Встановлено доцільність використання генофонду гомозигот RR виду Pisum sativim L. і сортів Pisum arvense L. для селекції на поліпшення фракційного складу крохмалю. Не виявлено корелятивних взаємозв'язків між компонентами вуглеводного комплексу та кулінарними якостями зерна. Ідентифіковано цінний вихідний матеріал для селекції гороху на якість зерна.

Проведено аналіз успадкування основних ознак якості зерна та продуктивності під час міжсортової гібридизації гороху. Встановлено адекватність систем генетичного контролю більшості господарсько цінних ознак адитивно-домінантній моделі. Визначено генетичну цінність сортів і вилучено найбільш перспективні гібридні комбінації для зональної селекції гороху.

Установлено широкий розмах генотипної мінливості сортів гороху за активністю інгібіторів трипсину та наявність сортоспецифічних реакцій на кліматичні умови вирощування. Розглянуто можливість генетичного поліпшення ознаки засобами комбінаційної селекції.

Проаналізовано спадкування основних ознак якості та продуктивності зерна в разі міжсортової гібридизації гороху. Встановлено адекватність систем генетичного контролю більшості господарсько-цінних ознак аддитивно-домінантній моделі. Визначено генетичну цінність сортів і вилучено найбільш перспективні гібридні комбінації для зональної селекції гороху.

За умов східного Лісостепу України визначено селекційну цінність 223 колекційних зразків гороху з різним алельним станом гена R за комплексом показників якості зерна та продуктивністю. Виділено найбільш цінний вихідний матеріал для селекції сортів кормового, харчового та технічного призначення. Розглянуто донорські властивості сортів гороху за ознаками якості зерна та продуктивності, характер успадкування й особливості генетичного контролю даних ознак. Запропоновано шляхи створення сортів гороху з поліпшеною якістю зерна. Досліджено мінливість біохімічного складу насіння гороху в процесі достигання. Створено селекційні лінії гороху з поліпшеною якістю зерна: Л 1277, Л 1274, Л 1814.