Вивчено кінетику низькотемпературного формування напіввзаємопроникних полімерних сіток (напів-ВПС) на основі епоксидіанової, епоксикремнієвої та епоксирезорцинової смол з олігоефіракрилатами - триетиленглікольдиметакрилатом і діетиленглікольфталатдиметакрилатом в залежності від складу вихідних композицій, температури та ініціюючих систем. Проведено співставлення параметрів просторової структури - густини зшивки та ступеня поперечного зшивання напів-ВПС з їх фізико-механічними характеристиками та встановлено оптимальні умови одержання удароміцних матеріалів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.131.1

Рубрики:

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: Ж29143 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання синтезу та застосування пероксидних олігомерів (смол), одержаних за реакцією хімічної модифікації епоксидних смол гідропероксидами та теломеризацією діепоксидних сполук з гліколями, аніліном або двохатомними фенолами з використанням як модифікатора гідропероксидів або функціональних пероксидів. Описано механізми реакцій хімічної модифікації епоксидних смол гідропероксидами в присутності гідроксиду калію, етерату трифтористого бору та четвертинних амонієвих солей.

Рассмотрены вопросы синтеза и применения пероксидных олигомеров (смол), полученных при реакции химической модификации эпоксидных смол гидропероксидами и теломеризацией диэпоксидных соединений с гликолями, анилином или двухатомными фенолами с использованием в качестве модификатора гидропероксидов или функциональных пероксидов. Описаны механизмы реакций химической модификации эпоксидных смол гидропероксидами в присутствии гидроксида калия, этерата трифтористого бора и четвертинных амониевых солей.

Вивчено мiцніснi характеристики полiмерних матерiалiв на основi модифiкованих епоксидних смол та спiвполiмерiв олiгоефірних смол залежно вiд їх складу та засобiв ствердіння. Установлено ефект пiдвищення мiцнісних характеристик у діапазонi концентрацiй компонентiв, який вiдповiдає найбiльшому вмiсту взаємопроникних полiмерних сiток у композитах. Показано сiмбатну залежнiсть мiцностi одержаних матерiалiв вiд концентрацiї вузлiв хiмiчних зшивок макромолекул.

Изучены прочностные характеристики полимерных материалов на основе модифицированных эпоксидных смол и сополимеров олигоэфирных смол в зависимости от их состава и способа отверждения. Установлен эффект экстремального повышения прочностных характеристикв диапазоне концентраций компонентов, соответствующих наибольшему содержанию взаимопроникающих полимерных сеток в композите. Показана симбатная зависимость прочности полученных материалов от концентрации узлов химических сшивок макромолекул.

The strength properties of the polymer materials based on the modified epoxy resins and olygoester resins copolymers have been studied as a function of the olygomer compositions and the methods of hardening. The effect of extreme increase of strength characteristics within the narrow range of component concentration corresponding to the greatest concentration of the mutually penetrating polymer lattices in the composite has been determined.

В результаті взаємодії епоксидної смоли ЕД-20 з кислим фосфатом алюмінію (АФ) одержано органоалюмофосфатні композиції, які можуть утримувати значну кількість вільної та зв'язаної води. Показано, що вмістом АФ можна впливати на структуру полімерної композиції, її термічні властивості та здатність додаткового вологопоглинання за атмосферних умов і підвищеної вологості.

Вивчено отвердіння епоксидної смоли за присутності дисперсних алюмофосфатів. Показано, що останні є не тільки активними антипіренними наповнювачами, але й покращують фізико-механічні властивості отверділих епоксидних смол.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.131.1

Рубрики:

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено взаємодію кислих фосфатів алюмінію (АФ) з епоксидними смолами. Показано, що вмістом АФ можна регулювати швидкість взаємодії, ступінь перетворення епоксидних груп, адгезійні та фізико-механічні властивості епоксиалюмофосфатних композицій.

Як отверджувачі епоксидних смол синтезовано олігоаміди та аміноімідазоліни на базі олеїнової кислоти та аліфатичних поліетиленполіамінів. Вивчено фізико-хімічні властивості отверджувачів і фізико-механічні властивості полімерних матеріалів на базі епоксидної діанової смоли ЕД-20.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.13-27 + Л713.131.1

Рубрики:

Епоксидні смоли

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено структурування композицій на основі промислової епоксидної смоли ЕД-20, нафтополімерної смоли з епоксидними групами та низькомолекулярного каучуку Krasol-LB за присутності гідропероксиду ізопропілбензолу та поліетиленполіаміну. Встановлено вплив співвідношення компонентів суміші, температури та тривалості структурування на вміст гель-фракції та твердості плівок. Визначено фізико-механічні та хімічні характеристики епоксиполімерних композицій.

Наведено результати залежності від складу та температури теплової та електричної провідності серії двокомпонентних взаємопроникних епоксидних полімерних сіток (ВПЕПС). Показано, що параметри теплової та електричної провідності ВПЕПС закономірно залежать від складу композиції.

Вивчено вплив мікрохвильового нагрівання на утворення полімерних сіток з епоксидіанового олігомеру ЕД-20 і поліетиленполіаміну. Якість затвердіння оцінено за термомеханічними властивостями, тепло- та термостійкістю одержаних полімерів. Виявлено відмінності між термомеханічними властивостями полімерів, одержаних за різних режимів мікрохвильового затвердіння. Оптимальну температуру склування та величину високоеластичної деформації композитів забезпечує прогрівання протягом 60 хв за умови потужності генератора 300 Вт.

Методом фотоініційованої полімеризації синтезовано одночасні взаємопроникні полімерні сітки (ВПС) на основі аліциклічної двофункціональної епоксидної смоли й олігокарбонметакрилату, які полімеризуються за катіонним і радикальним механізмами відповідно. За даними динамічного механічного термічного аналізу та рентгеноструктурних досліджень проведено якісний та кількісний аналіз мікрофазової структури ВПС і досліджено вплив складу фотоініціювальної системи на їх в'язкопружні властивості та фазову структуру. Встановлено, що, попри оптичну прозорість одержаних ВПС, вони є фазоворозділеними системами. Показано, що склад фотоініціювальної системи слабо впливає на в'язкопружні властивості та мікрофазову структуру епокси-акрилатних ВПС.

Шляхом взаємодії епоксидної смоли з водним розчином гідроксилвмісного фосфату алюмінію (АФ) одержано нові органо-неорганічні композиції, в яких неорганічні алюмофосфатні сегменти входять у структуру органічної полімерної матриці. Адгезійна міцність епоксіалюмофосфатних композицій вдвічі більша за адгезійну міцність епоксидної композиції, отвердненої поліетиленполіаміном, її можна регулювати вмістом кислого фосфату алюмінію та наповнювача дисперсного кварцу. Результати термогравіметричного аналізу свідчать про те, що модифікація епоксидної композиції АФ та дисперсним кварцем підвищує температуру першої стадії розкладу та її водопоглинання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.131.1

Рубрики:

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою методу інфрачервоної спектроскопії вивчено структуру полімерів, що одержані у процесі твердіння епоксидного зв'язуючого ЕДТ-10П в термокамерній печі з конвективним нагрівом та під впливом електромагнітного поля надвисокої частоти. Показано, що твердіння під впливом електромагнітного поля надвисокої частоти призводить до суттєвої інтенсифікації процесу й одержання більш високозшитого композита з підвищеними механічними властивостями.

Для створення ангідридних композицій на основі епоксидної смоли ЕД-20 запропоновано каталізатори процесу затверднення на основі комплексів амінів з трифторидом бору. Використання цих комплексів дозволяє широко варіювати час та температуру затверднення композицій.

Взаємодією епоксидної смоли ЕД-20 із водним розчином кислого фосфату алюмінію (АФ) одержано епоксиалюмофосфатні композиції (ЕАФК), що містять Al-, P-вмісні неорганічні блоки. Показано, що час гелеутворення ЕАФК сітчастої будови визначається вмістом АФ і залежить від швидкості зсуву, реокінетичні константи швидкості реакцій збільшуються із підвищенням вмісту АФ у композиції. Встановлено, що максимуми на кривих залежності електропровідності від часу тверднення ЕАФК із різним вмістом АФ із деяким випередженням співпадають з точками гелеутворення цих композицій.

Вивчено структурування епокси-олігомерних сумішей на основі промислової епоксидної смоли ЕД-20, модифікованої гідропероксидом третбутилу смоли ЕД-20, нафтополімерної смоли з епоксидними групами, елігоестеракрилату ТГМ-3 із використанням поліетиленполіаміну як затвердника. Визначено вплив кількості компонентів суміші, тривалості та температури структурування на вміст гель-фракції та твердість плівок, а також на підставі ІЧ-спектроскопічних досліджень установлено хімічний процес їх формування.