Методом малокутової рентгенографії досліджено надмолекулярну структуру поліуретансемикарбазиду (ПУС), у склад якого вводилась різна кількість хлориду заліза. Показано, що модифікація ПУС цією сіллю ефективна лише, коли її кількість складає 0.2 - 0.4 моль (на 1 моль дигідразидного фрагмента жорстких блоків), при цьому спостерігається підсилення сегрегації гнучких та жорстких блоків, збільшення розміру жорстких доменів, густини укладки в них жорстких блоків і, як наслідок, граничної міцності полімера. В той же час подальше підвищення долі хлориду заліза в ПУС до 0.5 і 0.6 моль ініціює подрібнення жорстких доменів з тенденцією до їх повного руйнування і депресію фізико-механічних властивостей полімерної матриці.

Методами динамічної механічної релаксації та сорбції парів розчинників досліджено напіввзаємопроникні полімерні сітки напів-(ВПС) з поліуретану та полівінілпірролідону. За даними сорбції парів розчинників розраховано вільну енергію змішування полімерів під час формування напів-ВПС. Показано, що полімери, складові напів-ВПС, термодинамічно несумісні. Встановлено, що досліджена напів-ВПС являє собою двофазну систему з неповним фазовим розподілом. Склад фаз розраховано за даними в'язкопружних властивостей напів-ВПС.

Досліджено структуру та електричні властивості поліуретансемікарбазидів, які відрізняються молекулярною масою й, будовою гнучкого та жорсткого блоків. Уперше показано, що ці полімери шляхом сорбції солей металів набувають здатності до іонної провідності, чутливості до температури та магнітних характеристик металів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.184

Рубрики:

Полімери вінільних похідних шестичленних гетероциклів з двома та більше гетероатомами

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.184

Рубрики:

Полімери вінільних похідних шестичленних гетероциклів з двома та більше гетероатомами

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.184

Рубрики:

Полімери вінільних похідних шестичленних гетероциклів з двома та більше гетероатомами

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі аніоноактивних водних поліуретанових дисперсій методом електроосадження одержано поліуретанові покриття та досліджено їх властивості. Показано можливість електрохімічної модификації цих покриттів епоксидіановим олігомером і формальдегідом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.184

Рубрики:

Полімери вінільних похідних шестичленних гетероциклів з двома та більше гетероатомами

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено структурно-морфологічні особливості та теплові переходи в сегментованих поліуретанах (ПУ) з карбоксильними та Li-, Na-, K-карбоксильними групами у складі гнучкого поліефірного (полі(тетраметиленгліколь)) сегмента та різною довжиною жорсткого сегмента, а також діелектричну релаксацію та іонну провідність в даних системах. Проведено систематичне дослідження ряду відповідних модельних ПУ з застосуванням методик широко- та малокутового розсіювання рентгенівських променів, диференціальної сканувальної калориметрії, широкополюсної діелектричної релаксаційної спектроскопії. Показано, що нейтралізація карбоксильних груп призводить до пригнічення процесів кристалізації поліетерних блоків. Визначено, що в даних ПУ іономерах, поряд з наявністю типової для сегментованих ПУ мікрофазово розшарованої структури, відбувається формування агрегатів іонних груп, яке супроводжується збільшенням ступеня сегрегації блоків різної природи та зниженням іонної провідності майже на порядок. Іонна та протонна провідність досліджених ПУ зростає за умов зменшення довжини жорстколанцюгових сегментів. Час релаксації провідності є суттєво більшим за час релаксації сегментальної рухливості поліефірних ланцюгів. Установлено, що даний ефект збільшується у разі переходу від кислотної до іонної форми ПУ.

Дисертація присвячена питанням синтезу та дослідження поліуретанів з сульфонілгідразидними та краун-ефірними фрагментами у головному ланцюзі. Вперше синтезовані гідразиди сульфонілпохідних монобензо-15(18)-краун-5(6) та дибензо-18-краун-6. Встановлено, що будова полімерного ланцюга впливає на властивості синтезованих поліуретанів. Введення гідразидів сульфонілпохідних краун-ефірів у головний ланцюг полімера надає останнім здатності до комплексоутворення з катіонами металів і біологічну активність. Результати проведених досліджень свідчать про безперечну перспективність використання синтезованих поліуретанів у різних галузях народного господарства.

Досліджено проблему синтезу сегментованих поліуретанів (ПУ) з аніоноактивною функцією у гнучкому сегменті. Встановлено зв'язок між їх хімічною будовою та структурою. Вивчено властивості синтезованих сполук. Розроблено методи синтезу двох типів карбоксиловмісних олігоалкіленоксидів, що відрізняються природою кінцевих груп, кількістю карбоксильних груп та їх розташуванням у ланцюзі олігомеру. Відзначено, що реологічні, поверхнево-активні та іонопровідні властивості отриманих карбоксиловмісних олігоалкіленоксидів регулюють шляхом зміни кількості та місцрозташування карбоксиловмісних груп. Розроблено два методи синтезу нового типу ПУ іономерів. Характерною особливістю їх будови визначено наявність карбоксильних груп у складі гнучкого сегмента різної довжини у разі змінної кількості, різної довжини жорстких сегментів. Визначено, що для даних ПУ поряд із звичайною для сегментованих ПУ мікрофазовою жорстко доменною структурою сформовано мультиплетно-кластерну морфологію іонних агрегатів. Доведено, що синтезовані сполуки перспективні для створення полімерних матриць і твердих електролітів з одноіонним механізмом провідності - протонною та металкатіонною.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми регулювання структури і властивостей сітчастих поліефірів і поліуретанів за допомогою малих домішок нереакційноздатних поверхнево-активних речовин (ПАР). На поліуретанових та поліефірних системах доведено, що вирішення даної проблеми зумовлене здатністю деяких ПАР в об'ємі реакційноздатних олігомерів формувати упорядковані структури. З таких ПАР було вибрано блок-кополімери поліорганосилоксану і поліоксиалкілену, а також оксиетиловані ефіри алканолу та алкілфенолу. Визначено: ці ПАР здатні до специфічних взаємодій із функціональними групами олігомерів, що забезпечує умови для побудови полімерної сітки відповідно упорядкованим структурам ПАР. Розглянуто можливість напрямленого регулювання властивостей сітчастих поліефірів і поліуретанів малими домішками подібних ПАР. Одержано полімерні матеріали з високими фізико-механічними характеристиками. З використанням композицій даного типу розроблено екологічно чисті однокомпонентні еластичні клеї з високими показниками міцності і водостійкості для з'єднання металів, пластмас, гуми та інших неметалевих матеріалів.

Розроблено наукову концепцію щодо формування органо-неорганічних полімерних систем на основі водних розчинів неорганічних кремній-, фосфор-, хром-, алюмінійвмісних олігомерів та ізоціанатів. Дана концепція грунтується на уявленнях про спільну полімеризацію органічних і неорганічних олігомерів та пояснює вплив різноманітних неорганічних складових на формування органо-неорганічних систем. Розроблено умови синтезу та одержано нові Si, P, Cr, Al-вмісні олігомери за певних температурних режимів та відповідних співвідношень відправних реагентів, що дають змогу одержати неорганічні олігомери. Встановлено, що ці олігомери досить реакційноздатні щодо ізоціанатів. З використанням методів інфрачервоної спектроскопії та диференційного термічного аналізу показано, що у процесі взаємодії поліфосфатів з ізоціанатовмісними сполуками утворюється складна просторова структура, яка є комбінацією полімерних сполук, одна з яких органічна (полісечовина), інша - неорганічна, а між ними утворюються зв'язки Si - O - C, P - O - C, Al - O - C, Cr - O - C, що відповідають Si, P, Cr, Al-вмісним поліуретанам. Співвідношення цих структур та властивості кінцевих продуктів визначаються кількістю та будовою неорганічної складової. У синтезованих органо-неорганічних полімерах проявляються властивості, характерні органічній та неорганічній складовим. Базуючись на встановлених закономірностях формування органо-неорганічних полімерних систем розроблено ряд монолітних та цінних матеріалів з високими фізико-механічними характеристиками та підвищеною термостійкістю.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.184

Рубрики:

Полімери вінільних похідних шестичленних гетероциклів з двома та більше гетероатомами

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.184

Рубрики:

Полімери вінільних похідних шестичленних гетероциклів з двома та більше гетероатомами

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.184 + Л713.41

Рубрики:

Полімери вінільних похідних шестичленних гетероциклів з двома та більше гетероатомами

Поліуретани

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.184 + Л713.41

Рубрики:

Полімери вінільних похідних шестичленних гетероциклів з двома та більше гетероатомами

Поліуретани

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.184 + Л713.41

Рубрики:

Полімери вінільних похідних шестичленних гетероциклів з двома та більше гетероатомами

Поліуретани

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.184 + Л713.41

Рубрики:

Полімери вінільних похідних шестичленних гетероциклів з двома та більше гетероатомами

Поліуретани

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ