Наведено результати визначення вмісту органічних кислот у кормових домішках за допомогою методу капілярного електрофорезу на приладі "Капель-105/105М", обладнаного спеціальним програмним забезпеченням на основі персонального комп'ютера. Впровадження методу є особливо актуальним у зв'язку з постійним поповненням ринку України новими кормовими домішками, до складу яких введено органічні кислоти як основні активні компоненти для підкислення вмісту травного каналу та стабілізації кишкової мікрофлори в організмі сільськогосподарських тварин і птиці.

Наведено результати визначення вмісту метіоніну в кормових домішках за методом капілярного електрофорезу за допомогою приладу "Капель-105/105М", обладнаного спеціальним програмним забезпеченням на основі персонального комп'ютера. Впровадження методу є особливо актуальним у зв'язку з постійним поповненням ринку України новими амінокислотними кормовими домішками та збільшенням випадків їх фальсифікації.

Наведено результати визначення вмісту лізину у кормових домішках за допомогою методу капілярного електрофорезу на приладі "Капель-105/105М", обладнаного спеціальним програмним забезпеченням на основі персонального комп'ютера. Впровадження методу є особливо актуальним у зв'язку з постійним поповненням ринку України новими амінокислотними кормовими домішками та збільшенням випадків їх фальсифікації.

Обгрунтовано актуальність проведення досліджень з вивчення хімічного і амінокислотного складу прісноводної водорості Lemna Minor; описано методи досліджень, які застосовувалися для визначення вологи, золи, протеїну, жиру, клітковини і амінокислот, а також наведено одержані результати, зроблено їх аналіз і висновки. Одержані результати досліджень свідчать, що прісноводна водорість Lemna Minor є джерелом повноцінного білка, до складу якого входить весь набір незамінних амінокислот і може ефективно застосовуватися для балансування раціонів за їх вмістом для сільськогосподарських тварин і птиці.

Виробники ветеринарних препаратів, кормових домішок і преміксів мають організувати їх фіробництво так, щоб вони гарантовано відповідали своєму призначенню та вимогам, які до них ставляться, відповідно не створювали ризиків для споживачів через порушення умов безпеки, якості чи ефективності. Відповідальність за виконання цих вимог несуть керівники і всі працівники підприємства-виробника, а також постачальники та дистриб'ютори. У відповідності до Закону України "Про ветеринарну медицину" підприємства, які виробляють продукцію для ветеринарної медицини та тваринництва, мають будувати свою діяльність з дотриманням критеріїв системи управління якістю, яка базується на стандартизації продукції. Без урахування цього буде проблемним поставляти на ринок конкурентоспроможну продукцію.

Обгрунтовано актуальність проведення досліджень з вивчення динаміки амінокислотного складу прісноводній водорості Lemna Minor за внесення у поживне середовище різних доз йоду, описано методи досліджень, а також наведено одержані результати, зроблено їх аналіз і висновки. Вирощування прісноводної водорості Lemna Minor за внесення різних доз йоду в поживне середовище позитивно впливає на динаміку білка в сухій біомасі водорості. Різні дози йоду в поживному середовищі не мають суттєвого впливу на такі важливі "незамінні" амінокислоти, як лізин, метіонін, треонін. Виявлено також тенденцію до підвищення вмісту одних амінокислот і зниження - інших "замінних" та "незамінних".

Обгрунтовано необхідність вивчення мікроелементного складу натуральної біомаси прісноводної водорості Lemna Minor та його динаміки за внесення в поживне середовище різних доз йоду. Наведено опис методу досліджень, одержано результати, зроблено їх аналіз і відповідні висновки. Результати досліджень свідчать, що біомаса прісноводної водорості Lemna Minor є джерелом таких важливих для організму мікроелементів, як манган, селен, цинк, купрум, хром, кобальт. Внесення різних доз йоду в поживні середовища для вирощування водорості знижують вміст цинку, плюмбуму, суттєво не впливають на вміст Купруму та сприяють підвищенню вмісту мангану, хрому та кобальту.

Обгрунтовано необхідність вивчення макро- і мікроелементного складу натуральної біомаси прісноводної водорості Lemna Minor. Для вивчення макроелементного складу біомаси використовували метод капілярного електрофорезу, для вивчення мікроелементного складу - атомно-абсорбційний метод досліджень. Наведено результати досліджень, їх аналіз і відповідні висновки. Одержані результати свідчать, що біомаса прісноводної водорості Lemna Minor є джерелом таких важливих для організму макроелементів, як кальцій, магній, калій, натрій, фосфор, сульфур, хлор, а також мікроелементів: манган, селен, цинк, купрум, хром, кобальт.

Надано результати дослідження впливу згодовування кормової добавки з прісноводної водорості Lemna minor, збагаченої Йодом, на показники крові білих щурів. Вивчення токсичного впливу згодовування проводили згідно з OECD Guidelines for the testing of chemicals, Test no. 407 "Repeated Dose 28-Day Oral Toxicity Study in Rodents". Досліджувану добавку згодовували двом групам тварин з кормом щодня упродовж 28 діб у дозі з розрахунку 1000 мг/кг маси тіла тварини. Вміст Йоду в добавці для груп становив, відповідно, 1537,4 мг/кг і 2574,5 мг/кг сухої біомаси. Морфологічні дослідження крові лабораторних тварин проводили на початку та наприкінці досліду. Контролювали вміст гемоглобіну, загальної кількості еритроцитів та лейкоцитів, диференціальний підрахунок лейкоцитів. Біохімічні дослідження сироватки крові було проведено за такими показниками: загальний вміст білка, амінного нітрогену, вміст креатиніну, сечовини, активність ензимів (АлАТ, АсАТ, ЛФ). Вміст загального білка, незалежно від дози згодовування, був вищим, хоча і не вірогідно, порівняно з контролем. Підвищення вмісту амінного нітрогену у межах фізіологічної норми впродовж досліду свідчить про позитивний вплив добавки на організм лабораторних тварин і не викликає патології шлунково-кишкового тракту, жирової дистрофії печінки, отруєнь. У ході досліду встановлено, що кормова добавка не чинить негативного впливу на морфологічні показники цільної крові. З аналізу даних біохімічних показників крові білих щурів зроблено висновок, що згодовування кормової добавки з прісноводної водорості Lemna minor, збагаченої Йодом, не має токсичного впливу на показники білкового обміну, активності ензимів, що свідчить про відсутність хронічних розладів шлунково-кишкового тракту, хвороб печінки чи токсикозів різної етіології в організмі.

Обгрунтовано необхідність вивчення стабільності Йоду в поживному середовищі для вирощування прісноводної водорості Lemna minor. Охарактеризовано застосований для визначення Йоду метод капілярного електрофорезу за допомогою системи капілярного електрофорезу "Капель-105/105М". Результати досліджень показали, що вміст Йоду в поживному середовищі у процесі зберігання знижується в усіх дослідних зразках і в кінці досліду відсоток елімінації до вихідної концентрації становить 17 - 21 %.

Проведено моніторинг асортименту продукції для ветеринарної медицини на вітчизняному ринку в інтернет-аптеках України. На сьогодні ринок ветеринарних препаратів представлений майже 3000 різновидами продукції. Проаналізовано баланс асортименту продукції із використанням класифікації за кодом ATC vet. Найбільша кількість різновидів налічується серед протимікробних, протипаразитарних ветеринарних препаратів та препаратів, які впливають на систему травлення і метаболізм, найменша - ветеринарних препаратів, які впливають на респіраторну систему, на систему крові, гемопоез та серцево-судинну систему, а також імуномодулюючі ветеринарні препарати. Інтернет-ринок України представлений широким асортиментом косметичних та гігієнічних засобів для тварин. Кількість різновидів асортименту продукції для ветеринарної медицини залежить виключно від спеціалізації інтернет-аптеки.

Наведено результати культивування біомаси прісноводної водорості Lemna Minor за внесення в поживне середовище різних доз йоду. Встановлено, що внесення доз 40 та 80 мг/л йоду в поживне середовище, позитивно впливають на культивування біомаси, її прирости перебувають в природних межах і збільшуються більш, ніж утричі впродовж місяця. Також за внесення йоду в концентраціях від 100 до 500 мг/л приріст біомаси прісноводної водорості Lemna Minor збільшувався у 2 - 2,7 разу. За внесення йоду в концентраціях від 1000 до 15000 мг/л спостерігається поступове зниження приросту біомаси прісноводної водорості Lemna Minor від 8 до 80 % відповідно. Найвищі дози внесення від 20 до 45 г/л у поживному середовищі негативно впливали на культивування ряски, спричиняло затримку росту, а також її загибель у процесі вирощування.

Індекс рубрикатора НБУВ: П182

Рубрики:

Прибережні та водяні рослини

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано метод вивчення ефективності застосування кормової добавки з біомаси прісноводної водорості Lemna Minor, збагаченої йодом, на організм курчат-бройлерів, згідно з вимогами доклінічних досліджень та з принципами Регламенту ЄС 429/2009 і Регламенту ЄС № 1831/2003 щодо проведення оцінювання кормових добавок. У результаті проведених досліджень встановлено, що клінічний стан курчат дослідних груп був задовільний. Внесення кормової добавки у раціон птиці не викликало негативного впливу на її ріст і розвиток, сприяло підвищенню живої маси за рахунок покращання білкового обміну в організмі та збагачення корму йодом у біологічно зв'язаній формі. Згодовування досліджуваної добавки сприяло підвищенню середньодобових приростів живої маси курчат-бройлерів та покращанню конверсії корму.

Індекс рубрикатора НБУВ: П541.11

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше в Україні розроблено біотехнологію збагачення біомаси прісноводної водорості Lemna minor Йодом і біотехнологічну схему одержання кормової добавки водоростевої йодовмісної "LМЙОД". Встановлено оптимальні біотехнологічні параметри культивування біомаси (температура, освітлення) й оптимальну дозу Йоду в середовищі культивування, за якої клітини водорості природно розмножуються і максимально кумулюють Йод. Уперше вивчено стабільність Йоду в середовищі культивування та в кормовій добавці у процесі зберігання за різних температурних режимів, встановлено оптимальні умови та термін зберігання. Вивчено показники поживності та вмісту біологічно активних речовин збагаченої біомаси, токсикологічні параметри кормової добавки на лабораторних тваринах. Уперше встановлено вплив згодовування кормової добавки на продуктивність курчат-бройлерів і біохімічні показники у їх організмі. Наукова новизна одержаних результатів підтверджена патентом на корисну модель: "Спосіб визначення токсичності кормових добавок" № UA 123345 U.

Подано літературний огляд щодо необхідності балансування комбікормів для сільськогосподарських тварин і птиці за вмістом повноцінного протеїну, в складі якого міститься повний набір незамінних і замінних амінокислот, характеристику кормової сировини тваринного походження стосовно її білкової цінності. В розділі "Матеріали і методи" подано методики визначення: сирого протеїну за методом К'єльдаля, перетравного протеїну, за допомогою 0,2 % пепсину, та коефіцієнта перетравності, і принципи проведення випробувань, а також характеристику методів визначення вмісту замінних і незамінних амінокислот, в т.ч. сірковмісних, за допомогою системи капілярного електрофорезу "Капель-105М". В результаті проведених досліджень встановлено, що за показниками білкової цінності (перетравного протеїну та коефіцієнта перетравності) найменш цінним є пір'яне борошно, також воно бідне за вмістом лізину, метіоніну, триптофану і гістидину у порівнянні з іншими видами сировини, незважаючи на гідроліз і високу теплову обробку. М'ясо-кісткове борошно також є менш цінними за вмістом перетравного протеїну та незамінними амінокислотами. Найкращі показники білкової цінності відмічено у плазмі крові сухій за вмістом перетравного протеїну і коефіцієнта перетравності, який складає 89,9 %, що вказує на його хорошу засвоюваність організмом тварин і птиці. За вмістом перетравного протеїну, незамінних амінокислот та коефіцієнта перетравності, найбільш цінними є м'ясне, кров'яне борошно і суха плазма крові. Завдяки цьому, згадані продукти є ефективними в годівлі для здійснення синтезу білка продукції тваринництва і птахівництва.

У літературному огляді подано характеристику білкової цінності рослинних кормових матеріалів, зокрема, продуктів переробки сої та соняшника, залежно від технології одержання. Їх амінокислотний склад ідеально відповідає потребам молодняку тварин і птиці завдяки високому вмісту незамінних амінокислот. В розділі "Матеріали і методи" подано методики визначення: сирого протеїну за методом К'єльдаля, розчинного протеїну в 0,2 % калію гідроксиду, білка по Барнштейну, фальсифікації білкових продуктів неорганічним азотом, а також характеристику методів визначення вмісту замінних і незамінних амінокислот, в т.ч. сірковмісних, за допомогою системи капілярного електрофорезу "Капель-105М". В результаті проведених досліджень встановлено, що з усієї кількості проаналізованих зразків соєвої макухи за вмістом протеїну, 30,8 % продуктів не відповідали задекларованим значенням виробників і знаходилися в межах 37,4 - 40,8 %, за показником коефіцієнта розчинності протеїну і були в межах 75 - 78 %, що відповідає нормам годівлі. Крім того, 5,0 % зразків від усієї кількості проаналізованих, виявилися фальсифікованими бардою післяспиртовою, фальсифікації неорганічним азотом не було виявлено. Використання низькобілкової сировини для виробництва соняшникових шротів і макух відображалося на вмісті у них протеїну в межах 26,3 - 33,7 %. Продукт соєвий ферментований і шрот соєвий тостований характеризуються вищим сумарним вмістом незамінних амінокислот у складі білка, який складав 26,3 і 27,2 %, відповідно у порівнянні з соєю повножировою тостованою експандованою, де цей показник був на рівні 20,25 %, та переважав інші проаналізовані продукти за вмістом метіоніну, треоніну, тирозину, фенілаланіну, проліну, аланіну тощо. Проаналізований зразок соняшникового шроту, виготовлений за спеціальною технологією, є рівноцінним за сумарним вмістом амінокислот у досліджуваних соєвих продуктах. Вміст у ньому метіоніну був у 1,5 та 2,1 разу вищим у порівнянні з шротом соєвим тостованим і соєю повножировою, відповідно. Також, вміст треоніну, гліцину, цистину, триптофану, аспарагінової і глутамінової кислот у зразку соняшникового шроту переважав вміст цих же амінокислот у продуктах переробки сої. Таким чином, всестороння комплексна оцінка рослинних білкових компонентів надає можливість контролювати не тільки кількісний вміст протеїну та амінокислот, але й забезпечує детальну оцінку годівлі.