Нанокомпозити на базі поліімідів (ПІ) та кремнійорганічної нанофази (КОН), яку одержано за допомогою методу золь-гель технології, охарактеризовано з використанням методів широко- і малокутового рентгенівського випромінювання, термогравіметрії, динамічного механічного аналізу, а також вимірюваннями діелектричної проникності. Встановлено пухку внутрішню структуру КОН, середньоквадратичні флуктуації електронної густини та динамічні модулі пружності якої були близькими до таких для вихідного ПІ. Ця особливість внутрішньої структури КОН у поєднанні з пухкою упаковкою фрагментів ланцюгів ПІ, сусідніх до КОН, є головними факторами, які обумовили значне неадитивне зниження діелектричної проникності нанокомпозитів. Характер залежності діелектричної проникності від складу дозволяє висловити припущення про зміну морфології нанокомпозитів за відносно малих вмістів КОН (імовірно, перколяційний перехід типу ізольовані кластери - нескінченний кластер).

Досліджено структуру та термопружну поведінку нанокомпозитів на основі синтетичного стиролбутадієнового каучуку та частинок глинистих мінералів в області малих і великих деформацій. Показано, що в області низьких деформацій структурні перебудови на межі поділу каучук/наповнювач, які пов'язані з механізмом проковзування ланцюгів відбуваються під час скорочення та розтягування. В області високих деформацій термопружна поведінка описується моделлю, яка враховує внески локального збільшення напруги для каучукової матриці та руйнування просторової сітки наночастинок зі збільшенням напруги, що призводить до екзотермічних ефектів зовнішнього тертя між наночастинками.

Наведено результати залежності від складу та температури теплової та електричної провідності серії двокомпонентних взаємопроникних епоксидних полімерних сіток (ВПЕПС). Показано, що параметри теплової та електричної провідності ВПЕПС закономірно залежать від складу композиції.

За допомогою методу ДСК вивчено вплив функціональності вихідних мономерів на властивості кінцевих гетероциклічних полімерних сіток (ГПС). Кількісний аналіз одержаних даних дозволяє зробити висновок, що ГПС, одержані на основі трифункціонального мономеру, хімічно більш гетерогенні та мають більш низьку ефективну густину сітки, можливо, за рахунок більш низької рухливості вихідного трифункціонального мономеру у порівнянні із двофункціональним.

Описан синтез полиамидоимидов (ПАИ), упрочненных кремнийорганической нанофазой, полученной золь-гель-методом. Свойства нанокомпозитов исследованы с помощью широкоугловой и малоугловой дифракции рентгеновских лучей, термогравиметрии, динамического механического анализа и кинетики водопоглощения. Анализ экспериментальных данных позволяет предположить, что нанокомпозиты на наноуровне характеризуются сосуществованием двух смешанных фаз. Увеличение значения инварианта малоуглового рассеяния, коэффициента диффузии воды и граничного водопоглощения для нанокомпозитов по сравнению с исходным ПАИ расценивается как отображение более рыхлой внутренней структуры полимерной и кремнийорганической нанофаз.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л71-1с + Г721.18

Рубрики:

Високомолекулярні сполуки (полімери) та пластмаси

Полімери вінільних похідних гетероциклічних сполук

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.22

Рубрики:

Поліаміди. Амідопласти

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The experimental evidence for broadening the spectrum of relaxation times due to the appearance of an additional process at high relaxation times is obtained from the rheological studies of a nanocomposite in the melt state based on polypropylene with relatively low filler contents.

Full, sequential interpenetrating polymer networks (IPNs) of cross-linked polyurethane (CPU) and polycyanurate (PC) based on thermally cured dicyanic ether of Bisphenol A (DCEBA) have been characterized by small-angle X-ray diffraction and dynamic mechanical analysis. It is suggested that the predominantly chemical interaction between molten DCEBA and stiff chain fragment microdomains, reinforcing the primary physical interaction, is responsible for the observed transition at 40 % PC to a more homogeneous phase morphology of IPNs.

Thermoelastic behavior of nanocomposites at high elongations is quantitatively explained by a model which explicitly considers the contributions of both the local strain amplification for the rubber matrix and the successive decay of a spatial network of nanoparticles with increase in the tension generating the exothermal effects of external friction between nanoparticles.

Thermodynamic compatibility of the binary blends of poly(methyl methacrylate) and poly(viny-lidene fluoride) proved to be a result of the negative contribution of mixing enthalpy in the melt state to the total Gibbs potential.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.2

Рубрики:

Шаруваті пластмаси

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ