Розкрито теоретико-методологічні та педагогічні засади формування морально-духовних цінностей. Уточнено суть поняття "морально-духовні цінності". Визначено виховний потенціал пісенної творчості. Спрогнозовано й експериментально перевірено педагогічні умови підвищення ефективності формування досліджуваних якостей у навчально-виховному процесі музичної школи. Розглянуто особливості діяльності музичної школи як соціального інституту навчання та виховання молодого покоління. З'ясовано сучасний стан сформованості морально-духовних цінностей учнів у хоровому колективі музичної школи. Виявлено педагогічні суперечності цього процесу. Розроблено структуру підвищення рівня сформованості досліджуваної якості навчальної діяльності (змісту, форм, методів) і позаурочної виховної роботи (технологію рефлексивного виховання).

Проаналізовано психолого-педагогічні засади формування морально-духовних цінностей старшокласників. Визначено роль хорового колективу в навчально-виховному процесі музичної школи. Охарактеризовано методику роботи з таким колективом. Пояснено зміст поняття "старшокласник" щодо музичної школи, яке має певні відмінності від традиційного його розуміння. Висвітлено пісенну творчість як засіб формування морально-духовних цінностей. Особливу увагу приділено розробці структури та впровадженню технології формування морально-духовних цінностей учнів старших класів засобами пісенної творчості. Наведено структуру формування морально-духовних цінностей у цих учнів.

Висвітлено проблему формування національної свідомості та зміст поняття «національна свідомість». Зазначено, що від рівня сформованості національної самосвідомості залежать громадська та соціальна активність і результативність їхньої діяльності. Визначено основні етапи становлення самосвідомості. Розглянуто духовно-моральні засади саморозвитку. Підсумовано, що важливим чинником у формуванні національної самосвідомості є розуміння студентами свого обов’язку перед іншими і дотримання відповідних норм співжиття з ними.

Освещена проблема формирования национального сознания и содержание понятия «национальное сознание». Указано, что от уровня сформированности национального самосознания зависят общественная и социальная активность и результативность их деятельности. Определены основные этапы становления самосознания. Рассмотрены духовно-нравственные основы саморазвития. Подытожено, что важным фактором в формировании национального самосознания является понимание студентами своего долга перед другими и соблюдения соответствующих норм сосуществования с ними.

The problem of formation of national consciousness and the concept of "national consciousness". It is indicated that the level of formation of national identity depend public and social activity and the impact of their activities. The main stages of consciousness. We consider the spiritual and moral foundations of self-development. Summarized that the important factor in shaping the national identity is the students' understanding of their duty to others and to respect the relevant rules of coexistence with them.

Розглянуто ідентичність особистості як предмет наукового аналізу в зарубіжних дослідженнях. Викладено педагогічні та культурологічні аспекти аналізу національно-культурної ідентичності особистості. Досліджено національно-культурну ідентичність як філософську та культурологічну проблему. Наведено нормативну модель національно-культурної ідентичності студентів педагогічних ВНЗ. Подано типи, форми, функції та рівні цієї ідентичності студентів.

Проаналізовано становлення ідентичності студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Виділено основні структурні елементи ідентичності в контексті становлення особистісно орієнтованої моделі навчання й виховання, спрямованої на розширення можливостей компетентного вибору власного життєвого шляху. Аргументовано тезу щодо пріоритетності наступних завдань вибору особистості студента: досягнення автономії і незалежності від батьків, становлення ідентичності, створення та реалізація Я-концепції, в якій акумулюється: «Я і професія», «Я як громадянин України» «Я і протилежна стать». Охарактеризовано особливості становлення ідентичності як одну з пріоритетних складових педагогічної діяльності.

Проанализированы становления идентичности студентов высших педагогических учебных заведений. Выделены основные структурные элементы идентичности в контексте становления личностно ориентированной модели обучения и воспитания, направленной на расширение возможностей компетентного выбора собственного жизненного пути. Аргументирован тезис о приоритетности следующих задач выбора личности студента: достижение автономии и независимости от родителей, становление идентичности, создание и реализация Я-концепции, в которой аккумулируются следующие составляющие: «Я и профессия», «Я как гражданин Украины» «Я и противоположный пол». Охарактеризованы особенности становления идентичности как одна из приоритетных составляющих педагогической деятельности.

The formation of the students’ identity of higher pedagogical educational establishments is being analysed. The idea is as follows: this stage in the personality’s life puts to them two main tasks of development – the achievement of autonomy and independence from their parents and the formation of identity and of their integral ego.

Розглянуто характерні риси української народної педагогіки. Розкрито погляди українських педагогів на ідеї народної педагогіки.

Рассмотрены характерные черты украинской народной педагогики. Раскрыты взгляды украинских педагогов на идеи народной педагогики.

The author represents the characteristic features of the Ukrainian public pedagogy and opinions of Ukrainian pedagogues about public education.

Проаналізовано трактування суті і природи ідентичності у вітчизняній і зарубіжній науках, різні підходи до визначення суті і природи даного феномену, зокрема таких її типів, як особистісна та соціальна ідентичність. Простежено взаємозв'язок формування цих типів зі взаємодіями в групі, соціумі, виконанням соціальних ролей. Зроблено наголос на визначальній ролі ідентичності в життєвому досвіді особистості.

Проанализированы трактования сути и природы идентичности в отечественной и зарубежной науках, различные подходы к определению сути и природы данного феномена, в частности таких ее типов, как личностная и социальная идентичность. Прослежена взаимосвязь формирования этих типов со взаимодействиями в группе и социуме, выполнением социальных ролей. Сделано ударение на определяющей роли идентичности в жизненном опыте личности.

Привернено увагу до духовності - складного психічного феномену самоусвідомлення особистості, зокрема, до християнської духовності. З наведенням прикладів розкрито особливості молитви як найбільш індивідуального акту релігійного настрою. Вміщено текст молитов з Молитовника Української православної церкви Київського Патріархату.

Проаналізовано стрілецькі пісні, в яких яскраво виражено виховання патріотичних почуттів, відданість своїй справі у боротьбі за Україну. У додатку наведено матеріали з історії виникнення стрілецьких пісень та нотний виклад маршової пісні "Гей, там на горі Січ іде".

Висвітлено різні види музики християнської традиції (богослужбовий спів, церковна музика та духовні піснеспіви) та роль музики у формуванні особистості. Проаналізовано вплив такої музики на душу і розум молодої людини. Відзначено великий вплив православної духовної музики на суб'єктивний світ особистості та колективну свідомість українців. Викладено засади правильного розуміння специфіки досліджуваної проблеми. Акцентовано на необхідності захистити духовну музику християнської традиції, її основи від інтерпретації, а також визначити сутнісні характеристики музичних аспектів духовної (релігійної) практики.

Запропоновано навчальні програми з предметів "Сольний спів" і "Колективне музикування. Хор" для початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів. Розглянуто й охарактеризовано особливості музично-пізнавальної діяльності школярів. Досліджено роль уяви та фантазії у процесі музичного сприйняття. Доведено потужний виховний потенціал колективного музикування.

Представлено спробу довести, що справжнє мистецтво виховує особистість, у контексті суспільно-естетичного ідеалу, впливаючи за цього на всі аспекти духовного життя - на розум, почуття, волю та увагу. Акцентовано увагу на значенні мистецтва як важливого засобу виховання молодого покоління, формування у нього світогляду.

Виділено та розглянуто компоненти національної української культури та їх вплив на виховання морально-духовних цінностей (МДЦ) в учнів: фольклор як важлива особливість етнічного світосприймання, звичаї, обряди і традиції, пісенність і музичність (пісні родинно-побутові, обрядові, думи, балади, історичні пісні). Підкреслено, що вплив народної пісні на МДЦ і риси характеру, душевний стан, принципи та норми моральної поведінки пояснюється могутністю емоційного впливу. Зазначено, що українська пісня посідає одне з перших місць серед пісень народів світу за своїм багатством, глибиною і різноманітністю переживань, красою і мелодичністю. Розкрито зміст пісень річного обряду в контексті МДЦ.

Зроблено теоретичний аналіз соціально-психологічних передумов формування ідентичності в студентському віці. Охарактеризовано типи рольових виборів у зв'язку з включенням особистості в нову систему стосунків: виникнення рольових конфліктів, другий тип внутрішнього конфлікту - суперечності між вимогами рольової поведінки й потребою в самореалізації, саме тому проблеми "пошуку ідентичності", формування глобальної "Я-концепції" виступають на перший план; чотири напрямки розвитку неадекватної ідентичності (за концепцією Е. Еріксона). Розглянуто основні риси динамічної концепції психічного життя Р. Ассаджолі та концепції вітчизняного мислителя В. Зінківського, суть якої в поєднанні двох "Я" - глибинного та емпіричного. Визначено головні атрибути студентського віку: активізація й актуалізація процесів становлення суб'єктивної картини світу, формування соціальної позиції й основ світогляду. Констатовано, що освітня практика сьогоднішнього ВНЗ - парадигма, що узагальнює всю різноманітність прогресивних психолого-педагогічних ідей.

Сделан теоретический анализ социально-психологических предпосылок формирования идентичности в юношеском возрасте. Охарактеризованы типы ролевых выборов в связи с включением личности в новую систему отношений: возникновение ролевых конфликтов, второй тип внутреннего конфликта - противоречия между требованиями ролевого поведения и потребностью в самореализации, поэтому проблемы "поиска идентичности", формирование глобальной "Я-концепции" выступают на первый план; четыре направления развития неадекватной идентичности (по концепции Э. Эриксона). Представлены основные черты динамической концепции психической жизни Р. Ассаджоли и концепции отечественного мыслителя В. Зеньковского, суть которой в сочетании двух "Я" - глубинного и эмпирического. Определены главные атрибуты студенческого возраста: активизация и актуализация процессов становления субъективной картины мира, формирование социальной позиции и основ мировоззрения. Констатировано, что образовательная практика сегодняшнего ВУЗ - парадигма, обобщающая все разнообразие прогрессивных психолого-педагогических идей.

The article is devoted to the problem of forming of identity in the student age, as it is a period of search of itself, your idea of "I", learning behavioral role stereotypes, the awareness of the system of values, making of vital plans, forming of world view, revealing its social position.

Описано огляд літератури впливу ендемії за йодом і фтором на репаративні процеси та успішність дентальної імплантації. Описано сучасні критерії діагностики наслідків ендемії, методи профілактики. Приведено за зразок вплив ендемії за йодом на перебіг змін у пародонті, відзначено тісний зв'язок між щитоподібною залозою, імунною системою та процесами остеоінтеграції.

З’ясовано поняття духовності. Визначено головну мету духовного розвитку. Розкрито спроби теоретичного осмислення духовного розвитку молоді. Зауважено, що розвиток духовності є необхідною умовою для досягнення високого рівня самосвідомості нації. Виявлено, що ціннісні орієнтації студентської молоді є суперечливим поєднанням прагнень демократизації і особистої свободи, успіху та багатства, порядку та влади, освіти. За результатами соціологічних досліджень засвідчено наявність в духовному світі різноспрямованих орієнтацій – соціальних, культурних, політичних. Рекомендовано культурно-просвітницькі заходи для забезпечення духовного розвитку студентської молоді.

Определено понятие духовности. Раскрыта главная цель духовного развития. Рассмотрено попытки теоретического осмысления духовного развития молодежи. Отмечено, что развитие духовности является необходимым условием для достижения высокого уровня самосознания нации. Выявлено, что ценностные ориентации студенческой молодежи представляют собой противоречивое сплетение стремлений к демократизации и личной свободе, успеху и богатству, порядку и власти, образованию. По результатам социологических исследований выявлено наличие в духовном мире разнонаправленных ориентаций – социальных, культурных, политических. Рекомендованы культурно-просветительские мероприятия для обеспечения духовного развития студенческой молодежи.

Defined the notion of spirituality. Disclosed the main purpose of spiritual development. Considered attempts a theoretical understanding of the spiritual development of youth. Noted that the development of spirituality is a necessary condition for achieving a high level of consciousness of the nation. Revealed that the value orientations of students are contradictory plexus aspirations for democracy and personal freedom, success and wealth, order and authority, to education. According to the results of sociological research revealed the presence in the spiritual world divergent orientations - social, cultural, political. Recommended cultural and educational activities for the spiritual development of students.

Розглянуто актуальну проблему ідентифікації особистості, яка завжди була дискусійною у зарубіжній і вітчизняній науці. Досліджено трактування в наукових джерелах поняття „ідентифікація”, її складові та функції. Вказано, що ідентифікація – психологічний механізм, робота якого заснована на існуванні емоційного зв’язку індивіда з іншими людьми, передовсім його батьками, що призводить до уподібнення, найчастіше несвідомо. Відзначено, що орієнтація на іншу людину як на зразок суттєво підвищує показники соціального навчання. Зауважено, що завдяки ідентифікації у дитини формуються поведінкові стереотипи, що утворюють риси особистості, визначають ціннісні орієнтації.

Рассмотрена актуальная проблема идентификации личности, которая всегда была дискуссионной в зарубежной и отечественной науке. Исследованы трактовки в научных источниках понятия "идентификация", ее составляющие и функции. Указано, что идентификация - психологический механизм, работа которого основана на существовании эмоциональной связи индивида с другими людьми, прежде всего с его родителями, что приводит к уподоблению, чаще всего бессознательно. Отмечено, что ориентация на другого человека как на образец существенно повышает показатели социального обучения. Отмечено, что благодаря идентификации у ребенка формируются поведенческие стереотипы, образующие черты личности, определяющие ценностные ориентации.

Actual problems of identity, which has always been controversial both in foreign and domestic science. Investigated in the scientific interpretation of the sources of "identification", its components and functions. Indicated that identification - a psychological mechanism, which is based on the existence of an individual's emotional connection with other people, especially with his parents, which leads to assimilation, often unconsciously. It is noted that the orientation of the other person as a model significantly improves the performance of social learning. Observed that by identifying the child formed behavioral patterns that form the personality traits that determine the value orientation.

Охарактеризовано самоідентифікацію як становлення особистості майбутнього фахівця, багатовимірний динамічний нелінійний процес, що зумовлює механізми, умови і результати структурування його професійної ідентичності. Проаналізовано проблему самоідентифікації як психологічного механізму детермінування особистості, яка включає в себе три стадії: актуалізацію залучення до структури ідентичності нових особистісних і соціальних цінностей, переструктурування ідентичності відповідно до специфіки нових її структурних елементів, визначення ієрархії пріоритетності нових елементів. Виділено декілька якісно різних етапів соціальної самоідентифікації. Відзначено, що важливе значення у професійному самовизначенні має спосіб включення особистості у професію. Зауважено, що професійне самовизначення є багатокомпонентним процесом, що здійснюється впродовж тривалого періоду життя особистості та спрямовується внутрішніми факторами її розвитку. Констатовано, що важливу роль у виборі професії відіграють: інформованість особи, схильності, здібності, стосунки з різними людьми, особистісний професійний план.

Охарактеризована самоидентификация как становление личности будущего специалиста, многомерный динамический нелинейный процесс, приводящий механизмы, условия и результаты структурирования его профессиональной идентичности. Проанализирована проблема самоидентификации как психологического механизма детерминирования личности, которая включает в себя три стадии: актуализацию привлечения в структуру идентичности новых личностных и социальных ценностей, переструктурирование идентичности в соответствии со спецификой новых ее структурных элементов, определение иерархии приоритетности новых элементов. Выделено несколько качественно различных этапов социальной самоидентификации. Отмечено, что большое значение в профессиональном самоопределении имеет способ включения личности в профессию. Замечено, что профессиональное самоопределение является многокомпонентным процессом, осуществляется в течение длительного периода жизни личности и управляется внутренними факторами ее развития. Констатировано, что важную роль в выборе профессии играют: информированность лица, склонности, способности, отношения с разными людьми, личностный профессиональный план.

The present paper describes the personality of self-identification as a future specialist, multi-dimensional nonlinear dynamic process that leads mechanisms, conditions and results of structuring his professional identity. Analyzed the problem of self-identification as a psychological mechanism of determining the individual, which includes three stages: the actualization of the structure to attract new personal identity and social values, the restructuring of identity in accordance with the specificsof its new structural elements, the definition of a hierarchy of priority new elements. Identified several qualitatively different stages of social self-identity. It is noted that the importance of professional self-determination is a way to incorporate the personality of the profession. It is noticed that the professional self-determination is a multi-component process is carried out over a long period in the life of the individual and controlled by the internal factors of its development. Stated that an important role in choosing a career play: awareness person, addiction, power, relationships with different people, personal professional plan.

Розглянуто проблему дослідження механізмів самоідентифікації особистості. Зазначено, що нині ідентичності формуються, особливо в молодіжному середовищі, навколо вільного часу, споживацької поведінки та різноманітних символів і знаків, а не на основі професії та позиції в публічній сфері. Охарактеризовано зміст ідентифікаційних процесів на мікрорівні як зрушення від прозорості соціальної ідентифікації радянського типу до групових та особистісних самоідентифікацій модерністського та постмодерністського типу, що відрізняється амбівалентністю й нестійкістю. Окреслено три стадії процесу ідентифікації. Наголошено, що чим сильніша соціальна ідентичність, тим більше деперсоналізований індивід. Розкрито проблеми ідентифікації в молодіжному середовищі, де кожна людина протягом життя входить до багатьох груп, усвідомлюючи себе представником різних спільнот. Виявлено, що результатом ідентифікації особистості з різними групами стають численні ідентичності, сукупність яких становить цілісну ідентичність. Констатовано, що ідентифікація не обмежена пасивним самопізнанням і самовизначенням особистості в соціальному просторі, а може бути важливим засобом активізації життєвої енергії та підвищення вольової спрямованості індивіда на досягнення мети, які забезпечують ефективність його життєдіяльності та відносин з іншими людьми, набуття власної ідентичності у взаємодії з ідентичностями навколишніх.

Рассмотрена проблема исследования механизмов самоидентификации личности. Отмечено, что в настоящее время идентичности формируются, особенно в молодежной среде, вокруг свободного времени, потребительского поведения и различных символов и знаков, а не на основе профессии и позиции в публичной сфере. Охарактеризовано содержание идентификационных процессов на микроуровне как сдвиг от прозрачности социальной идентификации советского типа к групповым и личностным самоидентификациям модернистского и постмодернистского типа, отличающихся амбивалентностью и неустойчивостью. Определены три стадии процесса идентификации. Отмечено, что чем сильнее социальная идентичность, тем более деперсонализированный индивид. Раскрыты проблемы идентификации в молодежной среде, где каждый человек в течение жизни входит во многие группы, осознавая себя представителем различных сообществ. Обнаружено, что результатом идентификации личности с различными группами становятся многочисленные идентичности, совокупность которых составляет целостную идентичность. Констатировано, что идентификация не ограничена пассивным самопознанием и самоопределением личности в социальном пространстве, а может быть важным средством активизации жизненной энергии и повышения волевой направленности индивида на достижение цели, которые обеспечивают эффективность его жизнедеятельности и отношений с другими людьми, обретения собственной идентичности во взаимодействии с идентичностями окружающих.

The problem of the study of mechanisms of self-identification of the individual. It is noted that the current form of identity, especially among young people, around free time, consumer behavior and the various symbols and signs, and not on the basis of profession and position in the public sphere. Characterized content identification processes at the micro level as a shift from the transparency of social identification of the Soviet type to group and personal self-identification of the modernist and postmodernist type other than ambivalence and instability. Identifies three phases of the identification process. It is noted that the stronger social identity, the more depersonalized individual. Solved the problem of identifying the youth, where every person in the course of life comes in many groups, aware of himself as a representative of various communities. It was found that the result of identification with different groups are numerous identity, the totality of which constitutes an integral identity. Stated that the identification is not limited to passive self-knowledge and self-determination of the individual in the social space, and can be an important means of enhancing vitality and enhance the focus of a strong-willed individual to achieve goals that provide efficiency of its activities and relationships with other people, gaining their own identity in conjunction with the identities others.

Розкрито загальні теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми національно-культурної ідентичності в парадигмі філософії, соціології, культурології, педагогіки та інших наук. Виділено типи, форми, функції та рівні сформованості національно-культурної ідентичності студентів педагогічних ВНЗ. Охарактеризовано структуру національно-культурної ідентичності студентів. Обгрунтовано технологію формування національно-культурної ідентичності студентів педагогічних ВНЗ. Виявлено педагогічні умови, що сприяють підвищенню ефективності формування національно-культурної ідентичності студентів. Розроблено програмно-методичне забезпечення з формування національно-культурної ідентичності студентів педагогічних ВНЗ. Визначено особливості та педагогічні умови становлення національно-культурної ідентичності у студентському віці.