемоглобина у рабочих с ХОЗЛ ПЭ отличалось от аналогичных в контольной группе (КГ). Показано, что в группах сравнения содержание гемоглобина имеет тенденцию к снижению, достигнув минимальных значений в III группе рабочих, при этом показатель MCV, в целом, имел такую же направленность. Иной была динамика MCH и MCHC, показатели которых выросли при увеличении длительности постконтактного периода, соответственно в III и II группах рабочих. Также выявлено существенное снижение содержания эритроцитов и, достоверно, показателя гематокрита при увеличении времени постконтактного периода более 10-ти лет. Полученные данные позволяют более объективно оценить состояние кислородно-транспортной системы крови у рабочих горнорудной промышленности с ХОЗЛ ПЭ в постконтактный период для дальнейшей разработки и внедрения еффективных мер направленных на лечение и профилактику заболевания у этой категории больных. Выводы: у рабочих горнорудной промышленности с ХОЗЛ ПЭ в постконтактный период формируются и прогрессируют изменения кислородно-транспортной системы крови. Увеличение времени этого периода характеризовалось четкой тенденцией к снижению содержания гемоглобина, гематокрита, эритроцитов при схожей динамике основных индексов эритроцитов, указывая на максимальные нарушения в кислородно-транспортной системе крови у рабочих с постконтактным периодом более 10-ти лет. Полученные результаты определяют необходимость продолжения исследований, направленных на разработку эффективных методов коррекции выявленных нарушений в системе вторичной профилактики заболевания в постконтактный период.

На основе анализа данных о современных взглядах на диагностику хронического обструктивного заболевания легких профессиональной этиологии у рабочих горнорудной промышленности изложены основные направления в изучении данной проблемы. С позиций современных знаний, отраженных в международных соглашениях, национальных унифицированных клинических протоколах, раскрыты патогенетические механизмы развития болезни, как основы разработки новых критериев диагностики и эффективных методов профилактики. Указано на нерешенные еще вопросы согласования нормативных документов в отношении хронического обструктивного заболевания легких профессиональной этиологии. Отражены принципы верификации профессионального характера болезни у рабочих горнорудной промышленности.

Цель исследования - изучить особенности изменений органов грудной клетки на обзорной рентгенограмме при пневмокониозе в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ) у рабочих горнорудной и металлургической промышленности. Представлены данные клинического обследования 635 рабочих с патологией легких профессиональной этиологии: I-я группа - 99 рабочих с пневмокониозом в сочетании с ХОЗЛ, II-я группа - 21 рабочий с пневмокониозом и III-я группа - 515 рабочих с ХОЗЛ профессиональной этиологии. Проведен сравнительный анализ рентгенологических изменений органов грудной клетки на обзорной рентгенограмме легких. Установлено, что для пневмокониоза в сочетании с ХОЗЛ наиболее информативными рентгенологическими изменениями на современном этапе являются: наличие линейных сетчатых затемнений размером до 1,5 мм, тяжистых затемнений размером от 1,5 до 3,0 мм, а также менее значимых изменений в виде узелков размером до 1,5 мм, от 1,5 до 3,0 мм, утолщения плевры шириной более 10,0 мм. Наиболее чувствительными рентгенологическими признаками, характерными для ПК в сочетании с ХОЗЛ, являются указанные затемнения и узелки, их этиологическая доля при диагностике данного заболевания составляет 100 %, определяя наибольший абсолютный риск развития данной профессиональной патологии у этой категории больных. Выявленные рентгенологические диагностические критерии позволяют проводить своевременную диагностику, определять тактику лечения и профилактики ПК в сочетании с ХОЗЛ у рабочих горнорудной и металлургической промышленности.

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) професійної етіології та пневмоконіоз (ПК) є найрозповсюдженішою на сучасному етапі професійною патологією у працівників гірничорудної та металургійної промисловості. Маючи єдиний етіологічний чинник, ці захворювання поєднуються здебільшого загальними патогенетичними механізмами, в основі яких лежать процеси системного та місцевого запалення. Їх вивчення у разі поєднаного перебігу ПК і ХОЗЛ з застосуванням методів, доступних та зрозумілих широкому колу фахівців охорони здоров'я, дотепер не проводилось. Тому необхідність вивчення особливостей деяких показників запалення в разі ПК у поєднанні з ХОЗЛ у цієї категорії хворих зумовило актуальність проведеного дослідження. Мета дослідження - вивчити особливості змін деяких показників активності запалення у працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на ПК у поєднанні з ХОЗЛ. Проведено дослідження деяких показників лейкоцитарної формули, індексів запалення та орієнтовної оцінки імунного статусу у працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на ПК у поєднанні з ХОЗЛ. Обстежено 99 хворих на ПК у поєднанні з ХОЗЛ. Групи порівняння склали: 21 хворий на ПК і 515 хворих на ХОЗЛ професійної етіології, контрольну групу склав 21 здоровий працівник. У працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на ПК у поєднанні з ХОЗЛ, уміст деяких показників загального аналізу крові перевищував показники у групах порівняння: лейкоцитів - від 9,2 до 13,4 %, еозинофілів - від 7,8 до 11,8 %, паличкоядерних лейкоцитів - від 15,5 до 40,0 %, а показник швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) був більшим від 2,13 до 2,67 разу. Індекси активності запалення у цих хворих були вищими, ніж у хворих на ПК і ХОЗЛ: співвідношення лейкоцитів до швидкості осідання еритроцитів (ЛЦШОЕ) - від 21,8 до 32,1 %, співвідношення нейтрофілів до швидкості осідання еритроцитів (НШОЕ) - від 8,7 до 26,2 %, співвідношення несегментованих нейтрофілів до швидкості осідання еритроцитів (ННШОЕ) - від 41,1 до 63,6 %, загальний індекс активності (ЗІА) - від 15,1 до 30,2 %. Індекси орієнтовної оцінки імунного статусу; лейкоцитарний індекс (ЛІ) та індекс співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів (іСНЛ) у хворих на ПК у поєднанні з ХОЗЛ і ХОЗЛ були більшими, ніж у хворих на ПК на 60,0 і 40,0 %, а також на 12,0 і 8,0 % відповідно. Для хворих на ПК у поєднанні з ХОЗЛ характерним були більші, ніж у хворих на ПК і ХОЗЛ значення ЛІ та ІСНЛ, які мали суттєво вищі значення, на 60,0 і 14,2 %, а також на 27,2 і 3,7 % відповідно. Висновки: у працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на ПК у поєднанні з ХОЗЛ, за показниками загального аналізу крові, індексів активності запалення та орієнтовної оцінки імунного статусу виявлено більшу активність системних запальних процесів зі значним напруженням ланок клітинного та гуморального імунітету, активацією клітин специфічного та неспецифічного захисту, наростанням процесів гіперчутливості негайного й уповільненого типів, які формуються внаслідок наведених змін і визначають перебіг захворювання. Виявлені зміни є підгрунтям для правильного розуміння механізмів розвитку ПК у поєднанні з ХОЗЛ, розробки заходів зі своєчасної їх діагностики, лікування та профілактики у працівників гірничорудної та металургійної промисловості.

Викладено основні положення діагностики професійних захворювань. Представлено нормативні дані шкідливих факторів виробничого середовища. Зазначено терміни можливого розвитку конкретного захворювання. Запропоновано тактику діагностики у постконтактному періоді. Наведено дані для використання науковцями і практикуючими лікарями: гігієністами, профпатологами, лікарями загальної практики та сімейної медицини, роботодавцями, Державною службою України з питань праці, широким колом читачів.

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ