Вивчено орнаменти однієї з найяскравіших культур енеоліту на територіях України, Молдови та Румунії. Запропоновано вивчення орнаменталістики у синхронії та діахронії з точки зору семіотики. Отримано нові результати щодо функціонування орнаментації мальованого посуду культури Трипілля-Кукутені.

Розглянуто історію виникнення та розвиток гончарного виробництва та давньої кераміки України починаючи з VI тис. до н.е. Значну увагу приділено давнім технологіям виготовлення кераміки. Розглянуто розвиток гончарства та теракоту племен трипільської культури, кераміки бронзового віку та племен черняхівської культури. Висвітлено проблему реставрації кераміки.

Висвітлено особливості керамічних виробів різних етнічних груп Волині в новому кам'яному віці, епохах міді, бронзи, заліза, ранньослов'янський та давньоруський періоди, в пізньому середньовіччі та в сучасний період. Наведено опис різноманітного керамічного посуду, а також ткацьких верстатів, цегли, облицювальних плиток, іграшок.

Освещены особенности керамических изделий разных этнических групп Волыни в новом каменном веке, эпохах меди, бронзы, железа, раннеславянский и древнерусский периоды, в позднем средневековье и в современный период. Приведены описания разнообразной керамической посуды, а также ткацких станков, кирпича, облицовочных плиток, игрушек.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т491.5 + Т4(53ИРН)-415

Рубрики:

Археологія - Кераміка

Археологія

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены вопросы изучения массового археологического материала - поливной керамики (ПлК) обширного региона, включающего страны Средиземноморья, Причерноморья и зону европейских степей периода зрелого и позднего средневековья. Описана ПлК из крепости Скала в Южной Добрудже, средневековой крепости около села Искрица Гылыбовской общины, комплексов XIII в. северо-восточного района Херсонеса (квартал XCVII, помещения 1, 3, 11), Среднего Подонцовья, комплекса Кабарди (1240 - 1260 гг.), раскопок цитадели Мангупа. Раскрыт историко-культурный контекст некоторых букв, монограмм и надписей на ПлК Крыма XIV - XV вв. Освещены некоторые проблемы реставрации ПлК.

Описаны светильники VI - первой половины ІІІ в. до н.э. из коллекции Керченского историко-культурного заповедника: чернолаковые светильники (покрытые черным лаком), которые изготавливались в различных центрах Средиземноморья, прежде всего в восточно-средиземноморских, и в Афинах (открытые двухрожковые с втулкой в центре дна и с каноническим выступом в центре, открытые на кольцевом поддоне, с конусовидным выступом и горизонтальной ручкой, с широкими плечами, орнаментированными полосами белой краски, однорожковые). Охарактеризованы красноглиняные светильники, которые были наиболее распространены на территории Боспорского царства, поверхность не была покрыта лаком и все они изготовлялись на гончарном круге. Изложена история комплектования данной коллекции светильников, приведен очерк истории изучения светильников Боспора.

Наведено відомості про сучасних українських керамологів, їх класифікаційні ознаки, схему бібліографічної керамологічної статті до Національного біоібліографічного словника "Українські керамологи".

Приведены сведения о современных украинских керамологах, их классификационные свойства, схема библиографической керамологической статьи в Национальный биобиблиографический словарь "Украинские керамологи".

Вперше проведено найбільш повне узагальнююче дослідження глиняного посуду та загальних закономірностей розвитку гончарства землеробсько-скотарських племен скіфського часу Дніпровського Лісостепового Лівобережжя. Вперше комплексно вивчено технологічні етапи виготовлення посуду, гончарні знаряддя праці та виробничі споруди. Виділено організаційні форми виробництва глиняного посуду, уточнено його класифікацію за призначенням і морфологічними особливостями, до наукового обігу введено нові археологічні джерела.

Проаналізовано розвиток прядіння і ткацтва у мешканців Лівобережного Лісостепу України VII - початку ІІІ ст. до н.е. Досліджено знаряддя прядіння й ткацтва та відбитки тканин на глиняних виробах. Відзначено, що прядіння і ткацтво у місцевого населення високорозвинуті в рамках домашнього виробництва. Під час прядіння використовувались веретена кількох типів з кружалами (переважно, глиняними), ткали на горизонтальних і вертикальних ткацьких верстатах, у конструкції яких застосовувались глиняні деталі, виготовлялися якісні нитки і тканини.

Вперше розроблено та методично обгрунтовано класифікацію, типологізацію та детальну хронологію кераміки Таврики XV ст. Проаналізовано масовий керамічний матеріал пам'яток Кримського півострова цього століття, введено до наукового обігу нові джерела - неопубліковані музейні колекції гончарних виробів з комплексів XV ст. З'ясовано напрямки, динаміку та закономірності імпорту й експорту полив'яної та неполив'яної кераміки в цей період.

Розглянуто зооморфну керамічну фігурку, виявлену під час досліджень багатошарового поселення між Ходосівкою та Лісниками. Охарактеризовано саму знахідку та об'єкт, де її було виявлено. Запропоновано видову ідентифікацію скульптурки. У контексті розгляду широкого кола керамічної пластики з залученням значної кількості синхронних матеріалів проаналізовано місце цієї знахідки в матеріальній культурі давнього населення.

Досліджено історію керамічного виробництва Верхнього Потисся періоду формування та існування північнофракійського етносу. Характеристика посуду базується на результатах статистичного аналізу. Встановлено, що виготовлення фракійської кераміки в регіоні започатковано на традиціях культур середньої бронзи, а в гальштатську добу сформувалися його характерні ознаки, які зберігалися до пізньоримського часу. Під час розгляду ліпної кераміки простежено проникнення до Верхнього Потисся чужорідних і споріднених племен, у результаті чого з'явилися нові форми посуду та технології його виробництва. Суттєвий вплив на матеріальну культуру регіону мало оселення кельтів, що запровадили в III - II ст. до н.е. гончарне ремесло, традиції якого зберігалися впродовж наступних століть. Унаслідок цього значно зменшився асортимент ліпного посуду. Особливо це проявилося в пізньоримський час, коли під впливом ремісників Пороліссуму гончарство Верхнього Потисся досягло свого апогею. Результати дослідження вказують на збереження традицій у керамічному виробництві, а відповідно і на етнічну спорідненість автохтонного населення регіону в ХІІ/Х ст. до н.е. - IV ст. н.е.

Охарактеризовано античну кераміку Більського городища. Здійснено історіографічний огляд вивчення знайденої еллінської кераміки у різні роки. Проаналізовано античний посуд, що дозволило з'ясувати час перших контактів мешканців Більського городища з еллінами середина -3-я чверть VI ст. до н.е. Ці торговельно-обмінні стосунки підтримувалися принаймні до кінця IV ст. до н.е. Основним контрагентом була Ольвія. Аналіз античної кераміки показав час виникнення Східного укріплення - середина - 3-я чверть VI ст. до н.е. та часові рамки існування інших поселень в межах Більського городища. Крім того, встановлено асортимент кераміки що надходила в різні хронологічні періоди, уточнено можливі напрями шляхів, якими, можливо, надходив античний імпорт на Більськ. Показано динаміку постачання грецької кераміки протягом століть та визначено найбільш престижні категорії керамічної продукції з античних полісів, що мала попит в мешканців городища. Подано узагальнюючу характеристику торговельно-обмінних відносин Більського городища з античними центрами Північного Причорномор'я. Вперше античну кераміку використано як основний хроноіндикатор для обгрунтування часу існування окремих поселень у межах Більського комплексу, формування стратиграфічних горизонтів поселення, що співвідносяться з певними етапами існування Більського городища.

Вперше систематизовано великийо масив відомих на цей час керамічних колекцій за єдиним принципом. До наукового обігу введені нові керамічні колекції. Вперше створено єдину морфологічну класифікацію зі статистичними підрахунками переважання типів у різних територіально-хронологічних групах. Зроблено порівняльну характеристику ліпного посуду з поховань і розглянуто особливості його використання у поховально-поминальній обрядовості. Аналіз всього керамічного матеріалу дозволив зробити ряд висновків щодо етнокультурних процесів на території Дніпро-Донецького Лісостепу в середині VII - IV ст. до н.е.

Наведено перші наслідки радіовуглецевого датування, одержані для об'єктів східної групи культури кулястих амфор. Проведено попередній аналіз їх вивчення на фоні існуючих до цього часу поглядів на хронологію цієї групи.

Розглянуто різночасові археологічні матеріали з пам'яток поблизу городища біля с. Орлівка (Ренійський р-н Одеської обл.).

Розглянуто встановлення динаміки імпорту елліністичної рельєфної кераміки до північнопричорноморських центрів. На основі великої кількості матеріалів проаналізовано імпорт з Афін і відомих малоазійських центрів - Пергама, Ефеса, Самоса та інших, а також його відсоткове співвідношення у різних центрах регіону. Встановлено роль Ольвії, Пантікапея та, можливо, Фанагорії у транзитному постачанні рельєфної кераміки до інших центрів, що не мали власного виходу на зовнішній ринок.

Выделены основные типы амфор, бытовавших в Причерноморье в IV - V вв. Все рассмотренные типы расположены по комплексам, но имеют общую нумерацию.

Введено в научный оборот несколько комплексов эллинистического времени из некрополя Ольвии, открытых в начале XX в. Б. В. Фармаковским.

Розглянуто основні типи місцевої сіроглиняної кераміки VI - V ст. до н. е. з розкопок городища та некрополя Ольвії і поселень її хори.