Висвітлено історію педагогіки України Х - ХVII ст. на основі біографій, освітньої діяльності просвітителів, вчителів, громадських, політичних, церковних діячів. Проаналізовано внесок у розвиток освіти і педагогіки Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Костянтина Острозького, а також церковних ієрархів: Іларіона, Климента Смолятича, Захарії Копистенського, Єлисея Плетенецького, Іова Борецького, Петра Могили.

Освещена история педагогики Украины X - XVII ст. на основе биографий, образовательной деятельности просветителей, учителей, общественных, политических, церковных деятелей. Проанализирован вклад в развитие образования и педагогики Владимира Великого, Ярослава Мудрого, Владимира Мономаха, Константина Острожского, а также церковных иерархов: Иллариона, Климента Смолятича, Захарии Копистенского, Елисея Плетенецкого, Иова Борецкого, Петра Могилы.

Висвітлено розвиток вищої освіти згідно з сучасною періодизацією історичного процесу за трьома етапами: епоха середньовіччя, ранній період сучасної європейської історії (1500 - 1800-ті рр.) і період XIX - середина XX ст. Наведено документи з історії діяльності зарубіжних і вітчизняних ВНЗ, зокрема, про заснування Паризького (1355 р.) і Краківського (1364 р.) університетів, звіт ад'юнкта М. І. Костомарова про роботу у 1846 р., диплом М. І. Пирогова про звання почесного члена Київського університету (30 вересня 1855 р.). Надано відомості про подання попечителя Київського навчального округу київському генерал-губернатору про заснування при університеті історичного товариства Нестора-літописця (13 грудня 1871 р.), про дозвіл публічних лекцій на користь бідних студентів і з метою збирання коштів на спорудження пам'ятника Дж. Бруно в Італії (12 лютого 1885 р.), а також про закриття університету та відрахування всіх студентів через студентські заворушення (10 березня 1899 р.).

Висвітлено життєвий шлях, освітню та наукову діяльність одного з перших вітчизняних докторів епохи середньовіччя Юрія Котермака (Дрогобича).

Висвітлено життєвий шлях, культурно-освітню діяльність українського письменника-полеміста, видатного слов'янського гуманіста, просвітителя, педагога, одного з організаторів Львівської братської школи Стефана Зизанія (бл. 1570 р. - бл. 1605 - 1610 рр.).

На основі аналізу, здійсненого різними авторами археологічних, етнографічних та історичних досліджень в період ХІХ - ХХ ст., розглянуто процес залучення давніми слов'янами до праці дітей віком 7 - 14 років. Особливості цього процесу проаналізовано за основними напрямками господарської діяльності слов'ян, зокрема, землеробством, тваринництвом, полюванням, ковальством тощо.

На основі історичних, археологічних, етнографічних джерел проаналізовано розвиток шлюбних стосунків у східних слов'ян та їх попередників, а також їх вплив на виховання дітей. Розглянуто перешкоди, що стояли на шляху становлення парної сім'ї, формування якої повинне було привести до заміни роду як господарського колективу виробничим об'єднанням зовсім іншого типу - об'єднанням, що складалося із сімей. Розкрито поняття "родья", "авункулат", "кум", "патронія". Зазначено, що зміцненню сім'ї сприяла поява закону розподілу суспільного продукту за працею, згідно з яким спочатку враховувався тільки внесок людини у створення продукту, згодом - рівень його відповідності можливостям людини, а потім і розмір внеску. Розкрито розвиток взаємовідносин чоловіка та жінки в сім'ї, особливі перехідні форми від матріархату до патріархальної сім'ї. Зосереджено увагу на сімейній общині епохи патріархату. Окреслено роль сімейної ради, яка здійснювала загальне управління всією господарською діяльністю патріархальної сім'ї, значною мірою регулювала й особисте життя членів родини. Висвітлено відносини дітей і батьків у згаданій сім'ї, особливості виховання в ній маленьких хлопчиків і дівчаток. Визначено характерні риси малої сім'ї, поява якої сприяє розпаду великої сім'ї та родової общини, сприяє формуванню сільської общини. Охарактеризовано малу давньоруську сім'ю VII - VIII ст.

Констатовано, що під впливом соціально-економічних факторів тривалий розвиток шлюбно-сімейних відносин спричинив появу малої моногамної (за часів класового суспільства) сім'ї, яка стала як самостійною економічною одиницею, так і основним осередком виховання дітей.

Розглянуто рольові ігри дітей східних слов'ян VI - XIII ст. На основі вивчення даних археології, історії, етнографії, народознавства та фольклористики виокремлено ігри дітей наших пращурів часів розпаду первісного суспільства та перших віків існування Давньоруської держави й князівств епохи феодального роздроблення. Охарактеризовано гру в бабки; в керамічні кружечки; ігри в шашки та шахи, зі шкіряним і дерев'яним м'ячем; такі ігри, як січки-лічилки, пов'язані з підрахунком зарубок на дерев'яних палицях, стовбурах або пов'язані з трудовими процесами; ігри, пов'язані з обрядами зустрічі весни; ігри старших дівчаток тощо.

Рассмотрены ролевые игры детей восточных славян VI - XIII ст. На основе изучения данных археологии, истории, этнографии, народоведения и фольклористики выделены игры детей наших предков времен распада первобытного общества и первых веков существования Древнерусского государства и княжеств эпохи феодального раздробления. Охарактеризованы игры в бабки; в керамические кружки; игры в шашки и шахматы, с кожаным и деревянным мячом; такие игры, как сечки-считалки, связанные с подсчетом зарубок на деревянных палках, стволах или связанные с трудовыми процессами; игры, связанные с обрядами встречи весны и др.

Are considered role-playing children of Eastern Slavs VI-XIII centuries. On the basis of the data of archeology, history, ethnography, ethnology and folklore provided children's games of our ancestors since the collapse of the primitive society and the first centuries of the existence of Ancient States and the era of feudal principalities. We characterize the game in the grandmother, in ceramic mugs, games of checkers and chess, with leather and a wooden ball; games such as chaff-rhymes associated with counting notches on the wooden poles, tree trunks or related to labor processes; games associated with the rites of spring meeting

На підставі синтезу різних гуманітарних наук - громадянської історії, етнографії, фольклористики, історії культури та декоративно-прикладного мистецтва, історичної демографії, а також з огляду на археологічні та писемні пам'ятки, зразки усної народної творчості відтворено картину виховання дітей у процесі життєдіяльності давніх східних слов'ян VI - XIII ст. - часу панування язичництва. Розглянуто господарську діяльність, розвиток сімейних та общинних стосунків, язичництво давніх слов'ян, проаналізовано виховний вплив їх вірувань на життя дітей. Акцентовано увагу на зростанні дітей в атмосфері шанобливого ставлення до навколишнього світу, формуванні позитивної взаємодії зі світом рослин і тварин, оберігальній спрямованості народної педагогіки східних слов'ян, використанні їх анімістичних поглядів у вихованні дітей та догляді за ними. Розкрито зміст, засоби та шляхи сімейного виховання дітей на різних етапах життя давніх східних слов'ян VI - XIII ст., розглянуто різні форми суспільного виховання, ігри дітей, участь дітей в обрядовому річному колі общини.

Розглянуто засоби та предмети особистісної гігієни у східних слов’ян VI - XIII ст. та їх використання у вихованні дітей. Відзначено, що давні слов’яни, незважаючи на суворі умови існування, з раннього віку привчали дітей до елементарних правил гігієни. Виявлено знахідки предметів особистої гігієни на всій території розселення східних слов’ян: гребінці, коповушки, нігтьочистки, парфуми. Описано гребінці для жінок і дівчат, гребінки для хлопчиків і чоловіків. Наведено кілька зразків архаїчних зачісок дівчат. Акцентовано увагу на тому, що у кожній хаті біля печі або біля дверей висів умивальник, який влітку виносився з дому. Зазначено, що перше купання дитини відбувалося на другий чи третій день після народження. Засвідчено існування бань, в яких милися „повсякдень”. Отже, у східних слов’ян VI - XIII ст. відповідно до тогочасних умов у вихованні дітей використовували різні засоби гігієни та тримання тіла в чистоті, що підтверджено археологічними і писемними пам’ятками.

Розглянуто процес виховання малих дітей від народження до двох років у східних слов’ян VI - XIII ст. Приділено увагу традиціям та обрядам, яких дотримувалися давні слов’яни під час лікування, годування, купання дитини, а також під час виготовлення різноманітних предметів побуту. Наведено жіночі та чоловічі імена, якими східні слов’яни називали своїх дітей. Проаналізовано праці дослідників щодо вивчення історії виховання дітей давніх східних слов’ян.

Рассмотрен процесс воспитания маленьких детей от рождения до двух лет у восточных славян VI - XIII в. Уделено внимание традициям и обрядам, которых придерживались древние славяне при лечении, кормлении, купании ребенка, а также при изготовлении различных предметов быта. Приведены женские и мужские имена, которыми восточные славяне называли своих детей. Проанализированы работы исследователей по изучению истории воспитания детей древних восточных славян.

Consider the process of educating young children from birth to two years) in the eastern Slavs VI - XIII century. Paying attention to the traditions and rituals that were followed in the treatment of the ancient Slavs, feeding, bathing the child, as well as in the manufacture of various household items. Powered by male and female names that Eastern Slavs called their children. Analyzed the work of researchers on the study of the history of parenting ancient eastern Slavs.

На підставі археологічних і писемних пам'яток, зразків усної народної творчості та синтезу здобутків різних гуманітарних і соціальних наук (громадянської історії, етнографії, фольклористики, історії культури та декоративно-прикладного мистецтва, історичної демографії) здійснено цілісний системний аналіз виховання дітей східних слов'ян VI - XIII ст. у процесі їх життєдіяльності як складного окремого утворення. Проаналізовано та систематизовано погляди науковців на основні сфери життєдіяльності східних слов'ян VI - XIII ст. - господарську, сімейну, общинну, релігійну. З'ясовано світоглядні основи педагогіки східних слов'ян VI - XIII ст. та їх вплив на виховання дітей. Розкрито значення природного середовища для формування у дітей шанобливого ставлення до навколишнього світу. Визначено та проаналізовано особливості сімейного виховання у давніх східних слов'ян на різних вікових періодах життя дитини. Висвітлено оволодіння дітьми землеробськими знаннями, вміннями та домашніми промислами як важливими складовими виховного процесу. Визначено й обгрунтовано зміст, форми та шляхи соціально спрямованого виховання дітей східних слов'ян VI - XIII ст.

Досліджено проблему розвитку дитячої активності і творчості у вітчизняних освітніх документах першої третини ХХ ст. Проаналізовано підходи до вивчення дитини у творчості вітчизняних представників реформаторської педагогіки. Вивчено погляди українських педагогів на проблему виховання особистості та колективу. Увагу приділено проблемі організації дитячого самоврядування в Україні наприкінці ХІХ - у першій третині ХХ ст. Висвітлено розвиток літератури для дітей дошкільного віку (1917 - 1930-ті рр.). Вивчено розвиток педагогічної думки на Єлисаветградщині в першій третині ХХ ст.

Розглянуто проблему розвитку літератури для дітей дошкільного віку II половини XIX - середини XX ст. Охарактеризовано види літератури для дошкільників і їх виховні можливості. Висвітлено питання виховання красою природи в педагогічній системі В. Сухомлинського, проаналізовано досвід видатного педагога в застосуванні методу написання учнями творчих робіт на тему краси природи. Обгрунтовано важливість етнопедагогічної компетентності фахівців у галузі дошкільної та початкової освіти для їх конкурентоспроможності. Проаналізовано категорії конкурентноздатності та конкурентоспроможності, визначено сутність особистісно-професійного іміджу молодого фахівця з початкової освіти як інструменту його пристосування до реалій конкурентного суспільства. Доведено значення самоефективності для майбутньої педагогічної діяльності. Визначено ключові підходи до умов поєднання методів навчання у спадщині педагогів минулого та сучасних дослідників проблеми. Запропоновано авторські дидактичні умови поєднання методів навчання, що враховують чуттєво-емпіричний досвід і наявні теоретичні знання учнів, узгодження монологічності та діалогічності мовлення та мислення в навчанні молодших школярів, зовнішні зв'язки словесних методів навчання з їх внутрішньою структурою. Наведено приклади комбінування методів навчання в освітньому процесі.

Колективну монографію «Педагогічне краєзнавство крізь призму історико-культурних явищ та процесів в Україні» підготовлено в межах проєкту «Освіта, шкільництво і педагогічна думка Черкащини» відповідно до плану наукової діяльності Науково-дослідного центру педагогічного краєзнавства подвійного підпорядкування НАПН України та МОН України та держбюджетної теми «Соціально-психологічна реабілітація дітей та молоді з особливими освітніми потребами засобами інклюзивного туризму», яка виконується в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини. Наведено результати наукових досліджень та інформування громадськості про розвиток педагогічного краєзнавства в контексті історико-культурних явищ та процесів в Україні. Звернено увагу на теорію і практику розвитку позашкільної освіти в Україні (кінець XX - початок XXI ст.). Висвітлено студентські регіональні історико-педагогічні дослідження крізь призму освітянської діяльності. Розглянуто педагогічну діяльність Івана Лучицького задля розвитку освіти на Черкащині (1845 -1918). Охарактеризовано постать Володимира Науменка (1852 - 1919) у збереженні культурно-історичної ідентичності українського народу.

Висвітлено історію виникнення і діяльності військових навчальних закладів Єлисаветградщини другої половини XIX - першої третини XX століття: офіцерського кавалерійського училища, військової прогімназії, кавалерійського юнкерського училища (з 1902 р. - кавалерійського училища), української кінної школи.

Дошкільна освіта є важливим етапом для цілісного розвитку дитини. Нині її зміст органічно пов'язаний із ідеями Нової української школи: він забезпечує наступність між дошкільною та початковою освітою в умовах шкільної реформи. В Україні дошкільна освіта є обов'язковою частиною у системі безперервного навчання. Відповідальність за навчання дитини у дитячому садку несуть її батьки або особи, які їх замінюють, та навчальні заклади, де діти перебувають. Практична підготовка студентів спеціальності 012 "Дошкільна освіта" - обов'язкова складова освітньо-професійної програми фахової підготовки майбутніх вихователів дітей раннього та дошкільного віку згідно з вимогами державного стандарту [для першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів] вищої освіти. Організація практичної підготовки студентів спеціальності "Дошкільна освіта" Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка враховує специфіку галузі дошкільної освіти та має наскрізний характер. У роботі розміщено навчально-методичні матеріали для проходження практичної підготовки студентами спеціальності 012 "Дошкільна освіта". Детально описані програми практик, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки фахівців у галузі дошкільної освіти.