Розглянуто проблему ефективного використання виховного потенціалу навчальних курсів. Вивчено можливості виховання екологічної культури в учнів V - VI класів основної школи, які закладені в основних завданнях інтегрованого курсу "Навколишній світ", розробленого автором в межах науково-педагогічного проекту "Росток". Окреслено завдання курсу та принципи його побудови, які не суперечать загальним принципам дидактики й відображають сучасні тенденції розвитку освіти. Зосереджено увагу на одній з головних тем курсу "Навколишній світ" - темі біосфери, протягом вивчення якої формуються уявлення учнів про глобальні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення. Наведено приклади, які доводять як на практиці реалізується внутрішня екологізація змісту навчання в інтегрованому курсі природознавства "Навколишній світ". Охарактеризовано наступні методи формування екологічної культури учнів у навчально-виховному процесі: проблемну розповідь, як образно-сюжетний виклад подій та фактів і роз'яснення як розкриття об'єктів пізнання й істотних зв'язків між ними. Сформульовано умови, за яких розповідь на екологічну тематику стає більш ефективним методом навчання. Зазначено, що в інтегрованому курсі природознавства "Навколишній світ" зроблено спробу реалізувати підхід "зміни стереотипів" в організації екологічного виховання.

Висвітлено стан психологічного здоров'я 634-х дітей шкільного віку з застосуванням тесту Люшера. Показано структуру психологічних відхилень та їх вплив на стан здоров'я сучасних школярів. Підкреслено необхідність покращання ранньої діагностики та реабілітації дітей шкільного віку з наявністю відхилень у психоемоційному стані здоров'я за умов школи та в процесі диспансерного обслуговування.

Дослідженням було охоплено 35 пацієнтів, серед них - 18 (51,42 %) дітей віком від 4-х міс до 18-ти років та 17 (48,57 %) дорослих віком від 18-ти до 74-х років, які перебували на лікуванні у клініці гнійних ускладнень Інституту нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова АМН України за період з 1-го березня до 1-го вересня 2007 р. Усі хворі з гнійно-септичними ускладненнями госпіталізовані в клініку після оперативного лікування та протокольного курсу терапії з приводу нейрохірургічної патології. У програму інтенсивної терапії гнійно-септичних ускладнень включено комбінацію цефтазидиму й амікацину. Препарати вводили впродовж 10 - 14-ти днів парентерально. Добрі результати застосування комбінації цефтазидиму та амікацину одержано у 21-го (60,00 %) хворого, задовільні - у 10-ти (28,57 %), незадовільні - у 4-х (11,43 %). У цілому лікування було ефективним у більшості випадків - у 31-го (88,57 %) пацієнта. Клінічна ефективність застосування комбінації цефтазидиму та амікацину в комплексі інтенсивної терапії гнійно-септичних ускладнень за різних форм нейрохірургічної патології становить 88,57 %. У разі гнійно-септичної патології у нейрохірургічних хворих виявлено високу бактеріологічну ефективність комбінації цефтазидиму та амікацину щодо проблемних збудників. Одержані результати дають змогу рекомендувати застосування комбінації цефтазидиму та амікацину для лікування гнійно-септичних ускладнень за різних форм нейрохірургічної патології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.64-4

Рубрики:

Психічні хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.64-32

Рубрики:

Психічні хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати оцінки темпераменту 77-ми дітей грудного віку, із них 52 - з функціональним закрепом і 25 практично здорових немовлят. Виявлено асоціації між параметрами темпераменту та перебігом захворювання. Показано, що визначення і корекція поведінкових реакцій може бути суттєвим фактором профілактики та лікування дітей грудного віку з функціональним закрепом.

Проведено комплексне дослідження поширеності, структурно-синдромологічної, психодинамічної типології й закономірностей формування та динаміки депресивних і тривожних розладів непсихотичного рівня у 250-ти пацієнток та 81-ої вагітної жінки з групи порівняння. На підставі інтеграції клініко-психопатологічного та психодинамічного підходів вивчено закономірності формування та динаміки депресивних і тривожних розладів у жінок у період вагітності та після пологів, а також пограничної психічної патології їх немовлят. Розроблено, апробовано та впроваджено систему діагностики, лікування, психотерапії та профілактики депресивних і тривожних розладів у вагітних і матерів, а також пограничних психічних розладів у їх дітей.

Обгрунтовано дидактичні умови організації навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників. Проаналізовано досліджувану проблему, розкрито суть і зміст поняття "особистісно орієнтована навчально-пізнавальна діяльність шестирічних першокласників". Удосконалено організацію навчально-виховного процесу початкової школи. Розроблено технологію проведення особистісно орієнтованого уроку в першому класі. Вдосконалено методи й організаційні форми навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників.

Досліджено участь синантропних видів трав у формуванні рослинності урбоекосистем залежно від рівня трансформованості та часу забудови території. Охарактеризовано роль адвентивних рослин як складової фітобіоти міста у даному процесі, з'ясовано значення синантропів для розвитку первинних сукцесій рослинності в урбоекосистемах. Визначено зміну проективного вкриття та складу синантропів зі зміною освітленості під наметом дерев. Запропоновано використання синантропів у озелененні міст. Розроблено та передано органам зеленого господарства Львова науково-практичні рекомендації щодо оптимізації використання синантропних видів рослин для ренатуралізації трансформованих територій.

Показано, що на розвиток залізодефіцитної анемії у дітей впливає нераціональне харчування та менорагії у дівчат старшого віку. Причиною виникнення полідефіцитних анемій (ПДА) є захворювання шлунково-кишкового тракту. Крім того, у 6,5 % хворих на ПДА відмічається підвищений вміст заліза в організмі. Показано, що рівень еритроцитів у дітей старшого віку з ПДА залежить від інтегральних показників сумарної забрудненості природного середовища. Число осіб із моноцитозами підвищується у жителів найбільш забруднених територій, що може свідчити про роль системи моноцитів-макрофагів у процесах перевантаження організму, у тому числі важкими металами.

Висвітлено типи ставлення до хвороби та особливості сімейних стосунків у дітей з ревматичними хворобами (РХ). Виявлено психічну дезадаптацію у зв'язку із захворюваннями на РХ. Встановлено кореляції між відчуттям психологічного комфорту та адаптацією до хвороби. Більшість дітей, хворих на РХ, і їх батьків потребують додаткової медико-психологічної допомоги лікаря-педіатра (або ревматолога, медичного психолога та психотерапевта). Для реалізації цих завдань слід визначити сучасні підходи в клініко-психопатологічній діагностиці та психотерапії психосоматичних розладів при РХ у дітей та підлітків.

Досліджено рівень ситуативної та особистісної тривоги у дітей з ревматоїдним артритом (РА) та особливості структури і типу їх особистості. У 100 % обстежених дітей виявлено підвищений рівень особистісної тривожності, у 42,7 % - ситуативної тривожності за шкалою Спілбергера - Ханіна. У 75 % випадків відмічено підвищення балів за шкалами психічних станів та за результатами спрямованості особистості за А. Айзенком.

У 30,4 % хворих на гостру лімфобластну лейкемію (ГЛЛ) спостерігались зміни рівнів кортизолу та гормонів щитоподібної залози, що сполучалось з більш короткою тривалістю їх життя. Вміст остеокальцину в сироватці крові хворих був в 1,7 разу нижчий у порівнянні зі здоровими дітьми. В ініціальний період ГЛЛ у дітей виявлявся дефіцит кальцію та підвищення лужної фосфатази в сироватці крові. Встановлено дисбаланс амінокислот, які входять до складу колагену кісток, підвищення екскреції фосфатів Ca та зниження щільності кісток. Результати дослідження можуть лягти в основу модифікації програмної терапії ГЛЛ у дітей.

Розкрито значення використання ІКТ в освіті, що є одним з найважливіших напрямів розвитку інформаційного суспільства. Досліджено проблему розробки, створення та впровадження розвивальних освітніх проектів, які б сприяли адаптації учнів до життя в інформаційному суспільстві, індивідуалізації навчання, організації систематичного контролю знань, які б давали можливість враховувати психофізіологічні особливості кожної дитини. Висвітлено етапи підготовки компетентності учителів, яка пов’язана із застосуванням підходу, що ґрунтується на технічній грамотності.

Розкрито завдання, функціональні можливості та етапи розвитку Державної відеотеки педагогічного досвіду - інформаційного фонду досвіду роботи педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, яка почала функціонувати в Інституті інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки. Приділено увагу головному завданню відеотеки та шляхам поповнення й оновлення її фонду.

Описано особливості науково-педагогічного проекту "Росток" у контексті сприяння пізнавальним процесам дитини, їх творчому зростанню, формуванню учня як особистості. Запропоновано результати наукового експерименту з зазначеної проблематики.

Описаны особенности научно-педагогического проекта "Росток" в контексте содействия познавательным процессам ребенка, их творческому росту, формированию ученика как личности. Предложены результаты научного эксперимента по данной проблематике.

The article deals with the features of scientific and pedagogical project "Rostock" in a context of assistance to cognitive processes of the child, their creative growth, formation of the pupil as persons. Results of research experiment on the given problematics are offered.

Розглянуто проблему формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів. Запропоновано впровадження підходів, які б сприяли набуттю не лише технологічних навичок, а й умінь роботи з комп'ютером як інструментом одержання нових знань і вирішення різноманітних практичних завдань, інтерактивних методів освіти, що засновані на використанні моделі "один учень - один комп'ютер". Конкретизовано сутність формування інформаційної компетентності: уміння спостерігати та робити логічні висновки, використовувати різні знакові системи й абстрактні моделі, аналізувати ситуацію з різних поглядів, розуміти загальний контекст і прихований зміст висловлювань, системно та самостійно працювати над підвищенням своєї компетентності. Резюмовано, що формування інноваційної компетентності є процесом переходу до такого стану, коли учень стає здатним знаходити, розуміти, оцінювати та застосовувати інформацію в різних формах для розв'язання особистих, соціальних або глобальних проблем.

Рассмотрена проблема формирования информационно-коммуникационной компетентности учащихся. Предложено внедрение подходов, которые способствовали бы обретению не только технологических навыков, но и умений работы с компьютером как инструментом получения новых знаний и решения разнообразных практических задач, интерактивных методов образования, основанных на использовании модели "один ученик - один компьютер". Конкретизирована сущность формирования информационной компетентности: умение наблюдать и делать логические выводы, использовать различные знаковые системы и абстрактные модели, анализировать ситуацию с разных точек зрения, понимать общий контекст и скрытый смысл высказываний, системно и самостоятельно работать над повышением своей компетентности. Резюмировано, что формирование инновационной компетентности - это процесс перехода к такому состоянию, когда ученик становится способным находить, понимать, оценивать и применять информацию в различных формах для решения личных, социальных или глобальных проблем.

The article is devoted to the problems of forming of informational-and-communicative competency of the students. It is offered to introduce the approaches which could promote obtaining not only technological skills but also the proficiency of work with the computer as an instrument for getting new knowledge, solving of different practical tasks.

Наведено розроблений у контексті активізації науково-педагогічної ініціативи та творчості науково-педагогічний проект "Росток" (Проект), висвітлено його мету й основні завдання. Обговорено концепцію Проекту, що базується на принципах особистісного підходу, системності та екологізації освіти, єдності національного та загальнолюдського в освіті, пріоритету розвивального навчання та виховання, пріоритету творчої діяльності, додатковості й інтеграції. За допомогою аналізу наукової спадщини Л.С. Виготського та дослідників, праці яких складають основу теорії розвивального навчання, зроблено висновок, що розвивальне навчання є одним із важливих компонентів гуманізації освіти, а також її необхідною умовою. Розглянуто типові навчальні плани експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за Проектом.

Представлен разработанный в контексте активизации научно-педагогической инициативы и творчества научно-педагогический проект "Росток" (Проект), освещены его цель и основные задачи. Обсуждена концепция Проекта, основанного на принципах личностного подхода, системности и экологизации образования, единства национального и общечеловеческого в образовании, приоритета развивающего обучения и воспитания, приоритета творческой деятельности, интеграции. С помощью анализа научного наследия Л.С. Выготского и других исследователей, труды которых составляют основу теории развивающего обучения, сделан вывод, что развивающее обучение является одним из важнейших компонентов гуманизации образования, а также ее необходимым условием. Рассмотрены типовые учебные планы экспериментальных общеобразовательных учебных заведений, работающих по Проекту.

It is shown developed in the context of enhancing the scientific and educational initiatives and creativity of scientific and educational project "Rostok" (Draft), highlights its purpose and main objectives. Debated project concept based on the principles of personal approach, the systematic integration of environmental education, national unity and universal education, the priority of developing training and education, the priority of creative activity, integration. Through analysis of the scientific heritage of L. Vygotsky and other researchers, whose work form the basis of the theory of developmental education, concluded that developmental education is a critical component of the humanization of education, as well as its prerequisite. Review the model curriculum pilot secondary schools, working on the Project.

Висвітлено актуальність поняття "якість освіти" як визначального вектору розвитку освіти в сучасному світі, як основи, на якій будується вся освітня стратегія, націлена на інтеграцію традиційних підходів вітчизняної системи освіти із сучасними інформаційними технологіями. Розкрито переваги використання новітнього освітнього проекту, що сприяє адаптації учнів до життя в інформаційному суспільстві, - моделі навчання "1 учень - 1 комп'ютер", що докорінно змінює мету системи освіти, реалізує принцип "вчитися завжди і скрізь", спрямованої на конкретну особистість, забезпечує вільний доступ до освітніх ресурсів. Виокремлено основні структурні компоненти освітньої моделі. Технологічним ядром є програмна оболонка дистанційного навчання, що використовується як Інтернет-портал з проведенням off- і on-line обговорення; середовище електронного навчання учня, що передбачає використання спеціально розробленого комп'ютера - нетбука, і програмне забезпечення, яке дозволить розширити освітні можливості учня; середовище електронного навчання класу, в якому використовуються комп'ютери та програмне забезпечення для індивідуального й/або колективного навчання. Розглянуто функціональні можливості моделі, які наведено в вигляді структурних блоків: загальні, проведення уроку, перевірка знань, організація уроку, функції учнів, функції викладача, функції батьків, адміністративні функції. Застосування даної моделі, "робочим інструментом" якої є не тільки комп'ютер, а й програмне забезпечення і навчальний контент, є інтегрованим програмно-технічним освітнім продуктом.

Освещена актуальность понятия "качество образования" как определяющего вектора развития образования в современном мире, как основы, на которой строится вся образовательная стратегия, нацеленная на интеграцию традиционных подходов отечественной системы образования с современными информационными технологиями. Раскрыты преимущества использования новейшего образовательного проекта, который способствует адаптации учащихся к жизни в информационном обществе - модели обучения "1 ученик - 1 компьютер", что в корне меняет цель системы образования, реализует принцип "учиться всегда и везде", направленного на конкретную личность, обеспечивающего свободный доступ к образовательным ресурсам. Выделены структурные компоненты модели. Технологическим ядром является программная оболочка дистанционного обучения, используемая как Интернет-портал с проведением off-и on-line обсуждения; среда электронного обучения ученика, которая предусматривает использование специально разработанного компьютера - нетбука, а также программное обеспечение; среда электронного обучения класса, в котором используются компьютеры и программное обеспечение для индивидуального и/или коллективного обучения. Рассмотрены функциональные возможности модели, представленные в виде структурных блоков: общие, проведение урока, проверка знаний, организация урока, функции учащихся, функции преподавателя, функции родителей, административные функции.

Применение данной модели, "рабочим инструментом" которой является не только компьютер, но и программное обеспечение, учебный контент, есть интегрированным программно-техническим образовательным продуктом.

Проаналізовано проблеми управління освітніми інноваціями. Розкрито особливості управлінської діяльності інноваційного типу та показано важливість безперервності її здійснення на прикладі Севастопольського навчально-виховного комплексу (НВК) № 1, який з 2006 р. впроваджує у навчально-виховний процес діяльнісну технологію передачі знань, яка є основою науково-педагогічного проекту "Росток". Розглянуто психолого-педагогічні інновації як новостворені або вдосконалені технології: інтеграційної природничої освіти, розвивального, особистісно-орієнтованого, колективного, модульно-розвивального навчання та ін. Наведено схему моделі управлінської діяльності НВК. Констатовано, що застосування в НВК освітньої інноватики стало запорукою суттєвих досягнень: забезпечило вищу якість діяльності закладу, сприяло зростанню конкурентоспроможності закладу за умов політичної і економічної трансформації суспільства, забезпечило значне зростання кваліфікаційного рівня педагогів

Проанализированы проблемы управления образовательными инновациями. Раскрыты особенности управленческой деятельности инновационного типа и показана важность непрерывности ее осуществления на примере Севастопольского учебно-воспитательного комплекса (УВК) № 1, который с 2006 г. внедряет в учебно-воспитательный процесс деятельностную технологию передачи знаний, которая является основой научно-педагогического проекта "Росток". Рассмотрены психолого-педагогические инновации как вновь созданные или усовершенствованные технологии: интегрированного естественно-научного образования, развивающего, личностно-ориентированного, коллективного, модульно-развивающего обучения и др. Помещено схему модели управленческой деятельности УВК. Констатировано, что применение в НВК образовательной инноватике стало залогом существенных достижений: обеспечило высокое качество деятельности учреждения, способствовало росту конкурентоспособности заведения в условиях политической и экономической трансформации общества; обеспечило значительный рост квалификационного уровня педагогов.

The problems of management of educational innovation. Some aspects of management of innovation type and shows the importance of continuity of its implementation on the example of Sevastopol educational complex (HC) № 1, which since 2006 is implementing in the educational process of activity-related technology, knowledge transfer, which is the basis of scientific-pedagogical project "Rostock". Examined the psychological and pedagogical innovations as the newly created or improved technology: a natural integration of education, developmental education, student-centered learning, collaborative learning, modular developmental education, etc. Placed circuit model management UCMJ. Stated that the use of NEC educational Innovation has become the key significant achievements: to ensure high quality of the institution; boosted the competitiveness of institutions in terms of political and economic transformation of society, has provided a significant increase in qualification level of teachers.