The article analyzes the condition of architectural monuments of the palace and park complex in Pidhirtsi village. It provides the information about the existing "Program on taking stock of the architectural monuments", emphasizes some specific ways to implement the program, indicates the need of applying the complex approach to the development of the concept of renovating the special filling of the historical landscape of Voroniats'ki mountain spine.

The article examines the specialties and parts of the architectural and spatial composition of the castle complex in Pidhirtsi village. it also provides analogies of separate examples of the notorious palace, park and castle complexes in Eastern and Central Europe. The article indicates the necessity of creating a state historical and architectural park.

The article considers the need of the inclusion in the stage of evaluation of linear and bound dominants of space the indicator of the distinct aesthetical characters of heritage objects. The conditions and specificity of such exploration induction are examined.

У зв'язку з активізацією на державному рівні робіт із збереження та використання комплексу "Підгорецький замок" акцентовано увагу на необхідності проведення не тільки реставрації окремих пам'яток житлового й громадського, але й господарського і виробничого призначення. При цьому для піднесення соціально-економічного та культурного рівня на селі важливо відтворити адекватні історичному призначенню просторового наповнення резиденції функції. Запропоновано створення Західного регіонального координаційного центру ревалоризації історично сформованого ландшафту та соціально-економічного розвитку території.

Проаналізовано закономірності розвитку архітектури магнатських резиденцій XVII - XVIII ст. і специфіки їх просторового наповнення та місця палацово-паркового комплексу в с. Підгірці на Львівщині в цьому процесі та в контексті європейського розвитку культурної спадщини.

Проаналізовано формування "бруснівської" школи меморіальної пластики; визначено особливості архітектурних ансамблів кладовищ і вироблено рекомендації з ревалоризації.

Зазначено, що з метою охорони та раціонального використання архітектурної спадщини в Україні необхідно проводити ревалоризацію архітектурних ансамблів. Осмислення особливостей архітектурних ансамблів пов'язане і з дослідженням їх образу в історичному ландшафті в загальнокультурному та філософському аспектах.

Зазначено, що необхідною складовою опрацьованої методології ревалоризації архітектурних ансамблів стало впровадження науково-практичних досліджень у навчальний процес. Багатолітні систематичні напрацювання містили аналіз результатів експедицій, зокрема реалізованих під час літніх практик, що мали міждисциплінарний характер. Науково-пошукові роботи проведено з метою аналізу значущості та призначення архітектурного ансамблю, оцінки його довкілля, інвентаризації, розкриття внутрішніх і зовнішніх чинників деградації пам'яток, вироблення концепцій на перспективу розвитку.

Сучасним тенденціям передачі пам'яток містобудування в концесію може протистояти вироблення державних програм ревалоризації архітектурних ансамблів в історичному ландшафті, щоб сприяти веденню громадського контролю за дотриманням концесіонерами взятих зобов'язань.

Проаналізовано різні способи реконструкції втрачених пам'яток. Запропоновано методи відновлення архітектурного образу втраченої пам'ятки на прикладі ц. св. Михайла с. Підгірці (Бродівського р-ну Львівської обл.) в контексті історико-архітектурного та ландшафтного середовища за допомогою мультимедійних виставкових технологій.

Розглянуто ансамблеве звучання квартальної забудови Львова доби функціоналізму. В останні десятиліття внаслідок суб'єктивних та об'єктивних причин спостерігається втрата кращих зразків цієї цілісної ансамблевої забудови. Цей стан викликає занепокоєння фахівців. Запропоновано окремі заходи з вирішення цієї проблеми.

Наведено результати досліджень, присвячених творчості видатного архітектора італійського Відродження А. Палладіо. Проаналізовано вплив античних традицій на вітчизняну архітектуру. Розглянуто декоративне мистецтво Європи між ренесансом і бароко. Увагу приділено наслідуванню композиційного кшталту "великого ордера" А. Палладіо в архітектурі фасадів історичних будівель м. Львів.

Запропоновано метод побудови онтології архітектурних термінів для подання і розподілу знань загального словникового запасу та підтримки інтелектуальних запитів у базах даних з архітектури, а також автоматизованого обміну даними та інтеграції навчальних програм з архітектури. Апробовано її й для пошуку релевантної інформації, а саме, для вибірки сторінок у мережі Інтернет із синтаксично різними, але семантично однаковими архітектурними термінами.

Проаналізовано проблеми охорони історико-культурних пам'яток містобудівної спадщини, їх поєднання з регіоном, суспільством і оточенням. Запропоновано метод збереження пам'яток шляхом музеєфікації і створення на їх основі середовищних музеїв з метою максимального збереження та виявлення їхньої історико-культурної, наукової, художньої цінності. Проведено класифікацію середовищних музеїв.

Визначено основні принципи ревалоризації архітектурних ансамблів монастирів Чину Святого Василія Великого та показано їх використання у процесі розроблення проекту відновлення монастирського ансамблю Преображення Господнього під Бучачем Тернопільської області.

Проаналізовано основні підходи до архітектурно-просторової організації простору археологічних музеїв під відкритим небом. Розглянуто особливості функціонування археологічних музеїв та світовий досвід застосування різних підходів до музеєфікації пам'яток у створенні археологічних музеїв. Описано пропозицію формування простору археологічного музею під відкритим небом на прикладі Пліснеського історико-культурного заповідника.

Визначено основні стильові особливості архітектурних ансамблів і комплексів монастирів Чину Святого Василія Великого (ЧСВВ) в епоху бароко у XVIII ст. і класифіковано основні архітектурно-художні риси.

Представлено необхідний графічний матеріал для аналізу та використання у творчому доопрацюванні у власній проектній діяльності, зокрема у курсовому та дипломному проектуванні, у подальшій професійній діяльності. Запропоновано опрацювати інформацію про видатні пам'ятки з історії архітектури, використовуючи метод пізнання об'єктів за їхніми планами, розрізами, фасадами. Текстовий супровід доповнює лекційний курс. Передбачено самостійне зрисовування образно-графічного ряду під час виконання домашніх студій.

Відображено основні етапи життя, наукової, педагогічної та творчої діяльності відомого архітектора, завідувача кафедри рисунку та живопису Львівського політехнічного інституту Р. М. Липки. Оцінено творчий шлях майстра, окреслено особливості професійної підготовки спеціалістів львівської архітектурної школи, яка зберегла свої традиції та вплинула на розвиток своєрідної архітектури західноукраїнського регіону. Наведено перелік наукових праць ученого (монографій, науково-довідкових і навчально-методичних видань, наукових статей, тез і доповідей конференцій), а також список літератури про нього.

Відображено основні етапи життя, наукову, педагогічну та підприємницьку діяльність професора І. І. Левинського. Висвітлено особливості професійної діяльності митця, яка вплинула на розвиток своєрідної архітектури західноукраїнського регіону. Подано інформацію щодо праць професора у фонді бібліотеки Львівської політехніки. Наведено описи виробів і споруд, які спроектовано та збудовано фірмою І. І. Левинського. Вміщено літературу про діяльність науковця.