Розглянуто основні поняття стилістики, наведено загальну характеристику функціональних стилів сучасної української мови. Описано лексичні засоби стилістики, наведено відомості про фоностилістику та фразеологічну стилістику. Проаналізовано особливості стилістичної та функціональної диференціації лексики, розкрито стилістичні можливості багатозначності, тропів, омонімів і паронімів, неологізмів і застарілої лексики, жаргонізмів і арготизмів, іншомовних слів, діалектизмів, термінів і професіоналізмів. Розкрито стилістичний аспект розмовної та просторічної лексики, викладено схему повного лінгвостилістичного аналізу тексту. Розроблено комплекс вправ і завдань до кожного розділу навчальної дисципліни.

Рассмотрены основные понятия стилистики, дана общая характеристика функциональных стилей современного украинского языка. Описаны лексические средства стилистики, изложены сведения о фоностилистике и фразеологической стилистике. Проанализированы особенности стилистической и функциональной дифференциации лексики, раскрыты стилистические возможности многозначности, тропов, омонимов и паронимов, неологизмов и устаревшей лексики, жаргонизмов и арготизмов, иностранных слов, диалектизмов, терминов и профессионализмов. Раскрыт стилистический аспект разговорной лексики и просторечья, описана схема полного лингвистического анализа текста. Разработан комплекс упражнений и заданий для каждого раздела учебной дисциплины.

Проаналізовано мас-медійні матеріали, присвячені ретрансляції парадигми європейських цінностей українськими ЗМІ у зв'язку з політичними обставинами, зокрема з європейським вибором державного шляху розвитку, для визначення особливостей висвітлення входження європейських цінностей в український соціальний простір.

Досліджено окремі контроверсійні аспекти розуміння плагіату: аксіологічний - явище можна тлумачити як вислід трансформації цінностей і як дифузію цінностей та ідей; діяльність громадських антиплагіатних ініціатив; застосування диференційного підходу в цитуванні; філософський - явище можна розглядати в контексті теорій постмодернізму, семіоцентризму, симулякрів, дискурсу.

Проаналізовано особливості розкриття теми плагіату в ігровому кіно, оскільки кінематограф є важливим складником суспільного полілогу щодо плагіату в контексті соціальнокомунікаційного дискурсу. Визначено, які потенційні меседжі (послання) зроджує та чи інша інтерпретація теми в реципієнтів (глядачів): якою є основна настанова - ціннісна, дидактична, перверсивно-нігілістична тощо, закладена в кінострічки, що так чи інакше обігрують тему плагіату.

Здійснено спробу виділити основні аспекти, пов'язані з проблемою експансії плагіату, уможливленою перверсивним розумінням права на творчість. Умовно виділено дві групи аспектів: пов'язані з розумінням самого поняття "творчість" (новизна й оригінальність на противагу симулякру); пов'язані зі своєрідною правовою тріадою - право на творчіcть - обмеження цього права - зловживання ним.

На основі аналізу емпіричного матеріалу укладено відкритий перелік способів учинення академічного плагіату, виділено 20 поведінкових моделей, уможливлених соціально-комунікаційною природою плагіату, та запропоновано авторську класифікацію видів наукового плагіату за такими критеріями: суб'єкт-суб'єктними відносинами, об'єктом присвоєння, джерелом присвоєння, метою використання, використовуваною технологією, мовним критерієм, ступенем прозорості, ступенем оригінальності джерела плагіату.

Проаналізовано особливості боротьби з плагіатом у контексті утвердження принципів академічної чесності в українських університетах. Розглянуто шляхи боротьби з плагіатом і засоби запобігання поширенню різних його видів. Наголошено, що найважливішим у боротьбі з плагіатом є системний підхід, який охопить усі ланки освітнього процесу, та спрямування зусиль двома шляхами. По-перше, треба вживати нагальних заходів для виправлення ситуації, що вже склалась. Цьому сприяють: нова редакція Закону "Про вищу освіту"; рішення про створення репозитарію академічних текстів; масове запровадження у вишах систем перевірки текстів на плагіат; затвердження на рівні вишів положень про запобігання плагіату або, як варіант, етичних кодексів; введення до навчальних планів курсів, зміст яких буде спрямований на роз'яснення суті й принципів академічної чесності. Зазначено, що необхідно приділяти максимум уваги запобіганню плагіату шляхом профілактики, консультування, формування відповідних ціннісних парадигм.

Досліджено плагіат як багатоаспектне та контроверсійне явище, що має соціальнокомунікаційну природу. Розглянуто історію плагіату, його дефініції та сутнісні ознаки, причини вдавання до плагіату, розвиток проблеми в контексті академічної чесності, а також юридичний, аксіологічний і філософський вияв проблеми. Проаналізовано види та класифікації плагіату, способи його вчинення, тексти з ознаками девіацій ("плагіат ідей", "авторське дублювання наукових результатів" / "самоплагіат", "перенасиченість тексту цитатами"), технології вчинення плагіату - рерайт, копіпаст, парафраз, компіляцію, а також фабрикацію і фальсифікацію як види академічного шахрайства. Представлено результати опитувань - цільового й експертного - "Рецепція плагіату", а також дослідження розробки теми плагіату в ігровому кіно. Розглянуто зусилля держави, громадських ініціатив і мас-медіа, спрямовані на запобігання плагіату та боротьбу з ним.

Досліджено, описано та класифіковано вияви плагіату як контроверсійного явища, що має соціальнокомунікаційну природу, сформульовано критерії віднесення продуктів технологій контентотворення до плагіату, запропоновано власну модель боротьби з плагіатом. Системно обґрунтовано тезу про те, що проблема плагіату проявляється на всіх рівнях, які виступають значимими складниками життєвого простору людини, а її експансія зумовлена соціальнокомунікаційною природою явища. Запропоновано класифікацію наукового плагіату та сегментацію: види плагіату; тексти з ознаками девіацій - "плагіат ідей", "авторське дублювання наукових результатів" ("самоплагіат"), перенасиченість тексту цитатами; технології плагіату - рерайтинг, копіпаст (білий, сірий, чорний), парафраз, компіляція та плагіат із використанням фабрикації та фальсифікації даних як технологій академічної недоброчесності. Представлено цілісну систему причин вдавання до плагіату й особливостей його рецепції.