Розглянуто історію виникнення та розвиток гончарного виробництва та давньої кераміки України починаючи з VI тис. до н.е. Значну увагу приділено давнім технологіям виготовлення кераміки. Розглянуто розвиток гончарства та теракоту племен трипільської культури, кераміки бронзового віку та племен черняхівської культури. Висвітлено проблему реставрації кераміки.

Висвітлено життєвий і творчий шлях видатного українського ученого-історика, археолога, поета, публіциста, політичного та культурного діяча О. Кандиби (Ольжича). Вміщено матеріали наукових досліджень ученого, присвячені вивченню трипільської культури, зокрема, Галицької мальованої неолітичної кераміки, мистецтва та виробів неолітичного селища Шипинці. Розкрито наукове значення археологічних розкопок О. Кандиби на Тернопільщині, Заліщанщині, Борщівщині, Галичині та Буковині. Охарактеризовано сучасний стан вивчення культурно-історичної спільності Кукутень - Трипілля на території України.

Освещен жизненный и творческий путь известного украинского ученого-историка, археолога, поэта, публициста, политического и культурного деятеля О. Кандибы (Ольжича). Изложены материалы научных исследований ученого, посвященные изучению трипольской культуры, в частности, Галицкой рисованной неолитической керамики, искусства и произведений неолитического поселения Шипинцы. Раскрыто научное значение археологических исследований О. Кандибы в Тернопольской области, Залищацком и Борщовском районах, Галиции и Буковине. Охарактеризовано современное состояние изучения культурно-исторической общности Кукутень - Триполье на территории Украины.

Розглянуто історію вивчення трипільської культури. З'ясовано, що таке трипільська культура, яке місце посідає вона у просторі первісної історії України і про що свідчить понадвіковий досвід її вивчення.

Надано історіографічний нарис про долю видатного вченого-археолога, неординарну постать політика, культурного діяча та поета.

Розглянуто основні характерні риси культурної й біологічної адаптації ранніх палеоантропів на основі археологічних, палеографічних, палеоботанічних, палеозоологічних даних періоду останнього великого потепління плейстоценового періоду. Зібрано та подано джерельну базу поселень ранніх палеоантропів Центральноєвропейського регіону періоду останнього потепління. Запропоновано новий підхід у розв'язанні проблем історічної реконструкції первісного суспільства, який базується на вивченні адаптації до навколишнього середовища на мікро- та макрорегіональному рівнях.

Кераміка є найбільш масовою та інформативною категорією знахідок трипільської культури. Класифікація посуду пам'яток Буго-Дніпровського регіону дозволила виділити комплекси із специфічними рисами. На їх основі визначені локально-хронологічні групи і встановлені між ними територіальні, хронологічні, генетичні співвідношення. Періодизація пам'яток регіону включена до загальної періодизаційної схеми культурно-історичної спільності Аріушд-Кукутень-Трипілля. Розглянуті деякі питання розвитку культури - розселення племен "західної" генетичної лінії у Буго-Дніпровському межиріччі, їх місце і зв'язки з трипільськими племенами та контакти з іншоетнічним населенням.

Висвітлено життєвий шлях і наукову діяльність М. І. Гладких - відомого українського палеолітознавця, історика первісності, професора кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Розкрито актуальні проблеми археології та давньої історії України. Розглянуто питання соціально-економічного розвитку та культурних зв'язків населення України у кам'яному та мідно-бронзовому віках, матеріальної та духовної культури античних греків у Північному Причорномор'ї, етногенезу та ранньої історії слов'ян, розвитку давньоруських міст і сіл. Наведено результати палеогеографічних і археологічних досліджень пізньопалеолітичного пам'ятника Плесна. Проаналізовано вплив еволюції теоретико-методологічних засад вітчизняної історичної науки на інтерпретацію трипільської культури в кінці XX - початку XXI ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.121.51

Рубрики:

Річні долини

Шифр НБУВ: Ж29359 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д222.236.5

Рубрики:

Схиловий стік

Шифр НБУВ: Ж29359 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу приділено рекострукції природних умов існування людини в палеоліті та характеристиці форм культурної адаптації на прикладі ключових пам'яток нижнього, середнього та верхнього палеоліту України. Охарактеризовано методичні засади археологічних і палеографічних досліджень, наведено геологічні, педологічні, археологічні дані щодо стоянок Закарпаття, Побужжя, Придніпров'я та Криму. Детально розглянуто динаміку змін середовища та способів життя найдавнішого населення та ступінь взаємозв'язку між цими процесами.

У статті за результатами трьох польових сезонів уперше подаються матеріали досліджень II культурно-хронологічного комплексу нової для Закарпаття левалуа-мустьєрської індустрії.

Описано рештки практично повного скелета людини пізньопалеолітичного віку.

Местонахождение Меджибож известно среди палеонтологов и геологов уже около 100 лет. Впервые на наличие здесь каменных изделий, которые, вероятно, принадлежали древнему человеку, обратил внимание геолог и археолог-любитель В. К. Пясецкий, что проигнорировали палеолитоведы. С начала XX в. и до недавнего времени здесь время от времени проводились лишь геологические, палеонтологические и разведочные археологические работы (В. К. Пясецкий, Л. И. Рековец). Систематические археологические исследования памятника начаты в последние годы совместной палеолитической экспедицией ИА НАНУ и Киевского национального университета им. Т. Шевченко при поддержке Государственного историко-культурного заповедника "Межибіж". Основные результаты работ 2008, 2009 и 2011 гг. сводятся к следующему. Найдены новые убедительные аргументы в пользу археологического статуса местонахождения Меджибож и подтверждено наличие здесь культуросодержащих слоев. Благодаря привлечению палеопедологов (Ж. Н. Матвиишина, С. П. Кармазиненко) подтвержден завадовский возраст седиментов, которые содержат артефакты и фауну крупных наземных млекопитающих. Впервые получены указания на наличие в пределах местонахождения нескольких разновременных нижнепалеолитических комплексов. Данные 2009 и 2011 гг. свидетельствуют об определяющей роли антропогенного фактора в накоплении здесь фаунистических остатков. Меджибож представляет пока единственное в Украине местонахождение среднеплейстоценового возраста, где каменные изделия и фаунистические остатки с признаками трансформации человеком найдены в стратиграфических условиях и в сопровождении полного спектра богатых биостратиграфических свидетел

ьств.

Висвітлено головні соціокультурні й палеокліматичні аспекти перших етапів залюднення та подальшого освоєння території України в палеоліті. Підкреслено перспективність і ефективність співпраці археологів та палеогеографів у вивченні ранньої доісторії країни. Особливу увагу приділено конкретним проявам взаємодії природного середовища та первісного суспільства на різних часових зрізах.

Для понимания некоторых палеоэкономических, хронологических, этнокультурных процессов трипольского общества Буго-Днепровского междуречья необходимо рассмотреть взаимодействие между поселениями-гигантами и соседними небольшими селениями. Примером возможных взаимосвязей служат рядом расположенные с поселением-гигантом Тальянки небольших позднетрипольских памятников у с. Мошуров (Черкасская обл.). Первые исследования у с. Мошуров известны с начала 1960-х гг. (А. Заболотский, В. Стефанович, О. Диденко). Стационарные раскопки проводились в 1981 г. (Мошуров I) и в 1993 г. (Мошуров III). Установлены размеры поселений, схемы их застройки наземными-глинобитными постройками. Удалось реконструировать жилища и установить некоторые приемы их постройки. Рассмотрены комплексы находок. Установлена хронологическая последовательность и происхождение памятников: Мошуров I (томашевская локально-хронологическая группа), Мошуров II (косеновская локально-хронологическая группа), которые относятся к западно-трипольской генетической линии развития культуры, а Мошуров III (тип памятников Кочержинцы-Шульговка). На поселении Мошуров III ощутимы влияния со стороны восточно-трипольских памятников Среднего Поднепровья (софиевский локальный вариант). Также на этом поселении обнаружено женское погребение с инвентарем белогрудовской культуры периода ранней бронзы. Наблюдается сокращение площадей поселений. Кроме того, прослежены изменения в планировке от концентрических кругов, полугуг и параллельных рядов, к застройке отдельными небольшими группами из двух - трех жилищ. Заметно упрощается домостроительство наземных жилищ. В керамических комплексах видно значительное уменьшение столовой посуды, при этом сокращается количество типов форм сосудов и орнаментальных схем. В кухонной керамике применение декоративных элементов в упрощенных композициях уменьшается. Возможно, несмотря на явные контакты обитателей Тальянок с жителями Мошуров I, последнее не представляет собой протосельскую округу для поселения-гиганта, а остается самостоятельной хозяйственно-экономической единицей. На финальном этапе трипольское население теряет свои этнокультурные традиции и растворяется в среде пришлых степных племен.

У статті розглянуто результати досліджень трипільського поселення Глибочок — фінальної фази розвитку небелівської локально-хронологічної групи в Буго-Дніпровському межиріччі. Звернено увагу на питання походження пам’яток канівської локальної групи, уточнено їхні територіальні та часові межі. Наведено дані про взаємовпливи між прийшлим західнотрипільським і місцевим східнотрипільським населенням.