Висвітлено історію розвитку ендокринології в Україні. Проаналізовано внесок вітчизняних учених у розвиток науки. Наведено загальну характеристику гормонів та механізмів їх дії. Значну увагу приділено вивченню цукрового діабету, захворювань гіпофіза, щитовидної, прищитовидних, надниркових, статевих залоз, патології загруднинної та шишкоподібної залоз, а також ожиріння, поліендокринним синдромів і хірургічного лікування ендокринних залоз.

Освещена история развития эндокринологии в Украине. Проанализирован вклад отечественных ученых в развитие науки. Приведена общая характеристика гормонов и механизмов их действия. Значительное внимание уделено изучению сахарного диабета, заболеваний гипофиза, щитовидной, прищитовидных, надпочечных, половых желез, патологии загрудинной и шишковинной желез, а также ожирения, полиэндокринных синдромов и хирургического лечения эндокринных желез.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-52 + Р413.51-52

Рубрики:

Цукровий діабет

Хвороби печінки

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено історію розвитку ендокринології в Україні. Подано загальну характеристику гормонів та механізмів їх дії. Розглянуто гіпоталамо-гіпофізарні захворювання. Приділено увагу захворюванням щитовидної залози. Подано інформацію про хронічні ускладнення цукрового діабету. Наведено анатомо-фізіологічні дані захворювання надниркових залоз. Висвітлено хвороби обміну речовин. Охарактеризовано хірургічне лікування ендокринних захворювань.

Установлено, що експресія мРНК 6-фосфофрукто-2-кінази/фруктозо-2,6-бісфосфатази-3 (PFKFB-3) у різних органах щурів із експериментальним цукровим діабетом змінюється неоднаково. Сплайс-варіанти мРНК PFKFB-3 експресуються в окремих органах специфічно і їх експресія також зазнає змін у разі діабету. Виявлено новий сплайс-варіант мРНК PFKFB-3, каталітичні домени в якому є ідентичними основній ізоформі та уже відомим альтернативним сплайс-варіантам PFKFB-3, від яких він відрізняється лише довжиною C-кінцевої ділянки. Результати досліджень указують на те, що порушення гліколізу у випадку стрептозотоцинового діабету можуть бути пов'язані зі змінами в експресії PFKFB-3 - ключового ферменту регуляції гліколізу.

Ведущими факторами риска сердечно-сосудистых заболеваний у больных сахарным диабетом 2-го типа в сочетании с гипотиреозом выступают артериальная гипертензия и дислипидемия. Уровень тиреотропина в плазме крови у 80 % пациентов превышает референтные значения. Возраст начала гипотиреоза у больных сахарным диабетом 2-го типа мужчин в среднем на 10 лет меньше, чем у женщин.

Анализ состава пациентов с впервые диагностированным сахарным диабетом 2-го типа показывает, что у 83 % из них диагноз диабета установлен при обращении в поликлинику. В то же время при активном исследовании HbA1c его уровень свыше 6,5 % выявляется у 16 % обследованных. Это обстоятельство указывает на необходимость усиления информационной и просветительской работы в направлении активного выявления больных сахарным диабетом.

У больных сахарным диабетом 2-го типа снижена деформируемость эритроцитов. Снижение коррелирует с гипергликемией, дислипидемией, артериальной гипертензией, избытком массы тела. Уровень пластичности эритроцитов рекомендуется использовать как интегральный показатель в оценке сердечно-сосудистого риска у больных сахарным диабетом 2-го типа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-451

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.1-25

Рубрики:

Хвороби ендокринної системи

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вміст глікованого гемоглобіну - біомаркера цукрового діабету - у хворих на цукровий діабет (ЦД) типу 2 корелює з факторами ризику серцево-судинних уражень: артеріальною гіпертензією, збільшенням індексу маси тіла та співвідношенням загальний холестерин/холестерин ліпопротеїнів високої щільності. Тому підвищення вмісту глікованого гемоглобіну у хворих на ЦД типу 2 слід розглядати як предиктор серцево-судинних уражень.

Розглянуто альтернативний метод лікування діабетичної полінейропатії нижніх кінцівок методом електростимуляції з використанням апаратів "Міотон" та "Тренар-01". Кількісна та якісна оцінка проявів діабетичної полінейропатії проводилась за допомогою уніфікованих шкал невропатичного симптоматичного та дисфункціонального розрахунків, які застосовуються в багатьох країнах Європейського Союзу, особливо для динамічного контролю ефективності проведеного лікування. За результатами дослідження доведено клінічну ефективність використання електростимуляції в комплексному лікуванні діабетичної полінейропатії.

Рассмотрен альтернативный метод лечения диабетической полинейропатии нижних конечностей методом электростимуляции с использованием аппаратов "Миотон" и "Тренар-01". Количественная и качественная оценка проявлений диабетической полинейропатии проводилась с помощью унифицированных шкал невропатического симптоматического и дисфункционального расчетов, применяемых во многих странах Европейского Союза, особенно для динамического контроля эффективности проводимого лечения. По результатам исследования доказана клиническая эффективность использования электростимуляции в комплексном лечении диабетической полинейропатии.

Показано, що ентеросорбція природними харчовими волокнами (висівки злаків) сприяє зменшенню глікемії та вмісту фруктозаміну у плазмі крові, посилює синтез альбуміну та сприяє зменшенню активності гамаглутамілтранспептидази.

Показано, что энтеросорбция природными пищевыми волокнами (отруби злаков) содействует уменьшению гликемии и содержания фруктозамина в плазме крови, усилению синтеза альбумина и снижению активности гаммаглутамилтранспептидазы.

Для лікування підгострих тиреоїдитів у період гострого перебігу захворювання рекомендовано такі гомеопатичні препарати, як аконіт, белладонна, арсен йод, кактус, а у підгострому періоді - скрофулярія, коніум, калькарея йодата. У періоди реабілітації використовуються препарати корневищ перстачу білого.

Для лечения подострого тиреоидита в острую фазу заболевания рекомендовано использовать такие препараты, как аконит, белладонна, арсен йод, кактус в гомеопатических тинктурациях, а в подростром периоде заболевания используются скрофулярия, кониум, калькарея йодата. В периоды реабилитации целесообразно использовать фитопрепараты из корневищ лапчатки белой.

Вивчено концентрацію у крові молочної та піровиноградної кислоти у хворих на туберкульоз легень з порушеною толерантністю до глюкози та порушеною глікемією натще, а також у хворих без зазначених порушень. У хворих з доклінічним порушенням глікемії виявлено підвищення концентрації лактату та пірувату в крові. Це свідчить про більш глибокі порушення якості утилізації глюкози в енергетичних аеробних циклах, зокрема в циклі трикарбонових кислот, у хворих з доклінічним порушенням глікемії, наслідком чого є погіршення енергетичного статусу клітин. Надлишкове утворення лактату та пірувату на фоні домінування ефектів контрінсулінових гормонів і відносної недостатності інсуліну у хворих з такими порушеннями робить внесок у розвиток гіперглікемічних порушень.

Розглянуто на сучасному рівні етіологію, патогенез, клініку, діагностику та лікування основних ендокринних захворювань. Істотно перероблено матеріали з питань цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози, історії розвитку ендокринології. Значно розширено знання про роль гормонів ендокринних залоз у регуляції функцій забезпечення життєдіяльності людини. Наведено основні принципи ендокринології, захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи, щитоподібної, прищитоподібних, надниркових і статевих залоз, хвороби обміну речовин, ендокринні пухлини органів травлення та хірургічне лікування ендокринних захворювань. Особливу увагу приділено питанню цукрового діабету та його ускладнень.